Постанова № 68700380, 04.09.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2017 року Справа № 905/1688/15

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівВладимиренко С.В., Кролевець О.А.,розглянувши касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод"на ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 16.05.2017 (головуючий суддя Сгара Е.В., судді Будко Н.В., Малашкевич С.А.)у справі№ 905/1688/15 Господарського суду Донецької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку"доПриватного акціонерного товариства "Корум Україна"простягнення 289178324,98 грн.,за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Корум Україна"доПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку"провнесення змін до договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №ККМV.154391.009 від 04.10.2013,

за участю представниківпозивачане з'явились,відповідачане з'явились,скаржникане з'явились,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський банк розвитку" звернулося господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" про стягнення заборгованості за кредитним договором № KKMV.154391.009 від 04.12.2013 у загальному розмірі 289178324,98 грн., в тому числі простроченої заборгованості по тілу кредиту, простроченої заборгованості за процентами та пені.

Приватне акціонерне товариство "Корум Україна" (відповідач) звернулося до суду із зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку", в якому просило внести зміни до договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №ККМV.154391.009 від 04.10.2013.

Також в межах провадження у справі № 905/1803/15 до суду звернулося Публічне акціонерне товариство "Дружківський машинобудівний завод" з позовом до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку", за участю третьої особи Приватного акціонерного товариства "Корум Україна", в якому просило залучити товариство до участі у справі у якості третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору та визнати припиненими зобов'язання за договором поруки № РХ029031.180464.001 від 04.10.2013, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський банк розвитку" та Публічним акціонерним товариством "Дружківський машинобудівний завод".

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.05.2017 у справі №905/1688/15 позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод" повернуто без розгляду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Дружківський машинобудівний завод" звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, до якої додано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Донецький апеляційний господарський суд ухвалою від 16.05.2017 повернув апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.05.2017 у справі №905/1688/15 без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою апеляційного суду, Публічне акціонерне товариство "Дружківський машинобудівний завод" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу на розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що апеляційним судом порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, оскільки, на думку скаржника, суд проігнорував додане заявником до апеляційної скарги мотивоване клопотання про відстрочення сплати судового збору, та необгрунтовано повернув апеляційну скаргу без розгляду.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційних скарг, в т.ч. з урахуванням вимог Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції", проте в судове засідання представники сторін та скаржника не з'явились.

Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників сторін.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Оскаржуваною ухвалою від 16.05.2017 апеляційний господарський суд повернув апеляційну скаргу без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України у зв'язку з тим, що до апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод" не додано доказів сплати судового збору та виходячи з того, що заявник апеляційної скарги не подав доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Вимоги до апеляційної скарги встановлені ст. 94 ГПК України, частиною 3 якої встановлено, що до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Порядок і розмір сплати судового збору в Україні встановлені Законом України "Про судовий збір" зі мінами та доповненнями.

За подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду збір справляється в одному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 7 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Тобто, за подання у 2017 році апеляційної скарги на ухвалу суду підлягав сплаті судовий збір у сумі 1600,00 грн.

У той же час нормою ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи копії матеріалів апеляційної скарги, заявник звертався до апеляційного суду саме з клопотанням (без номера від 11.02.2017) про звільнення від сплати судового збору. Клопотання ж про відстрочення його сплати товариство не заявляло, не зазначило про наявність такого клопотання й в додатках до апеляційної скарги.

У клопотанні про звільнення від сплати судового збору (копія наявна в матеріалах справи) апелянт вказував на те, що місцем знаходження Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод" є м. Дружківка Донецької області, яке входить до території проведення антитерористичної операції. Заявник зазначив, що можливість вести господарську діяльність у підприємства відсутня ще з 2014 року, а перебуваючи на території проведення АТО товариство не може нормально здійснювати господарську діяльність та отримувати прибутки, що ставить підприємство у скрутне матеріальне становище.

Виходячи з положень Закону України "Про судовий збір", суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору при врахуванні складного майнового стану сторони, який потрібно довести суду, надавши відповідні докази в розумінні ст. 36 ГПК України.

Як роз'яснено в пп. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Тобто передбачена законодавчо можливість звільнення судом від сплати судового збору не є безумовною підставою для її застосування судом у разі самого лише заявлення відповідного клопотання без підтвердження викладених доводів належними доказами.

Доводи касаційної скарги про те, що апеляційним судом проігноровано клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору колегією суддів відхиляються як безпідставні, оскільки відповідного клопотання Публічне акціонерне товариство "Дружківський машинобудівний завод" не заявляло при поданні апеляційної скарги (без вихідного номера від 11.05.2017).

Водночас, як відзначено апеляційним судом та вбачається з матеріалів справи, жодних доказів на підтвердження викладених обставин щодо скрутного фінансового становища товариства та неможливості ним сплатити судовий збір заявник апеляційної скарги не додавав.

За таких обставин, апеляційний суд правомірно виходив з відсутності фактичних і правових підстав для звільнення заявника від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі.

Зважаючи на те, що апеляційним судом по суті залишено без задоволення клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу правомірно повернуто без розгляду з посиланням на п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, оскільки до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Таким чином, апеляційний господарський суд, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, дійшов обґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги без розгляду.

При цьому, як зазначено у ч. 4 ст. 97 ГПК України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Згідно зі ст. 111-13 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок апеляційного суду про наявність фактичних та правових підстав для повернення апеляційної скарги без розгляду є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування оскаржуваної ухвали апеляційного суду не вбачається.

Керуючись статтями 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод" залишити без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 16.05.2017 у справі № 905/1688/15- без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіС.В. Владимиренко О.А. Кролевець