
Справа № 462/2790/17
У Х В А Л А
11 липня 2017 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді: Бориславського Ю.Л.
за участі секретаря: Каралюс Т.Р.,
прокурора: Прокоповича А.Л.,
захисника: ОСОБА_1,
обвинуваченого: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу, суд
в с т а н о в и в:
На розгляді Залізничного районного суду м. Львова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017140060002254 про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України.
Як вбачається із повідомлення про закінчення строку тримання під вартою ОСОБА_2 тримається під вартою та строк застосованого запобіжного заходу закінчується.
Прокурор в підготовчому засіданні заявив клопотання про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк два місяці,оскільки 30.07.2017 року строк застосованого запобіжного заходу закінчується. Зазначив, що наявні ризики передбачені ст.177 КПК України, що стали підставою обрання запобіжного заходу не зменшились, підстав для застосування стосовно обвинуваченого більш мякого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_2 у вирішенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою покладається на рішення суду.
Захисник ОСОБА_1 проти задоволення клопотання прокурора заперечив, вважає, що прокурором не доведено наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а тяжкість покарання, передбаченого за вчинення злочину, який обвинувачується ОСОБА_2 не може бути єдиною підставою для застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому наполягає на зміні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Згідно ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність вказаних ризиків, передбаченихст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 більш мякого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
При цьому суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, суд також бере до уваги дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення корисливого злочину, будучи засудженим 11.04.2017 року Сихівським районним судом м.Львова за ч.1 ст.263 КК України на 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненим від відбування покарання з випробуванням на 3 роки, обвинувачується у вчиненні нового умисного злочину під час іспитового строку, за короткий час після засудження за попередній злочин.
Також встановлено, що ОСОБА_2 неодружений, не працює та відповідно не має постійного законного джерела доходів, проживає у м.Львові на квартирі, яку знімає, що свідчить про відсутність у нього сталих соціальних звязків і соціально стримуючих факторів.
Отже існують достатні підстави вважати, що обвинувачений може вчинити інший злочин, переховуватись від суду, а тому з метою запобігання спробам обвинуваченого вчинити вказані дії та враховуючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
Стороною захисту не надано жодних документів, що дають підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, зокрема домашній арешт можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають з ч.5 ст.194 КПК України, зокрема прибувати за кожною вимогою до суду та його належну поведінку.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та процесуальної поведінки обвинуваченого, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, обраний слідчим суддею Залізничного районного суду м. Львова 01.06.2017 року, необхідно продовжити на два місяці.
Керуючись ст.176-178, 315 КПК України, суд
у х в а л и в:
Клопотання прокурора задовольнити.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України, у вигляді тримання під вартою продовжити по 08.09.2017 року включно.
Копію ухвали про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору і направити уповноваженій службовій особі місця увязнення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно.
Суддя: Ю.Л. Бориславський
Судове рішення № 68698923, Залізничний районний суд м. Львова було прийнято 11.07.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 462/2790/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: