Постанова № 6869517, 29.09.2009, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

категорія статобліку – 6.6.4

справа № 2а-6344/09/0470

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ  ОКРУЖНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 вересня 2009 року м.Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Павловського Д.П.

при секретарі Шевченко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в :

28 квітня 2009р. до суду надійшов даний адміністративний позов, в якому позивач просить звернути стягнення на активи фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в розмірі заборгованості по платежам до бюджету: податок на додану вартість в сумі 650грн.09коп. (код платежу 14010111) – одержувач: відділення Державного казначейства в м.Дніпродзержинську, код ЄДРПОУ 24232324, назва банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 31110029700013.

Позовні вимоги обґрунтовано адміністративним позовом від 28.04.2009р.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, 29.09.2009р., до початку судового засідання, від нього надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з’явився, п ро час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Однак, на адресу суду повернулося повідомлення з відміткою «за даною адресою не проживає». Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» передбачено, що якщо відомості, які внесені до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою. Крім того, згідно цього ж Закону на юридичну та фізичну особу – підприємця покладено обов’язок вносити зміни до Єдиного державного реєстру підприємців установ та організацій України у разі зміни місця проживання, місцезнаходження фізичної особи – підприємця або юридичної особи відповідно. Суд вважає, що він здійснив всіх заходів для повідомлення відповідача про судовий розгляд справи.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень ст.128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що відповідачем було несвоєчасно подано податкові декларації з податку на додану вартість, у зв’язку із чим заборгованість відповідача перед бюджетом складає 650грн.09коп.

Вищезазначені факти підтверджуються також письмовими доказами: довідкою про суми податкового боргу, розрахунком заборгованості ПП ОСОБА_1, корінцем податкового повідомлення-рішення №00513170/0 від 14.03.2008р., актом від 11.03.2008р. №17-2/435, корінцем податкового повідомлення-рішення №0017191702/0 від 02.09.2008р., актом від 29.08.2008р. №1437/171, податковими деклараціями з ПДВ за 1-й, 2-й, 3-й квартал 2008р., 2-й, 3-й, 4-й квартал 2007р., 3-й, 4-й квартал 2006р., актом №17-1/1278 від 12.08.2008р., податковими повідомленнями-рішеннями №0015751702/0/26173 від 19.08.2008р., №0015741702/0/26172 від 19.08.2008р., корінцем податкової вимоги від 23.05.2005р. №1/342-1, актом №17 від 15.06.2005р., корінцем другої податкової вимоги від 15.07.2005р. №2/640, повідомленням від 18.02.2009р., копією реєстру відправлення рекомендованої кореспонденції з повідомленням від 20.02.2009р.

Згідно із ст.67 Конституції України, кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.9 ЗУ «Про систему оподаткування», платник податків і  зборів зобов’язаний сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни. Обов’язок фізичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється із сплатою податку і збору (обов’язкового платежу) або його скасуванням, а також у разі смерті платника.

Як передбачено пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 ЗУ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Платник податку звільняється від обов'язку подавати податкову декларацію за звітний (податковий) період протягом поточного року у разі, якщо його податкові зобов'язання були відображені у річній податковій декларації на поточний рік відповідно до закону з питань окремого податку, збору (обов'язкового платежу).

У відповідності до п.11 ст.10 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення  заборгованості  перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

За таких підстав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу – задовольнити повністю.

Стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в розмірі заборгованості по платежам до бюджету податок на додану вартість в сумі 650 (шістсот п’ятдесят)грн. 09коп. (код платежу 14010111) – одержувач: відділення Державного казначейства в м.Дніпродзержинську, код ЄДРПОУ 24232324, назва банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 31110029700013.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.П. Павловський