Ухвала суду № 68694787, 05.09.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" вересня 2017 р. К/800/10004/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Олендера І.Я. Шипуліної Т.М.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києвіна постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2015у справі№826/16259/14за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лайт»доДержавної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києвіпровизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лайт» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у місті Києві, в якому просить:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо внесення коригувань показників податкової звітності ТОВ «Компанія «Лайт» в підсистемах автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», у тому числі у автоматизованій інформаційній системі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Компанія «Лайт», здійснені на підставі акту від 27.08.2014 року №413/26-57-22-04-10/38506563;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відновити показники податкової звітності ТОВ «Компанія «Лайт» в підсистемах автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», у тому числі у автоматизованій інформаційній системі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які були відкориговані на підставі висновків, викладених в акті від 27.08.2014 року №413/26-57-22-04-10/38506563;

- заборонити Державній податковій інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві використовувати інформацію, викладену в акті від 27.08.2014 року №413/26-57-22-04-10/38506563.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2014 в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду 18.02.2015 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2014 скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо внесення коригувань показників податкової звітності ТОВ «Компанія «Лайт» в підсистемах автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», у тому числі у автоматизованій інформаційній системі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Компанія «Лайт», здійснені на підставі акту від 27.08.2014 року №413/26-57-22-04-10/3850656, зобов'язати Державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відновити показники податкової звітності ТОВ «Компанія «Лайт» в підсистемах автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», у тому числі у автоматизованій інформаційній системі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які були відкориговані на підставі висновків, викладених в акті від 27.08.2014 року №413/26-57-22-04-10/38506563, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю, оскільки вважає, що рішення суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до п.2 ч.1 ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «КАРІ України» за період з 01.03.2014 по 31.03.2014, за результатами якої складено акт №413/26-57-22-04-10/38506563 від 27.08.2014. Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено податкові зобов'язання на суму 121 835,94 грн., п.198.9 ст.198, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит на суму 121 835,94 грн.

Вважаючи дії податкового органу щодо коригування задекларованих ТОВ «Компанія «Лайт» показників податкового кредиту та зобов'язань з ПДВ на підставі акту перевірки від 27.08.2014 протиправними та такими, що порушують права та охоронювані законом інтереси позивача, останній звернувся з позовом до суду.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що, звертаючись до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправними дій податкового органу, позивач скористався гарантованим Конституцією України правом на звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод.

Дане право закріплене і в ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного суду України, в якій зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Крім того, відповідно до ст.2, п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Проте, ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії податкового органу щодо внесення коригувань показників податкової звітності позивача не впливають на виникнення, зміну або припинення його прав та обов'язків, а приписи КАС України не містять положень, які б давали позивачу право звертатися до суду із вимогою щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити або утриматися від вчинення в інтересах позивача певних дій, спрямованих на захист прав, порушення яких на момент постановлення судового рішення не відбулося.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що будь-які зміни до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині позовних вимог про заборону відповідачу використовувати інформацію, викладену в акті №413/26-57-22-04-10/38506563 від 27.08.2014, суд апеляційної інстанції виходив з того, що такі повноваження відповідача передбачені Податковим кодексом України, а судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси, а не можливість їх порушення в майбутньому.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає обгрунтованими та погоджується з висновками суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позову, проте, не може погодитися з висновками цього суду в частині задоволення позову. При цьому, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ст.71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За змістом пп.72.1.1 п.72.1 ст.72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Згідно п.74.2, п.74.2 ст.74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Дані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою в постановах: від 3 листопада 2015 року у справі № 21-99а15, від 4 листопада 2015 року у справі № 21-2261а15.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов юридично вірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо внесення коригувань показників податкової звітності позивача в підсистемах автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» та зобов'язання відповідача відновити відповідні показники, оскільки безпосередньо такі дії не порушують прав платника податків.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції не може вважати обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про наявність законних підстав для задоволення позову в цій частині позовних вимог.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині позовних вимог про заборону використовувати відповідачу інформацію, викладену в акті №413/26-57-22-04-10/38506563 від 27.08.2014, оскільки чинне законодавство не передбачає можливості захисту в адміністративному судочинстві прав у майбутньому без встановлення факту такого порушення, а лише допускаючи можливість подальшої неправомірної поведінки суб'єкта оскарження.

Згідно ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до ст.226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Зважаючи на усе викладене вище, постанова суду апеляційної інстанції в частині задоволення позову в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо внесення коригувань показників податкової звітності ТОВ «Компанія «Лайт» в підсистемах автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» та зобов'язання відповідача відновити такі показники податкової звітності підлягає скасуванню, а помилково скасована в цій частині постанова суду першої інстанції - залишенню в силі. В іншій частині оскарження - постанова суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2015 у даній справі в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо внесення коригувань показників податкової звітності ТОВ «Компанія «Лайт» в підсистемах автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», у тому числі у автоматизованій інформаційній системі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ «Компанія «Лайт», здійснені на підставі акту від 27.08.2014 року №413/26-57-22-04-10/38506563, та зобов'язання Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відновити показники податкової звітності ТОВ «Компанія «Лайт» в підсистемах автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», у тому числі у автоматизованій інформаційній системі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які були відкориговані на підставі висновків, викладених в акті від 27.08.2014 року №413/26-57-22-04-10/38506563 скасувати та залишити в силі в цій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2014.

3. В іншій частині - постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2015 залишити без змін.

4. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіІ.Я. Олендер Т.М. Шипуліна