Ухвала суду № 68694489, 06.09.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Романченко Є.Ю.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

УХВАЛА

іменем України

"06" вересня 2017 р. Справа № 806/1045/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Іваненко Т.В.

Франовської К.С.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "11" травня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати неправомірними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, що виразились у несвоєчасному наданні відповіді на заяву згідно вимог ст. 118 Земельного кодексу України, та відповідь від 02.03.2017 № Г-11430/0-2853/6-17; зобов'язати повторно розглянути заяву у місячний строк та видати наказ про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,25 га, що розташована на території Оліївської сільської ради Житомирського району, поза межами населеного пункту, у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства. В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_3 указувала, що 08.12.2016 подала до відповідача заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,25 га, що розташована на території Оліївської сільської ради Житомирського району поза межами населеного пункту у власність для ведення особистого селянського господарства. У порушення вимог ст. 118 Земельного кодексу України відповідачем лише 02 березня 2017 року надано їй відповідь з проханням активізувати дані по бажаній земельній ділянці та клопотати про надання дозволу на розробку документації із землеустрою до Головного управління. Позивач вважає, що така відповідь є протиправною відмовою суб'єкта владних повноважень, оскільки надана поза строками, передбаченими ст. 118 Земельного кодексу України, та без установлення законної підстави для відмови в наданні відповідного дозволу на земельну ділянку. На думку ОСОБА_3, її порушене право на відведення земельної ділянки підлягає захисту шляхом зобов'язання відповідача надати їй дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11.05.2017 позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо несвоєчасного надання відповіді на заяву ОСОБА_3 від 08.12.2016 та неналежного розгляду вказаної заяви.

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 08.12.2016 та надати їй дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,25 га, що розташована на території Оліївської сільської ради Житомирського району, поза межами населеного пункту, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на користь ОСОБА_3 640, 00 грн. сплаченого судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Судами встановлено, що 08 грудня 2016 року ОСОБА_3 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з правом передачі у власність площею 0,25 га для ведення особистого селянського господарства на території Оліївської сільської ради Житомирського району.

До заяви додано: копії паспорта та ідентифікаційного коду, викопіювання.

Заява зареєстрована у ГУ Держгеокадастру у Житомирській області 08.12.2016 за вх. № Г-11430/0/5-16.

Листом від 02.03.2017 № Г-11430/0-2853/6-17 відповідач повідомив ОСОБА_3 про те, що її заява розглянута та просив актуалізувати дані по бажаній земельній ділянці та клопотати про надання дозволу на розробку документації із землеустрою до Головного управління.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність дій відповідача щодо несвоєчасного надання відповіді на заяву позивача та неналежний розгляд вказаної заяви.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 116 ЗК громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно із положеннями частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою вказаної статті ЗК встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (частина восьма цієї статті).

Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Ці норми передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 ЗК органи приймають одне з відповідних рішень. При цьому таке рішення має бути умотивоване з посиланням на норми права відповідно до ст. 2 КАС України, яке суд перевіряє.

Крім того, частина сьома статті 118 ЗК України направлена на спрощення процедури відведення земельних ділянок у власність, зокрема запроваджено принцип мовчазної згоди на етапі отримання дозволу на розроблення документації із землеустрою, оскільки у випадку бездіяльності суб'єкта владних повноважень, внаслідок якої протягом місяця не розглянута заява про надання дозволу на виготовлення проектної документації, заявник має право здійснити замовлення проекту відведення земельної ділянки.

Системний аналіз статей 116, 118 ЗК України дає підстави вважати, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, що фактично вказує про відсутність обтяжень земельної ділянки у такому випадку. Тому у суду не має підстав вважати приорітетність того чи іншого заявника на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Між тим, відмовляючи у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідач вказав на ту обставину, яка не передбачена у частині сьомій статті 118 ЗК України, а саме: актуалізувати дані по бажаній земельній ділянці та клопотати про надання дозволу на розробку документації із землеустрою до Головного управління.

Таким чином підстава, з якої відповідач виніс оскаржуване рішення, не узгоджується з приписами частини сьомої статті 118 ЗК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання дій неправомірними та відповідно, у зобов'язані повторно розглянути це питання.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "11" травня 2017 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Т.В. Іваненко

К.С. Франовська

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,10008

3- відповідачум: Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області вул.Довженка,45,м.Житомир,10002

- ,