Постанова № 68693276, 05.09.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

05 вересня 2017 р. 12:13 год. справа № 820/2729/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання - Король Д.О.,

за участі:

представника позивача - Шипілов А.Ю., Бурда А.О.,

представника відповідача - Гуріна В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ КАРГІЛЛ" до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Вєлєвої Анастасії Олексіївни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ КАРГІЛЛ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Вєлєвої Анастасії Олексіївни, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Вєлєвої Анастасїї Олексіївни від 22.05.2017р. № 35287978 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень;

- зобов'язати Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Вєлєву Анастасії Олексіївну зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" (код ЄДРПОУ: 20010397, місцезнаходження якого зареєстроване за адресою: 01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 3) право власності на частину нежитлового об'єкту - комбікормового заводу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, до складу якого входять нежитлові будівлі за переліком.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення Державний реєстратор помилково зазначив про наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та обтяженнями, як на підставу для відмови у проведенні реєстраційних дій. Враховуючи той факт, що разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень позивачем подано відповідачу всі встановлені законодавством документи, які відповідають вимогам чинного законодавства, а тому, на думку позивача, рішення відповідача про відмову у державній реєстрації прав на нерухомість є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у запереченнях на адміністративний позов, та просив суд у задоволенні позову відмовити.

У наданих через канцелярію суду запереченнях на адміністративний позов вказано, що державний реєстратор Департаменту реєстрації Харківської міської ради Вєлєва А.О. не змогла однозначно встановити, з поданих заявником документів, яка ж площа частини нежитлового об'єкту-комбікормового заводу, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 підлягає реєстрації в Державному реєстрі прав власності на об'єкти нерухомого майна, окрім того, державним реєстратором з'ясовано, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження і наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. На підставі вищевказаних висновків прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 35287978 на підставі пунктів 4, 5 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 17.05.2017 до Департаменту реєстрації Харківської міської ради через Центр надання адміністративних послуг м. Харкова Товариством з обмеженою відповідальністю "АТ КАРГІЛЛ"подано заяву № 22327849 про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень (щодо права власності) на частину нежитлового об'єкту-комбікормового заводу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Державним реєстратором Департаменту реєстрації Харківської міської ради розглянуто заяву №22327849 від 17.05.2017, за результатами розгляду якої прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 35287978 на підставі пунктів 4, 5 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Зазначене рішення мотивовано тим, що з поданих заявником документів неможливо визначити, що є об'єктом реєстрації прав та який саме об'єкт нерухомого майна передано на підставі протоколу загальних зборів від ТОВ "Степовий елеватор" до ТОВ "АТ КАРГІЛЛ".

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", з відповідними змінами (далі - Закон), Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, з відповідними змінами (далі - Порядок), Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1141 від 26.10.2011 (далі-Порядок ведення).

Відповідно до частини 3 статті 10 Закону державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; а також перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Згідно з приписами п.п.4,5 ч.1 ст.24 Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, у тому числі, у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Позивачем зазначено, що він є власником частини нежитлового об'єкту -комбікормового заводу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, на підтвердження чого для державної реєстрації права власності на частину нежитлового об'єкту надано договір купівлі-продажу №1188 від 18.04.2005, посвідчений приватним нотаріусом Балаклійського районного нотаріального округу Соколовою С.О., укладеного між ТОВ "Степовий елеватор" та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_8

Предметом договору визначено частину нежитлового об'єкту-комбікормового заводу, загальною площею 22746,7 кв.м., відчужувана частина якого має розмір загальної площі 22371,6 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

У пункті 1.3 вказаного договору наведений перелік нежитлових будівель, що підлягають відчуженню, загальна площа яких вказана 22371,6 кв.м.

Відповідно до протоколу Загальних зборів учасників ТОВ "Степовий елеватор" №18 від 20 жовтня 2011 року загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Степовий елеватор" прийняли рішення реорганізувати Товариство шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл". 01 січня 2012 року ТОВ "Степовий елеватор" передало ТОВ "АТ Каргілл" все майно, всі права та обов'язки стосовно всіх кредиторів та боржників відповідно до акту прийому-передачі від 01 січня 2012 року, затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Степовий елеватор" №19 від 01.01.2012 року. Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "Степовий елеватор".

Відповідачем вказано, що відповідно до даних Реєстру прав власності на нерухоме майно за ТОВ "Степовий елеватор" на підставі договору № 1188 від 18.04.2005, посвідченого приватним нотаріусом Балаклійського районного нотаріального округу Соколовою С.О. зареєстровано частину нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 22746,7 кв.м.

Згідно з даними витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 7174769 від 05.05.2005, виданого Балаклійським бюро технічної інвентаризації зареєстровано право власності за ТОВ "Степовий елеватор" на частину нежитлового об'єкту-комбікормового заводу, що розташованого за адресою: АДРЕСА_1, проте не зазначено частку нерухомого майна, на яку набуто право власності, не наведено перелік об'єктів, які підлягають відчуженню та не зазначено їх загальну площу.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта щодо майна за реєстраційним номером 17798388 зареєстровано право власності за Балаклійським міжгосподарським комбікормовим заводом на підставі свідоцтва про право власності б/н від 22.05.2002, виданого Савинською селищною радою.

При цьому зазначений об'єкт нерухомого майна зареєстрований як частина нежитлового об'єкту - комбікормового заводу за адресою: АДРЕСА_1, та вказано його загальну площу 22746,7 кв.м.

Згідно з відомостями про право власності зазначеного об'єкту нерухомого майна, наступним власником майна за реєстраційним номером 17798388 зареєстровано ТОВ "Степовий елеватор", право власності виникло на підставі договору № 1188 від 18.04.2005, посвідченого приватним нотаріусом Балаклійського районного нотаріального округу Соколовою С.О.

Як встановлено судом вище, договір купівлі-продажу №1188 від 18.04.2005 укладено між ТОВ "Степовий елеватор" та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_8, площа відчужуваної частини об'єкту нерухомого майна відповідно до умов договору - 22371,6 кв.м.

Відповідно до витягу з Державного реєстру правочинів №900263 від 18.04.2005 предметом правочину (договору купівлі-продажу №1188 від 18.04.2005) вказано об'єкт з реєстраційним номером 1798388, тобто, об'єкт площею 22746,7 кв.м., право власності на який зареєстровано за Балаклійським міжгосподарським комбікормовим заводом на підставі свідоцтва про право власності б/н від 22.05.2002, при цьому відповідно до умов договору площа нежитлових будівель, що підлягають відчуженню, становить 22371,6 кв.м.

У витязі про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 7174769 від 05.05.2005, виданого Балаклійським бюро технічної інвентаризації зареєстровано право власності за ТОВ "Степовий елеватор" на частину нежитлового об'єкту-комбікормового заводу, зазначено лише реєстраційний номер об'єкта, але не вказано ані площу, ані частину у долях, на яку у ТОВ "Степовий елеватор" виникло право власності.

Суд зазначає, що відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. N 7/5 (у редакції, чинній на момент реєстрації права власності від 05.05.2005) розділ Реєстру прав має дві частини, які включають записи про нерухоме майно та про право власності на нього. Записи про нерухоме майно містять: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна та відомості про його місцезнаходження; призначення нерухомого майна; опис нерухомого майна, отриманий у порядку технічної інвентаризації (дані про розміри земельної ділянки (у разі наявності такої інформації), будівлі, її частини, споруди та інші характеристики, перелік яких установлений нормативно-правовими актами); зміни в описі нерухомого майна (у разі добудови, знесення, нового будівництва тощо), отримані в порядку технічної інвентаризації; вартість нерухомого майна за станом на дату проведення інвентаризаційних робіт; дату внесення записів та дату внесення змін до записів; прізвище реєстратора.

Записи про право власності на нерухоме майно містять: для власників (співвласників) - фізичних осіб - громадян України - прізвище, ім'я та по батькові, дату та місце народження, адресу постійного місця проживання, ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів (крім осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи), дані документа, що посвідчує особу; для іноземних громадян - прізвище, ім'я та по батькові (за наявності останнього), адреса постійного місця проживання за межами України, дані документа, що посвідчує особу; для власників (співвласників) - юридичних осіб-резидентів - назву, місцезнаходження, код у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; для власників - юридичних осіб-нерезидентів - найменування, місцезнаходження та країну, де зареєстровано юридичну особу; вид спільної власності та розмір часток, якщо майно належить на праві спільної часткової власності; підстави виникнення чи припинення права власності; дату внесення записів та дату внесення змін до записів; прізвище реєстратора та дату прийняття рішень.

Однак жоден із наданих державному реєстратору документів, а також реєстри прав не містять відомостей про те, яку саме частку нерухомого майна в долях придбано ТОВ "Степовий елеватор" у суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_8, а також відсутня будь-яка інформація, яка б змогла усунути суперечності щодо площі частини майна за реєстраційним номером 17798388, на яке 15.04.2005 зареєстровано право власності за Балаклійським міжгосподарським комбікормовим заводом (розмір площі 22746,7 кв.м), а 05.05.2005 - за ТОВ "Степовий елеватор" на підставі договору купівлі-продажу частини об'єкту нерухомого майна №1188 від 18.04.2005 у СПД ОСОБА_8 площею 22371,6 кв.м.

Окрім того, у пункті 1.2 договору №1188 від 18.04.2005 зазначено, що продавцю (суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_8) вказаний об'єкт нерухомості (частина нежитлового об'єкту-комбікормового заводу, що розташована за адресою: АДРЕСА_1) належав на підставі численних договорів купівлі-продажу, укладених з ТОВ "Комета", Балаклійським міжгосподарським комбікормовим заводом, ТОВ "Атлас" та на підставі рішення Балаклійського районного суду Харківської області.

Державний реєстратор на виконання вимог ст.10 Закону під час розгляду заяви позивача та доданих до неї документів не мав можливості однозначно встановити правомірність набуття ТОВ "Степовий елеватор" права власності на частину нежитлового об'єкту-комбікормового заводу, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, оскільки є суперечності стовно даних попередніх власників (продавця) за договором купівлі-продажу №1188 від 18.04.2005 та даними Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до статті 13 Закону на кожний об'єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна.

Розділ Державного реєстру прав складається з чотирьох частин, які містять відомості про: нерухоме майно; право власності та суб'єкта (суб'єктів) цього права; інші речові права та суб'єкта (суб'єктів) цих прав; обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих обтяжень.

У разі відсутності відкритого на об'єкт нерухомого майна розділу у Державному реєстрі прав відомості про інші речові права та суб'єкта (суб'єктів) цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих прав вносяться до спеціального розділу Державного реєстру прав, крім випадків, коли така державна реєстрація проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності.

Після відкриття на об'єкт нерухомого майна розділу у Державному реєстрі прав відомості про інші речові права та суб'єкта (суб'єктів) цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих обтяжень переносяться до такого розділу.

Згідно з п.4 Порядку ведення закріплено, що ведення Державного реєстру прав передбачає, зокрема, відкриття розділів Державного реєстру прав та/або внесення записів до нього.

Пунктом 17 Порядку ведення встановлено, що розділ Державного реєстру прав відкривається державним реєстратором на кожний окремий об'єкт нерухомого майна, право власності на який заявлено вперше.

Пунктом 21 Порядку ведення визначено, що у разі проведення державної реєстрації виникнення права власності на нерухоме майно державний реєстратор вносить до запису про право власності та суб'єкта цього права такі відомості, зокрема для юридичної особи (резидента та нерезидента), про форму власності; вид спільної власності (у разі, коли майно належить на праві спільної власності); розмір частки у праві спільної власності (у разі, коли майно належить на праві спільної часткової власності).

Відповідно до пункту 3.2 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №55 від 18.06.2007, право кожного співвласника в спільній частковій власності визначається часткою, яка виражається в простих правильних дробах (1/2; 1/3; 3/5 тощо). При цьому вказані в правовстановлювальних документах розміри часток співвласників на об'єкт нерухомого майна в сумі повинні становити одиницю.

Відповідно до статті 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Як встановлено судом вище, предметом договору купівлі-продажу № 1188 від 18.04.2005 є саме частина нежитлового об'єкту-комбікормового заводу, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Однак, згідно з даними витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №7174769 від 05.05.2005, виданого Балаклійським бюро технічної інвентаризації, право власності за ТОВ "Степовий елеватор" зареєстровано на частину нежитлового об'єкту-комбікормового заводу, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, проте не вказано, на яку саме частину (її фактичний розмір у дробах) і чи є співвласники нежитлового об'єкту - комбікормового заводу.

У оскаржуваному рішенні державним реєстратором вказано, що протокол №19 від 01.01.2012 року та протокол № 24 від 30.07.2013 року також не містять даних щодо розміру частки.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що у державного реєстратора під час розгляду заяви позивача була відсутня можливість встановити з поданих заявником документів, яка саме площа частини нежитлового об'єкту-комбікормового заводу, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, підлягає реєстрації в Державному реєстрі прав власності на об'єкти нерухомого майна.

Вищевказані обставини не спростовані у ході судового розгляду справи, до суду не надано доказів (визначених законодавством про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно документів), які б дали змогу встановити розмір частини нежитлового об'єкту, державну реєстрацію речових прав на яку мав намір провести позивач, а також не надано доказів того, що зазначені документи надавались суб'єкту владних повноважень у порядку, визначеному законом, для прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Відповідно до ч. 2 ст.24 Закону за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Суд зазначає, що рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Вєлєвої Анастасїї Олексіївни від 22.05.2017 № 35287978 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень містить вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, при цьому посилання позивача на ту обставину, що в оскаржуваному рішенні не вказано, які саме суперечності виявлені державним реєстратором в ході розгляду заяви, є необґрунтованим.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За приписами ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Суд зазначає, що рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Вєлєвої Анастасїї Олексіївни від 22.05.2017 № 35287978 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, прийняте на підставі, у порядку та у спосіб, що визначені законом, а тому є правомірним. Доказів, що свідчать про протилежне, до суду не надано, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування такого рішення задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Вєлєву Анастасії Олексіївну зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" (код ЄДРПОУ: 20010397, місцезнаходження якого зареєстроване за адресою: 01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 3) право власності на частину нежитлового об'єкту - комбікормового заводу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, до складу якого входять нежитлові будівлі за переліком, суд зазначає наступне.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно зі ст.11 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Таким чином, повноваження державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради щодо реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" права власності на частину нежитлового об'єкту - комбікормового заводу, є дискреційними повноваженнями державного реєстратора, тобто відносяться до його виключної компетенції, а тому адміністративний суд не може перебирати на себе його функцій. Отже, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Окремо суд зазначає, що вказана позовна вимога є похідною від вимоги про скасування рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Вєлєвої Анастасїї Олексіївни від 22.05.2017р. № 35287978 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, та також не підлягає задоволенню.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 69-72, 86, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ КАРГІЛЛ" до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Вєлєвої Анастасії Олексіївни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст виготовлено 07.09.2017 року.

Суддя Біленський О.О.