Постанова № 68691784, 06.09.2017, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/7176/17

Провадження № 2-а/750/1029/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2017 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі судді Литвиненко І.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

28.07.2017 року позивач звернувся до суду з позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії в якому просив:

-визнати протиправною відмову відповідача від 08.07.2017 року в проведенні перерахунку призначеної позивачу пенсії з врахуванням вислуги років, що становить 27 років 07 місяців та 12 днів;

-зобов'язати відповідача провести перерахунок призначеної позивачу пенсії з врахуванням вислуги років, що становить 27 років 07 місяців 12 днів, починаючи з дати призначення пенсії 29.10.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він був звільнений з Державної кримінально-виконавчої служби України у зв'язку із скороченням штатів 28 жовтня 2016 року. На момент звільнення зі служби в органах внутрішніх справ його вислуга років в пільговому обчисленні становить 27 років 07 місяців 12 днів, календарна вислуга становить 21 рік 02 місяці 07 днів. Проте, відповідач безпідставно відмовив йому у перерахунку пенсії по інвалідності у зв'язку із відсутністю у нього необхідної календарної вислуги років. Таку відмову позивач вважає протиправною та за захистом порушених прав звернувся до суду.

Відповідачем надіслані заперечення у справі, в яких відповідач позов не визнав та просив відмовити в задоволенні позову за відсутністю правових підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ на посадах рядового та начальницького складу. Згідно наказу голови комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України № 249/ОС-16 від 01.11.2016 року позивач був звільнений згідно до ч. 5 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та пункту 4 частини 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію» у зв'язку з скороченням штатів або проведенням організаційних заходів (а.с. 14).

Відповідно до копії наказу голови комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України № 249/ОС-16 від 01.11.2016 року вислуга років позивача на день звільнення в календарному обчисленні становить 21 рік 02 місяці 07 днів, у пільговому обчисленні 27 років 07 місяців 12 днів (а.с.14).

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 06.07.2017 року № 1174/03/П-12 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку із відсутністю у позивача необхідної календарної вислуги років, яка має дорівнювати 23 календарні роки (а.с.11-13).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи діють виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законом.

Згідно пункту «б» ст.1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Згідно з пунктом «а» ст. 12 вказаного Закону, пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д» статті 1-2 цього Закону незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарні роки і більше.

Одночасно ст. 17 Закону визначає вичерпний перелік видів служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначенні пенсії. Жодної відсилочної норми вказана стаття не містить, а також не містить посилання на те, що види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, можуть бути встановлені підзаконними актами.

Разом з тим, ні в статті 12, ні в статті 17 Закону не вказано, що пенсію за вислугу років можна призначати особам при наявності 27 років вислуги, обчисленої на пільгових умовах. Тоді, як вказаними нормами чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності 23 календарних років, та міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років.

Залишення поняття обчислення вислуги років на пільгових умовах в постанові КМУ від 17 липня 1992 року №393 «про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей» обумовлено тим, що вказане пільгове обчислення вислуги років має правове значення для інших правовідносин. Зокрема для визначення статусу ветерана органів внутрішніх справ, військової служби. Зокрема, норми ст. 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» визначають, що ветеранами військової служби, ветеранами органів внутрішніх справ є особи, які бездоганно прослужили на військовій службі 20 і більше років у календарному або 25 та більше років у пільговому обчисленні і звільнені з військової служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України.

Разом з тим, згідно вказаного Закону пільгова вислуга років враховується при визначенні розміру пенсії за вислугу років на підставі ст. 13 Закону, оскільки у вказаній статті відсутня пряма вказівка на календарні роки, тоді як ст. 12 Закону містить пряму вказівку, що умовами для призначення пенсії за вислугу років є наявність у особи на день звільнення саме календарних років вислуги.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров» я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Пільгова вислуга років позивача має значення для визначення відсотку розміру пенсії позивача від його грошового забезпечення відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за умови наявності права на призначення пенсії за вислугу років, а не для призначення такої пенсії.

Оцінивши наявні у справі докази, суд доходить до висновку, що позивач не має права на призначення пенсії за вислугою років з урахуванням пільгової вислуги років, оскільки у позивача відсутня встановлена п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років, у зв'язку з чим у задоволенні позову йому слід відмовити.

Даний висновок суду також узгоджується і з правовою позицією викладеною Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 14.04.2017 року № К/800/12047/17.

Керуючись ст. ст. 1-4, 6-9, 18, 41 ч. 2, 71, 72, 94, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в :

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанову може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти дні5в з дня отримання копії постанови.

Суддя І.В. Литвиненко