Постанова № 6868889, 13.05.2009, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

14037, м. Чернігів, вул. Гончарова, 4 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 травня 2009 р. № 2а-8598/09/2570

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., при секретарі Грузновій О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо -комерційне підприємство "Агротехінвест"

додержавної податкової інспекції у м.Чернігові

провизнання недійсними податкових повідомлень-рішень

за участю представників сторін: від позивача від відповідачаВихор В.М., довіреність № 5 від 06.04.2009 року

Кульгейко О.В., довіреність № 2260/9/10-010 від 03.04.2009 року, Малай А.В., довіреність № 1904/9/10-010 від 18.03.2009 року

ВСТАНОВИВ:

До Чернігівського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Агротехінвест» до державної податкової інспекції у м. Чернігові, в якому позивач просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення № 0003392320/0 від 30.07.2008 року; № 0003392320/1 від 08.10.2008 року; № 0003392320/2 від 29.12.2008 року; № 0003392320 від 26.02.2009 року на загальну суму 141399 грн., якими визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 94266 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 47133 грн. та податкові повідомлення-рішення № 0003402320/0 від 30.07.2008 року; № 0003402320/1 від 08.10.2008 року; № 0003402320/2 від 29.12.2008 року; № 0003402320/3 від 26.02.2009 року на загальну суму 163515 грн., яким визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 109010 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 54505 грн., посилаючись на те, що зазначені повідомлення-рішення є необґрунтованими та не відповідають законодавству.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Представники відповідача позовні вимоги не визнали повністю з підстав, зазначених у наданому запереченні.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 13.05.2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 18.05.2009 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до статті 11-1 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” (зі змінами та доповненнями), на підставі направлень від 24.06.2008 року №1574, від 09.07.2008 року №1618 виданих Державною податковою інспекцією у м. Чернігові, згідно заяви щодо проведення позапланової виїзної перевірки платника, поданої товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційним підприємством „Агротехінвест” 13.06.2008 року вх. № 10885/10, та відповідно до наказів начальника ДПІ у м. Чернігові від 23.06.2008 року №1188 від 09.07.2008 року №1318, ДПІ у м. Чернігові була проведена виїзна позапланова перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання товариством обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційним підприємством «Агротехінвест» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 31.03.2008 року.

Під час проведеної перевірки відповідачем були встановлені порушення п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4; п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5; п.п.8.3.1 п.8.3; п.п.8.4.1 п.8; п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; п.п.7.2.1, п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»; п. 1.15 ст. 1; п.3.4 ст.3; п.п.4.2.1, п.п.4.2.11, п.п.4.2.15 п. 4.2, п.п.4.3.2 п.4.3 ст.4; п.п.«е» п.п.6.3.3 п.6.3 ст.6; п.7.1 ст.7; п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8; п.9.10 ст.9; п.п.«а» п.19.2 ст. 19; п.п.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» ат п.п.2.11 п.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, на підставі чого було складено акт перевірки № 533/23/30041968 від 18.07.2008 року, згідно якого позивачем занижено податок на прибуток на суму 94266 грн., податок на додану вартість на загальну суму 109010 грн. та податок з доходів фізичних осіб в сумі 979,46 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки зазначено, що відповідно до аналітичного журналу ТОВ ВКП „Агротехінвест" по партнерам по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" станом на 01.04.2005 року по кредиту рахунку 631 рахується сальдо по відповідних постачальниках в сумі 6481,26 грн. В ході перевірки було встановлено, що станом на 31.03.2008 року дана сума кредиторської заборгованості 6481,26 грн. по вищевказаним постачальникам підприємством ТОВ ВКП „Агротехінвест” не погашена, тобто вона є кредиторською заборгованістю, по якій минув термін позовної давності, що в свою чергу спростовує твердження позивача щодо неправомірності визначення податковим органом факту, що підприємство не включило до складу валового доходу кредиторську заборгованість, по якій минув термін позовної давності в сумі 6481,26 грн.

Відповідно до п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України „Про списання вартості несплачених обсягів природного газу”.

Відповідно до абз.3 п.п.1.22.1 п. 1.22. ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” безповоротна фінансова допомога - це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Сільгоспромтехкооперація» 09.03.2005 року припинено як юридичну особу згідно судового рішення, що виключає можливість сплати позивачем ТОВ фірмі „Сільгоспромтехкооперація” грошових коштів за придбані товари.

За таких обставин суд погоджується з висновком ДПІ у м. Чернігові про порушення позивачем п.п.4.1.6. п.4.1. ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями) щодо не включення до складу валового доходу кредиторської заборгованості перед ТОВ Фірма „Сільгоспромтехкооперація” у сумі 98830,99 грн. за придбане обладнання.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході перевірки встановлено, що у квітні 2006 року позивачем для забезпечення виробничої діяльності і заходів по охороні праці власними силами був проведений ремонт орендованих приміщень у ВАТ „Агроспецмонтаж”, при цьому були використані будівельні матеріали на суму 120698,09 грн. Дані матеріали були списані згідно акту ремонту орендованих основних засобів від 18.04.2006 року, затвердженого директором ТОВ ВКП „Агротехінвест” Дорошенко І.В. Також в ході перевірки було встановлено, що в бухгалтерському обліку дані витрати по придбанню та списанню даних будівельних матеріалів були відображені наступним чином: Дт 93 „Витрати на збут” Кт 631 „розрахунки з вітчизняними постачальниками”; Дт 103 „будинки та споруди” Кт 93 „Витрати на збут”.

Як вбачається з декларації з податку на прибуток підприємства за 2006 рік, дані витрати по придбанню будівельних матеріалів у розмірі 120698 грн. були включені до складу валових витрат в рядку 04.1 Декларацій у складі витрат на придбання товарів (робіт, послуг) і не враховувалась при розрахунку приросту (убутку) балансовій вартості товарних запасів, та було збільшено балансову вартість об'єкту першої групи „ремонт орендованого приміщення”, на яку нараховувалась амортизація.

Відповідно до п.п.5.3.2 п.5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Відповідно до п.п 8.7.1 п. 8. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь - які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду. Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.

Таким чином суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що витрати по придбанню будівельних матеріалів у розмірі 120698,00 грн. були включені до складу валових витрат в рядку 04.1. декларацій, були придбані ще в першому кварталі 2005 року, обліковувались на рахунках бухгалтерського обліку та до складу валових витрат взагалі включені не були.

Відповідно до абз. 2 п 1.2 р. 1 наказу ДПАУ № 327 від 10.08.2005 зареєстрованого в Мінюсті 25 серпня 2005 року за № 925/11205 „Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”, позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї із обставин, визначених Законом України „Про державну податкову службу в Україні” та іншими законодавчими актами. Вона здійснюється за місцезнаходженням такого суб'єкта господарювання чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така позапланова виїзна перевірка.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка позивача була проведена відповідачем на підставі направлень від 24.06.2008 року №1574, від 09.07.2008 року №1618 виданих Державною податковою інспекцією у м. Чернігові, згідно заяви щодо проведення позапланової виїзної перевірки платника, поданої товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційним підприємством „Агротехінвест” 13.06.2008 року вх. № 10885/10, та відповідно до наказів начальника ДПІ у м. Чернігові від 23.06.2008 року №1188 від 09.07.2008 року №1318. Перевірка проведена з відома керівника позивача та в присутності головного бухгалтера, в журналі реєстрації перевірок суб’єкта господарювання внесено 24.06.2008 року запис №5.

Враховуючи вказане, на думку суду, твердження позивача про те, що працівниками ДПІ у м. Чернігові порушено порядок проведення позапланової виїзної перевірки є безпідставними.

Як вбачається з акту перевірки, на підставі якого були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення перевіркою встановлено, що позивач включив до складу податкового кредиту по податку на додану вартість суму 109010 грн. на підставі податкових накладних, виписаних від імені підприємств свідоцтва платника ПДВ яких анульовано або від імені підприємств, які не зареєстровані в органах ДПС.

Відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Платником податку є особа, яка зареєстрована і діє з дотриманням Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість затверджених Наказом ДПА України № 79 від 01.03.2000 року зареєстрованого в Мінюсті 03 квітня 2000 року за №208/4429. Особа свідоцтво платника податку якої анульовано чи особа, яка взагалі не є платником ПДВ не має право виписувати податкові накладні, такі податкові накладні є недійсними. Формування податкового кредиту на основі податкових накладних, які виписані не платником ПДВ є безпідставним, оскільки відповідно до п.п.7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, на думку суду, податковим органом, при проведенні перевірки вірно встановлено порушення позивачем вимог законодавства при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість.

Приписами ч.3 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0003392320/0 від 29.12.2008 року, № 0003392320/1 від 08.10.2008 року, № 0003392320/2 від 29.12.2008 року; № 0003392320/3 від 26.02.2009року - по податку на прибуток (94266,00 грн. - основний борг, 4713.3 грн. - штрафні санкції) та № 0003402320/0 від 30.07.2008 року; № 0003402320/1 від 08.10.2008 року; № 0003402320/3 від 29.12.2008 року; № 0003402320/3 від 26.02.2009 року - по податку на додану вартість (109010 - основний борг, 54505,00 грн. - штрафні санкції) прийняті на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Агротехінвест» до державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0003392320/0 від 30.07.2008 року; № 0003392320/1 від 08.10.2008 року; № 0003392320/2 від 29.12.2008 року; № 0003392320 від 26.02.2009 року на загальну суму 141399 грн., якими визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 94266 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 47133 грн. та податкових повідомлень-рішень № 0003402320/0 від 30.07.2008 року; № 0003402320/1 від 08.10.2008 року; № 0003402320/2 від 29.12.2008 року; № 0003402320/3 від 26.02.2009 року на загальну суму 163515 грн., яким визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 109010 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 54505 грн., задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163, 156 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження

На підставі ч.3 ст. 160 КАС України виготовлення постанови у повному обсязі відкласти на 18.05.2009р

Суддя                                                                                           Ю.О.Скалозуб