Рішення № 68688735, 07.09.2017, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

55213, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Івана Виговського, 18, тел./факс 8 (05161) 4-26-20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2017 рокум. Первомайськ

Справа :484/3678/16-ц

Номер провадження : 2/484/866/17

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі

головуючого судді Фортуни Т.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Цехотської Т.В.,

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайськ цивільну справу за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_3 про відшкодування витрат, повязаних з утриманням у навчальному закладі,

встановив:

Національна академія внутрішніх справ в особі представника за довіреністю ОСОБА_1, звернулась до суду з вищевказаним позовом. Свої вимоги позивач мотивує тим, що наказом ректора Київського національного університету внутрішніх справ від 05.08.2010 № 562 ОСОБА_3 з 01.09.2010 зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання Київського національного університету внутрішніх справ.Розпорядженням Кабінету міністрів України від 27.08.2010 № 1709-р "Про реорганізацію деяких вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ"КНУВС реорганізовано в Національну академію внутрішніх справ. Відповідно до вищезазначеного розпорядження, НАВС є правонаступником Київського національного університету внутрішніх справ. 27.09.2010 між КНУВС, комплектуючим органом ГУ УМВС України в Миколаївській області та відповідачем укладено договір № 10-448 про підготовку фахівця у КНУВС. Відповідно до договору відповідач навчався за рахунок коштів державного бюджету і зобов'язувався після закінчення навчання відпрацювати не менше трьох років за місцем розподілу в органах внутрішніх справ, а у разі відмови - відшкодувати витрати пов'язані з утриманням у навчальному закладі. З 01.09.2009 по 28.06.2012 року відповідач перебував на державному забезпеченні харчуванням, речовим майном, грошовим утриманням та житлом із наданням комунальних послуг. Наказом НАВС від 28.06.2012 № 377 відповідачу видано диплом бакалавра. Після здобуття вищої освіти, відповідача направлено до ОВС для подальшого проходження. Таким чином, навчальним закладом умови договору виконано у повному обсязі. Наказом УМВС України в Миколаївській області від 02.03.2015 № 55 о/с відповідача звільнено з ОВС на підставі поданого ним рапорту, за власним бажанням. За цієї умови, відповідно до п. 2.3.6. договору відповідач зобов'язався відшкодувати витрати пов'язані з утриманням у навчальному закладі. Відповідач навчався в НАВС з 01.09.2010 по 28.06.2012 року. Вартість витрат пов'язаних з утриманням його у навчальному закладі становить 24357,08 грн. Із сумою витрат пов'язаних з утриманням у навчальному закладі відповідача ознайомлено. Грошові кошти від відповідача до НАВС не надходили. Просять стягнути з відповідача вартість витрат, повязаних з утриманням у навчальному закладі, у сумі 24357,08 грн. та судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не прибув. В заяві про скасування заочного рішення зазначив, що вступив на навчання до ОСОБА_1 на третій, а не на перший курс навчання, крім того, в Заводському районному відділі РВ УМВС України в м. Миколаєві відпрацював з 2012 по 2015 роки, тобто майже три роки.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову. В судовому засіданні зазначив, що відповідач відповідно до наказу вступив на навчання на перший курс, хоча фактично навчався на третьому курсі; предметом договору про підготовку фахівця у Київському національному університеті внутрішніх справ є підготовка за державним замовленням на денній формі навчання фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, а не спеціаліста, за спеціальністю «Правознавство»; розрахунок витрат на навчання зробив сам позивач, що не може бути обєктивним доказом вартості наданих послуг.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов до таких висновків.

Наказом ректора Київського національного університету внутрішніх справ № 562 від 05.08.2010 р. ОСОБА_3 зараховано з 01 вересня 2010 р. курсантом першого курсу денної форми навчання за державним замовленням за спеціальністю «Правознавство» на базі вищої юридичної освіти освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст.

Статутом Національної академії внутрішніх справ, затвердженим наказом МВС України від 17.11.2010 № 555, зареєстрованим 19.11.2010 р., підтверджується, що ОСОБА_1 є юридичною особою, державним вищим навчальним закладом четвертого рівня акредитації правонаступником Київського національного університету внутрішніх справ і ОСОБА_1 управління МВС.

27.09.2010 між КНУВС в особі ректора ОСОБА_4, що діє на підставі Статуту, з одного боку, Управлінням МВС України в Миколаївській області в особі начальника полковника міліції ОСОБА_5, який діє на підставі Положення, з другого боку, та ОСОБА_3 27.09.2010 р. укладено договір № 10-448 про підготовку фахівця у КНУВС (далі Договір). До вказаного Договору 22.05.2012 р. сторони Договору уклали Додатковий договір № 1.

Відповідно до Договору ОСОБА_3 навчався за рахунок коштів державного бюджету і зобов'язувався після закінчення навчання відпрацювати не менше трьох років за місцем розподілу, а у разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання відшкодувати витрати пов'язані з утриманням у навчальному закладі.

Предметом Договору є підготовка за державним замовленням на денній формі навчання фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавра» за напрямком (спеціальністю) «правознавство» (п. 1).

За п. 2.1.3. Договору, виконавець зобов'язаний забезпечити особу харчуванням, речовим майном та грошовим утриманням за нормами, затвердженими нормативно-правовими актами України.

Відповідно до п. 2.3.6. Договору, відповідач зобов'язався у разі звільнення з ОВС по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами передбаченими п. 3. договору відшкодувати у повному обсязі фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Пунктом 3.1. Договору передбачено таку підставу для відшкодування фактичних витрат на підготовку як дострокове розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України у звязку з відрахуванням особи з навчального закладу та звільненням з органів внутрішніх справ: за власним бажанням, через неуспішність, за порушення дисципліни.

Відповідно до п. 4.1. Договору, відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим та речовим забезпеченням, оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Відповідно до п. 4.2. Договору, у разі дострокового розірвання договору здійснюється розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення згідно з нормами утримання на день, який зазначено в наказі про відрахування з навчального закладу та звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно з п. 4.4. Договору, у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати, стягнення їх суми здійснюється у судовому порядку.

Аналогічні положення щодо укладення договору та обов'язку відшкодування витрат за навчання у разі дострокового звільнення містяться у Типовому договорі затвердженомуНаказом МВС України від 14.05.2007 № 150 "Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України"(зареєстрований Міністерством юстиції України 29.05.2007 за № 547/13814).

Наказом Національної академії внутрішніх справ від 28.06.2012 № 377 відповідачу присвоєно кваліфікацію юриста за спеціальністю "Правознавство" та видано диплом спеціаліста. Таким чином, з 01.09.2010 р. по 28.06.2012 р. відповідно до умов договору, ОСОБА_3 у період навчання перебував на державному забезпеченні харчуванням, речовим майном, грошовим утриманням та житлом із наданням комунальних послуг.

Після здобуття вищої освіти, відповідно до умов договору відповідача направлено для подальшого проходження служби до УМВС України в Миколаївській області. Таким чином, навчальним закладом умови договору виконано у повному обсязі.

Наказом УМВС України в Миколаївській області від 02.03.2015 № 55о/с ОСОБА_3 звільнено з ОВС за власним бажанням згідно з п. 64 "ж" «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ».

За цієї умови, відповідно до п. 2.3.6. Договору у позивача настало право вимоги зобов'язати відповідача відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі.

Відповідно до Довідки про відшкодування фактичних витрат на підготовку фахівця, випуск 2012 року, від 13.06.2012 р. фактичні витрати, повязані з навчанням відповідача у навчальному закладі становлять 24357,08 грн.; із зазначеною Довідкові відповідача ознайомлено під особистий підпис.

Відповідно до Довідки від 21.05.2015 р. про розрахунок фактичних витрат, повязаних з утриманням рядового міліції ОСОБА_3 відповідача у справі фактичні витрати за період навчання з 01.09.2010 р. по 28.06.2012 р. становлять 24357,08 грн.

Згідно із записами в трудовій книжці, виданій на імя ОСОБА_3, 01.09.2016 р. відповідача зараховано до Первомайського політехнічного коледжу студентом першого курсу денної форми навчання, наказ № 234-н від 31.07.2006 р.; 18.06.2010 р. відраховано з числа студентів коледжу у звязку із закінченням повного курсу навчання і присвоєння кваліфікації юриста, наказ № 173-у від 18.06.2010 р.; 01.09.2010 р. прийнятий на службу в органи внутрішніх справ, наказ № 562 від 05.08.2010 р.; 05.03.2015 р. звільнений з органів внутрішніх справ, наказ № 55 о/с від 02.03.2015 р.

Таким чином, з часу закінчення навчання в Національній академії внутрішніх справ (наказ № 377від 28.06.2012 р.) до часу звільнення з органів внутрішніх справ (наказ № 55о/с від 02.03.2015 р.) сплило 2 роки 8 місяців 5 днів.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно зіст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно дост. 56 ЗУ "Про вищу освіту" від 17.01.2002 № 2984-ІІІ, який діяв на момент навчання та випуску відповідача, випускник вищого навчального закладу, який навчався за державним замовленням і якому присвоєно кваліфікацію фахівця з вищою освітою певного освітньо-кваліфікаційного рівня, працевлаштовується на підставі направлення на роботу відповідно до угоди, укладеної між замовником, керівником вищого навчального закладу та випускником.

Статтею 526 ЦК Українипередбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, вимогЦКта інших актів цивільного законодавства.

Відповідно дост. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання.

Відповідно дост. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зіст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Порядком відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженоПостановою КМУ від 01.03.2007 № 313 (далі Порядок) визначено механізм відшкодування особами, які навчалися за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС, витрат, повязаних з їх утриманням у таких закладах, зокрема, у разі звільнення осіб начальницького складу органів внутрішніх справ із служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни.

Відповідно до п. 2 Порядку, відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Розрахунок витрат здійснено відповідно до вищезазначеного Порядку відшкодування. Зокрема, відповідно до п. 5 Порядку витрати відшкодовуються у повному розмірі: особами чоловічої статі, що вислужили встановлений законодавством строк строкової військової служби до вступу у навчальний заклад, та жіночої статі за весь період навчання; особами, що навчалися понад встановлений законодавством строк строкової військової служби, за період навчання, що перевищує такий строк; з урахуванням різниці суми витрат з утримання осіб у навчальному закладі та утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю.

Таким чином, суд приходить до висновку, що розрахунок вартості витрат пов'язаних з утриманням відповідача у навчальному закладі здійснено відповідно до чинних норм законодавства України та становить 24357,08 грн.

Відповідач в заяві про скасування заочного рішення підтвердив, що навчався в Національній академії внутрішніх справ відповідно до Договору № 10-448 від 27.09.2010 р., а також те, що відпрацював в Заводському районному відділі РВ УМВС в м. Миколаєві з 2012 по 2015 роки, що становить майже три роки. Таким чином, відповідач погодився, що після отримання вищої освіти він працював в органах внутрішніх справ менше трьох років.

Доказів відшкодування позивачу вищезазначених витрат відповідач суду не надав.

Доводи представника відповідача щодо невідповідностей записів у Договорі щодо освітньо-кваліфікаційного рівня суд не знаходить такими, що спростовують вищенаведені висновки.

Згідно з приписами ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.

Ураховуючи вищевикладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 88 ЦПК України, а саме: стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст.11, 15,16,526,610, 611, 623 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88,209, 212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

позов задовольнити в повному обсязі;

стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Національної академії внутрішніх справ (р/р 31259202100175 у ДКСУ м. Київ, ЄДРПОУ 08751177, МФО 820172), витрати на утримання в навчальному закладі в сумі 24357,08 грн. (двадцять чотири тисячі триста пятдесят сім грн. 08 коп.);

стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Національної академії внутрішніх справ, витрати на сплату судового збору в сумі 1378,00 грн. (тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.).

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішенняпротягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Т.Ю.Фортуна