Ухвала суду № 68687429, 05.09.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/18579/17

УХВАЛА

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бар’як А.С., при розгляді позовної заяви ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, директора департаменту земельних ресурсів ОСОБА_2 про визнання дій та бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити дії та визнання відсутності компетенції, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в порядку адміністративного судочинства звернувся до суду з позовом до Вінницької міської ради, директора департаменту земельних ресурсів ОСОБА_2 про визнання дій та бездіяльності протиправною щодо розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зобов’язання вчинити дії щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та визнання відсутності компетенції щодо одноособового розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Зміст позовної заяви вказує на те, що спір стосується механізму реалізації позивачем свого цивільного права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності для будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, зокрема щодо розгляду його клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для обслуговування гаража.

Відповідно до роз’яснень, наданих в п. 7 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 3, вбачається, що земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК, статті 2, 5 Земельного кодексу України; далі - ЗК). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи невирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (статті 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151 ЗК та інші).

Крім цього, вважаю за необхідне врахувати правову позицію Верховного Суду України, закріплену у справі № 6-782цс17 від 16.08.2017 року, згідно якої зазначається, що основною визначальною рисою адміністративних правовідносин є владне підпорядкування однієї сторони цих відносин іншій стороні, при цьому сторони в адміністративному спорі ще до його виникнення повинні перебувати у відносинах вертикального підпорядкування, а тому, з огляду на положення статей 1 та 15 ЦПК України, статті 2 КАС України не вважається публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування та суб’єктом приватного права – фізичною особою, в якому фізична особа звернулася до суду за захистом права не публічного, а цивільного.

Звертаю увагу на те, що норма ч. 2 ст. 16 ЦК України, зокрема п. 10 вказаної норми законодавства, передбачає можливі способи захисту відповідного цивільного права судом.

Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, з огляду на предмет даного позову та правову природу виникнення відповідних спірних правовідносин, що охоплюються площиною реалізації фізичною особою свого цивільного права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності для будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, врахувавши роз’яснення, надані в п. 7 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 3, взявши до уваги правову позицію Верховного Суду України, висвітлену при розгляді справи № 6-782цс17 від 16.08.2017 року, вважаю, що хоч в спорі й беруть участь суб’єкти публічного права, проте даний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а тому у відкритті провадження слід відмовити, звернувши увагу позивача на можливості звернення до суду за захистом своїх відповідних прав та інтересів в порядку цивільного судочинства, з обранням способу захисту, передбаченого ч. 2 ст. 16 ЦК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст.109 КАС України,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі № 127/18579/17 за позовною заявою ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, директора департаменту земельних ресурсів ОСОБА_2 про визнання дій та бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити дії та визнання відсутності компетенції.

Копію ухвали з заявою та доданими до неї документами невідкладно направити позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя