Ухвала суду № 68686066, 04.09.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/13297/17

1кс/755/4842/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" вересня 2017 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Курило А.В., за участю секретаря Чуб Н.С., прокурора Шевченка П.М., розглянувши клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 Шевченка П.М., у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100040008502 від 19.06.2017 року, про арешт майна,

в с т а н о в и в:

Прокурор Київської місцевої прокуратури № 4 звернувся до суду із клопотання, в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100040008502 від 19.06.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, про арешт майна, а саме: квартири АДРЕСА_1, яка відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна № 95934197 від 31.08.2016 року належить ОСОБА_2, шляхом заборони відчуження майна.

З тексту клопотання вбачається, що 08.09.2016 року, ОСОБА_3, використовуючи довіреність на власне ім'я від ОСОБА_4, посвідчену 26.02.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, уклав договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_2, яка у місті Києві, що належала ОСОБА_4

Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 08.09.2016, відомості про що внесені до реєстру за № 1147.

В результаті вказаних дій право власності перейшло до ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Разом з тим, 14.03.2016 на спецлінію 102 надійшло повідомлення лікаря реанімаційного відділення Броварської центральної районної лікарні про те, що 14.03.2016о 12 год. 25 хв. в приміщенні лікарні, розташованої за адресою: АДРЕСА_6 помер ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5

В подальшому, 20.07.2017 в нарадчій кімнаті № 2 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9, за добровільної згоди останньої проведено огляд робочого місця нотаріуса, що розташоване за адресою: АДРЕСА_8

Вході огляду виявлено та вилучено: договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_7, укладений між ОСОБА_4 в особі ОСОБА_3 та ОСОБА_2; RRP код -НВА 527306, реєстраційний номер 1147; договір купівлі продажу-квартири АДРЕСА_9 укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_10, RRP код - НМЕ 995590 від 20.07.2017 без підпису нотаріуса та без реєстраційного номера; заява за місцем вимоги від ОСОБА_11, про те, що вона не проти, щоб її чоловік ОСОБА_2 продав квартиру № 69, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Флоренції, 9, яка завірена нотаріусом ОСОБА_12, RRP код НМО 565293, реєстраційний номер -798; технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_7; чернетка договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_7, підписана ОСОБА_2 та ОСОБА_10 без підпису та печатки нотаріусу; ксерокопія паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_11; ксерокопія свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_13, ГБК 360290 (1993 року; ксерокопія картки фізичної особи - платника податків на ім'яОСОБА_14. № НОМЕР_1; лист формату А-4 щодо надання інформації від начальника відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб, про те, що АДРЕСА_3 ніхто не зареєстрований; лист формату А-4 з друкованим текстом, а саме заявою до нотаріусу від ОСОБА_10, про те, що він у шлюбі та у фактичних шлюбних відносинах не перебуває, з його підписом та підписом ОСОБА_2 про його ознайомлення, без підпису нотаріуса; лист формату А-4 з ксерокопією картки платника податків на ім'я ОСОБА_2 № НОМЕР_2 та ксерокопії першої сторінки паспорта ОСОБА_2 серії НОМЕР_4, з іншої сторони - ксерокопія паспорта другої та третьої сторінки на ім'я ОСОБА_2 з фотокарткою, ксерокопії шостої, сьомої, десятої та одинадцятої сторінки паспорта ОСОБА_2 інформаційна довідка з державного реєстру речових правна нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 88280136 від 29.05.2017, RRP код - 4 НН742PFH; лист формату А-4 з ксерокопією картки фізичних особи - платника податків на ім'я ОСОБА_10 № НОМЕР_3 та ксерокопія першої сторінки паспорта на його ім'я серії НОМЕР_5 з фотокарткою, на іншій стороні аркушу ксерокопія другої, третьої, четвертої та п'ятої сторінки паспорта.

Таким чином, 20.07.2017 відбулася спроба повторного незаконного продажу об'єкту нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_4.

Крім того, в клопотанні зазначено, що виникла необхідність накладення арешту на наступне майно, а саме об'єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_1,право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2, та має реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 798423580000, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити та накласти арешт на майно шляхом заборони його відчуження.

Відповідно до ст. 172 КПК України, слідчий суддя прийшов до висновку, про необхідність розгляду клопотання без повідомлення власників майна, оскільки є необхідність забезпечення арешту майна, так як існують ризики відчуження майна до прийняття судом рішення.

Вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно п. 3 ч.2 ст.170 КПК України арешт на майно накладається з метою конфіскації майна як виду покарання; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Відповідно до ч.5 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Крім того, відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, на підставі вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

На підставі викладеного, з урахуванням мотивів клопотання прокурора про арешт майна та доданих до клопотання документів, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що мав місце факт вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та про необхідність накладення арешту на майно на підставі ч.2 ст.170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110, 131, 170-175, 309 КПК України, -

у х в а л и в:

Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 Шевченка П.М. - задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме: на квартиру АДРЕСА_1, яка відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна № 95934197 від 31.08.2016 року належить ОСОБА_2, шляхом заборони відчуження майна.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя