Ухвала суду № 68685349, 07.09.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1798/17Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : Скляренко В. М. Доповідач в апеляційній інстанції Бондаренко С. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоБондаренка С. І.суддівВініченка Б. Б., Храпка В. Д. при секретаріЧуйко А. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Комунального підприємства «Служба утримання будинків «Митниця», Черкаської міської ради про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації та моральної шкоди,-

в с т а н о в и л а :

У квітні 2017 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства «Служба утримання будинків «Митниця», Черкаської міської ради про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, інфляційних та моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона працювала двірником в КП «СУБ «Митниця», а 10 листопала 2016 року звільнилась за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП.

Цього ж дня ОСОБА_6 отримала копію наказу про звільнення та трудову книжку. На день звільнення їй було нараховано але не сплачено дохід в сумі 1488 гривень 54 копійки.

В подальшому позивач та інші колишні працівники підприємства неодноразово звертались до директора КП «СУБ «Митниця», та до власника підприємства - Черкаської міської ради, на що їм було надано відповідь про те, що згідно рішення Черкаської міської ради від 28 жовтня 2016 року № 1412 «Про внесення змін до рішення виконкому Черкаської міської ради від 21.10.2007 року «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг населенню м. Черкаси» КП «СУБ «Митниця» більше не обслуговує населення м. Черкаси, господарської діяльності не веде, а тому не має джерел виплати заборгованості по зарплаті.

Крім того, колишні працівники підприємства зверталися до міського голови та директора департаменту щодо невиплати заробітної плати, на що їм було надано відповідь, що департаментом розроблено проект рішення про надання КП «СУБ «Митниця» фінансової підтримки для виплати заборгованості по зарплаті, який винесено на розгляд депутатських комісій і в подальшому буде запропоновано на розгляд депутатському корпусу Черкаської міської ради.

Оскільки заборгованість по заробітній платі не виплачена, то ОСОБА_6, посилаючись на ст. 117 КЗпП України вказує, що відповідачі повинні виплатити їй середній заробіток за весь час затримки розрахунку.

Також до виплати підлягає компенсація втрати частини заробітної плати, в зв'язку з затримкою термінів її виплати, що передбачено нормами ст. 34 Закону України «Про оплату праці».

Позивач вважає, що такими діями відповідачів їй завдано моральної шкоди, оскільки неотримання заробітної плати призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і додаткових зусиль для організації свого життя, родина вимушена відмовлятися від задоволення життєво важливих потреб. Тому зазначає, що відповідачі зобов'язані відшкодувати їй моральну шкоду в розмірі 200 гривень за кожен повний місяць прострочення оплати, а всього на дату подання позову 1000 гривень.

На підставі викладеного просила суд стягнути солідарно з Черкаської міської ради та КП «Служба утримання будинків «Митниця» на свою користь нарахований, але не виплачений дохід в сумі 1488 гривень 54 копійки; середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 16373 гривень 40 копійок; компенсацію частини заробітної плати (інфляційні втрати) в сумі 100 гривень 81 копійка, моральну шкоду в сумі 1000 гривень.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 липня 2017 року позов задоволено частково.

Стягнуто з КП «СУБ «Митниця» Черкаської міської ради на користь ОСОБА_6 невиплачену заробітну плату в сумі 1488 гривень 54 копійки, середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 22245 гривень 24 копійки, інфляційні в сумі 87 гривень 51 копійка, моральну шкоду в розмірі 500 гривень, а всього: 24321 гривна 29 копійок.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з КП «СУБ «Митниця» на користь держави судовий збір в сумі 1280 гривень.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду змінити стягнувши солідарно визначені судом виплати з КП «СУБ «Митниця» та Черкаської міської ради.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи із наступного.

Згідно з вимогами п. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскаржуване рішення суду відповідає даним вимогам закону.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги в частині стягнення нарахованої та невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, коштів за час невиплати заробітної плати з урахуванням індексу інфляції є обґрунтованими та підлягають до стягнення з відповідача КП «Служба утримання будинків «Митниця», оскільки вони відповідають нормам чинного законодавства.

Щодо вимог про стягнення моральної шкоди, то суд враховуючи вимоги розумності та справедливості, характер порушених прав позивача, ступінь моральних страждань вважав за можливе задовольнити їх частково в розмірі 500 гривень. При цьому суд прийшов до висновку, що вказані виплати необхідно стягувати саме з КП «Служба утримання будинків «Митниця», оскільки саме вказаний відповідач несе відповідальність за невиплату заробітної плати позивачу.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач працювала на посаді двірника Комунального підприємства «Служба утримання будинків «Митниця» Черкаської міської ради.

Наказом №326-к від 10 листопада 2016 року ОСОБА_6 була звільнена з підприємства за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України (а.с. 12).

Відповідно до довідки № 23 від 31 березня 2017 року, виданої директором КП «СУБ «Митниця» сума нарахованого та не сплаченого доходу за листопад 2016 року складає 1488 гривень 54 копійки (а.с. 11).

Згідно розрахунку середньої заробітної плати ОСОБА_6, її середньоденний заробіток складає 112 гривень 92 копійки (а.с. 13).

Згідно з пунктом 1.2 Статуту КП «Служба утримання будинків «Митниця» Черкаської міської ради власником та одноосібним засновником підприємства є територіальна громада міста Черкаси в особі Черкаської міської ради ( а.с. 68).

Вказаним Статутом визначено, що відповідно до способу утворення підприємство є унітарним (п. 1.4.); комерційним та діє з метою отримання прибутку (п. 1.5.).

Частиною 1 ст. 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

ОСОБА_6 оскаржує рішення районного суду в частині відмови у стягненні вказаних виплат у солідарному порядку з КП «Служба утримання будинків «Митниця» та Черкаської міської ради та вважає, що фактично виконавчим комітетом Черкаської міської ради були прийняті рішення, які припинили господарську діяльність підприємства.

При цьому вказує, що рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради № 1412 «Про внесення змін до рішення виконкому від 21.10.2007 року «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг населенню міста Черкаси» КП «СУБ «Митниця» Черкаської міської ради було виключено з числа виконавців житлово-комунальних послуг населенню міста Черкаси. На даний час підприємство існує формально, оскільки не має сфери діяльності, керівництва, трудового колективу, місцезнаходження та основних фондів.

Колегія суддів не погоджується з вказаним обґрунтуванням доводів апелянта, виходячи з наступного.

За положеннями п.1.8. Статуту підприємство має статус юридичної особи з моменту державної реєстрації, має самостійний баланс, а відповідно до п.1.6 Статуту підприємство здійснює свою діяльність на принципах господарського розрахунку, власного комерційного ризику, бюджетного фінансування цільових програм прийнятих Черкаською міською радою, з правом найму працівників.

За положеннями ст.96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном, учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом, особи, які створюють юридичну особу, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до її державної реєстрації.

Частиною 1 ст. 176 ЦК України встановлено, що держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади не відповідають за зобов'язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом.

Зважаючи на положення норм чинного законодавства в їх сукупності та при системному аналізі, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про стягнення саме з відповідача КП «СУБ «Митниця» нараховану та невиплачену заробітну плату на користь позивача є обґрунтованими, так як Комунальне підприємство «СУБ «Митниця» є самостійною юридичною особою, воно не ліквідоване, має банківські рахунки та проводило самостійно господарську діяльність, позивач по справі знаходилась у трудових відносинах безпосередньо з даним підприємством, де і отримувала заробітну плату, а тому саме з вказаного підприємства підлягають стягненню заявлені позивачем виплати.

Черкаська міська рада не є роботодавцем, з яким позивач перебувала у трудових відносинах, а ухвалене в даній справі рішення суду не перебувало на виконанні, а відтак не можливо стверджувати, що воно не буде виконано внаслідок дій власника юридичної особи.

Окрім того, трудовим законодавством солідарна відповідальність у трудових спорах за вимогами, визначеними позивачем до відповідачів не передбачена.

В іншій частині рішення суду сторонами не оскаржувалось.

Таким чином, встановивши дійсні обставини справи, суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору, і ухвалив у справі законне та обґрунтоване рішення, підстав для скасування якого колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на законність ухваленого рішення. Підстав для скасування рішення з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Комунального підприємства «Служба утримання будинків «Митниця», Черкаської міської ради про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації та моральної шкоди - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 20 днів.

Головуючий :

Судді :