Ухвала суду № 68683739, 03.09.2015, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 540/957/15-ц

Номер провадження 2/540/305/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2015 року. Суддя Машівського районного суду Полтавської області Ряднина В.М. розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Старицьківська сільська рада, третя особа: відділ Держкомзему у Машівськомиу районі, про визнання недійсними і скасування державних актів на землю та відповідних рішень Старицьківської сільської ради, -

в с т а н о в и в :

02.09.2015 року, судді Ряднині В.М. для розгляду було передано цивільну справу № 2/540/305/15 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Старицьківська сільська рада, третя особа: відділ Держкомзему у Машівськомиу районі, про визнання недійсними і скасування державних актів на землю та відповідних рішень Старицьківської сільської ради.

03 вересня 2015 року суддею Рядниною В.М. написано заяву про самовідвід з тих підстав, що ним 06.01.2015 року винесено рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Старицьківська сільська рада, третя особа: відділ Держкомзему у Машівськомиу районі, про визнання недійсними і скасування державних актів на землю та відповідних рішень Старицьківської сільської ради – задоволено в повному обсязі. Однак, 29.07.2015 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення Машівського районного суду Полтавської області від 06.01.2015 року та рішення апеляційного суду Полтавської області від 09.02.2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Даючи оцінку доводам заяви про самовідвід, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006р. у справі «Білуга проти України» від 28.10.1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії», тощо) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов’язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Пунктом 4 статті 20 ЦПК України визначені підстави для відводу судді, за наявності яких суддя не може брати участь у справі у підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об’єктивності та неупередженості судді.

За таких обставин враховуючи те, що ОСОБА_4, вже розглядав вищезазначену цивільну справу, 29.07.2015 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення Машівського районного суду Полтавської області від 06.01.2015 року та рішення апеляційного суду Полтавської області від 09.02.2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції, а тому з метою виключення сумнівів у неупередженості та необ’єктивності судді при розгляді даної справи в подальшому, суд приходить до висновку, що заява про самовідвід судді підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 20, 24 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

заяву судді Ряднини В.М. про самовідвід – задоволити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: