Рішення № 68682007, 04.09.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №282/1211/16 Головуючий у 1-й інст. Вальчук В. В.

Категорія 23 Доповідач Гансецька І. А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді: Гансецької І.А.

суддів: Григорусь Н.Й.

ОСОБА_1

при секретарі: Кравчук Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Агрофірма «Гізівщина» про визнання недійсною додаткової угоди від 04.07.2016 року про внесення змін та доповнень до договору оренди землі

за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Агрофірма «Гізівщина» на рішення Любарського районного суду Житомирської області від 01.08.2017 року

встановила:

У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що є власником земельної ділянки площею 2,4850 га, яка розташована на території Гізівщинської сільської ради Любарського району Житомирської області, цільовим призначенням якої є ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий №1823182900:01:003:0011.

22.09.2010 року ОСОБА_2 було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки із приватним підприємством «Агрофірма «Гізівщина» строком на п’ять років. Договірні відносини з відповідачем закінчилися у вересні 2015 року, приватне підприємство не повідомляло про намір продовжити договір оренди. Враховуючи зазначене, а також неналежне виконання попереднім орендарем умов договору, позивач 12.07.2016 року уклав договір оренди з ТОВ «Агро-Любар». Під час здійснення державної реєстрації вказаного договору, ним було виявлено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вже міститься реєстрація речового права на належну йому на праві власності земельну ділянку. Реєстрацію проведено на підставі договору оренди землі від 22.09.2010 року, укладеного між сторонами по справі, та додаткової угоди від 04.07.2016 року, яка ніби-то укладена між ним та відповідачем.

Оскільки він не укладав та не підписував додаткової угоди про продовження та внесення змін до раніше укладеного між ними договору, просив визнати недійсною додаткову угоду від 04.07.2016 року про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 22.09.2010 року.

Рішенням Любарського районного суду Житомирської області від 01.08.2017 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано недійсною додаткову угоду від 04.07.2016 року про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 22.09.2010 року укладену між ОСОБА_2 та приватним підприємством «Агрофірма «Гізівщина», кадастровий номер земельної ділянки 1823182900:01:003:0011, зареєстрований 11.07.2016 року державним реєстратором відділу економічного розвитку і торгівлі Любарської райдержадміністрації.

В апеляційній скарзі приватне підприємство «Агрофірма «Гізівщина» просить скасувати рішення Любарського районного суду Житомирської області від 01.08.2017 року та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зазначає, що висновком експерта встановлено факт підписання додаткової угоди позивачем, що свідчить про його волевиявлення на укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з відсутності волевиявлення позивача на укладення додаткової угоди про внесення змін та доповнень до договору оренди землі, оскільки екземпляр додаткової угоди, який знаходиться у відділі економічного розвитку і торгівлі Любарської районної державної адміністрації Житомирської області і на підставі якого ця угода зареєстрована державним реєстратором у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не підписана ОСОБА_2, що підтверджується висновком експерта.

З такими висновками суду погодитись не можна.

Встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 2,4850 га, кадастровий №1823182900:01:003:0011, яка розташована на території Гізівщинської сільської ради Любарського району Житомирської області, цільовим призначенням якої є ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

22.09.2010 року між ОСОБА_2 та приватним підприємством «Агрофірма «Гізівщина» було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на п’ять років.

04.07.2017 року цими ж сторонами укладено додаткову угоду про внесення змін та доповнень до договору оренди землі. В позовній заяві позивач стверджував, що він особисто не укладав та не підписував дану угоду. За клопотанням його представника судом було призначено судову почеркознавчу експертизу для з’ясування питання чи позивачем підписана додаткова угода.

Згідно висновку експерта № 302/17-25/428/17-25 від 23.05.2017 року за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи встановлено, що питання про виконання підпису від імені ОСОБА_2 у графі «Орендодавець» у примірнику додаткової угоди про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 04.07.2016 року укладеної між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем ПП «Агрофірма «Гізівщина» ОСОБА_2, що міститься у відділі економічного розвитку і торгівлі Любарської РДА, не вирішувалося з тих причин, що цей підпис містить почеркову інформацію, яка є непридатною для порівняння з наданими зразками підпису ОСОБА_2

Підпис від імені ОСОБА_2 у графі «Орендодавець» у примірнику Додаткової угоди про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 04.07.2016 укладеної між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем ПП «Агрофірма «Гізівщина», який надав відповідач, виконаний самим ОСОБА_2.

Після надходження до суду даного висновку експерта позивач пояснив, що він дійсно підписав додаткову угоду про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 22.09.2010 року, однак перебував у цей час в хворобливому стані, а керівник ПП «Агрофірма «Гізівщина» скористався цією обставиною.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 5 статті 6 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно вимог ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України, ст. 125 ЗК України договір оренди землі є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що один екземпляр додаткової угоди про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 22.09.2010 року підписаний особисто позивачем, щодо іншого примірника експерт не зміг надати відповіді у зв’язку з непридатною для дослідження інформацією.

Доказів, які б свідчили, що в момент укладення додаткової угоди про внесення змін та доповнень до договору оренди землі у позивача не було волевиявлення на її укладення, суду надано не було.

За таких обставин, підстави для визнання недійсною додаткової угоди про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 22.09.2010 року відсутні.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Агрофірма «Гізівщина» задовольнити.

Рішення Любарського районного суду Житомирської області від 01.08.2017 року скасувати.

Ухвалити нове рішення. Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову до Приватного підприємства «Агрофірма «Гізівщина» про визнання недійсною додаткової угоди від 04.07.2016 року про внесення змін та доповнень до договору оренди землі.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Судді: