Рішення № 68681760, 06.09.2017, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/1861/14-ц

провадження у справі № 2/0285/279/17

06 вересня 2017 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді…………….…..ОСОБА_1

секретаря………………………….......ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ОСОБА_3)

до ОСОБА_4 та ОСОБА_5

третя особа: ОСОБА_6

про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року позивач звернувся до суду з цим позовом до відповідачів, в якому просив, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, що складає 63 048 грн. 27 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру № 1, яка розташована в м. Новоград-Волинський Житомирської області по вул. Вокзальній, 41 (далі – Квартира), а також судові витрати понесені ним при подачі позову.

В обґрунтування позову зазначає, що 21.05.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», правонаступником якого є позивач (відповідно до Договору про передачу Активів та Кредитних зобов’язань Укрпромбанку на користь ОСОБА_7 від 30.06.2010 року) з однієї сторони, та ОСОБА_6 з іншої, було укладено Кредитний договір № 109/ФКВ-07 (далі – Кредитний договір). Цього ж дня, в рахунок забезпечення виконання умов Кредитного договору ОСОБА_6 перед ОСОБА_7, відповідачі уклали Іпотечний договір № 109/Zфквіп-07 (далі – Іпотечний договір), відповідно до умов якого передали в іпотеку Квартиру, 2/3 ідеальних частки якої належать ОСОБА_4, а 1/3 – ОСОБА_5 ОСОБА_8 ОСОБА_6 належним чином не виконувала свої обов’язки по Кредитному договору станом на 23.04.2014 року в неї утворилась заборгованість в розмірі 63 048 грн. 27 коп. Хоч відповідачам направлялись вимоги про необхідність виконання грошових зобов’язань за Кредитним договором, проте умови Іпотечного договору ними виконані так і не були, у зв’язку з чим ОСОБА_3 змушений звернутись до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.10.2015 року, рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 02.09.2014 року про відмову у задоволенні позову, яке ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 10.12.2014 року було залишено без змін, скасовано та направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Сторони в судове засідання не прибули.

Представник позивача надіслав до суду письмову заяву, в якій просив справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позові, просив їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечив.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання не прибули, в письмових заявах до суду позов не визнали, посилаючись на дію Закону України «Про мораторій», стосовно звернення стягнення на предмет іпотеки.

Третя особа – ОСОБА_6 також в судове засідання не прибула. Про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила, заперечення проти позову не подала.

Дослідивши письмові матеріали та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 21.05.2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» (далі – Укрпромбанк) та ОСОБА_6 укладено Кредитний договір (а.с. 6-11), за умовами якого остання отримала кредит в сумі 7 200 доларів США на поліпшення якості квартири шляхом проведення ремонту, строком на 180 місяців, з кінцевим терміном погашення до 20.05.2022 року, зі сплатою 14 відсотків річних за його користування.

З метою забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором, між Укрпромбанком і відповідачами, які виступають майновими поручителями ОСОБА_6, цього ж дня було укладено Іпотечний договір (а.с. 12-15), предметом якого є нерухоме майно – Квартира, яка належить відповідачам на праві приватної спільної часткової власності: 1/3 ідеальна частина - ОСОБА_5, а 2/3 ідеальних частки – ОСОБА_4

Як вбачається із довідки, наданої позивачем (а.с. 20), ОСОБА_6 належним чином не виконує умови Кредитного договору, внаслідок чого станом на 23.04.2014 року в неї виникла кредитна заборгованість в розмірі 5 605,56 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 23.04.2014 року складає 63 048 грн. 27 коп., в яку входить заборгованість по: тілу кредиту - 4 076, 22 доларів США (що еквівалентні 45 847 грн. 09 коп.), з них прострочених 252, 66 доларів США (що еквівалентні 2 841грн. 78 коп.) та відсотках – 1 529,34 доларів США (що еквівалентні 17 201 грн. 18 коп.), з них прострочених 2,6 доларів США (що еквівалентні 29 грн. 24 коп.).

Відповідно до п.п. 2.1.4 та 2.1.6 договору іпотеки іпотекодержатель має право у випадку невиконання основного зобов'язання звернути стягнення на предмет іпотеки та у випадку порушення іпотекодавцями (позичальником) обов'язків за цим та/або кредитним договором вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Частинами 1 та 3 статті 33 Закону України "Про іпотеку" від 05.06.2003 року № 898-ІV (далі - ОСОБА_8 № 898-ІV) передбачено право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за основними зобов'язаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Пунктом 1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валют" № 1304-VII, який набув чинності 03.06.2014 року (далі – ОСОБА_8 № 1304-VII) визначено, що не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону № 898-ІV, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, якщо: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Поняття мораторій у цивільному законодавстві визначається як відстрочення виконання зобов'язання (пункт 2 частини першої статті 263 ЦК України), що повною мірою відповідає лексичному значенню відповідного слова, яке розкривається в тлумачному словнику української мови.

Враховуючи вищевикладене слід зазначити, що мораторієм є відстрочення виконання зобов'язання, а не звільнення від його виконання. Відтак установлений № 1304-VII мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов'язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчужувати без згоди власника). Крім того, згідно з пунктом 4 Закону № 1304-VII пердбачено, що протягом його дії інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

ОСОБА_8 № 1304-VII не зупиняє дію решти нормативно-правових актів, що регулюють забезпечення зобов'язань, слідує що він є правовою підставою, що унеможливлює вжиття органами і посадовими особами, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, заходів, спрямованих на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію його положень на період чинності цього Закону. Рішення ж суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на час дії Закону № 1304-VII не підлягає виконанню.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 27.05.2015 року у справі № 6-57цс15, який відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковим для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Відтак, дослідивши усі матеріали справи в їх сукупності та проаналізувавши усі вищевикладені правові норми суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_7 до відповідачів про звернення стягнення на нерухоме майно – Квартиру, підтверджуються належними доказами, є обгрунтованими, відповідають нормам чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відтак, суд стягує з відповідачів на користь позивача понесені ним судові витрати.

Керуючись статтями 3, 57, 88, 208, 212-216, 218 ЦПК України, Законом України «Про іпотеку», ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», - суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Звернути стягнення на предмет іпотеки з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП – НОМЕР_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП – НОМЕР_2, в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 109/ФКВ-07 від 21.05.2007 року, що складає 63 048 (шістдесят три тисячі сорок вісім) грн. 27 коп., а саме: квартиру, що складається з двох житлових кімнат, кухні, коридору, загальною площею 52, 2 м2, житловою площею 32, м2 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП – НОМЕР_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП – НОМЕР_2, на користь позивача судовий збір в сумі 630 (шістсот тридцять) грн. 48 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя Л. Й. Савицька