Постанова № 6867498, 09.11.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № 6/545

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

          10 год.40 хв.           № 2а-6737/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Миронець Р.А. вирішив адміністративну справу

за позовомДержавна податкова інспекція у Солом'янському районі м.Києва

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтаж - Тех.Груп"

простягнення заборгованості у розмірі 2943,88грн. Представники: від позивача: Каргалик Д.М. від відповідача: не прибув

          На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 09.11.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Державна податкова інспекція у Солом’янському районі м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Тех.Груп» про стягнення податкової заборгованості в розмірі 2943,88 грн. та вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони: банкам здійснювати будь-які операції з грошовими коштами на розрахункових рахунках відповідача; відчуження платником податків його активів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.07.2009 р. в задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва про вжиття заходів щодо забезпечення позову було відмовлено.

В обґрунтування позову представник позивача зазначав, що відповідач порушив п.п. 4.1.4 п. 4.1, п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ та п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями, а саме не подавав податкові декларації з податку на прибуток та по податку на додану вартість, а також не сплатив суму податкового зобов’язання по ПДВ, визначену самостійно в податковій декларації. В результаті чого нараховані штрафні (фінансові) санкції та виник податковий борг на загальну суму 2943,88 грн.

Відповідач заперечень на позов не надав, в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи. Процесуальні документи направлялись Окружним адміністративним судом м. Києва на адресу, яка зазначена у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

В судовому засіданні 09.11.2009 р. представником позивача - Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі м. Києва надано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Тех.Груп» станом 28.10.2009 р.

Розглянувши подані стороною документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Тех.Груп»є юридичною особою зареєстроване Солом’янською районною у м. Києві державною адміністрацією 13.04.2006 р. серія А00 № 693048, внесений запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців № 10001207717 та знаходиться на обліку, як платник податків у Державній податковій інспекції у Солом’янському районі м. Києва з 15.09.2005 року за № 12730.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має перед Державним бюджетом податковий борг у розмірі 2 943,88 грн., який виник з наступних підстав.

Відповідач протягом певних періодів 2006 р. –2007 р. не подавав податкові декларації з податку на прибуток та податку на додану вартість, відповідно до п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закон України №2181-ІІІ) відповідачу нараховані штрафні (фінансові) санкції, а саме:

- декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2007 р., 9 місяців 2007 р., 11 місяців 2007 р. та 2007 рік сума штрафних (фінансових) санкцій –680,00 грн.;

- декларації з податку на прибуток підприємства за 2006 р. та 1 квартал 2007 р., сума штрафних (фінансових) санкцій –340,00 грн.;

- декларації з податку на прибуток підприємства за 9 та 11 місяців та за 2006 р., сума штрафних (фінансових) санкцій –680,00 грн.;

- декларації з податку на додану вартість за період з 20.12.2006 р. по 20.08. 2007 р., сума штрафних (фінансових) санкцій – 1530,00 грн.

          Також, відповідач подав декларацію з податку на додану вартість за червень 2006 р., в якій вказав суму податкового зобов’язання в розмірі 24,00 грн. Однак, вказана сума сплачена до державного бюджету не була.

Відповідно до п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181-ІІІ платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 Закону України №2181-ІІІ, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Платник податку звільняється від обов'язку подавати податкову декларацію за звітний (податковий) період протягом поточного року у разі, якщо його податкові зобов'язання були відображені у річній податковій декларації на поточний рік відповідно до закону з питань окремого податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно п.п.3.1.1 п.3.1 ст. З Закону України № 2181-ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

В зв’язку з не подачею ТОВ «Монтаж-Тех.Груп»податкових декларацій, до підприємства були направлені податкові вимоги від 28.03.2007 р. № 1/1170, від 30.05.2007 р. № 2/1771 до суду не оскаржувались. Таким чином, сума податкового боргу відповідача складає 2943,88 грн.

Згідно п.п.6.2.1. п.6.2 ст.6 Закону України у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Згідно даної норми та у відповідності до п.п.6.2.2. - п.п.6.2.5 п.6.2 ст.6 Закону України відповідачу на адресу було надіслано першу податкову вимогу №1/1770 від 28.03.2007 р. та другу податкову вимогу № 2/1771 від 30.05.2007 р., винесено рішення №339 від 23.07.2007 р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, внесено активи до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, проведено заходи з метою розшуку активів.

Відповідно до п.4 «Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій», затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 р. № 253 (з наступними змінами та доповненнями), податкові вимоги № 1/2537 та № 2/2781 було направлено по пошті на адресу відповідача, які були повернуті та розміщенні на дошці оголошень.

Відповідно до п.5.1 глави V Інструкції НБУ «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. за №22, примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувані на підставі виконавчих документів, виданих судами, а згідно ст.4 Закону України «Про державну виконавчу службу»від 24.03.1998 № 202/98-ВР (із змінами та доповненнями) примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу.

Відповідно до абзацу 3 п.п. 8.2.1. п.8.2. ст..8 Закону України № 2181-ІІІ, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені законом, суми податкового зобов’язання, визначеної контролюючим органом –з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення визначеного у податковому повідомленні.

Підпунктом 2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України № 2181-ІІІ передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи та державні виконавці у межах їх компетенції.

Відповідно до ст. 238 Господарською кодексу України (ГК України), за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно з ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання зокрема такі адміністративно-господарські санкції як адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів).

Статтею 241 ГК України встановлено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.

Також ч. 1 ст. 242 ГК України встановлено, що у разі порушення суб'єктом господарювання встановлених правил обліку або звітності щодо сплати зборів (обов'язкових платежів) або їх несплати чи неповної сплати сума, яку належить сплатити, стягується до відповідного бюджету. Крім того, з суб'єкта господарювання у визначених законом випадках може бути стягнуто штраф у розмірі до п'ятдесяти відсотків належної до сплати суми збору (обов'язкового платежу).

Як встановлюють п. 11 ст. 10 та п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України; подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, позивач при стягненні податкового боргу з відповідача діяв у межах своїх повноважень та відповідно до чинного законодавства України.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчать про наявність податкового боргу у відповідача. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається при їх обґрунтуванні.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень зазначеної статті необхідно позов задовольнити повністю, оскільки у позивача наявні докази існування боргу у відповідача, в зв’язку з несплатою ним податкового зобов’язання по податку на прибуток, податку на додану вартість та з податку на частину прибутку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. Суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі та стягнення з ТОВ «Монта-Тех.Груп»заборгованість в розмірі 2943,88 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ :

1.           Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Тех.Груп»(03020 м. Київ пр-кт Повітрофлотський, 54, ЄДРПОУ 34353244) податкову заборгованість в розмірі 2943,88 грн. (дві тисячі дев’ятсот сорок три грн. 88 коп.) з будь-яких рахунків, які будуть виявлені державним виконавцем під час виконання судового рішення:

по податку на додану вартість в розмірі 1554,00 грн. (одну тисячу п’ятсот п’ятдесят грн. 00 коп.) на р/р 31118009700010, одержувач ВДК у Солом’янському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077951, банк одержувача: УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100;

по податку на прибуток 1389,88 грн. (одну тисячу триста вісімдесят дев’ять грн. 88 коп.) на р/р 31118009700010, одержувач ВДК у Солом’янському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077951, банк одержувача: УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 11021000.

Стягувач Державна податкова інспекція у Солом’янському районі м. Києва (03151, м. Київ, вул.. Смілянська, 6).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя                                                                                 Добрянська Я.І.