Ухвала суду № 68674943, 18.08.2017, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 18.08.2017

Справа № 334/10065/15-ц

Провадження № 6/334/350/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2017 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Турбіної Т.Ф.

при секретарі – Нестеренко Ю.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні подання старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області про примусове проникнення до житла боржника

ВСТАНОВИВ:

До Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшло подання старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_1 про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_2, який мешкає за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сусаніна, 45 з метою перевірки його майнового стану.

У поданні зазначено, що на виконанні у Дніпровському відділі державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції перебувають два виконавчі провадження з примусового виконання: Виконавчий лист № 334/10065/15-ц виданого 11.04.2016 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» борг у розмірі 27909,40 гривень.

Старшим державним виконавцем відділу було винесено постанови про відкриття виконавчого провадження за вище зазначеним виконавчим документом, копію якої надіслано сторонам виконавчого провадження для виконання та до відома.

На неодноразові вимоги державного виконавця боржнику з'явитися до відділу він не реагував, до відділу не з’являвся, документів, підтверджуючих сплату боргу не надав. В ході проведення виконавчих дій було встановлено, що згідно довідки ДПС України, про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах - за боржником не зареєстровано відкритті рахунки. Згідно довідки ПФ України, боржник не працевлаштований та пенсію не отримує. Відповідно довідки ДАІ рухоме майно у боржника відсутнє. Відповідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником зареєстровано право власності на житловий будинок за адресою: м.Запоріжжя, вул. Лікарська, 100.

З метою перевірки майнового стану боржника за місцем його реєстрації, а саме за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сусаніна, 45, та за адресою: м.Запоріжжя, вул.. Лікарська, 100, 20.02.2017р. державним виконавцем було здійснено вихід, але потрапити в будинок та здійснити перевірку майнового стану, було неможливо у зв’язку з тим, що боржник до оселі державного виконавця не впустив про що, було складено акт державного виконавця, в присутності представника стягувача та двох понятих.

Станом на 16.06.2017 р. боржником ОСОБА_2 рішення суду не виконується. Заборгованість по сплаті боргу складає 27909,40 грн. Проте виконання рішення суду стає неможливим, тому, з метою перевірки майнового стану боржника, заявник на підставі ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» просить суд постановити рішення про примусове проникнення до житла боржника.

В судовому засіданні старший державного виконавець Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_1 не була присутня, звернулася із заявою розглянути подання без її участі у судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає що у задоволенні вимог слід відмовити виходячи з наступного.

За положеннями ст. 30 Конституції України, ст.311 ЦК України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла передбачено Загальною декларацією прав людини 1948 року, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року; Міжнародним пактом про громадянські і політичні права 1966 року, котрі згідно ч.1 ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага.

Згідно із ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.

Згідно зі ст. 376 ЦПК питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

В обґрунтування подання державний виконавець вказує, що боржник ОСОБА_2 не з'являється за викликом до відділу державної виконавчої служби, не надає документів, підтверджуючих сплату боргу, і тим самим ухиляється від виконання зобов'язань за виконавчим документом і перешкоджає державному виконавцю здійснити перевірку його майнового стану.

В ході судового розгляду вказані доводи свого підтвердження не знайшли.

Згідно доводів подання, на виконанні у Дніпровському відділі державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції перебувають два виконавчі провадження з примусового виконання: Виконавчий лист № 334/10065/15-ц виданого 11.04.2016 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» борг у розмірі 27909,40 гривень.

Постановою державного виконавця № 53409509 від 15.02.2017 року відкрито виконавче провадження.

Матеріалами виконавчого провадження не підтверджується, що вказана постанова від 15.02.2017 року про відкриття виконавчого провадження надсилалася боржнику, як про це вказується у поданні.

Порядок надсилання документів виконавчого провадження регламентується ст.28 Закону України «Про виконавче провадження», частиною 1 якої встановлено, що копії постанов про відкриття виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Жодного документального підтвердження про надсилання постанови про відкриття виконавчого провадження у визначеному законом порядку державним виконавцем не надано, а відтак боржник не вважається повідомленим про початок примусового виконання рішення.

До матеріалів справи додані акти державного виконавця від 20.02.2017р. які свідчать про вихід державного виконавця за зареєстрованим місцем проживання боржника та за адресою: м.Запоріжжя, вул.. Лікарська, 100. Проте доказів про повідомлення та обізнаність боржника для висновку про умисне ухилення боржника від виконання судового рішення та створення перешкод у проведенні виконавчих дій, суду не надано.

З огляду на наведене, суд вважає висновок державного виконавця про необхідність проникнення до будинку №100 по вул. Лікарська в м.Запоріжжі, який належить ОСОБА_2 на праві власності, є передчасним, а тому у задоволенні даного подання слід відмовити.

Керуючись ст.376 ЦПК України, ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні подання старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_3 про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційний суд Запорізької області протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Турбіна Т. Ф.