Ухвала суду № 68670345, 30.05.2017, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/9526/13-к

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2017 року м. Сєвєродонецьк

Колегія суддів Сєвєродонецького міського суду Луганської області у складі:

головуючого судді - Макаренко І.Г.,

суддів - Бароніна Д.Б., Луганського В.І.,

при секретарі - Волкової О.М.,

за участю прокурорів - Ковальова Д.В., Варвянського М.Ю.,

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

захисників - ОСОБА_6,

ОСОБА_7, ОСОБА_8,

представника потерпілого - ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3, ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_1, ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187 , ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.ч. 4,5 ст. 27 ч. 4 ст. 187 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Сєвєродонецького міського суду Луганської області знаходиться вищезазначене кримінальне провадження.

У судовому засіданні колегією суддів відповідно до вимог ст. 331 КПК України поставлено на обговорення питання доцільності продовження обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Колегія суддів, вислухавши думку прокурора, який вважав необхідним продовжити обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу, оскільки ризики, які були підставою обрання запобіжного заходу обвинуваченим не минули, обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх захисників, які заперечували щодо продовження строку дії запобіжного заходу, а ОСОБА_4 просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, представника потерпілого, який вважав необхідним також продовжити строк дії запобіжного заходу обвинуваченим, думку інших учасників, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Розглядаючи питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3, колегія суддів враховує тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, а також те, що злочин, який йому інкримінується, є особливо тяжким, вчинений групою осіб, а отже скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, або обрання менш суворого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, не усуне наявні на час розгляду справи ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме можливості переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, які було враховано при обранні запобіжного заходу.

Розглядаючи питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, колегія суддів враховує тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, а також те, що злочин, який йому інкримінується, є особливо тяжким, вчинений групою осіб, а отже скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, або обрання менш суворого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, не усуне наявні на час розгляду справи ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме можливості переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, повязане з посяганням на власність, життя чи здоровя громадян, які було враховано при обранні запобіжного заходу.

Розглядаючи питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4, колегія суддів враховує, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення в період випробувального строку за вироком Сєвєродонецького міського суду від 30.03.2011 року, злочин, який йому інкримінується, є особливо тяжким, вчинений групою осіб, а отже скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або обрання менш суворого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, не усуне наявні на час розгляду справи ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме можливості переховуватись суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, повязане з посяганням на власність, життя чи здоровя громадян, які було враховано при обранні запобіжного заходу.

З рішення Європейського суду з прав людини у справі Харченко проти України від 10.02.2011 року видно, що тримання під вартою, як запобіжний захід, може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (див., серед інших джерел, рішення у справі «Лабіта проти Італії» ( 980_009 ) (Labita v. Italy), [GC], N 26772/95, п. 153, ECHR 2000-IV).

Таким чином, оскільки у судовому засіданні було встановлено, що на час розгляду питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не змінились тому запобіжний захід у відношенні обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 підлягає продовженню строком на 60 днів.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає таким, що не підлягає задоволенню клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 щодо зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 331 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 щодо змінини запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, відмовити.

Строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою продовжити строком на 60 днів - до 28 липня 2017 року.

Строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою продовжити строком на 60 днів - до 28 липня 2017 року.

Строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою продовжити строком на 60 днів - до 28 липня 2017 року.

Строк дії ухвали в частині запобіжного заходу до 28 липня 2017 року включно, та вона підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченим та захисникам, а також направити до відповідного слідчого ізолятору для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.Г. Макаренко

Судді Д.Б. Баронін

ОСОБА_10