Вирок № 68669561, 06.09.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/3442/17-к

н.п. 1-кп/415/537/17

ВИРОК

Іменем України

06.09.17 м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Старікової М.М.

за участю:

секретаря Кравченко О.В.,

прокурора Комм Я.О.,

захисника ОСОБА_1

представника потерпілого ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, інвалідом не являється, судимого 11 липня 2017 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ст.ст. 15 ч.2 186 ч.1 КК України до 2-х років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 15 ч.2 ст.185, ч. 2 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

06 червня 2017 в період часу з 12 години 00 хвилин по 12 годину 02 хвилини ОСОБА_3, знаходячись в приміщенні магазину «Єва-2003» ТОВ «РУШ» розташованого за адресою: Луганська область, м.Лисичанськ, кв.Східний, 1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, повторно викрав:

- шампунь «Хед&Шолдерс» догляд за сухою шкірою голови 400 мл, в кількості 1 штука, вартістю 74 гривні 16 копійок, ціна без НДС;

- шампунь «Хед&Шолдерс» проти лупи Живильний догляд 400 мл, в кількості 1 штука, вартістю 74 гривні 16 копійок, ціна без НДС;

- шампунь «Хед&Шолдерс» 2в1 гладенькі та шовковисті 400 мл, в кількості 1 штука, вартістю 74 гривні 16 копійок, ціна без НДС;

- 1пару шкарпеток «Conte», вартістю 38 гривень 99 копійок, в кількості 2 штук, ціна без НДС;

- 1пару шкарпеток «Conte», вартістю 38 гривень 99 копійок, в кількості 2 штук, ціна без НДС, спричинивши ТОВ «РУШ» майнової шкоди на загальну суму 300 гривень 46 копійок

13 червня 2017 року приблизно о 16.00 годині, ОСОБА_3 знаходячись біля магазину «АТБ-маркет», що розташований за адресою: м. Лисичанськ, вул. Сосюри, 267, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, шляхом вільного доступу намагався скоїти крадіжку спортивного швидкісного велосипеду марки «Corrado Action», вартістю 8477 гривень 95 копійок (згідно висновку експерта № 19/113/9-3/672е від 29.06.2017), який належить ОСОБА_4, однак довести свій злочинний умисел до кінця ОСОБА_3 не зміг з причин, що не залежали від його волі, хоча вчинив всі для того дії, оскільки був зупинений потерпілим ОСОБА_4 на місці вчинення злочину.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнав повністю, та зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Суду пояснив, що дійсно 06.06.2017 року приблизно о 12 годині з приміщення магазину «Єва-2003», розташованого на кварталі Східний в місті Лисичанську, шляхом вільного доступу таємно викрав три флакони шампуню та дві пари шкарпеток. Після чого два флакони шампуню продав, на виручені кошти придбав продукти харчування, а третій флакон шампуню та шкарпетки використав сам. Майнову шкоду не відшкодував, оскільки не працює і не має джерела доходів. 13 червня 2017 року приблизно о 16 годині з велосипедної стоянки, розташованої біля магазину «АТБ-маркет» в місті Лисичанську по вулиці Сосюри викрав спортивний велосипед, точну назву якого він не памятає. При цьому сівши на велосипед, поїхав на ньому в напрямку центрального ринку міста Лисичанська, однак його наздогнав потерпілий, який скинув його з велосипеду та викликав співробітників поліції. Відповідаючи на питання суду зазначив, що при викраденні велосипеду за його діями ніхто не спостерігав, він побачив власника велосипеду, лише коли той наздогнав його. У скоєному щиро кається, просив суд суворо його не карати та надати шанс на виправлення. Цивільний позов, предявлений представником потерпілого ТОВ «РУШ» визнає у повному обсязі.

Представник потерпілого ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 06.06.2017 року післяобідній час від продавців магазину «Єва-2003» ТОВ «Руш» розташованого в місті Лисичанську, квартал Східний буд. 1 йому стало відомо, що цього ж дня о 12 годині невідомий їм раніше чоловік, перебуваючи в приміщенні магазину вчинив крадіжку 3 флаконів шампуню «Хед&Шолдерс» вартістю 76 грн.14 коп. кожен та 2 пар шкарпеток «Conte», вартістю 38 гривень 99 копійок кожна, а всього на загальну суму 300 грн. 46 коп. Як було встановлено пізніше крадіжку вчинив обвинувачений ОСОБА_3 Майнова шкода до теперішнього часу не відшкодована. Просив суд задовольнити позовні вимоги ТОВ «РУШ» у повному обсязі, покарання обвинуваченому призначити на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_4 в судове засідання не зявився, надав суду письмову заяву, в якій просив розглядати дане кримінальне провадження за його відсутністю у звязку з перебуванням за межами міста Лисичанська, майнових претензій до обвинуваченого не має, цивільний позов не заявляє.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений та представник потерпілого, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3, представника потерпілого ОСОБА_2 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні таємного викрадення чужого майна, повторно знайшла своє повне підтвердження в суді, а його дії суд кваліфікує за ч.2 ст. 185 КК України.

Суд також вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжки), що виявилось у виконанні обвинуваченим усіх дій, які вважались необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, повторно, тобто у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості;

- особу винного, який не працює, неодружений, інвалідом не являється, неповнолітніх дітей та інших непрацездатних осіб на утриманні не має, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває (том ІV а.с. 45.49), у побуті за місцем тимчасового проживання характеризується задовільно (том ІV а.с. 47), судимий;

- та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно дост. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, визнання вини.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно дост. 67 КК України, суд не вбачає.

На підставі вищевикладеного, враховуючи вимоги, передбачені ст. 65 КК Українипро те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів та беручи до уваги дані про особу обвинуваченого та його репутацію, який на час вчинення злочинів не працював, постійного джерела доходів не мав, будучі 24.05.2017 року повідомленим про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.15 ч.1 ст. 186 КК України, належних висновків для себе не зробив та через короткий проміжок часу знову вчинив умисні злочини проти власності, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, при цьому після вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України ніяких дій, спрямованих на добровільне відшкодування завданої злочином шкоди не вчиняв, що свідчить про антисоціальну спрямованість особи обвинуваченого, його схильність до вчинення кримінальних правопорушень, а тому, судвважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе лише із застосуванням покарання, повязаного з ізоляцією від суспільства - у виді позбавлення волі, оскільки на думку суду менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.

При цьому, суд, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, беручи до уваги щире каяття обвинуваченого ОСОБА_3, який в судовому засіданні вибачався за скоєне, та повне визнання вини останнім, наявності обставин, що помякшують покарання обвинуваченого та відсутністю обставин, що його обтяжують, враховуючи задовільну характеристику обвинуваченого за останнім місцем проживання та відсутність тяжких наслідків від скоєного, вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі найближче приближене до мінімальної міри покарання, в межах, передбачених санкцією ст. 185 ч.2 КК України з урахуванням вимог,передбачених ст. 68 КК України що, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

У зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив більш одного злочину, при призначенні останньому покарання, суд вважає за необхідне застосувати вимогист.70 ч.1 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, за сукупністю злочинів, - шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року, із змінами, внесеними Постановами Пленуму Верховного Суду № 8 від 12.06.2009 року та №11 від 06. 11.2009 року, коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

Як було встановлено в судовому засіданні кримінальні правопорушення, викладені в даному вироку були вчинені обвинуваченим ОСОБА_3 до винесення вироку Сєвєродонецького міського суду від 11 липня 2017 року, згідно якого останнього було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст. 186 КК України, вчиненого 20.05.2017 року та призначено покарання у виді 2-х років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України - звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік, а тому, оскільки суд прийшов до висновку про необхідність призначення обвинуваченому за даним вироком покарання повязаного з реальним його відбуттям з ізоляцією від суспільства, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань суд не вбачає, при цьому згідно правил призначення покарання, кожні вироки в даному випадку виконуються самостійно.

Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину та являлись передумовою для застосування вимог ст. 69 КК України судом не встановлено. Підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням суд не вбачає.

Запобіжний захід, обраний відповідно до ухвали слідчого судді від 15 червня 2017 року - у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 слід залишити без змін. Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 слід обчислювати з дня ухвалення вироку, тобто з 06 вересня 2017 року, оскільки згідно до ч. 1 ст. 17 КПК України особа не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде встановлено обвинувальним вироком, тобто покарання може бути призначене лише з моменту винесення судом обвинувального вироку.

При цьому, відповідно ст. 72 КК України (в редакції Закону від 26.11.2015 року), в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_3 за даним вироком покарання необхідно зарахувати строк попереднього увязнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку день позбавлення волі за два дні попереднього увязнення з моменту затримання з 13.06.2017 року ( а.с. 55-56) до 20 червня 2017 року включно, та з розрахунку один день позбавлення волі за один день попереднього увязнення за період тримання під вартою з 21.06.2017 року по день ухвалення вироку, оскільки Законом України від 18.05.2017 року № 2046-УІІІ, який набрав чинності 21.06.2017 року внесені зміни до ч. 5 ст. 72 КК України, які погіршують становище засудженої особи, а відповідно до ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння чи іншим чином погіршує становище особи, має зворотню дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули, але мають судимість.

Представником потерпілого ОСОБА_2 до початку судового розгляду в порядку, передбаченому ст. 128 КПК України було заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь ТОВ «РУШ» (розрахунковий рахунок № 339500 в АТ «Таскомбанк», МФО 339500, код ЄДРПОУ 32007740, ІПН 320077404634) майнової шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення в сумі 300 гривень 46 коп.

Обвинувачений ОСОБА_3 цивільний позов ТОВ «РУШ» про відшкодування майнової шкоди визнав у повному обсязі.

Вирішуючи питання про заявлений ТОВ «РУШ» цивільний позов суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особі, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду предявити цивільний позов до обвинуваченого.

Згідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю чи частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі, особою яка її завдала.

Виходячи з вимог п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, згідно з яким у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд вважає вимоги ТОВ «РУШ» про стягнення матеріальної шкоди, викладені у позовній заяві, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки винність обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає встановленою у судовому засіданні і доведеною повністю, а розмір майнової шкоди в сумі 300 грн. 46 коп., підтверджений довідкою про вартість викраденого майна та перебування майна у власності ТОВ «РУШ», надані суду і наявні в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до ст.122, ч. 2 ст. 124 КПК України у зв'язку з проведенням під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 судово-товарознавчої експертизи, витрати у сумі 395 гривень 48 копійок на залучення експертів - підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази спортивний швидкісний велосипед марки «Corrado Action», що згідно розписки знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_4 підлягає поверненню власнику потерпілому ОСОБА_4

Керуючись ч. 3 ст.349, ст.368-370, ст.373, ст.374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання:

за ч.2 ст.15 ч. 2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;

На підставі ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили, залишити попередній, - тримання під вартою. Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 06 вересня 2017 року.

Відповідно до ст. 72 КК України зарахувати в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_3 за даним вироком покарання строк попереднього увязнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку день позбавлення волі за два дні попереднього увязнення з моменту затримання з 13 червня 2017 року до 20 червня 2017 року включно, та з розрахунку один день позбавлення волі за один день попереднього увязнення за період тримання під вартою з 21.06.2017 року по день ухвалення вироку.

Вирок Сєвєродонецького міського суду від 11 липня 2017 року, згідно з яким ОСОБА_3 призначено покарання за ч.2 ст.15 ч.1 ст.186 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік, - виконувати самостійно.

Цивільний позов ТОВ «РУШ» про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ «РУШ» (розрахунковий рахунок № 339500 в АТ «Таскомбанк», МФО 339500, код ЄДРПОУ 32007740, ІПН 320077404634) майнову шкоду, завдану внаслідок кримінального правопорушення в сумі 300 (триста) гривень 46 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи у сумі 395 (триста девяносто пять) гривень 48 копійок (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден. код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речові докази: спортивний швидкісний велосипед марки «Corrado Action», що згідно розписки знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_4 підлягає поверненню власнику потерпілому ОСОБА_4

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області, а обвинуваченим, який тримається під вартою, з моменту вручення йому його копії.

Відповідно до ч.2ст.394 КПК Україницей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьоїстатті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та направити потерпілому ОСОБА_4, в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: М.М. Старікова