Ухвала суду № 68668859, 05.09.2017, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

05.09.2017 Провадження №2-з/389/25/17

ЄУН 389/1414/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2017 року Суддя Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області Берднікова Г.В., розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Знам’янського міськрайонного суду знаходиться цивільна справа №389/1414/17 (провадження №2/389/514/17) за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсною угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та скасування запису про її державну реєстрацію, посилаючись на те, що оспорювана угода ним не підписувалась, печаткою не скріплювалась.

Позивач звернувся до суду з даною заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення зазначеного позову шляхом заборони Державним реєстраторам, нотаріусам, іншим особам та органам у разі виконання ними повноважень державного реєстратора, вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3522285400:02:000:0102. Заява мотивована тим, що наразі відповідач має намір укласти договір оренди вказаної вище земельної ділянки з іншим орендарем, а тому невжиття заходів забезпечення позову може утруднити, чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Згідно зі ст.152 ЦПК України, позов поміж іншого забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України, викладених у п.4 постанови Пленуму від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процессуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заборона вчиняти певні дії застосовується, якщо потрібно обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмета спору, наприклад укладати договір, проводити платежі, передавати майно. При цьому не допускається заборона дій, вчинення яких не утруднює виконання рішення в майбутньому.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як роз'яснено в п.20 постанови Пленуму ВССУ №5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК (судовий секвестр).

Цивільний процесуальний закон не зобов’язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Судом встановлено, що між сторонами дійсно виник спір щодо дострокового розірвання укладеного між ними строком на 15 років договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3522285400:02:000:0102, який було зареєстровано у Знам’янському міськрайонному відділі КРФ ДП «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України 14 лютого 2007 року за №41.

Обраний позивачем вид забезпечення позову суд вважає обґрунтованим, таким, що безпосередньо пов’язаний і узгоджується з позовними вимогами, є співмірним цим позовним вимогам і водночас таким, що забезпечить реальний захист прав позивача у випадку прийняття рішення на його користь.

Забезпечення позову зазначеним способом не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання шкоди інтересам позивача.

Зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи з пов'язаності заходів забезпечення позову з його предметом та співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, дослідивши матеріали позовної заяви та з огляду на те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у справі, вважаємо за необхідне вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони вчиняти певні дії, а саме заборони Державним реєстраторам, нотаріусам, іншим особам та органам у разі виконання ними повноважень державного реєстратора, вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3522285400:02:000:0102 до набрання рішенням суду законної сили, що буде ухвалене у даній справі.

Отже, на час дії заборони вчиняти певні дії, буде відсутня можливість передання земельної ділянки іншим особам, що на думку суду є логічним і справедливим до вирішення даного спору по суті. Вжиті заходи забезпечення позову у вигляді заборони Державним реєстраторам, нотаріусам, іншим особам та органам у разі виконання ними повноважень державного реєстратора, вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо земельної ділянки не мають наслідком заборону реалізації прав власнику земельної ділянки на використання сільськогосподарської землі за призначенням, не припиняють права власності на неї, а лише обмежують власника цього майна в частині права передання у володіння чи користування третій особі, та є гарантією реальності виконання рішення суду.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно з п.43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У разі минування потреби у забезпеченні позову питання про скасування вжитих заходів буде вирішено судом або одночасно з ухваленням судового рішення або після цього за заявою будь-якої сторони спору.

Керуючись ст.ст. 151-153, 210 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову, задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Державним реєстраторам, нотаріусам, іншим особам та органам у разі виконання ними повноважень державного реєстратора, вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2 та знаходиться на території Петрівської сільської ради Знам’янського району Кіровоградської області, площею 5,7201 га з цільовим призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3522285400:02:000:0102.

Стягувач (заявник):Фізична особа – підприємець ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Боржник: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути пред'явлена до примусового виконання протягом 3 (трьох) років.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області, через суд першої інстанції, протягом п’яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка їх оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Г.В. Берднікова