Ухвала суду № 68668257, 29.08.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/612/17 Справа № 183/6162/14 Головуючий у 1 й інстанції - Крохмалюк І. П. Доповідач - Іванова А.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді - Іванової А.П.,

суддів: Джерелейко О.Є., Мазниці А.А..,

за участю секретаря с/з - Письменної К.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні м. Дніпрі кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 22012000000000021 за апеляційними скаргами обвинуваченої ОСОБА_3 та її захисника - адвоката Волок Ю.В. на вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 жовтня 2015 року щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Дніпропетровська, громадянки України, з вищою освітою, не працюючої, не заміжньої, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Кожевніка Д.В.,

обвинуваченої - ОСОБА_3,

захисника - Волок Ю.В., -

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 жовтня 2015 року ОСОБА_3 визнано винною у наступному.

25 вересня 2009 року наказом № 5 генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Новомосковське», розташованого за адресою: вул. М. Головко, 7 м. Новомосковськ Дніпропетровської області, ОСОБА_3 переведено з посади головного бухгалтера на посаду фінансового директора вказаного ТОВ.

Відповідно до розділу ІІ посадової інструкції фінансового директора ТОВ «Новомосковське», на ОСОБА_3 покладалось виконання наступних обов'язків: організація управління рухом фінансових ресурсів підприємства та регулювання фінансових відносин з метою найбільш ефективного використання всіх ресурсів в процесі виробництва та реалізації продукції, отримання максимального прибутку; здійснення керівництва роботами по формуванню кредитної політики підприємства; управління активами підприємства; забезпечення своєчасного надходження прибутків, оплати рахунків постачальників та підрядників, виплати відсотків, заробітної плати робітникам та службовцям, тощо.

Крім того, 05 січня 2011 року генеральний директор ТОВ «Новомосковське» ОСОБА_5 уповноважив фінансового директора ОСОБА_3 представляти ТОВ «Новомосковське» (у тому числі підписувати договори та інші документи) при взаємодії з контролюючими та державними установами, суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними та фізичними особами.

Таким чином ОСОБА_3 постійно виконувала адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції, тобто, відповідно до примітки 1 ст. 364 КК України, була службовою особою.

При цьому, перебуваючи на посаді фінансового директора ТОВ «Новомосковське», ОСОБА_3 була достовірно обізнаною з тим, що Дніпропетровською обласною державною адміністрацією ТОВ «Новомосковське» включено до переліку зернопереробних підприємств Дніпропетровської області, з якими Державній спеціалізованій бюджетній установі Аграрний фонд, юридична адреса якого: вул.. Б. Грінченко, 1 м. Київ, рекомендовано укладати договори на переробку зерна державного інтервенційного фонду для задоволення пропозицій хлібозаводів стосовно відвантаження борошна безтарним способом, розширення асортименту, забезпечення технологічних можливостей з виробництва продукції належної якості та кількості, а також зменшення витрат на транспортування.

На початку 2011 року у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на розтрату матеріальних цінностей державного інтервенційного фонду - зерна пшениці, яке належало Аграрному фонду.

11 квітня 2011 року ОСОБА_3, реалізуючи свій злочинний умисел та усвідомлюючи, що ТОВ «Новомосковське» не має складських приміщень для зберігання значних об'ємів зерна, обладнання для його переробки та приміщень для зберігання продуктів переробки зерна (борошна, висівок тощо), перебуваючи в приміщенні Аграрного фонду, уклала договір № 86 П на переробку зерна пшениці з в.о. директора Фонду ОСОБА_6, який не був обізнаний про її злочинний умисел.

При цьому, не маючі намірів виконувати укладений договір, ОСОБА_3 планувала використати його як легальний спосіб отримання доступу до належного Аграрному фонду зерна пшениці з метою його подальшої розтрати на користь ТОВ «Новомосковське».

За умовами договору, ТОВ «Новомосковське» приймає зерно Аграрного фонду і доводить його до борошномельних кондицій, забезпечує його збереження і переробку на борошно, зберігає і видає борошно Аграрному фонду, при цьому передане зерно пшениці та продукти його переробки у власність ТОВ «Новомосковське» не переходять, а обліковуються як цінності на зберіганні. Крім того, вказаним договором на ТОВ «Новомосковське» покладено обов'язок забезпечити зберігання зерна пшениці та продуктів його переробки, а також повну матеріальну відповідальність за втрату, нестачу, псування і зниження якості зерна та продуктів його переробки, звітувати про фактичні обсяги переробленої зернової сировини та про обсяги виробленої продукції.

19 квітня 2011 року ОСОБА_3, діючи за попередньо розробленим злочинним планом з метою створення умов до розтрати зерна пшениці, отримала в Аграрному фонді складські квитанції серії АУ № 458494 від 18 жовтня 2010 року, серії АУ № 458326 від 28 вересня 2010 року та серії АТ № 321433 від 17 грудня 2010 року, оригінали дозволів на відвантаження № 41-09/1230 та на переміщення № 41-09/1231 з Державного підприємства «Хлібна база № 73» Державного агентства резерву України, розташованого за адресою: вул. 40 років Перемоги, 64 с. Павлопілля Нікопольського району Дніпропетровської області, зерна пшениці у кількості 2 230 тон, а також дозволів на відвантаження № 41-09/1232 та на переміщення № 41-09/1233 з ТОВ «Привільнянське хлібозаготівельне підприємство», розташоване за адресою: вул. Шосейна, 1 с. Жданове Солонянського району Дніпропетровської області, зерна пшениці у кількості 2 520,412 тон.

Приблизно в другій половині квітня 2011 року ОСОБА_3 особисто надала для виконання отримані у Аграрному фонді документи керівникам підприємств - зберігачів зерна, а саме директору ДП «Хлібна база № 73» ОСОБА_7 та директору ТОВ «Привільнянське ХЗП» ОСОБА_8, які були необізнані про її злочинний умисел.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, в травні 2011 року ОСОБА_3, діючи з метою отримання доступу до належного Аграрному фонду зерна пшениці та його подальшої розтрати, одержала в Дніпропетровському регіональному відділенні Аграрного фонду довіреності № 1972 від 13.05.2011 року та № 1973 від 13.05.2011 року на отримання 4 750,412 тон зерна пшениці, що зберігалось на ДП «Хлібна база № 73» та ТОВ «Привільнянське ХЗП».

В подальшому, в період з 09.06.2011 року до 11.06.2011 року ОСОБА_3, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на розтрату зерна пшениці Аграрного фонду, використовуючи договір № 86 П від 11.04.2011 року, а також одержані в результаті його укладення дозволи та довіреність Аграрного фонду № 1973 від 13.05.2011 року, особисто отримала зі складських приміщень ДП «Хлібна база № 73» 2 230 тон зерна пшениці, загальною вартістю 4 014 000 грн.

При цьому, у вказаний період ОСОБА_3, зловживаючи своїм службовим становищем, будучи достовірно обізнаною з тим, що власником отриманого нею зерна пшениці є Аграрний фонд, умисно порушуючи умови договору № 86 П від 11.04.2011 року щодо обов'язку ТОВ «Новомосковське» забезпечити збереження 2 230 тон отриманого зерна, протиправно реалізувала його приватному підприємству «Обрій», розташованому за адресою: вул. Дзержинського, 24 кв. 61 м. Дніпропетровськ, тобто вчинила його розтрату на користь ТОВ «Новомосковське».

Крім того, 30 травня 2011 року ОСОБА_3, готуючись до вчинення злочину, направленого на розтрату зерна пшениці Аграрного фонду, використовуючи договір № 86 П від 11 квітня 2011 року, а також одержані в результаті його укладення дозволи та довіреність Аграрного фонду № 1972 від 13 травня 2011 року, особисто отримала зі складських приміщень ТОВ «Привільнянське ХЗП» 2 520,412 тон зерна пшениці.

В подальшому, в період з 10 червня 2011 року до 23 серпня 2011 року ОСОБА_3, зловживаючи своїм службовим становищем, будучи достовірно обізнаною з тим, що власником отриманого нею зерна пшениці є Аграрний фонд, умисно порушуючи умови договору № 86 П від 11 квітня 2011 року щодо обов'язку ТОВ «Новомосковське» забезпечити збереження 2 520,412 тон отриманого зерна, не маючи дозволу Аграрного фонду на його переробку, незаконно передала його ТОВ «Платінум Трейдінг», розташованого за фактичною адресою: вул.. Шосейна, 1 с. Жданове Солонянського району Дніпропетровської області, для переробки на борошно, яке у вказаний період було використано ТОВ «Новомосковське» для виготовлення хлібобулочних виробів, тобто вчинила його розтрату на користь ТОВ «Новомосковське».

25 серпня 2011 року ОСОБА_3, завершивши розтрату 4 750,412 тон зерна пшениці Аграрного фонду, маючи умисел продовжити свою злочинну діяльність, діючи за аналогічною схемою, перебуваючи в приміщенні Аграрного фонду, уклала аналогічний договір № 206 П на переробку зерна пшениці з директором Аграрного фонду ОСОБА_6, який був не обізнаний про її злочинний умисел. При цьому, не маючі намірів виконувати укладений договір, ОСОБА_3 планувала використати його як легальний спосіб отримання доступу до належного Аграрному фонду зерна пшениці з метою його подальшої розтрати на користь ТОВ «Новомосковське».

Наприкінці серпня 2011 року ОСОБА_3, діючи з метою створення умов до розтрати зерна пшениці, отримала в Аграрному фонді складську квитанцію серії АТ № 321522 від 31.05.2011 року, оригінали дозволів на відвантаження № 41-09/310 та на переміщення № 41-09/309 з ТОВ «Привільнянське ХЗП» зерна пшениці у кількості 1 404,588 тон, які 29.08.2011 року особисто надала необізнаному про її злочинний умисел директору ТОВ «Привільнянське ХЗП» ОСОБА_8 для обліку та виконання.

Також наприкінці серпня 2011 року ОСОБА_3, діючи з метою отримання доступу до належного Аграрному фонду зерна пшениці та його подальшої розтрати, одержала в Дніпропетровському регіональному відділенні Аграрного фонду довіреність № 4350 від 29 серпня 2011 року на отримання 1 404,588 тон зерна пшениці, що зберігалось на ТОВ «Привільнянське ХЗП».

Крім того, 29 серпня 2011 року ОСОБА_3, готуючись до вчинення злочину, направленого на розтрату зерна пшениці Аграрного фонду, використовуючи договір № 206 П від 25 серпня 2011 року, а також одержані в результаті його укладення дозволи та довіреність Фонду № 4350 від 29.08.2011 року, отримала зі складських приміщень ТОВ «Привільнянське ХЗП» 1 404,588 тон зерна пшениці.

В подальшому, в період з 29 серпня 2011 року по 16 жовтня 2011 року ОСОБА_3, зловживаючи своїм службовим становищем, будучи достовірно обізнаною з тим, що власником отриманого нею зерна пшениці є Аграрний фонд, умисно порушуючи умови договору № 206 П від 25 серпня 2011 року щодо обов'язку ТОВ «Новомосковське» забезпечити збереження 1 404,588 тон, незаконно передала його ТОВ «Платінум Трейдінг» для переробки на борошно, яке у вказаний період було використано ТОВ «Новомосковське» для виготовлення хлібобулочних виробів, тобто вчинила його розтрату на користь ТОВ «Новомосковське».

Таким чином, внаслідок зловживання ОСОБА_3 своїм службовим становищем, що виразилось в умисному невиконанні умов договорів на переробку зерна Аграрного фонду № 86 П від 11 квітня 2011 року та № 206 П від 25 серпня 2011 року щодо забезпечення його збереження і переробки на борошно, а також зберігання і видачі борошна Аграрного фонду, шляхом незаконної реалізації зерна пшениці Аграрного фонду ПП «Обрій», та його незаконної передачі ТОВ «Платінум Трейдінг» для переробки на борошно, яке в подальшому було використано ТОВ «Новомосковське» для виготовлення хлібобулочних виробів, вчинено розтрату зерна пшениці Аграрного фонду в кількості 6 155 тон на суму 11 506 825,00 грн., що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

За таких обставин ОСОБА_3 протягом квітня-жовтня 2011 року скоїла розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах, а саме зерна пшениці Аграрного фонду у кількості 6 155 тон, яке виразилось в умисному невиконанні умов договорів на переробку зерна Аграрного фонду № 86 П від 11 квітня 2011 року та № 206 П від 25 серпня 2011 року щодо забезпечення його збереження і переробки на борошно, а також зберігання і видачі борошна Аграрного фонду, шляхом незаконної реалізації зерна пшениці Аграрного фонду ПП «Обрій», та його незаконної передачі ТОВ «Платінум Трейдінг» для переробки на борошно, яке в подальшому було використано ТОВ «Новомосковське» для виготовлення хлібобулочних виробів.

Крім того, ОСОБА_3, будучи службовою особою, в червні 2011 року, маючи злочинний умисел, направлений на отримання грошових коштів від незаконної реалізації ПП «Обрій» 2 230 тон зерна пшениці Аграрного фонду, а також приховання вчиненого нею злочину, діючи умисно як опосередкований виконавець, організувала та надала вказівку необізнаним про її злочинний умисел працівникам бухгалтерії ТОВ «Новомосковське» підготувати проект офіційного документу - договору купівлі-продажу, згідно якого ТОВ «Новомосковське» реалізовує на користь ПП «Обрій» борошно пшениці першого та вищого ґатунків, тобто підтверджував факт його реалізації, достовірно знаючи, що це не відповідає дійсності.

29 червня 2011 року ОСОБА_3, реалізуючи свій злочинний умисел, надала проект договору купівлі-продажу борошна № 29/06-1, який містив завідомо неправдиві відомості щодо предмету угоди, генеральному директору ТОВ «Новомосковське» ОСОБА_5, котрий будучи необізнаним про її злочинний умисел, підписав його.

В подальшому, в червні-липні 2011 року, ОСОБА_3, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на отримання грошових коштів від незаконної реалізації ПП «Обрій» 2 230 тон зерна пшениці Аграрного фонду, надала директору ПП «Обрій» ОСОБА_9 для підписання та оплати завідомо підроблений нею офіційний документ - договір купівлі-продажу борошна № 29/06-1 від 29.06.2011 року, який підтверджував факт реалізації борошно пшениці першого та вищого ґатунків, що не відповідало дійсності.

Разом з цим, ОСОБА_3, діючи умисно як опосередкований виконавець, в період червня - жовтня 2011 року, організувала та надала вказівку необізнаним про її злочинний умисел працівникам бухгалтерії ТОВ «Новомосковське» виготовити та підписати офіційні документи - видаткові накладні № КП-0009205 від 30 червня 2011 року, № КП-0012229 від 09 серпня 2011 року, № КП-002208 від 03 жовтня 2011 року та № КП-002209 від 06 жовтня 2011 року, рахунок-фактуру № КП-0000033 від 26 липня 2011 року та відповідні податкові накладні № 845 від 29 червня 2011 року, № 846 від 30 червня 2011 року, № 1016 від 09 серпня 2011 року, № 1418 від 03 жовтня 2011 року та № 1419 від 06 жовтня 2011 року на отримання ПП «Обрій» борошна вищого та першого ґатунків від ТОВ «Новомосковське», які в подальшому надала директору ПП «Обрій» ОСОБА_9, для здійснення оплат за продаж 2 230 тон зерна пшениці Аграрного фонду на загальну суму 3 970 000 гривень на рахунок ТОВ «Новомосковське».

Таким чином, в період з 29 червня 2011 року по 12 жовтня 2011 року на підставі вказаних підроблених офіційних документів з банківського рахунку ПП «Обрій» на банківський рахунок ТОВ «Новомосковське» було перераховано 3 970 000 гривень нібито за реалізацію борошна вищого та першого ґатунків, що не відповідало дійсності.

Крім того, в період вересня - грудня 2011 року ОСОБА_3, будучи службовою особою - фінансовим директором ТОВ «Новомосковське», маючи умисел приховати розтрату 6 155 тон зерна пшениці Аграрного фонду, отриманого нею по договорам № 86 П від 11 квітня 2011 року та № 206 П від 25 серпня 2011 року, особисто склала на своєму робочому комп'ютері в приміщенні бухгалтерії ТОВ «Новомосковське» офіційні документи - інформаційні звіти (додатки № 2 та № 4 до наказу Аграрного фонду № 134 від 29 серпня 2011 року) від 02 вересня 2011 року, 07 жовтня 2011 року, 04 листопада 2011 року та 02 грудня 2011 року, до яких внесла завідомо неправдиві відомості щодо підтвердження факту наявності на зберіганні в ТОВ «Новомосковське» зерна пшениці Аграрного фонду в кількості 6 155 тон як сировини в залишку на переробку, яке в дійсності вже було реалізовано ПП «Обрій» та передано для переробки на ТОВ «Платінум Трейдінг». В подальшому вказані інформаційні звіти ОСОБА_3 умисно надавала до Дніпропетровського регіонального відділення Аграрного фонду для звітування перед Фондом про фактичні обсяги не переробленої зернової сировини відповідно Порядку заповнення щотижневих звітів по переміщенню та переробці зерна державного інтервенційного фонду, затвердженого наказом Аграрного фонду № 134 від 29.08.2011 року, який є обов'язковим для виконання підприємствами - переробниками.

За таких обставин ОСОБА_3 вчинила протягом червня - грудня 2011 року складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, а саме підроблених договору купівлі-продажу борошна № 29/06-1 від 29.06.2011 року, видаткових накладних, рахунку-фактури та податкових накладних до нього, на підставі яких з банківського рахунку ПП «Обрій» на банківський рахунок ТОВ «Новомосковське» було перераховано 3 970 000 гривень нібито за реалізацію борошна вищого та першого ґатунків, що не відповідало дійсності, а також підроблених інформаційних звітів (додатків № 2 та № 4 до наказу Аграрного фонду № 134 від 29 серпня 2011 року), які містили завідомо неправдиві відомості щодо підтвердження факту наявності на зберіганні в Товаристві зерна пшениці Аграрного фонду в кількості 6 155 тон як сировини в залишку на переробку, яке в дійсності вже було реалізовано ПП «Обрій» та передано для переробки на ТОВ «Платінум Трейдінг».

Вказаним вироком ОСОБА_3 визнано винною у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України та призначено їй покарання:

- за ч. 5 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 років з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями та займатися організаційно-розпорядчою та адміністративно-господарською діяльністю строком на 3 роки, з конфіскацією майна в дохід держави;

- за ч. 1 ст. 366 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями та займатися організаційно-розпорядчою та адміністративно-господарською діяльністю строком на 3 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями та займатися організаційно-розпорядчою та адміністративно-господарською діяльністю, строком на 3 роки, з конфіскацією майна в дохід держави.

Строк відбування покарання засудженій ОСОБА_3 ухвалено рахувати з 11 червня 2014 року, тобто з моменту її фактичного затримання.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 залишено без змін до набрання вироком законної сили.

Вирішено питання щодо речових доказів.

Позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Аграрного фонду 4309 895, 00 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

На погодившись з вказаним вироком, обвинувачена та її захисник подали апеляційні скарги, в яких:

-обвинувачена просить вирок змінити в частині призначення покарання та призначити їй покарання, не пов'язане з позбавленням волі та конфіскацією майна; в частині стягнення з неї на користь Аграрного фонду матеріальної шкоди - вирок скасувати.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що цивільний позов було подано неналежною особою, а саме - держаною спеціалізованою бюджетною установою, що не може бути позивачем по справі, оскільки згідно вимог ст.128 КПК України, інтереси даної організації повинен представляти прокурор.

Вказує, що 24 вересня 2012 року Новомосковською міжрайонною прокуратурою Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Аграрного фонду до Господарського суду Дніпропетровської області було подано позовну заяву про стягнення 11 152 873,99 гривень матеріальної шкоди, завданої Аграрному фонду. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11 червня 2013 року, позовні вимоги прокурора задоволено частково, та стягнуто з ТОВ «Новомосковське» на користь Аграрного фонду 7 138 873,99 гривень за нестачу зерна. Таким чином зазначає, що питання відшкодування коштів було вирішено, а позовна заява, подана Аграрним фондом в рамках кримінального провадження, задоволена безпідставно.

Також вказує, що на момент подачі апеляційної скарги вона цілком визнала свою вину у пред'явленому їй обвинувачення, фактичні обставини справи нею не оспорюються. В суді першої інстанції вона не відкидала свою причетність до нестачі зерна державного інтервенційного фонду, давала свідчення в повному обсязі щодо всіх обставин, викладених в обвинувальному акті, але не маючи відповідного юридичного фаху вважала, що її дії повинні були кваліфікуватися в межах іншої норми КК України. На даний час вона повністю погоджується з правовою кваліфікацією її дій, визнає свою вину та щиро розкаюється у скоєному. На досудовому слідстві вона самостійно з'явилася до органів слідства, давала свідчення по всіх питаннях з боку слідчих та просить суд врахувати всі обставини, що пом'якшують її вину, а також те, що вона має позитивну характеристику, її батьки - пенсіонери 1941 та 1946 року народження, мати має третю групу інвалідності, має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, а нерухоме майно, що їй належить, було придбане до моменту працевлаштування на ТОВ «Новомосковське». Враховуючи зазначене, вважає можливим застосувати до неї положення ст. 69 КК України та призначити їй остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.

-захисник Волок Ю.В. просить вирок щодо ОСОБА_3 змінити, призначивши їй покарання не пов'язане з позбавленням волі та конфіскацією майна. У задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що позивач по даній справі є неналежним, а заявлена в рамках кримінального судочинства позовна заява, задоволена безпідставно. Вказує, що питання про відшкодування завданої шкоди вже було вирішено рішенням Господарського суду від 11 червня 2013 року, яким позовні вимоги Новомосковського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області було задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Новомосковське» на користь Аграрного фонду 7 138 873,49 гривень за нестачу зерна пшениці 2 класу 2010 року врожаю у кількості 7 739,588 тонн.

Щодо призначеного обвинувачені покарання вказує, що її підзахисна цілком та повністю визнає свою вину у пред'явленому їй обвинуваченні, в даний час повністю погоджується з кваліфікацією її дій, яку визначила сторона обвинувачення. Просить звернути уваги не позитивну характеристику ОСОБА_3, на те, що в неї є батьки пенсійного віку, є постійне місце проживання, що раніше до кримінальної відповідальності вона не притягувалася. Отже, на думку захисника, можливо призначити обвинуваченій остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням.

Обвинувачена ОСОБА_3 також подала до суду клопотання з проханням зарахувати їй строк попереднього ув'язнення у строк покарання, відповідно до вимог ч.5 ст. 72 КК України.

Під час апеляційного розгляду обвинувачена та її захисник підтримали свої апеляційні скарги, просили їх задовольнити, вирок щодо ОСОБА_3 змінити, та призначити їй покарання, не пов'язане з позбавленням волі та конфіскацією майна; в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Обвинувачена також пояснила, що крім неї у її батьків є син.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційних скарг сторони захисту, просив залишити їх без задоволення, а вирок суду - без зміни.

В судових дебатах сторони кримінального провадження підтримали такі ж позиції.

Заслухавши суддю - доповідача, думки учасників судового засідання, дослідивши та перевіривши надані матеріали, співставивши їх з доводами апеляції, колегія суддів прийшла до наступного.

Колегія суддів у відповідності до положень ч. 1 ст. 404 КК України переглядає судове рішення щодо ОСОБА_3 в межах поданих апеляційних скарг.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Як вбачається з вироку, судом першої інстанції вказані вимоги закону були дотримані в повному обсязі.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених у вироку, а також правильність кваліфікації її дій за ч.5 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України - вірна та ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, та оцінці сукупності доказів з точки зору належності, допустимості та достовірності.

Як убачається з вироку, при обранні обвинуваченій ОСОБА_3 виду та міри покарання, суд першої інстанції враховував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, за місцем проживання характеризується задовільно, за місцем роботи - позитивно, а також відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Тому, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що для виправлення обвинуваченої необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі, що відповідає ступеню тяжкості та характеру вчиненого кримінального правопорушення.

Зазначений висновок суду першої інстанції є обґрунтованим та відповідає вимогам ст. 65 - 67 КК України, а призначене судом першої покарання у відповідності до ст. 50 КК України є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3, та для запобігання вчиненню нею нових злочинів.

Також колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, що до ОСОБА_3 повинно бути застосовано додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю в максимальному розмірі.

За таких підстав доводи апеляційних скарг про призначення обвинуваченій ОСОБА_3 занадто суворого покарання не відповідають дійсності.

Доводи сторони захисту, що обвинувачена на даний час повністю визнає свою вину у пред'явленому їй обвинуваченні, погоджується з кваліфікацією її дій, просить взяти до уваги, що в неї є батьки пенсійного віку, постійне місце проживання, раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, і має позитивну характеристику з минулого місця роботи, хоча і заслуговують на увагу, але не є достатньою підставою для зміни призначеного покарання. Крім того, як пояснила обвинувачена в суді апеляційної інстанції, крім неї у її батьків є син, тому колегія суддів вважає, що останній може надати догляд батькам обвинуваченої з урахуванням їх стану здоров'я.

Що стосується доводів апеляційних скарг про те, що позивач по даній справі є неналежним, колегія суддів зазначає наступне. Згідно вимог ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та /або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної особи чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діянням підозрюваного, обвинуваченого.

Згідно вимог ч.1 ст. 55 України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Враховуючи викладене, доводи апеляційних скарг в цій частині не є слушними.

Це саме стосується і доводів сторони захисту про безпідставність задоволення цивільного позову, оскільки у вироку суду наведені обґрунтовані мотиви прийняття саме такого рішення. З оглянутого в суді апеляційної інстанції рішення Господарського суду від 11.06.2013р. вбачається, що позовні вимоги прокуратури задоволено частково - з ТОВ «Новомосковське» стягнуто 7138873,49грн., в іншій частині позову відмовлено.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення поданих апеляційних скарг та для скасування або зміни вироку суду першої інстанції щодо обвинуваченого ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_3 та її захисника - адвоката Волок Ю.В. - залишити без задоволення.

Вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 жовтня 2015 року щодо ОСОБА_3 - залишити без зміни.

Відповідно до положень ч.5. ст. 72 КК України, згідно змін, внесених Законом України від 18 травня 2017 року «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення», зарахувати ОСОБА_3 строк попереднього ув'язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі починаючи з 11 червня 2014 року по 20 червня 2017 року, включно.

Ухвала набирає законної сили з дня проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст. 426 КПК України до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а обвинуваченою ОСОБА_3 - у той же строк, з моменту вручення їй копії ухвали.

Судді:

Іванова А.П. Джерелейко О.Є. Мазниця А.А.