
07.07.2017 Єдиний унікальний номер 205/1658/17
ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2017 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Скрипник К.О.
при секретарі Молчанові Є.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі, у письмовому провадженні, без застосування технічного запису відповідно до вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач 17 березня 2017 року звернувся до суду з вказаним позовом, в якому вказав, що 10.09.2016 року в м. Дніпрі, вул. Велика Діївська, в районі будинку № 111 відбулась ДТП, за участю транспортного засобу «ВАЗ 21070», д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу «Опель-Кадет», д/н НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2 Згідно постанови Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05.10.2016 року, водія ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні ДТП, цивільно-правова відповідальність якого застрахована, згідно полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну – 100 000,00 грн., франшиза -1000 грн. 13.09.2016 року позивачем до страхової компанії була надана заява про виплату страхового відшкодування, 23.12.2016 року була надана повторна заява. Згідно висновку експертного - автотоварознавчого дослідження № 5309/16/16 від 29.09.2016 року, вартість відновлюваного ремонту автомобіля НОМЕР_3 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 34 823,97 грн., з вирахуванням ПДВ складає 33 894,88 грн. 16.01.2017 року страхова компанія здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 18 121,84 грн. Таким чином, ТзДВ СТ «Домінанта» зобов’язано було здійснити виплату страхового відшкодування позивачу в розмірі 32 984,88 грн. в строк до 12.12.2016 року. Крім того, ОСОБА_2, як особа, яка є винною у спричиненні збитків повинен компенсувати позивачу витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 1200 грн. та компенсувати франшизу в розмірі 1000 грн., а загалом 2200 грн. Позивач просив стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» 16 417,24 грн., з яких: 15 739,30 грн. – несплачена частина страхового відшкодування; 259,69 грн. – пеня за несвоєчасну виплату страхового відшкодування за період з 13.12.2016 р. по 10.02.2017 р.; 121,71 грн. – 3% річних; 296,54 – індекс інфляції; стягнути з ОСОБА_2 витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 1200 грн. та компенсувати франшизу в розмірі 1000 грн., а загалом 2200 грн.; стягнути судові витрати.
Від представника позивача надійшла письмова заява з проханням слухати справу у його відсутність, підтримав позовні вимоги та просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідачі у судове засідання не з’явилися, про час і місце судового засідання повідомлялися належним чином, про причини неявки не повідомили. Від представника Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» надійшли письмові заперечення, згідно яких просили відмовити в задоволенні позову до страхової компанії в повному обсязі.
З письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню по наступних підставах.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 10 вересня 2016 року о 10.25 год., в м. Дніпро по вул. Велика Діївська, в районі будинку № 111, керуючи автомобілем «Опель», д/н НОМЕР_4, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_5, під керуванням водія ОСОБА_1, який рухався попереду в попутному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілям спричинені механічні пошкодження, чим завдана матеріальна шкода, постраждалих не має.
В силу ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Так, постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 жовтня 2016 року, ОСОБА_2визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП (а.с.13).
У зв’язку з чим, вина відповідача у дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 10 вересня 2016 року, доведена в силу вищевказаної норми.
В силу ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
В силу ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Разом з тим, встановлено, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», що підтверджується Полісом № АЕ/9067030 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строк дії полісу з 09.04.2016 року по 08.04.2017 року (а.с.19).
Згідно ст. 9 Закону України «Про страхування», страхове відшкодування – це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договором майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Відповідно до ст. 9.1. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язковий ліміт відповідальності страховика – це грошова сума, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Встановлено, що ОСОБА_1 є власником пошкодженого транспортного засобу, автомобіля НОМЕР_3 (а.с.12).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України,страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Встановлено, що ліміт страховика за заподіяну шкоду майну, який визначений в полісі № АЕ/9067030 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів становить 100 000,00 грн.
16.09.2016 року до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» звернувся ОСОБА_1 із заявою про виплату страхового відшкодування.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта»для здійснення огляду пошкодженого автомобіля та для визначення розміру збитку та вартості відновлювального ремонту замовило проведення огляду та здійснення відповідної експертизи ТОВ «Всеукраїнська Експертна Компанія «Сова». Так, 27.09.2016 року повноважним представником ТОВ «Всеукраїнська Експертна Компанія «Сова» проведено огляд пошкодженого транспортного засобу та на підставі проведеного огляду здійснено оцінку вартості матеріального збитку та відповідно до звіту № 23-D/24/4 від 14.1.2016 року, вартість відновлюваного ремонту автомобіля НОМЕР_3 становить 25 405,44 грн., з яких 4234,24 грн. – ПДВ (а.с.86-108).
Вищезазначений звіт складений відповідно до вимог Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а тому суд вважає його належним доказом.
Встановлено, що Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта»відшкодувало ОСОБА_1 страхове відшкодування з урахуванням пені у загальному розмірі 20323,69 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2805 від 16.01.2017 р. на суму 18 121,84 грн. та платіжним дорученням № 3908 від 22.03.2017 р. на суму 2201,85 грн. (а.с.109,110).
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Разом з тим, відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.
На підтвердження позовних вимог, позивачем був представлений висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 5309/16/16 від 29.09.2016 року, згідно якого вартість відновлюваного ремонту автомобіля НОМЕР_3, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 34 823,97 грн., з вирахуванням ПДВ складає 33 894,88 грн. (а.с.20-38).
Проте, суд вказаний висновок до уваги не бере, оскільки відсутні докази, що автомобіль відремонтовано, а тільки нарахована сума вартості відновлюваного ремонту.
Крім того, з клопотанням про проведення судової автотоварознавчої експертизи для визначення розміру матеріальної шкоди, спричиненої володільцю автомобіля НОМЕР_3, внаслідок його пошкодження при ДТП, яка мала місце 10.09.2016 року та розміру відновлюваного ремонту вказаного автомобілю позивач не звертався.
Оскільки страхове відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу страховою компанією сплачено в повному обсязі, з урахуванням пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування, відсутні законні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення страхового відшкодування та пені за прострочення виплати страхового відшкодування.
Відповідно до статті 36.2. закону України «Про обов»язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Як зазначено вище Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта»відшкодувало ОСОБА_1 страхове відшкодування з урахуванням пені у загальному розмірі 20323,69 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2805 від 16.01.2017 р. на суму 18 121,84 грн. та платіжним дорученням № 3908 від 22.03.2017 р. на суму 2201,85 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування, зазначив, що оскільки зобов’язання страховиків у разі настання страхового випадку зводиться до здійснення страхової виплати, то таке зобов’язання є грошовим і в разі прострочення його виконання настає відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК, зокрема сплата боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Проценти річних, так само як і інфляційні втрати на суму боргу, входять до складу грошового зобов’язання і на відміну від пені не є санкцією за порушення грошового зобов’язання, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процентів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов’язання. Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних є наслідком невиконання грошового зобов’язання.
Тобто, Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» прострочила виплату страхового відшкодування, з урахуванням зазначеного зі страхової компанії підлягає стягненню інфляційні втрати у розмірі 181,22 грн. (18121,84х1,009-18121,84=163,10:2=81,55; 18121,84х1,011-18121,84=199,34:2=99,67) та три відсотки річних за період з 16.12.2016 р. по 16.01.2017 р. за несвоєчасне виконання грошового зобов»язання перед позивачем.
При визначенні трьох відсотків річних від простроченої суми за 32 дні суд виходив з наступного розрахунку: 18121,84 х 3 х 32 : 365 : 100 = 45,66 грн.
Відповідно до ч. 18 ст. 9 Закону України «Про страхування», франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Згідно ст. 12 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Статтею 36.6. вищезазначеного Закону передбачено, що страхувальником або особою відповідальною за завдані збитки, має бути компенсовано сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача до ОСОБА_2про стягнення франшизи в розмірі 1000 гривень обґрунтовані, доведенні, та такі, що підлягають до задоволення.
Натомість, позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_2 витрат на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 1200 грн. задоволенню не підлягають, оскільки позивач не заявляв клопотання про призначення та проведення судової експертизи, а тому відсутні законні підстави відшкодовувати збитки за проведення вказаного дослідження.
Враховуюче вищевикладене, аналізуючи здобуті у справі докази, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1суму франшизи в розмірі 1000 грн. та позовні вимоги в цій частині є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, в задоволенні іншої частини позовних вимог необхідно відмовити в повному обсязі.
В силу ст. 88 ЦПК України, пропорційно до задоволених вимог з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 500 грн., а з співвідповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» - 140 грн.
На підставі викладеного і керуючисьст. ст. 12, 36.6 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ст.ст. 1187, 1188 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1 суму франшизи в розмірі 1000 грн. (одна тисяча гривень).
Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1судовий збір в розмірі 500 грн. (п’ятсот гривень).
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» на користь ОСОБА_1 інфляційні та три відсотки річних в розмірі 226,88 грн. (двісті двадцять шість гривень 88 копійки).
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 140 гривень (сто сорок гривень).
В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя К.О. Скрипник
Судове рішення № 68667714, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 07.07.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 205/1658/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: