Ухвала суду № 68667649, 06.09.2017, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/1064/16-ц

Провадження № 2/204/45/17 р.

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

У Х В А Л А

06 вересня 2017 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Зайченко О.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

за участю представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро клопотання представника відповідача про призначення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання права власності та визнання заповіту недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання права власності та визнання заповіту недійсним.

До суду надійшло клопотання від представника відповідача ОСОБА_2 про призначення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи, на розгляд якої поставити наступні питання: чи можливо вважати психіатричний розлад хронічним, стійким якщо: ОСОБА_6 до стаціонарного лікування в ПНД ДЗ «СБЛ № 1», у період з 02.07.2013 року по 31.07.2013 року, не лікувався у спеціалізованих лікувальних психіатричних закладах; на момент виписки з ПНД ДЗ «СБЛ № 1» ОСОБА_7 був адекватним та перебував у здоровому глузді; після виписки із стаціонарного лікування у ПНД ДЗ «СБЛ № 1» не звертався за амбулаторним лікуванням та не приймав ліків, які б могли спричинити неадекватне сприйняття дійсності?; чи можливо вважати психічний розлад хронічним у разі, якщо ОСОБА_6 після перебування на стаціонарному лікуванні у період з 02.07.2013 року по 31.07.2013 року, не спостерігався амбулаторно та не потребував психіатричної допомоги? Проведення судово-психіатричної експертизи доручити Українському науково-дослідному інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 103, а витрати за проведення судово-психіатричної експертизи покласти на ОСОБА_4. В обґрунтування клопотання вказала на те, що по даній справі була проведена експертами Комунального закладу «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної ради посмертна судово-психіатрична експертиза, за результатами якої був складений висновок судово-психіатричного експерта № 19 від 22.09.2016 року. Згідно з викладеним висновком, в розділі 23 «Відповіді на кожне поставлене питання», ОСОБА_6 в період часу, що цікавив суд, тобто на момент складання та підписання ним заповіту від 21.08.2013 року, виявляв ознаки хронічного стійкого психічного розладу в формі вираженого розладу особистості і поведінки внаслідок органічного ураження головного мозку складного ґенезу. На момент складання та підписання заповіту 21.08.2013 року він не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними. Проте, проведена Комунальним закладом «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної ради судово-психіатрична експертиза викликає сумніви в достовірності висновків. Так, висновок судово-психіатричної експертизи відносно ОСОБА_6 є необґрунтованим та суперечить матеріалам даної цивільної справи. У мотивувальній частині акта експертизи відсутнє обґрунтоване пояснення даних про встановлений експертами хронічний стійкий психічний стан ОСОБА_6. Також, згідно з матеріалами цивільної справи та відомостями, які були надані для дослідження експертам, ОСОБА_6, а ні до, а ні після лікування з 02.07.2013 року по 31.07.2013 року в ПНД ДЗ «СБЛ № 1», не перебував на амбулаторному лікуванні, на обліку у лікарів-психіатрів, за консультативною чи стаціонарною допомогою не звертався, на лікуванні в примусовому порядку не знаходився. При проведенні експертизи щодо наявності в померлого хронічного, стійкого психічного розладу експерти повинні були дослідити стан психічного здоровя ОСОБА_6 протягом певного часу, пославшись на медичні документи: медичні карти амбулаторного чи стаціонарного хворого із психіатричних закладів або виписки з них; довідки з психоневрологічних закладів про те, що особа перебувала на обліку через психічне захворювання, їх аналіз та особисте дослідження особи, зробити висновок щодо наявності в особи саме стійкого, хронічного психічного розладу, визначити час, з якого в особи виникло таке захворювання, встановити чи повністю особа не здатна внаслідок цього захворювання усвідомлювати свої дії та керувати ними. Медичною документацією, а саме: заявою від 02.07.2013 року померлого ОСОБА_6 підтверджено, що померлий спадкодавець добровільно і усвідомлено йшов на лікування, отримував рецепти на ліки, які приймав добровільно. На момент виписки з ПНД ДЗ «СБЛ № 1» ОСОБА_7 був адекватним, активним, емоційно-стабільним та перебував у здоровому глузді. За все своє життя ніхто не ставив питання щодо визнання його недієздатним. Він жодного разу не доставлялася в лікувальний заклад примусово. Померлий ОСОБА_6 проживав сам, самостійно розпоряджався своїми коштами, сплачував платежі за комунальні послуги, купував самостійно продукти та сам себе обслуговував. Зважаючи на наведене вище, висновок судово-психіатричної експертизи, проведеної Комунальним закладом «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної ради, стосовно хронічного стійкого психічного розладу ОСОБА_6 № 19 від 22.09.2016 року є сумнівним, необґрунтованим та суперечить матеріалам справи. Окрім переписування тексту, зазначеного у медичній картці № 727 стаціонарного хворого на ОСОБА_6, жодних інших мотивацій прийняття рішення експертами мотивувальна частина висновку судово-психіатричного експерта № 19 не містить. Навіть не зазначено, з якими аргументами чи встановленими обставинами вказаних актів експерти погоджуються чи не погоджуються, які саме відомості, важливі для експертів, містяться в цих документах і яке вони мають значення для вирішення питань, поставлених на експертизу. З висновку судово-психіатричного експерта № 19 взагалі незрозуміло, яким чином і на підставі яких аргументів експерти дійшли висновку про хронічний, стійкий психічний стан ОСОБА_6. Таким чином, враховуючи, що висновки судово-психіатричної експертизи Комунального закладу «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної ради є необґрунтованими та суперечливими, є потреба в проведенні повторної судово-психіатричної експертизи.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала вищевказане клопотання та просила його задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення даного клопотання та просив відмовити в його задоволенні. Зазначив, що висновок по проведеній експертизі є повним, покази свідків, які були допитані в судовому засіданні, є суперечливими.

Третя особа в судове засідання не зявилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причину своєї неявки суду не повідомила.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання представника відповідача про призначення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Так, експертами відділення судово-психіатричної експертизи Комунального закладу «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної ради по даній справі була проведена посмертна судово-психіатрична експертиза, за результатами якої був складений Висновок судово-психіатричного експерта № 19 від 22.09.2016 року.

Представник відповідача вважає, що вищевказаний висновок є необґрунтованим і таким що суперечить матеріалам справи.

Суд прийшов до висновку, що оскільки при складанні Висновку судово-психіатричного експерта № 19 від 22.09.2016 року, експертом не були враховані покази свідків, які були допитані в судовому засіданні, пояснення яких могли вплинути на результат експертного висновку, цей Висновок викликає сумніви в його правильності.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Згідно із ч. 3 ст. 60 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

За таких обставин, з урахуванням того, що між сторонами виникає спір з приводу психічного стану спадкодавця ОСОБА_6, померлого 06 травня 2015 року, станом на дату складання спірного заповіту, суд вважає необхідним призначити по даній справі повторну посмертну судово-психіатричну експертизу, але з питаннями, які були заявлені в основній посмертній судово-психіатричній експертизі.

Що ж стосується питань, які заявлені представником відповідача, то такі питання під час первісної експертизи не заявлялися та предметом розгляду експертів не були. Ці питання можуть бути предметом розгляду при вирішенні додаткової посмертної судово-психіатричної експертизи, а не повторної.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ч. 8 ст. 8 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Таким чином, суд не може з власної ініціативи обирати експертні установи, де проводити судові експертизи. Така прерогатива надана сторонам у справі.

Проте, слід зазначити, що згідно пунктом 2 Наказу Міністерства охорони здоровя України «Про удосконалення організації судово-психіатричної експертизи в Україні» від 05 липня 1996 року № 194 на Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології Міністерства охорони здоров'я України покладена функція головної установи з питань судово-психіатричної експертизи.

Тому, суд вважає можливим призначити повторну посмертну судово-психіатричну експертизу саме в Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології Міністерства охорони здоров'я України.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 86 ЦПК України, кошти на оплату судової експертизи вносяться стороною, яка заявила клопотання про проведення експертизи. Якщо клопотання про проведення експертизи заявлено обома сторонами, витрати на її оплату несуть обидві сторони порівну. У разі неоплати судової експертизи у встановлений судом строк суд скасовує ухвалу про призначення судової експертизи.

У звязку з вищевказаним, суд вважає необхідним покласти оплату експертизи саме на - ОСОБА_4.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 202 ЦПК України, суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Оскільки для проведення зазначеної експертизи потрібний значний проміжок часу, на час проведення експертизи, провадження у справі слід зупинити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 150, 168, п. 5 ч. 1 ст. 202, ст. ст. 203, 209 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника відповідача про призначення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання права власності та визнання заповіту недійсним - задовольнити частково.

Призначити по даній справі повторну посмертну судово-психіатричну експертизу спадкодавця ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер 06 травня 2015 року, на вирішення якої поставити наступні питання:

1.Чи страждав ОСОБА_6 якимось психічним захворюванням та з якого часу?

2.Чи міг ОСОБА_6 за своїм психічним станом розуміти значення своїх дій та керувати ними в момент підписання заповіту від 21.08.2013 року, чи розумів він значення та наслідки укладеної ним угоди?

3.Чи робили вплив, під час підписання заповіту, на психіку ОСОБА_6 медичні препарати, призначені йому для прийому? Якщо так, то в якій мірі?

Проведення експертизи доручити Українському науково-дослідному інституту соціальної і судової психіатрії та наркології Міністерства охорони здоров'я України, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 103.

Експертизу провести у місячний термін з повідомленням сторін.

Експертів попередити про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.

Оплату експертизи покласти на ОСОБА_4.

Сторони повідомити про наслідки ухилення від участі в проведенні даної експертизи, а саме: згідно положень ст. 146 ЦПК України - у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

У розпорядження експертів представити копію даної ухвали суду та матеріали справи № 204/1064/2016-ц (провадження № 2/204/45/2017 р.).

Провадження по справі зупинити на час проведення експертизи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині зупинення провадження у справі може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду в цій частині набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Самсонова