Ухвала суду № 68667057, 06.09.2017, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/10259/17

Провадження № 2/201/2609/2017

УХВАЛА

06 вересня 2017 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Ходаківський М.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровська фірма «Мрія» про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, визнання права користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 20 липня 2017 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровська фірма «Мрія» про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, визнання права користування житловим приміщенням.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 липня 2017 року позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровська фірма «Мрія» про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, визнання права користування житловим приміщенням залишено без руху та надано позивачу дводенний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.

Згідно із довідковим листом, що міститься в матеріалах справи, копію зазначеної ухвали представник позивача отримав 27 липня 2017 року.

Згідно із ч. 2 ст. 121 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 ЦПК, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.).

Ураховуючи те, що позивач недоліки указані в ухвалі суду не усунув, суд приходить до висновку про необхідність повернення позивачу його позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ч. ч. 2, 4 ст. 121 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровська фірма «Мрія» про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, визнання права користування житловим приміщенням повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п’яти днів з дня її отримання.

Суддя М.П. Ходаківський