Ухвала суду № 68666589, 10.07.2017, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/4216/17

(1-кс/199/629/17)

УХВАЛА

10.07.2017 року м. Дніпро

Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Якименко Л.Г. при секретарі Борулько М.Ю., за участю прокурора Гулого Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпро клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_1 про арешт майна по кримінальному провадженню № 42017042630000004 від 12.01.2017 року за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 358 та ч. 2 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

10.07.2017 року до Амур-Нижньодніпровського райсуду м.Дніпропетровська надійшло клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_1 про накладення арешту на нерухоме майно, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, власником якого є - ОСОБА_2, із забороною будь-яким способом відчужувати вказане майно, розпоряджатись ним та використовувати його.

Клопотання обґрунтовано тим, що 12.01.2017 року до Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 звернулась із заявою ОСОБА_3, яка повідомила, що невстановлені особи з метою набуття права власності на нерухоме майно, а саме на квартиру, розташовану по АДРЕСА_2, підробили акт про проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого майна від 25.02.2014 року.

Під час проведення досудового розслідування допитана у якості потерпілої ОСОБА_3 пояснила, що вона разом із своїм чоловіком знайшла оголошення про продаж квартири АДРЕСА_2. Чоловік потерпілої зв'язався по мобільному телефону НОМЕР_2 із ріелтором на ім'я ОСОБА_4, з якою він зустрівся та з невідомим йому чоловіком на ім'я ОСОБА_5, які показали йому вказану квартиру. Після чого ріелтор призначила зустріч у себе в офісі по АДРЕСА_3 в агентстві нерухомості «Добра справа» разом із власником квартири - ОСОБА_4 для укладання попереднього договору.

01.02.2016 року ОСОБА_3 та ОСОБА_6 приїхали до офісу вказаного агентства, де їх чекали ОСОБА_4 (м.т. НОМЕР_1), ріелтори ОСОБА_5та ОСОБА_4, ОСОБА_7, для укладання попереднього договору на купівлю квартири по АДРЕСА_2. Після чого, 09.02.2016 року ОСОБА_3 та ОСОБА_6, приїхали до приватного нотаріуса ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_4, яка є зі слів ОСОБА_4 його знайомою, де був посвідчений договір купівлі - продажу вказаної вище квартири між ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Далі, у травні 2016 року на адресу проживання ОСОБА_3 прийшла судова повістка про те, що в АНД райсуді м. Дніпропетровська 31.05.2016 року відкрито провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_3, третя особа: приватний нотаріус ДМНО ОСОБА_12 та приватний нотаріус ОСОБА_8 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_2, визнання недійсним договір купівлі - продажу, скасування державної реєстрації, витребування майна. Згідно матеріалів вказаної цивільної справи, початковими власниками по ? частини даної квартири була ОСОБА_13, яка ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла та усе належне їй майно заповіла ОСОБА_9 та сину - ОСОБА_14

Під час досудового розслідування було встановлено, що ПП «СП Юстиція» 25.02.2014 року нібито були проведені прилюдні торги по реалізації нерухомого майна, а саме ? частини квартири АДРЕСА_2 та за результатами торгів державним виконавцем Ленінського ВДВС ДМУЮ ОСОБА_15 було складено акт про проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого майна, який став підставою для реєстрації права власності на вказану квартиру за ОСОБА_10

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 29.12.2015 року приватний нотаріус ОСОБА_12 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів зареєструвала АДРЕСА_2 за ОСОБА_10, який у подальшому продав її ОСОБА_4

Згідно відповіді Новокодацького ВДВС м. Дніпро від 18.01.2017 року прилюдні торги по реалізації ? частини АДРЕСА_2 25.02.2014 року ПП «СП Юстиція» не проводились. Державним виконавцем Ленінського ВДВС ОСОБА_15 акт про проведення прилюдних торгів по реалізації вказаної квартири не складався та не видавався.

Враховуючи викладене, є достатні підстави вважати, що АДРЕСА_2 зареєстрована на ОСОБА_10 на підставі підроблених документів.

Далі, в рамках вказаного кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_2 має відношення до групи осіб, які вчинила вказаний злочин.

Так, 07.10.2013 року ПП «СП Юстиція» нібито було проведені прилюдні торги по реалізації нерухомого майна, а саме: АДРЕСА_1, за результатами якого державним виконавцем Ленінського ВДВС ДМУЮ ОСОБА_15 складено акт про проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого майна, який став підставою для реєстрації права власності на вищевказану квартиру за ОСОБА_2

Під час слідства встановлено, що прилюдні торги по реалізації АДРЕСА_1 ПП «СП «Юстиція» не проводились та акт про проведення прилюдних торгів по реалізації вищевказаної квартири державним виконавцем ОСОБА_15 не складався та не видавався.

На думку органу досудового розслідування, є достатні підстави вважати, що АДРЕСА_1 у м. Дніпро, на яку набула право власності ОСОБА_2 зареєстрована на підставі підроблених правовстановлюючих документів.

В судовому засіданні прокурор Гулий Я.О. просив задовольнити клопотання.

12.01.2017 даний факт внесений до ЄРДР за №42017042630000004, правова кваліфікація: ч. 1 ст. 358, ч.2 ст. 190 КК України.

Вислухавши думку прокурора, вивчивши подане клопотання та надані матеріали, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотанні з наступних підстав.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно з ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Враховуючи вищенаведене та вивчивши клопотання, суд приходить до висновку, що оскільки заявником не доведено необхідності такого арешту, не обґрунтовано, що обраний ним спосіб арешту є найменш обтяжливим, розумним та співмірним, не порушить права осіб, які зареєстровані та проживають у вищевказаній квартирі та не є обвинуваченими у даному кримінальному провадженні, а тому в задоволенні такого слід відмовити.

З клопотання же прокурора слідує, що на час його подання до суду жодній особі про підозру у кримінальному провадженні не повідомлено, не заявлено цивільного позову, також в санкції ст.190 ч.2 та ст. 358 ч.1 КК України - конфіскація майна не передбачена. Тому підстави для арешту майна, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт, яке зазначено в клопотанні прокурора, необґрунтовані наданими письмовими доказами, що є порушенням п. 1) ч. 2 ст. 171 КПК України.

Відповідно до ч.1,4 ст.107 КПК України, за відсутності клопотань сторін, під час ухвалення даного рішення, фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

Керуючись ст.ст.28,107,110, 131, 132, 170-173, 369-372 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Гулого Я.О. від 10.07.2017 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженню № 42017042630000004 від 10.07.2017 року за ч. 2 ст.190 , ч.1 ст.358 КК України, а саме на нерухоме майно, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, власником якого є - ОСОБА_2, відмовити.

3.На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Л.Г. Якименко