Постанова № 68666423, 05.09.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2017 р. Справа № 922/4991/15

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Камишевої Л.М., судді Шутенко І.А.,

при секретарі Євтушенко Є.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з’явився;

від 1-го відповідача - не з’явився;

від 2-го відповідача - ОСОБА_1 – за довіреністю від 01.08.2017р.; адвокат ОСОБА_2 - на підставі договору по надання правової допомоги від 23.02.2016р. та свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю від 14.04.2006р. №373;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пропан Трейд", м. Харків

на рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2017р.

у справі №922/4991/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Пропан Трейд", м. Харків

до 1-го відповідача: Приватного підприємства "КБ нестандартного спеціалізованого обладнання", м. Харків,

до 2-го відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз", м. Шепетівка

про стягнення грошових коштів в розмірі 14636455,84 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 30.05.2017р. у справі №922/4991/15 (головуючий суддя Аюпова Р.М., суддя Калантай М.В., суддя Новікова Н.А.) припинено провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України в частині стягнення збитків в сумі 13223790,50грн. та 939665,34 грн. штрафу; відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення збитків в сумі 3231178,50 грн. та штрафу в сумі 212182,49 грн.; відмовлено у задоволенні позову в частині солідарного стягнення з Приватного підприємства "Конструкторське бюро нестандартного спеціалізованого обладнання" та Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пропан Трейд" грошових коштів у сумі 200000,00 грн. (т.14,а.с.26-39).

Рішення місцевого господарського суду в частині стягнення 13223790,50грн. збитків та 939665,34грн. штрафу з посиланням на статті 6, 11 ЦК України, статті 173,179 ГК України, статті 22, 509, 526, 604, 610, 611, 623, 629 ,936, 949, 951, 953 ЦК України, статті 1, 17, 23, 77, 78, 83 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – Закон про банкрутство) та статті 35, 80 ГПК України мотивоване тим, що позовні вимоги ТОВ "Пропан Трейд" вже були предметом розгляду у господарському суду Хмельницької області при розгляді справи №924/1925/15 про банкрутство ПАТ по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" та відхилені ухвалою суду від 06.02.2017р. у цій справі.

В частині стягнення 3231178,50грн. збитків та 212182,49грн. штрафу судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позову за необґрунтованістю, оскільки лист ПП «Науково-технічний центр «Псіхєя» від 13.05.2017р. №74 не є належним доказом, який би підтверджував вартість скрапленого газу.

Відмовляючи у задоволенні позову щодо солідарного стягнення з ПП «КБ нестандартного спеціалізованого обладнання» та ПАТ «Шепетівкагаз» грошових коштів у сумі 200000грн., місцевий господарський суд зазначив, що вказана вимога має похідний характер зазначених вище вимог, а тому підлягає відхиленню.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пропан Трейд" з рішенням місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2017р. у справі №922/4991/15 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі; стягнути солідарно з ПАТ «Шепетівкагаз» та ПП «КБ нестандартного спеціалізованого обладнання» 200000грн. у вигляді розміру відповідальності поручителя; стягнути з ПАТ «Шепетівкагаз» на користь ТОВ «Пропан Трейд» 16454969грн. збитків та 1151847,83грн. штрафу (т.14,а.с.48-52).

В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує на те, що припинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 80 ГПК України можливе лише у випадку, якщо кредитор в межах строку, встановленого частиною 1 статті 23 Закону про банкрутство, подав заяву із грошовими вимогами до боржника. Натомість застосування частини 4 статті 17 Закону про банкрутство до кредитора, який допустив порушення строку, встановленого частиною 1 статті 23 цього Закону, є необґрунтованим, а отже відсутні правові підстави для припинення провадження у справі. Крім того, скаржник вважає, що в межах провадження справи про банкрутство ПАТ по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" не здійснено по суті розгляд спору, який є предметом розгляду у справі № 922/4991/15, а лише розглянуті грошові вимоги ТОВ "Пропан Трейд" до боржника, які повинні бути підтверджені первинними документами, судовим рішенням або виконавчим документом. Також зазначає, що в межах провадження у справі про банкрутство при розгляді заяв з грошовими вимогами до боржника господарський суд не вирішує спір по суті, а лише констатує наявність або відсутність грошових зобов’язань боржника.

У додаткових поясненнях до апеляційної скарги від 16.08.2017р. скаржник зазначає, що 21.03.2011р. між позивачем (поклажодавцем) та 2-м відповідачем (зберігачем) укладений договір зберігання скрапленого газу №3, на виконання умов якого позивачем передано, а відповідачем отримано на зберігання 14938,53тонн газу скрапленого, з яких 866,051 тонн, на момент звернення до суду, не повернуто. Також вказує на те, що в матеріалах справи наявні акти приймання-передачі, які містять всі обов’язкові реквізити, встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та які підтверджують факт передачі продукту на зберігання, та акти щодо невиконання 2-м відповідачем заявок на відпуск продукту зі зберігання. Крім того, зазначає, що у письмових поясненнях ОСОБА_3 зазначив про фактичне прийняття продукту на зберігання згідно з його посадовими обов’язками та порядком організації роботи ПАТ «Шепетівкагаз» (т.14, а.с.112-114).

У додаткових поясненнях від 04.09.2017р. позивач ще раз наголошує на тому, що в матеріалах справи наявні первинні документи, які підтверджують факт передачі 2-му відповідачу газу на зберігання на умовах договору зберігання скрапленого газу №3, а також ряд інших первинних документів, якими підтверджується дійсний, а не фіктивний характер правовідносин, а саме: акти виконаних робіт, банківські виписки, які підтверджують факт оплати цих робіт, аналіз рахунку 281 за кожен місяць, в якому зазначені операції з передачі продукту на зберігання та повернення його зі зберігання.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду від 04.09.2017р. у зв’язку з відпусткою судді Лакізи В.В. для розгляду справи №922/4991/15 сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Камишевої Л.М., судді Шутенко І.А.

04.09.2017р. позивачем подано клопотання про здійснення фіксування судового процесу з розгляду справи 922/4991/15 за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Вказане клопотання підлягає задоволенню судом апеляційної інстанції, відповідно до статті 81-1 ГПК України.

Також 04.09.2017р. позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з зайнятістю об 11:00год. у судовому засіданні господарського суду Донецької області та відсутністю технічної можливості встигнути на судове засідання, призначене об 11:20год. Крім того, позивач просить надати можливість ознайомитись з матеріалами справи, оскільки відповідача було зобов’язано надати суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, а також обґрунтований розрахунок отриманого скрапленого газу на зберігання та докази його повернення, що є значним за обсягом та вимагає детального ознайомлення.

Представник 2-го відповідача зазначив, що вказане клопотання позивача не містить поважних причин неможливості забезпечити участь свого представника в судовому засіданні апеляційної інстанції , а також вказав на те, що позивач не був позбавлений можливості направити іншого представника в судове засідання. При цьому у вирішенні даного клопотання покладається на розсуд суду та повідомив, що додаткових пояснень і розрахунків відповідач не готував та не додавав до матеріалів справи.

Отже, заслухавши пояснення представника 2-го відповідача, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про відхилення клопотання позивача з наступних підстав. По-перше, відповідачем не надано належних доказів в розумінні статті 34 ГПК України, які б підтверджували обставини, зазначені у клопотанні, а також не зазначено номеру справи, яка розглядається господарським судом Донецької області та сторін спору. По-друге, Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника не є правовою підставою для відкладення розгляду справи, а тому позивач не позбавлений права уповноважити іншу особу на представництво своїх інтересів у судовому процесі. По-третє, відповідач не подав до матеріалів справи будь-яких додаткових пояснень чи доказів, з якими не ознайомлений позивач, а отже не порушується рівність учасників судового процесу. По-четверте, позивач мав достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи, у тому числі безпосередньо в день судового засідання, оскільки ухвалою суду апеляційної інстанції від 17.08.2017р. розгляд справи відкладено на 05.09.2017р. об 11год. Таким чином, виходячи з розумності строків розгляду справи у сенсі ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та недопущення затягування судового процесу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники 2-го відповідача заперечили проти вимог апеляційної скарги та просили рішення місцевого господарського суду від 30.05.2017р. у справі №922/4991/15 залишити без змін як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу – без задоволення. При цьому зазначили, що всі вимоги до боржника, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство відповідно до статті 10 Закону про банкрутство розглядаються у межах провадження у справі про банкрутство.

Позивач, 1-й відповідач належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, про що свідчить відтиск штампу на звороті останнього аркушу ухвали суду апеляційної інстанції від 17.08.2017р., повідомлення про вручення поштового відправлення, а також подані позивачем клопотання про відкладення розгляду справи та фіксування судового процесу, проте не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні.

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін не була визнана судом обов’язковою, і відсутність підстав для відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників позивача та 1-го відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників відповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

21.03.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пропан Трейд" (поклажодавцем) та Відкритим акціонерним товариством "Шепетівкагаз" (зберігачем) укладений договір №3 зберігання скрапленого газу, п.1.1 якого встановлено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, зберігач зобов'язується за плату зберігати газ скраплений комунально-побутового призначення (СПБТ, БТ), який переданий йому поклажодавцем або буде переданий йому поклажодавцем у майбутньому, і повернути його поклажодавцеві у схоронності у визначений термін (строк) (т.1, а.с.35-43).

У п. 5.4 вказаного договору зазначено, що якщо зберігач не передасть продукт зі зберігання відповідно до письмової заявки поклажодавця у визначений термін і у визначеній кількості, зберігач зобов'язаний сплатити на користь поклажодавця штраф у розмірі 7% від ціни (вартості) непереданого вчасно продукту, крім того, у такому випадку, поклажодавець звільняється від оплати послуг на подальше зберігання такого продукту. У разі, якщо такий продукт не буде переданий зберігачем протягом 30 днів, зберігач зобов’язаний відшкодувати його вартість в 15-ти денний строк з дня надіслання поклажодавцем вимоги про таке відшкодування.

29.01.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пропан Трейд" (кредитором) та Приватним підприємством "Конструкторське бюро нестандартного спеціалізованого обладнання" (поручителем) укладений договір поруки, згідно з яким сторони домовилися, що поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку ПАТ "Шепетівкагаз" (боржником) щодо відшкодування вартості продукції, неповернутої з відповідального зберігання за договором відповідального зберігання №3 від 21.03.2011р. у сумі 200000грн.

Позивач стверджує, що на виконання умов договору від 21.03.2011р. №3 ним передано 1-му відповідачеві на зберігання газ скраплений комунально-побутового призначення, що підтверджується актами приймання-передачи.

У серпні, вересні 2013 року позивач неодноразово звертався до ПАТ по газопостачанню та газифікації «Шепетівкагаз» з заявками на відпуск скрапленого газу.

31.05.2015р. ТОВ «Пропан Трейд» звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ПАТ «Шепетівкагаз» 13223790,50грн. збитків і 939665,34грн. штрафу за невиконання договору зберігання від 21.03.2011р. №3 та про стягнення з ПАТ «Шепетівкагаз» та ПП «Конструкторське бюро нестандартного спеціалізованого обладнання» солідарно 200000грн. на підставі договору поруки від 29.01.2013р. (т.1,а.с.4-26).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що в період з вересня 2013року по дату подання позову ПАТ «Шепетівкагаз» не повернуло газ об’ємом 866,051тонн з відповідального зберігання та не вчинило будь-яких дій по відшкодуванню збитків, завданих порушенням умов договору відповідального зберігання від 21.03.2011р. №3. Крім того, вказує на те, що ТОВ «Пропан Трейд» неодноразово зверталось до 2-го відповідача з заявками на передачу газу з відповідального зберігання, які не були виконані, а також з вимогою провести інвентаризацію залишків продукту у відповідності до п.4.4 договору відповідального зберігання (т.1,а.с.4-26).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.09.2015р. порушено провадження у даній справі та ухвалою від 24.12.2015р. призначено судову економічну експертизу, на вирішення якої поставлені питання: Чи підтверджується документами первинного бухгалтерського обліку передача ТОВ «Пропан трейд» на зберігання скрапленого газу комунально-побутового призначення ПАТ по газопостачанню та газифікації «Шепетівкагаз» в період з 25.03.2011р. по 21.03.2011р. в кількості 866,051 тонн? Визначити вартість 866,051 тонн скрапленого газу комунально-побутового призначення станом на 31.08.2015р. (т.12,а.с.135,136).

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 16.01.2016р. у справі №924/1925/15, яка набрала законної сили, порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ по газопостачанню та газифікації «Шепетівкагаз»; визнано вимоги кредитора ПАТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна Залізниця» в сумі 1165752,99грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядника майна боржника (т.13,а.с.65-72, 156-158).

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 07.06.2016р. у справі №924/1925/15 затверджено реєстр вимог кредиторів ПАТ "Шепетівкагаз" в наступному складі: ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-«Західна залізниця» на загальну суму 1177932,99грн., з яких: основний борг - 1165752,99грн. (четверта черга), судові витрати - 12180,00грн. (перша черга); ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" - на загальну суму 184781,14грн., з яких: основний борг - 23954,94грн. (четверта черга), неустойка (пеня, штраф) - 158070,20грн. (шоста черга), судові витрати - 2756,00грн. (перша черга); ПАТ «НАК «Нафтогаз України» - на загальну суму 996114,80грн., з яких: основний борг - 437860,97грн. (четверта черга), неустойка (пеня, штраф) - 555497,83грн. (шоста черга), судові витрати - 2756,00грн. (перша черга); ДП "Шепетівкагаз" ПАТ "Шепетівкагаз" - на загальну суму 1109760,86грн., з яких: основний борг - 1107004,86,00грн. (четверта черга), судові витрати - 2756,00грн. (перша черга); ФОП ОСОБА_4 - на загальну суму 482756,00грн., з яких: основний борг - 480000,00грн. (четверта черга), судові витрати - 2756,00грн. (перша черга). Встановлено, що кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

05.07.2016р. ТОВ «Пропан Трейд» звернулось до господарського суду Хмельницької області з заявою про визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство ПАТ по газопостачанню та газифікації «Шепетівкагаз» у сумі 14363455,84грн., з яких: 13423790,50грн. – збитки та 939665,34грн. – штраф. Заява обґрунтована тим, що 21.03.2011р. між сторонами укладений договір зберігання №3, за яким ТОВ «Пропан Трейд» (поклажодавець) передало на зберігання ПАТ «Шепетівкагаз» скраплений газ, що підтверджується актами приймання-передачі. Однак на вимоги ТОВ «Пропан Трейд», надіслані в період з 01.08.2013р. по 16.09.2013р., ПАТ «Шепетівкагаз» станом на момент звернення з заявою не повернуто 866,051тонн скрапленого газу (т.13,а.с.141-152).

Листом від 21.09.2016р. Харківській науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_5 повернув матеріали справи №922/4991/15 до господарського суду Харківської області та зазначив, що у зв’язку з невиконанням ухвали суду від 24.12.2015р. в частині оплати вартості проведення судово-економічної експертизи, експертне провадження №6949 знято з виконання (т.13,а.с.28).

Ухвалою місцевого господарського суду від 28.10.2016р. провадження у справі №922/4991/15 поновлено та призначено до розгляду (т.13,а.с.31,32).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.12.2016р. у справі №922/4991/15 зупинено провадження у справі до вирішення питання законності винесення ухвали господарського суду Хмельницької області від 16.01.2016р. у справі №924/1925/15 (т.13,а.с.80,81).

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 06.02.2017р. у справі №924/1925/15 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Пропан Трейд» про визнання грошових вимог до боржника ПАТ по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" в сумі 14363455,84грн. (т.13, а.с. 153-155).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.04.2017р. у справі №924/1925/15 апеляційну скаргу ТОВ «Пропан Трейд» залишено без задоволення; ухвалу господарського суду Хмельницької області від 06.02.2017р. у цій справі залишено без змін (т.13, а.с.110-113).

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 06.02.2017р. у справі №924/1925/15, яка залишена без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.04.2017р., затверджено мирову угоду у справі №924/1925/15 про банкрутство ПАТ по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз", укладену 17.06.2016 р. між боржником - ПАТ по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" та кредиторами (ПАТ «Українська залізниця», ПАТ «Укртрансгаз», ПАТ «НАК «Нафтогаз України», ДП «Шепетівкагаз» ПАТ по газопостачанню та газифікації «Шепетівкагаз», ФОП ОСОБА_4В.); провадження у справі №924/1925/15 припинено; припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, який введено ухвалою суду від 16.01.2016р.; встановлено, що вимоги конкурсних кредиторів до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз", які не були заявлені в установлений Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» строк у справі №924/1925/15 або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню (т.13,а.с.93-97, 110-113).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.05.2017р. у справі №922/4991/15 поновлено провадження справі (т.13,а.с.132,133).

30.05.2017р. позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, у якій він просить стягнути 16454969грн. збитків та 1151847,83грн. штрафу. Вказана заява обґрунтована тим, що вартість переданого на зберігання скрапленого газу станом на 10.05.2017р. зросла (згідно інформації ПП «Науково-технічний центр «Псіхєя» вартість 1 тонни продукту становить 19000грн.), відповідно розмір збитків становить 16454969грн., штрафу -1151847,83грн. (т.14,а.с.2,3).

30.05.2017р. місцевим господарським судом прийнято оскаржуване рішення з підстав, зазначених вище (т.14, а.с.26-39).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Предметом спору за у даній справі є стягнення збитків, які поніс позивач у зв’язку з невиконанням відповідачем договору зберігання скрапленого газу від 21.03.2011р. №3, та штрафу за неповернення газу зі зберігання.

Згідно з частиною 1 статті 15ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 2 статті 20 ГК України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом: відшкодування збитків, застосування штрафних санкцій.

Одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є, зокрема, відшкодування збитків (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Правовідносини між власником майна та суб’єктом зберігання регулюються нормами глави 66 ЦК України.

Відповідно до статті 955 ЦК України положення параграфа 1 цієї глави застосовуються до окремих видів зберігання, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про окремі види зберігання або законом.

Відповідно до частини 1 статті 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Статтею 949 ЦК України встановлено, що зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Відповідно до статті 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

Відповідно до частини 5 статті 226 ГК України у разі невиконання зобов'язання про передачу їй індивідуально визначеної речі (речей, визначених родовими ознаками) управнена сторона має право вимагати відібрання цієї речі (речей) у зобов'язаної сторони або вимагати відшкодування останньою збитків.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою господарського суду Хмельницької області від 16.01.2016р. у справі №924/1925/15, яка набрала законної сили, порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ по газопостачанню та газифікації «Шепетівкагаз»; введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядника майна боржника (т.13,а.с.65-72, 156-158).

Відповідно до частини 2 статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно із частиною 1 статті 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 12 ГПК України визначено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Частиною 4 статті 10 Закону про банкрутство встановлено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Відповідно до статті 1 Закону про банкрутство грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться, зокрема, зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання.

Системний аналіз положень Закону про банкрутство дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

У постанові Верховного Суду України від 13.04.2016р. у справі №908/4804/14, висновки якого у відповідності до вимог статті 111-28 ГПК України щодо застосування норм права є обов’язковими, зазначено, що за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону про банкрутство, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси, встановлення всіх кредиторів та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

У даному випадку предметом судового розгляду у справі №922/4991/15 є спір про стягнення збитків та штрафу у зв’язку порушенням виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором зберігання скрапленого газу від 21.03.2011р. №3, а отже з урахуванням приписів статті 1 Закону про банкрутство вимоги позивача до ПАТ «Шепетівкагаз» є майновими, а тому цей спір безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до частин 1,2 статті 17 Закону про банкрутство у разі якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред'явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство. Про офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство розпорядник майна повідомляє суд, який розглядає позовні вимоги конкурсних кредиторів до боржника. Цей суд (суди) після офіційного оприлюднення відповідного оголошення має зупинити позовне провадження та роз'яснити позивачу зміст частини четвертої статті 23 цього Закону, зазначивши про це в ухвалі або в протоколі судового засідання

Встановлений законом обов’язок суду зупинити провадження у справі у випадку настання обставин, встановлених частиною 2 статті 17 Закону про банкрутство, зумовлений специфікою вирішення вимог, заявлених до боржника, щодо якого порушено справу про банкрутство, та можливістю пред’явлення, вирішення та задоволення цих вимог виключно у межах та порядку, встановлених спеціальним нормативно-правовим актом - Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

16.01.2016р. оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про порушення судом справи про банкрутство щодо ПАТ «Шепетівкагаз», у зв’язку з чим ухвалою господарського суду Харківської області від 19.12.2016р. зупинено провадження даній у справі до вирішення питання законності винесення ухвали господарського суду Хмельницької області від 16.01.2016р. у даній справі №924/1925/15, якою порушено провадження у справі про банкрутство щодо ПАТ по газопостачанню та газифікації «Шепетівкагаз».

Відповідно до частини 15 статті 16 Закону про банкрутство з моменту порушення провадження у справі про банкрутство пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006р. вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria", висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]".

З наведеного вбачається, що грошові вимоги до особи, щодо якої порушено провадження у справі про банкрутство, розглядаються лише у межах провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 06.02.2017р. у справі №924/1925/15, яка залишена без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.04.2017р. та набрала законної сили, відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Пропан Трейд» про визнання грошових вимог до боржника ПАТ по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" в сумі 14363455,84грн. (т.13,а.с.110-113, 153-155).

З заяви про визнання кредиторських вимоги ПАТ «Пропан Трейд» до ПАТ по газопостачанню та газифікації «Шепетівкагаз» на суму на суму 1463455,84грн., з яких 13423790,50грн. - збитки, 939665,34грн. – штраф, поданої до господарського суду Хмельницької області 06.07.2016р., вбачається, що вимоги ПАТ «Пропан Трейд» ґрунтуються на тому, що в період з вересня 2013року боржником не повернуто з відповідального зберігання скраплений газ комунально-побутового призначення об’ємом 866,051тонн і не вчинено будь-яких дій по відшкодуванню збитків, завданих порушенням умов договору зберігання скрапленого газу від 21.03.2011р. (т.13,а.с.141-152).

В описовій частині ухвали господарського суду Хмельницької області від 06.02.2017р. у справі №924/1925/15 зазначено, що 06.07.2016р. ТОВ «Пропан Трейд» надіслано заяву про визнання кредиторських вимог до боржника ПАТ по газопостачанню та газифікації «Шепетівкагаз» на суму 1463455,84грн., з яких 13423790,50грн. - збитки, 939665,34грн. – штраф. Як на підставу задоволення заяви ПАТ «Пропан Трейд» вказав на порушення боржником умов договору від 21.03.2011р. №3, відповідно до якого ПАТ «Шепетівкагаз» як зберігач взяв на себе зобов’язання зберігати скраплений газ комунально-побутового призначення ПАТ «Пропан Трейд», та керуючись статтею 623 ЦК України нарахував боржнику збитки та штраф.

З наведеного вбачається, що ухвалою господарського суду Хмельницької області від 06.02.2017р. у справі №924/1925/15, яка залишена без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.04.2017р. та набрала законної сили, вирішено спір щодо кредиторських вимог ПАТ «Пропан Трейд» до ПАТ «Шепетівкагаз», які виникли на підставі договору зберігання скрапленого газу від 21.03.2011р. №3 та які є предметом даного спору.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 06.02.2017р. у справі №924/1925/15, яка залишена без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.04.2017р., затверджено мирову угоду у справі №924/1925/15 про банкрутство ПАТ по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз", укладену 17.06.2016 р. між боржником - ПАТ по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" та кредиторами (ПАТ «Українська залізниця», ПАТ «Укртрансгаз», ПАТ «НАК «Нафтогаз України», ДП «Шепетівкагаз» ПАТ по газопостачанню та газифікації «Шепетівкагаз», ФОП ОСОБА_4В.); провадження у справі №924/1925/15 припинено; встановлено, що вимоги конкурсних кредиторів до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз", які не були заявлені в установлений Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» строк у справі №924/1925/15 або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню (т.13,а.с.93-97, 110-113).

За приписами пункту 5 частини 1 статті 83 Закону про банкрутство господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо затверджена мирова угода в порядку, передбаченому цим Законом.

Частиною 4 вказаної статті встановлено, що у випадках, передбачених пунктами 4 - 7 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про припинення провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Законом строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

З наведеного вбачається, що вимоги ПАТ «Пропан Трейд» до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз", які виникли на підставі договору зберігання скрапленого газу від 21.03.2011р. №3 та є предметом спору у даній справі, з урахуванням особливостей, встановлених вимогами Закону про банкрутство та ухвали господарського суду Хмельницької області від 06.02.2017р. у справі №924/1925/15, є погашеними.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В постанові Верховного Суду України від 13.04.2016р. у справі № 908/4804/14 зазначено, що з огляду на приписи частини 1 статті 9 Конституції України, статті 17 Закону України від 23.02.2006р. "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації") щодо реалізації права на справедливий суд (п. 1 ст. 6 Конвенції): "одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення».

Відповідно до параграфа 72 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002р. (рішення чинне з 06.11.2002р.) у справі “Совтрансавто-Холдінг” проти України” у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (аналогічний висновок мається також і в рішенні Суду по справі “Брумареску проти Румунії”, параграф 61) (п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 24.07.2008 р. N 01-8/451 «Про внесення змін до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.11.2003 N 01-8/1427 "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Також у рішенні Європейського суду з прав людини "Христов проти України" від 19.02.2009р. Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу "Брумареску проти Румунії" [GC], N 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII).

Відповідно до частини 4 статті 17 Закону про банкрутство у разі звернення позивача із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали господарського суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Проаналізувавши обставини, які стали підставою звернення до суду з позовом, а також враховуючи умови та порядок розгляду грошових вимог до боржника, який перебуває в процедурі банкрутства, з урахуванням вимог, встановлених Законом про банкрутство, який є пріоритетним по відношенню до інших нормативних актів, колегія суддів Харківського апеляційного суду вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про припинення провадження у справі в частині стягнення штрафу у розмірі 939665,34грн. та 13223790,50грн. збитків.

Також суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову в частині стягнення 3231178,50грн. збитків та 212182,49грн. штрафу, які були заявлені шляхом подання заяви про збільшення розміру позовних вимог у зв’язку зі збільшенням ринкової вартості ціни газу, переданого за договором зберігання скрапленого газу від 21.03.2011р. за період, визначений у даній справі та в заяві з кредиторськими вимогами у справі про банкрутство №924/1925/15, оскільки збільшення вартості газу не може бути підставою для збільшення заявлених до стягнення збитків, що виникли з підстав невиконання договору зберігання скрапленого газу від 21.03.2011р. №3, вимоги за яким вже були предметом розгляду суду у справі 924/1925/15 та у задоволенні яких відмовлено.

Крім того, за приписами статті 83 Закону про банкрутство та відповідно до ухвали господарського суду Хмельницької області від 06.02.2017р. у справі №924/1925/15, яка залишена без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.04.2017р. і набрала законної сили вимоги, що виникли до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз", є погашеними.

Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що припинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 80 ГПК України можливе лише у випадку, якщо кредитор в межах строку, встановленого частиною 1 статті 23 Закону про банкрутство, подав заяву із грошовими вимогами до боржника, оскільки за приписами 17 Закону про банкрутство, які є імперативними, суд, який розглядає позовну заяву, після закінчення тридцятиденного строку з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство відмовляє у задоволенні позову.

Також не приймаються до уваги доводи скаржника про те, що в межах провадження у справі про банкрутство при розгляді заяв з грошовими вимогами до боржника господарський суд не вирішує спір по суті, а лише констатує наявність або відсутність грошових зобов’язань боржника, оскільки виходячи з приписів статей 1, 10, 23-24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 статті 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Щодо позовних вимог, які виникли на підставі договору поруки від 29.01.2013р., укладеного між ТОВ "Пропан Трейд" та Приватним підприємством "Конструкторське бюро нестандартного спеціалізованого обладнання", суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позову в цій частин, оскільки за приписами Цивільного кодексу України порука є способом забезпечення зобов'язань боржника перед кредитором і має похідну правову природу від забезпеченого нею зобов'язання, а, відповідно, залежить від наявності основного зобов'язання.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об’єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що підстави для його скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваного рішення в апеляційному порядку та відхиляються судовою колегією апеляційної інстанції за необґрунтованістю, у зв’язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Пропан Трейд" не підлягає до задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2017р. у справі №922/4991/15 слід залишити без змін.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника апеляційної скарги – ТОВ "Пропан Трейд", м. Харків.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, ч.1 ст.103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пропан Трейд", м. Харків залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2017р. у справі № 922/4991/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 06.09.2017р.

Головуючий суддя Бородіна Л.І.

Суддя Камишева Л.М.

Суддя Шутенко І.А.