Рішення № 68665589, 22.08.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2017 р. Справа № 911/2798/16

Розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Златобанк»

про стягнення 137 670 517,14 грн. та звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №876/31/1-3 від 04.11.2014 року

За позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія пінгвін плюс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача: 1. ОСОБА_1 акціонерного товариства «Златобанк»

2. ОСОБА_1 акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»

про звернення стягненняна майно

Суддя Кошик А.Ю.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: ОСОБА_3

від третьої особи: ОСОБА_4

від третьої особи з самостійними вимогами - «Компанія пінгвін плюс»: ОСОБА_5

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-логістичний комплекс «Арктика» (відповідач) про стягнення 137 670 517,14 грн. та звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №876/31/1-3 від 04.11.2014 року.

Позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 08.09.2016 року обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе грошові зобов'язання за кредитним договором №876/31/1 від 04.11.2014 року щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, а також нарахованих за прострочення виконання наведених грошових зобов'язань сум пені, 3% річних, інфляційних втрат та штрафу, у зв’язку з чим позивачем нараховано станом на 08.09.2016 року заборгованість у загальному розмірі 145 080 487,50 грн., в рахунок погашення якої вказує на наявність підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №876/31/1-3 від 04.11.2014 року шляхом визнання за ним права власності на предмет іпотеки.

Провадження у справі №911/2798/16 порушено відповідно до ухвали суду від 31.08.2016 року та призначено справу до розгляду на 15.09.2016 року.

09.09.2016 року до господарського суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.

15.09.2016 року до господарського суду від ПАТ «Златобанк» надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача. Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.09.2016 року залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПАТ «Златобанк», розгляд справи відкладено на 04.10.2016 року.

Відповідачем в судовому засіданні 04.10.2016 року заявлено клопотання про призначення у справі №911/2798/16 судової оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи для визначення дійсної (реальної) ринкової вартості предметів іпотеки за Іпотечним договором від № 876/31/1-3 від 04.11.2014 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.10.2016 року у справі №911/2798/16 призначено судову оціночно-будівельну та оціночно-земельну експертизи для визначення дійсної (реально) ринкової вартості предметів іпотеки за Іпотечним договором від 04.11.2014 року №876/31/1-3, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Матеріали справи №911/2798/16 скеровано до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для виконання зазначеної експертизи.

11.01.2017 року від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз до господарського суду надійшло клопотання №20379/16-42 від 04.01.2017 року про погодження проведення судової експертизи у справі №911/2798/15 у строк понад три місяці у зв'язку із значним поточним навантаженням.

16.02.2017 року до Господарського суду Київської області повернулись матеріали справи №911/2798/16.

Відповідно до ухвали суду від 17.02.2017 року поновлено провадження у справі №911/2798/16 та призначено судове засідання на 02.03.2017 року.

У зв'язку з клопотаннями сторін про необхідність заміни експертної установи, з метою уникнення суперечностей сторін щодо експертної установи, суд дійшов висновку про доручення проведення призначених ухвалою від 04.10.2016 року справі №911/2798/16 судової оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертиз незалежній експертній установі, яка має право проводити судові експертизи та має необхідних спеціалістів - Товариству з обмеженою відповідальністю «Експертно-дослідна служба України».

Відповідно до ухвали суду від 14.03.2017 року провадження у справі №911/2798/16 зупинено на час проведення судової експертизи, призначеної ухвалою від 04.10.2016 року, доручено проведення призначених ухвалою від 04.10.2016 року у справі № 911/2798/16 судової оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертиз для визначення дійсної (реальної) ринкової вартості предметів іпотеки за Іпотечним договором від № 876/31/1-3 від 04.11.2014 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованим в реєстрі за №2043, Товариству з обмеженою відповідальністю «Експертно-дослідна служба України».

20.07.2017 року до Господарського суду Київської області повернулись матеріали справи №911/2622/16 разом з висновком комплексної оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи №136/07/2017 від 14.07.2017 року.

Також, під час перебування справи №911/2798/16 у експертній установі до Господарського суду Київської області 14.06.2017 року надійшла позовна заява третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія пінгвін плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика», за участю третіх осіб: ПАТ «Златобанк» та ПАТ «Державний ощадний банк України» про звернення стягнення на земельні ділянки за кадастровими номерами 3222486200:04:001:0002 та 3222486200:04:001:0001 шляхом визнання права власності на них за ТОВ «Компанія пінгвін плюс» в рахунок погашення вимог останнього до ТОВ «Торгово-логістичний комплекс «Арктика».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.07.2017 року поновлено провадження у справі №911/2798/16, розгляд справи призначено на 22.08.2017 року, прийнято позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія пінгвін плюс» для спільного розгляду у справі 911/2798/16.

В судове засідання 22.08.2017 року представник позивача з'явився, зазначив, що встановлена висновком комплексної оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи №136/07/2017 від 14.07.2017 року вартість предмету іпотеки за Іпотечним договором від № 876/31/1-3 від 04.11.2014 року є завищеною у зв’язку з чим просив викликати до суду експерта з метою отримання пояснень останнього.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти задоволення позову заперечував, вказував на те, що встановлення вартості предмету іпотеки за Іпотечним договором від № 876/31/1-3 від 04.11.2014 року у більшому розмірі ніж заявлена до стягнення позивачем заборгованість унеможливлюють звернення стягнення на таке майно.

В судове засідання 22.08.2017 року з'явився представник третьої особи з самостійними вимоги на предмет спору, свої позовні вимоги підтримав та зазначив, що саме ТОВ «Компанія пінгвін плюс» належить право звернути стягнення на частину предмету іпотеки за Іпотечним договором від № 876/31/1-3 від 04.11.2014 року.

Також, в судове засідання 22.08.2017 року з'явився представник ПАТ «Златобанк», заявив клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національного банку України.

Судом в задоволенні клопотання ПАТ «Златобанк» про залучення до у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національного банку України, відмовлено, оскільки заявником не доведено існування обставин, з якими приписи статті 27 Господарського процесуального кодексу України пов’язують можливість залучення третіх осіб, а саме, не обґрунтовано та не доведено яким чином рішення з даного спору може вплинути на права вказаної особи.

Стосовно клопотання позивача про виклик судового експерта, суд відзначає, що заявником жодними доказами не доведено факту можливого завищення встановленої вартості предмету іпотеки за Іпотечним договором від № 876/31/1-3 від 04.11.2014 року, чи конкретних питань до наданого висновку, які б потребували роз’ясненню, а тому підстави для задоволення клопотання відсутні.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, ВСТАНОВИВ:

04.11.2014 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» (Ощадбанк, банк, позивач) та ТОВ Торгово-логістичний комплекс «Арктика» (ТОВ «ТЛК «Арктика», позичальник, відповідач) було укладено кредитний договір №876/31/1 до якого в подальшому були внесені зміни та доповнення згідно з додатковими договорами №1 від 29.12.2014 року, №2 від 20.04.2015 року, №3 від 03.08.2015 року (надалі разом – Кредитний договір), відповідно до якого банком було надано позичальнику кредит у сумі 100 000 000,00 грн. з остаточним терміном повернення не пізніше 30.08.2019 року.

Згідно з п. 2.7 Кредитного договору за користування кредитом позичальник зобов’язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в порядку і розмірах, визначених цим договором. Проценти нараховуються Банком за фіксованою процентною ставкою.

Відповідно до п.п. 2.7.1 Кредитного договору проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки в розмірі 21 (двадцять один) процент річних, яка може бути встановлена в іншому розмірі в порядку, визначеному цим Договором.

Підпунктом 2.7.3 Кредитного договору передбачено, що нараховані за період з першого дня видачі Кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по день повернення позичальником кредиту (або його частини) проценти (з урахуванням положень пп. 2.7.4 цього Договору) повинні бути сплачені позичальником не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, а в разі дострокового погашення кредиту одночасно з погашенням кредиту.

У відповідності до п.п. 2.7.4 Кредитного договору у випадку порушення зобов'язань позичальника, встановлених пунктами 5.3.6 та 5.3.14 цього Договору, банк встановлює процентну ставку в розмірі 23 (двадцять три) проценти річних, починаючи з першого дня місяця, що слідує за місяцем, в якому відбулось порушення зобов'язань позичальника, та закінчуючи останнім днем місяця, в якому таке зобов’язання буде виконане/виконане. Сторони домовились, що встановлення процентної ставки за користування кредитом відповідно до цього пункту Договору не є зміною в односторонньому порядку умов цього Договору.

Згідно з п.п. 5.3.2 Кредитного договору позичальник зобов'язаний точно в строки, обумовлені Кредитним договором, погашати кредит та своєчасно у визначені Кредитним договором строки сплачувати плату (проценти) за користування кредитом, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено умовами Кредитного договору, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки.

Положеннями п.п. 3.3.1 Кредитного договору встановлено, що банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання позичальником та/або майновим поручителем/поручителем взятих на себе обов’язків та недотримання умов, передбачених цим Договором та/або Документами забезпечення, вимагати негайною повернення суми кредиту та всієї суми нарахованих процентів за користування кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають до сплати за цим Договором), в тому числі, але не виключно, якщо позичальник вчасно не сплатив суму кредиту, її частину або проценти за користування кредитом або будь-які інші суми, які підлягають сплаті за цим Договором.

Відповідно до п.п. 3.3.2 Кредитного договору після отримання позичальником від банку листа з повідомленням про вручення щодо відкликання кредиту позичальник зобов’язаний не пізніше 20 (двадцяти) банківських днів з моменту вручення такого листа здійснити повне погашення кредиту (включаючи Основну суму боргу, нараховані та несплачені проценти за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті позичальником на користь банку відповідно до умов цього Договору).

Згідно з п. 9.2 Кредитного договору сторони погодили, що вищевказані положення Кредитного договору передбачають можливість виникнення обставин, при настанні яких у позичальника виникає зобов’язання перед банком негайно погасити заборгованість по кредиту, а також сплатити на користь банку інші платежі по цьому договору.

В силу п.п. 4.1.1 Кредитного договору виконання позичальником зобов’язання забезпечується іпотекою нерухомості - рибного ярмарку та комплексу по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ «Логістік центр «Скандинавія», що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46а, загальною площею 20 908 кв.м, та двох земельних ділянок, кадастрові №№3222486200:04:001:0001 та 3222486200:04:001:0002, площею по 2,5 та кожна, що надається в іпотеку TOB «ТЛК «Арктика».

04.11.2014 року з метою забезпечення виконання Кредитного договору між Ощадбанком (іпотекодержатель) та ТОВ «ТЛК «Арктика» (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрований в реєстрі за №2041, до якого в подальшому було внесено зміни і доповнення згідно укладеного сторонами додаткового договору №1 від 29.12.2014 року (надалі разом – Іпотечний договір).

Відповідно до п. 1.1.1 Іпотечного договору предметами іпотеки за цим договором є рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ «Логістік центр «Скандинавія», який розташований за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46а. Відомості про складові частини об’єкта нерухомого майна: адміністративний комплекс, літера А, загальною площею 1237,2 кв.м.; рибний ярмарок, літера Б, загальною площею 2983 кв.м.; комплекс по зберіганню продуктів харчування, літера В, загальною площею 16522,2 кв.м.; насосна підстанція, літера Г, загальною площею 37,5 кв.м.; механічна майстерня, літера Д, загальною площею 128,7 кв.м., який розташований на земельних ділянках, а саме на: земельній ділянці, загальною площею 2,500 га, яка розташована за адресою: Київська область. Києво-Святошинський район, Софіївсько-Борщагівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки 3222486200:04:001:0001, цільове призначення якої - для ведення фермерського господарства; земельній ділянці, загальною площею 2,500 га, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Софіївсько-Борщагівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки 3222486200:04:001:0002, цільове призначення якої для ведення фермерського господарства, які також передані в іпотеку (п.п.1.1.2. 1.1.3 Іпотечного договору).

Згідно з п. 1.4 Іпотечного договору за взаємною згодою сторін вартість Предмету іпотеки становить 299 918 000,00 (двісті дев’яносто дев’ять мільйонів дев’ятсот вісімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

У відповідності до п. 6.1 Іпотечного договору банк надсилає позичальнику письмову вимогу про усунення порушених зобов’язань за Кредитним договором у строк, що не перевищує тридцяти календарних днів з попередженням про звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом зазначеного тридцятиденного строку вимога банку залишається без задоволення, банк вправі прийняти рішення про звернення стягнення на Предмет іпотеки. Сторони за взаємною згодою встановили, що зазначений тридцятиденний строк починає відліковуватись з дати, що зазначена на квитанції, яка надається банку відділенням поштового зв’язку при відправленні позичальнику листа з вимогою про усунення порушення зобов’язання з повідомленням про вручення, або дата, зазначена на такому листі позичальником при отриманні представником позичальника зазначеного листа особисто.

Згідно з п. 6.2 Іпотечного договору за вибором іпотекодержателя застосовується один із способів звернення стягнення на Предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя, зокрема: за рішенням суду (підпункт 6.2.1 Іпотечного договору), у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, згідно з договором про забезпечення вимог іпотекодержателя, яким вважається застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, викладене в п.п. 6.2.3.1 та 6.2.3.2. цього Договору, а саме, задоволення вимог іпотекодержателя здійснюється шляхом набуття права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання зобов’язання у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку» та цим Договором та задоволення вимог іпотекодержателя здійснюється шляхом продажу іпотекодержателем від свого імені Предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».

Спір у справі виник у зв’язку із неналежним, на думку позивача, виконанням позичальником грошового зобов’язання за Кредитним договором по поверненню кредиту, сплаті відсотків за користування кредитними коштами та нарахованих за прострочення по поверненню кредиту і сплаті відсотків штрафних санкцій, у зв’язку з чим позивач вказує на існування підстав для звернення в рахунок погашення наведеної заборгованості стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором шляхом визнання за позивачем права власності на нього.

Позивач, керуючись приписами ст.ст. 509, 530, 546, 572, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 345 Господарського кодексу України, ст.ст. 12, 33, 35, 37, 39 Закону України «Про іпотеку», п.п. 2.7, 4.1, 5.3, 7.2 Кредитного договору та п.п. 3.1, 3.3, 6.1, 6.2 Іпотечного договору просить в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ «ТЛК «Арктика» за Кредитним договором №876/31/1 від 04.11.2014 року, що за обрахунком позивача станом на 08.09.2016 року становить 145 080 487,50 грн. та складається з: простроченої заборгованості кредитом – 97 500 000,00 гр.; заборгованості за процентами – 24 333 630,12 грн.; суми пені за несвоєчасну сплату основного боргу – 13 874 874,77 грн.; суми пені за несвоєчасну сплату процентів – 3 508 224,58 грн.; суми 3% річних за несвоєчасну сплату основного боргу – 1 196 994,54 грн.; суми 3% річних за несвоєчасну сплату процентів – 319 338,45 грн.; інфляційних втрат за несвоєчасну сплату основного боргу – 3 002 776,65 грн.; інфляційних втрат за несвоєчасну сплату процентів – 894 771,39 грн.; штраф за порушення умов Іпотечного договору - 449 877,00 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором шляхом набуття Ощадбанком права власності на нього за ціною 146 129 500,00 грн.

При цьому, в ході розгляду справи між сторонами виникли спірні питання щодо дійсної ринкової вартості предмету іпотеки за Іпотечним договором.

Відповідач в поданому до суду клопотанні про призначення експертизи зазначив, що станом на листопад 2014 року сторони в Іпотечному договорі (пункт 1.3) визначили вартість предмета іпотеки в розмірі 331 374 000,00 грн. (що згідно офіційного курсу НБУ на вказану дату становило близько 25 568 981,49 доларів США).

В той же час, із доданих позивачем до матеріалів справи звітів суб’єктів оціночної діяльності вбачається, що станом на 18.05.2016 року вартість предмету іпотеки за Іпотечним договором становила 123 886 000,00 грн. (що згідно офіційного курсу НБУ на вказану дату становило близько 4 902 493,08 доларів США), а станом на вересень 2016 року - 146 129 500,00 грн. (що згідно офіційного курсу НБУ на вказану дату становило близько 5 442 439,48 доларів США).

Враховуючи значні розбіжності у зазначеній позивачем вартості предмету іпотеки в порівнянні з договірною вартістю, відповідач заперечував проти прийняття судом за основу наведеної позивачем вартості заставленого майна при вирішенні справи, вказуючи, що остання є необґрунтованою та значно заниженою, а її визначення здійснювалося на замовлення та оплачувалося позивачем.

Статтею 37 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Згідно розділу VII листа Верховного Суду України від 01.02.2015 року «ОСОБА_3 судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна» резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки повинна відповідати вимогам ст. 39 Закону України «Про іпотеку». Зокрема, у ній в обов'язковому порядку повинно бути зазначено: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; конкретний спосіб реалізації предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначається початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. У судовій практиці немає єдності щодо вирішення питання про критерії, які повинен застосовувати суд, визначаючи початкову ціну.

Разом із тим, вирішуючи зазначені питання, суди повинні виходити з того, що ціна предмета іпотеки встановлюється в самому договорі - відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону України «Про іпотеку» вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором. Якщо під час розгляду справи сторони з такою оцінкою погоджуються, то суд не має підстав її не брати до уваги, оскільки вона є умовою договору. Якщо між сторонами виникає спір щодо такої оцінки, то залежно від того, яка сторона її оспорює, ця сторона зобов'язана за змістом ч. 3 ст. 10, статей 11 та 60 ЦПК довести інший розмір, зокрема заявити клопотання про призначення та проведення відповідної судової експертизи. Початкова ціна предмета іпотеки не береться до уваги судом у разі заявлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на нього, оскільки згідно із ч. 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідна позиція Верховного Суду України свідчить про те, що наведена в іпотечному договорі ціна предмету іпотеки не має значення при заявленні позову про визнання права власності і необхідно визначати вартість предмета іпотеки на момент такого набуття (прийняття судового рішення) на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності, що в ході розгляду справи можливе шляхом проведення відповідної судової експертизи.

Отже, для вирішення даного спору по суті з огляду на заперечення відповідача щодо визначеної на замовлення позивача вартості спірного майна необхідно встановити правильність визначення ринкової вартості спірного предмету іпотеки станом на момент проведення відповідного дослідження.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Оскільки, вирішення даного питання потребує спеціальних знань, то судом на підставі ст. 41 Господарського процесуального кодексу України ухвалою від 04.10.2016 року, з урахуванням ухвали від 14.03.2017 року, було призначено у справі №911/2798/16 судову оціночно-будівельну та оціночно-земельну експертизи для визначення дійсної (реальної) ринкової вартості предметів іпотеки за Іпотечним договором, проведення яких доручено Товариству з обмеженою відповідальністю «Експертно-дослідна служба України».

20.07.2017 року до Господарського суду Київської області повернулись матеріали справи №911/2622/16 разом з висновком експерта за результатами проведення судової комплексної оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи №136/07/2017 від 14.07.2017 року, складеного судовим експертом ОСОБА_8 (надалі – Висновок).

Відповідно до Висновку ринкова вартість:

- земельної ділянки, загальною площею 2,4879 га, розташованої за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Софіївсько-Борщагівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки 3222486200:04:001:0001, на дату дослідження (14.07.2017 року) склала 16 474 055,00 грн.;

- земельної ділянки, загальною площею 2,4873 га, розташованої за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Софіївсько-Борщагівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки 3222486200:04:001:0002, на дату дослідження (14.07.2017 року) склала 16 470 082,00 грн.;

- об’єкта нерухомості - рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ «Логістік центр «Скандинавія», який розташований за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46а, до складу якого входять: адміністративний комплекс, літера А, загальною площею 1237,2 кв.м.; рибний ярмарок, літера Б, загальною площею 2983 кв.м.; комплекс по зберіганню продуктів харчування, літера В, загальною площею 16522,2 кв.м.; насосна підстанція, літера Г, загальною площею 37,5 кв.м.; механічна майстерня, літера Д, загальною площею 128,7 кв.м., що розташований на земельних ділянках загальною площею 2,4879 га та 2,4873 га, за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Софіївсько-Борщагівська сільська рада, кадастрові номери земельних ділянок 3222486200:04:001:0001 та 3222486200:04:001:0002, на дату дослідження (14.07.2017 року) склала 303 784 020,00 грн.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Частинами 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Із матеріалів Висновку вбачається, що він обґрунтований, містить докладний опис проведеного дослідження, чіткі висновки з поставлених перед експертом питань, а будь-яких обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність Висновку чи суперечливість його іншим матеріалам справи сторонами не наведено, судом не встановлено.

Відтак, наданий судовим експертом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-дослідна служба України» ОСОБА_8 Висновок є належним та допустимим в розумінні ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказом у справі.

Також, суд зазначає, що за наслідками проведеної експертизи станом на 14.07.2017 року визначено вартість заставного майна в розмірі 336 728 157,00 грн., що наближено відповідає погодженій сторонами вартості предмета іпотеки ще станом на листопад 2014 року - 331 374 000,00 грн. Відповідні обставини додатково спростовують посилання позивача на завищений розмір визначеної експертизою вартості предмета іпотеки.

З огляду на викладене вбачається, що визначення на виконання приписів ст.ст. 37, 39 Закону України «Про іпотеку» вартості набуття іпотекодержателем у власність спірного предмету іпотеки має здійснюватися саме на підставі встановленої Висновком вартості, загальний розмірі якої становить 336 728 157,00 грн. (що згідно офіційного курсу НБУ на вказану дату становило близько 12 966 043,78 доларів США).

Посилання відповідача на те, що встановлення вартості спірного предмету іпотеки у сумі більшій ніж заявлена банком до стягнення заборгованість, в рахунок погашення якої останній просить звернути стягнення на таке майно, унеможливлює задоволення відповідних вимог банку судом відхиляється з огляду на визначені положеннями ч. 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» наслідки набуття іпотекодержателем у власність предмету іпотеки за вартістю вищою ніж розмір забезпечених відповідною іпотекою вимог.

В той же час, із наявних в матеріалах справи документів (виконавчих написів від 27.03.2017 року, вчинених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровими номерами 704, 705, на Іпотечному договорі, заяви Ощадбанку від 23.05.2017 року №55/2-09/812/10559/2017-00/вих. Про придбання нереалізованого предмету іпотеки в порядку ст. 49 Закону України «Про іпотеку», акту №53999200/24 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 23.05.2017 року, затвердженого заступником директора Департаменту – начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_10, свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів про реалізацію предмета іпотеки, виданого 24.05.2017 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_11 за реєстровим номером 2178, інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна №89977145 від 19.06.2017 року) вбачається, що в рахунок погашення заявленої до стягнення заборгованості позивачем було набуто права власності на спірний предмет іпотеки за Іпотечним договором.

Тобто, за час вирішення даного спору Ощадбанком в позасудовому порядку було звернуто стягнення на спірний предмет іпотеки за Іпотечним договором в рахунок погашення заявленої ус справі заборгованості ТОВ «ТЛК «Арктика» за Кредитним договором у визначений в позові спосіб -шляхом набуття права власності на відповідне майно, що свідчить про припинення правовідносин сторін за вказаними правочинами.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується, а позивачем не заперечується припинення правовідносин сторін за Кредитним договором внаслідок набуття останнім права власності на спірний предмет іпотеки в рахунок погашення спірної заборгованості, тобто предмет спору перестав існувати під час судового розгляду, провадження у справі за позовом Ощадбанку до ТОВ «ТЛК «Арктика» підлягає припиненню згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору – ТОВ «Компанія пінгвін плюс», суд відзначає наступне.

Звертаючись з відповідною заявою в межах даної справи ТОВ «Компанія пінгвін плюс» посилаючись на набуття нею прав власності на частину предмету іпотеки за Іпотечним договором, а саме: спірні земельні ділянки, вказує на існування правових підстав для звернення стягнення на останні шляхом визнання права власності на них за ТОВ «Компанія пінгвін плюс».

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Матеріали справи не містять належних доказів набуття ТОВ «Компанія пінгвін плюс» права вимоги до ТОВ «ТЛК «Арктика» за спірними Кредитним договором чи Іпотечним договором в розумінні приписів ст.ст. 512, 514, 516 Цивільного кодексу України, як і будь-яких інших підстав виникнення у третьої особи з самостійними вимогами права звернення стягнення на спірне майно, а встановленими судом обставинами спростовується твердження останнього про набуття станом на сьогоднішній день прав власності на таке майно.

Таким чином, заявлені ТОВ «Компанія пінгвін плюс» вимоги є необґрунтованими та не підтверджують матеріалами справи, а тому правові підстави для їх задоволення відсутні.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору – ТОВ «Компанія пінгвін плюс».

На підставі викладеного та керуючись п. 1-1, ч. 1, ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі за первісним позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» припинити.

2. В задоволенні позову третьої особи з самостійними вимогами на тпредмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія пінгвін плюс» відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.Ю. Кошик

дата підписання 05.09.2017 року