Рішення № 68665207, 22.08.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

_______________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.08.2017 Справа №905/1071/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Комунального підприємства Облпаливо, м.Черкаси, ЄДРПОУ 14180129,

до відповідача 1, Ворошиловського районного відділу державної виконавчої служби міста Донецьк Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, м.Слов'янськ Донецької області, ЄДРПОУ 35035849,

до відповідача 2, Державної казначейської служби України, ЄДРПОУ 37567646, в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, м.Маріуполь Донецької області, ЄДРПОУ 37967785,

про стягнення шкоди у розмірі 127900,00 грн., -

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

від відповідача 1: не зявився,

від відповідача 2: не зявився, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Облпаливо, м.Черкаси, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою б/н від 05.05.2017р. до Ворошиловського районного відділу державної виконавчої служби міста Донецьк Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, м.Слов'янск Донецької області, про стягнення 127900,00 грн. шкоди.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1071/17 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою суду від 15.05.2017р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/1071/17.

В подальшому розгляд справи відкладався відповідно до приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на списання коштів з його рахунку, відкритого для проведення санації та розрахунків з конкурсними кредиторами, одержувачем коштів є виконавчий орган; списання коштів здійснено на підставі платіжної вимоги №2 від 19.10.2016р., призначення платежу: стягнення заборгованості за виконавчим написом нотаріуса КМНО ОСОБА_2 №661 від 25.05.2016р., про стягнення заборгованості з Комунального підприємства "Облпаливо" Черкаської обласної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кларіон Макс" боргу у сумі 2302316грн. та виконавчим написом нотаріуса КМНО ОСОБА_2 №664 від 25.05.2016р., про стягнення заборгованості з Комунального підприємства "Облпаливо" Черкаської обласної ради на користь ТОВ "Кларіон Макс" боргу у сумі 2 502 380 грн.; зауважено на тому, що списання грошових коштів здійснено поза межами процедури санації та всупереч вимогам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; повідомлено про скасування постанови від 02.06.2016р. про арешт коштів боржника, винесеної в.о.начальника ВДВС Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку в межах виконавчого провадження №51261765 за виконавчим написом нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 №664 від 25.05.2016р.; отже неправомірними діями виконавчого органу з незаконного арешту санаційного рахунку позивача та подальшого списання з нього коштів відповідно до платіжної вимоги №2 від 19.10.2016р. Комунальному підприємству «Облпаливо» завдано шкоду на суму 127 900,00грн.

На підтвердження викладених обставин позивачем надано у копіях: меморіальний ордер №G1110R93А7 від 10.11.2016р., лист Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7 20161227/4313 від 27.01.2017р. на адресу керуючого санацією КП «Облпаливо» Черкаської обласної ради, платіжна вимога №2 від 19.10.2016р. та конверт, витяги з веб сайту «Єдиний державний реєстр судових рішень» постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 30.08.2016р. по справі №823/1124/16, ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2016р. по справі №823/1124/16, заяви Комунального підприємства «Облпаливо» Черкаської обласної ради №02 01/465 від 21.11.2016р. до Ворошиловського районного відділу ДВС міста Донецьк Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, №02 01/390 від 18.08.2016р. до Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку та докази їх відправлення відповідачу, довіреність на представника позивача.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.1166, 1173, 1174 Цивільного кодексу України, ст.ст.12, 16, 54, 55, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, ст.28 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.11 Закону України «Про державну виконавчу службу», ст.3 Закону України «Про судовий збір».

06.06.2017р. позивачем через канцелярію господарського суду Донецької області подано додаткові пояснення б/н від 06.06.2017р. до позовної заяви, у яких повідомлено про визнання протиправною та скасування постанови відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції в м.Донецьку про відкриття виконавчого провадження №51261583 від 27.05.2016р. з виконання виконавчого напису нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 №661 від 25.05.2016р., а відтак встановлено неправомірне відкриття відповідачем, зокрема, означеного виконавчого провадження, отже, за висновками заявника, всі виконавчі дії у його межах, у тому числі і списання коштів в сумі 127 900,00грн. з санаційного рахунку позивача на підставі платіжної вимоги №2 від 19.10.2016р. є незаконними, такими, що порушили та продовжують порушувати права позивача та завдають йому шкоди.

До пояснень додано документи, наведені у переліку.

Також 06.06.2017р., із супровідним листом б/н від 06.06.2017р., представлено суду документи згідно його переліку, а також роздрукований з системи клієнт - банк Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк меморіальний ордер №G1110R93А7 від 10.11.2016р.

Ухвалою суду від 27.06.2017р. залучено до участі у справі іншого відповідача - Державну казначейську службу України, в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області.

22.08.2017р. позивачем представлено суду із заявою №б/н від 22.08.2017р. фіскальний чек Черкаської дирекції ПАТ «Укрпошта» від 25.07.2017р., опис вкладення у цінний лист, датований 25.07.2017р., у підтвердження направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача 2.

Представник позивача у судовому засіданні 22.08.2017р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача 1 у судові засідання не зявився, причин неявки не повідомив, витребувані судом документи не надав.

Представник відповідача 2 у судові засідання не зявився, витребувані судом документи не надав.

Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 ГПК України. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем 1 направлено на адресу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» платіжну вимогу №2 від 19.10.2016р. на суму 4 804 696,00грн., у якій зазначено у якості платника Комунальне підприємство «Облпаливо», у якості стягувача ВДВС Ворошиловського РУЮ у м.Донецьку, призначення платежу: стягнення заборгованості за виконавчим написом нотаріуса КМНО ОСОБА_2 №661 від 25.05.2016р., про стягнення заборгованості з Комунального підприємства «Облпаливо» на користь ТОВ «Кларіон Макс» боргу у сумі 2 302 316грн. та виконавчим написом нотаріуса КМНО ОСОБА_2 №664 від 25.05.2016р., про стягнення заборгованості з Комінального підприємства «Облпаливо» на користь ТОВ «Кларіон Макс» боргу у сумі 2 502 380грн. (а.с.9-10).

За даними меморіального ордеру №G1110R93A7 від 10.11.2016р. (а.с.8) проведено списання суми 127 900,00 грн. з призначенням платежу (мовою оригіналу): «Ч/о127900,00грн., 661 від 25.05.2016р. ПТ 2 от 19.10.16 ост 4676796грн. на осн.док.ВК№20161109РВDNH000000002787».

З даного слідує, проведення Банком списання з рахунку позивача на рахунок відповідача 1 відкритий у ГУ ДКСУ у Донецькій області суми у розмірі 127 900,00грн. здійснено на виконання платіжної вимоги №2, в частині стягнення заборгованості за виконавчим написом нотаріуса КМНО ОСОБА_2 №661 від 25.05.2016р., про стягнення заборгованості з Комінального підприємства «Облпаливо» на користь ТОВ «Кларіон Макс» боргу у сумі 2 302 316грн.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закону України Про виконавче провадження, як спеціальний нормативний акт, що регулює порядок здійснення виконавчого провадження.

Згідно положень ст.3 вказаного Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до положень Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII від 02.06.2016р. основними стадіями виконавчого провадження є: 1) відкриття виконавчого провадження; 2) підготовка до примусового виконання; 3) вжиття заходів примусового виконання рішення; 4) закінчення виконавчого провадження.

Відкриття виконавчого провадження це стадія, яка полягає у діях державного виконавця, що спрямовані на визначення підстав для відкриття виконавчого провадження.

Підготовка до примусового виконання - це дії державного виконавця, спрямовані на встановлення місця знаходження (проживання) боржника, наявності рухомого або нерухомого майна, грошових коштів в установах банків, пропозиції виконати рішення добровільно, створення умов для подальшого виконання виконавчого документу. Мета цієї стадії - створити належні умови для своєчасного й ефективного виконання документів, що надійшли до державного виконавця, а також забезпечити умови для добровільного виконання рішення боржником.

Примусове виконання (застосування заходів примусового виконання рішення) - це вжиття державним виконавцем заходів щодо реалізації припису юрисдикційного акта способами, які визначено законом, із покладанням на боржника виконавчого збору та інших витрат, пов'язаних із виконанням.

Частиною 1 ст.18 Закону, встановлено обовязок виконавця вживати передбачені цим Законом заходи щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Разом з цим, у розумінні приведеного спеціального нормативно-правового акту, передумовою та законним підґрунтям вчинення усіх виконавчих дій є перебування на виконанні у виконавчого органу виконавчого провадження, за яким почато примусове виконання рішення на підставі відповідного виконавчого документа, про що виноситься постанова про відкриття виконавчого провадження (ст.26 Закону).

Дане дає підстави дійти висновку про виставлення Ворошиловським районним відділом державної виконавчої служби міста Донецьк головного територіального управління юстиції у Донецькій області на виконання банківській установі платіжної вимоги №2 від 19.10.2016р., як виконавчої дії примусового виконання виконавчого напису нотаріуса КМНО ОСОБА_2 №661 від 25.05.2016р., про стягнення заборгованості з Комінального підприємства «Облпаливо» на користь ТОВ «Кларіон Макс» боргу у сумі 2 302 316грн., у межах відкритого виконавчого провадження.

Слід зауважити, що, за визначенням ч.4ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», вимоги виконавця щодо виконання рішень є обовязковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

За приписом ч.3 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду, зокрема, у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 10.11.2016р. у справі №823/1239/16 встановлено відкриття 27.05.2016р. відповідачем 1 виконавчого провадження №51261583 з виконання виконавчого напису нотаріуса №661 від 25.05.2016р. про стягнення боргу у розмірі 2302316,00грн.

Разом з тим, даним судовим актом визнано протиправними дії в.о.начальника відділу державної виконавчої служби протиправними дії в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку ОСОБА_3 щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №51261583 від 27.05.2016 та постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №51261583 від 27.05.2016; визнано протиправною та скасувано постанову відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку про відкриття виконавчого провадження №51261583 від 27.05.2016 з виконання виконавчого напису нотаріуса №661 від 25.05.2016 про стягнення боргу з комунального підприємства "Облпаливо" Черкаської обласної ради; визнано протиправною та скасувано постанову відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №51261583 від 27.05.2016.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень України, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017р. постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10.11.2016р. у справі №823/1239/16 залишено без змін.

Так, беручи до уваги протиправність дій щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №51261583 від 27.05.2016 та скасування цього документа виконавчого провадження, виконавчі дії проведені у його межах є безпідставними та, як наслідок, незаконними.

Незважаючи на скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №51261583 від 27.05.2016 та постанови про арешт майна боржника, грошові кошти у сумі 127900,00грн. не повернуто боржнику (позивачу).

Доказів протилежного суду не надано.

Відповідно до ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (ст. 1174 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналізуючи приведені норми чинного законодавства України, збитки, заподіяні державним виконавцем юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом, а тому предметом доказування у даній справі є факти неправомірних дій (бездіяльності) державного виконавця, виникнення шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями (бездіяльністю) державного виконавця і заподіяння ним шкоди. Неправомірність дій (бездіяльності) державного виконавця має підтверджуватись належними доказами, зокрема, відповідним рішенням суду, яке може мати преюдиційне значення для справи про відшкодування збитків.

Згідно з п. 61 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Брумареску проти Румунії" від 28.10.1999 право на справедливий розгляд в суді, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, має тлумачитися у світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує, між іншим, верховенство права як частину спільної спадщини Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової певності, який вимагає, крім іншого, щоб у випадках, коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягало сумніву.

Як зазначалось вище, постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 10.11.2016 у справі №823/1239/16, яка набрала законної сили, визнано протиправними дії відповідача 1 в особі в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку ОСОБА_3 щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №51261583 від 27.05.2016р. та скасовано постанову ВДВС Ворошиловського РУЮ у м.Донецьку ВП №51261583 від 27.05.2016 з виконання виконавчого напису нотаріуса №661 від 25.02.2016р., а отже обєктивним наслідком є безпідставність (незаконність) виконавчих дій відповідача 1 у межах цього виконавчого провадження зі стягнення з позивача суми у розмірі 127 900,00грн. на підставі платіжної вимоги №2 від 19.10.2016р.

Так, внаслідок неправомірності дій виконавчого органу в особі його державного виконавця, спричинено виникнення майнової шкоди, яка виражена у понесенні позивачем витрат в розмірі списаної суми 127900,00грн., якої потребують інші цілі, таким чином в порушення прав та законних інтересів позивача.

Зважаючи на викладене, суд, при розгляді даної справи, дійшов висновку, що позивачу має бути відшкодована у повному обсязі шкода завдана неправомірними діями державного виконавця.

При цьому, суд враховує, що, в даному випадку мова йде не про стягнення помилково перерахованих позивачем коштів, оскільки спірна сума була стягнута в примусовому порядку.

Позовна заява не містить вимог до відповідача 2, позивачем позов до Державної казначейської служби України в особі головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області не підтримано. Під час розгляду встановлено наявність правовідносин позивача із відповідачем 1.

Судом враховано, що як зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні №12-рп/2001 від 03.10.2001 р. у справі № 1-36/2001, не допускається відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади за рахунок коштів, що виділяються на утримання органів державної влади.

Таким чином, з врахуванням наведених норм права, відшкодування шкоди в даній справі може здійснюватись лише за рахунок державного бюджету (аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України у справі № 67/157-10 від 25.05.2011 р.).

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішенням, прийнятим державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Частиною першою ст. 48 названого Кодексу встановлено, що в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка, зокрема, передбачає здійснення Державним казначейством України: операцій з коштами державного бюджету, розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу , а в разі відсутності у такого державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів , передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Отже, через Державну казначейську службу України в особі головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, у випадку набрання рішенням суду законної сили, буде лише здійснено виконання рішення суду про стягнення в рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій Ворошиловського районного відділу державної виконавчої служби міста Донецьк головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог до відповідача 2 слід відмовити.

Відповідно до п.13 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, а відтак приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України не застосовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства Облпаливо, м.Черкаси, до Ворошиловського районного відділу державної виконавчої служби міста Донецьк Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, м.Слов'янск Донецької області, про стягнення 127900,00 грн. шкоди задовольнити.

2. Стягнути з Ворошиловського районного відділу державної виконавчої служби міста Донецьк Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (84122, Донецька область, м.Слов`янськ, вул.Добровольського, 2, код ЄДРПОУ 35035849, банківські реквізити: р/р 37312001005736 в ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016) на користь Комунального підприємства Облпаливо (18000, Черкаська область, м.Черкаси, вул.Будіндустрії, 9, код ЄДРПОУ 14180129, банківські реквізити не зазначено) 127900,00грн. в рахунок відшкодування шкоди.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні позову до відповідача 2 відмовити.

5. В судовому засіданні 22.08.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

7. Повний текст рішення складено та підписано 28.08.2017р.

Суддя О.В. Кротінова