Окрема думка судді № 68665110, 05.09.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ОКРЕМА ДУМКА

05 вересня 2017 року Справа № 911/3324/16

Судді Вищого господарського суду України Мачульського Г. М.

у справі Господарського суду Київської області №911/3324/16

Рішенням Господарського суду Київської області (суддя Подоляк Ю.В.) від 18.04.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді: Жук Г.А., Агрикова О.В.) від 31.05.2017, позов задоволено частково; стягнуто з Комунального підприємства Данилівської сільської ради (далі КП Данилівської сільської ради) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі ПАТ "НАК "Нафтогаз України") 5219,60грн інфляційних втрат, 725,73грн 3% річних, 5237,98грн пені та 1199,27грн витрат по сплаті судового збору; в решті позову відмовлено.

Судами встановлено, що вартість природного газу, поставленого за Договором у період з січня 2015 року по березень 2015 року, була повністю оплачена відповідачем до набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.2016, однак із простроченням.

Приймаючи судові рішення суди виходили із того, що списання неустойки, відсотків річних та інфляційних втрат відповідно до приписів Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.2016 може бути реалізовано лише шляхом включення відповідача до реєстру, передбаченого у вказаному Законі.

Згідно із вимогами статті 3 цього Закону для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Отже для врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії особа, яка має право на таку процедуру, повинна вчинити відповідні дії для включення її до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, однак, як вбачається із встановлених судами обставин справи, відповідач не є учасником процедури врегулювання заборгованості у розумінні вказаних норм права.

Таким чином виходячи із того, що, як правильно встановлено судами, Законом не передбачено автоматичного списання зазначених сум, а відповідач не є учасником процедури врегулювання заборгованості у відповідності із вимогами вказаного Закону, а таке списання повинно здійснюватися у порядку, який визначений положеннями зазначеного Закону, правові висновки судів ґрунтуються на положеннях вказаних норм права, а тому є законними та обґрунтованими і підстав для їх скасування та відмови у позові, не вбачаю.

С у д д я Г.М. Мачульський