Ухвала суду № 68664969, 04.09.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

04 вересня 2017 року Справа № 916/3540/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М.,суддівДанилової М.В., Поляк О.І.розглянувши матеріали касаційної скаргиВідкритого акціонерного товариства "Татарбунарське автотранспортне підприємство-15143", м. Татарбунари, Одеська обл.на ухвалуОдеського апеляційного господарського суду від 01.06.2017 рокуу справі господарського суду Одеської областіза позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго", м. КиївдоВідкритого акціонерного товариства "Татарбунарське автотранспортне підприємство-15143", м. Татарбунари, Одеська обл.про стягнення суми

В С Т А Н О В И В:

Касаційна скарга відкритого акціонерного товариства "Татарбунарське автотранспортне підприємство-15143" на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 01.06.2017 року у справі № 916/3540/16 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 та ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Крім того, касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.

Тобто, в касаційній скарзі повинен бути чітко викладений зміст порушення або неправильного застосування норм права із зазначенням конкретних їх пунктів та статей, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття оскаржуваного рішення.

Всупереч наведеному, вимоги вказаної норми процесуального закону скаржником дотримано не було.

У поданій касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство "Татарбунарське автотранспортне підприємство-15143" посилається на те, що судом першої інстанції при розгляді справи по суті не досліджено належним чином фактичних обставин справи, однак при цьому не зазначає жодної норми матеріального права, яку було порушено судами першої чи апеляційної інстанцій.

Крім того, в поданій касаційній скарзі взагалі не зазначено, які норми були не застосовані, застосовані неправомірно, невірно застосовані або порушені господарськими судами і яким чином це вплинуло на прийняття оскаржуваного судового акту, натомість скаржник спонукає до переоцінки наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Натомість доводи, викладені у касаційній скарзі, зводяться лише до аналізу наявних у справі доказів, яким вже було надано оцінку судом першої інстанції.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Більш того, колегія Вищого господарського суду України звертає увагу на ту обставину, що скаржник в вступній частині касаційної скарги вказує, що її подано на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду України від 01.06.2017 року про відмову у відновленні строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, при цьому, не зазначаючи жодних порушень норм матеріального чи процесуального права судом апеляційної інстанції, а в прохальній частині касаційної скарги просить скасувати саме рішення суду першої інстанції, яке не було переглянуто судом апеляційної інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга відкритого акціонерного товариства "Татарбунарське автотранспортне підприємство-15143" на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 01.06.2017 року не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню скаржнику на підставі п. 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 86, 111, п. 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Татарбунарське автотранспортне підприємство-15143" на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 01.06.2017 року у справі № 916/3540/16 повернути скаржнику.

Головуючий суддя О.М. Сибіга СуддіМ.В. Данилова О.І. Поляк