Постанова № 6866377, 16.09.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

                    № 2а-5810/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Васильченко І.П., при секретарі Манічевій В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом          Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до          Державного підприємства «Український державний центр міжнародної освіти України»

про          стягнення адміністративно-господарських (штрафних) санкцій,

за участю представників сторін:

від позивача –Достова Т.В.

від відповідача –Саган Е.В.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до ДП «Український державний центр міжнародної освіти України»про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів та пені в розмірі 35915,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення статті 19 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, відповідач повинен був працевлаштувати за законом 1 інваліда, проте зазначеного нормативу не виконав, інваліда не працевлаштував, у зв’язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу по створенню робочих місць та працевлаштуванню інвалідів за 2008 рік у розмірі 35350,00 грн. Крім того, за невиконання відповідачем нормативу щодо працевлаштування інваліда, на підставі п. 3.7 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерством праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року № 233, позивачем нарахована пеня в розмірі 565,60 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.06.2009 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 24.07.2009 року.

24.07.2009 року та 14.08.2009 року розгляд справи судом відкладався в порядку ст. ст. 128, 150 КАС України.

Відповідач в судових засіданнях 14.08.2009 року та 16.09.2009 року позов визнав частково, просив суд позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2008 рік в розмірі 35350,00 грн. задовольнити, в іншій частині позову –відмовити, оскільки відповідачем 27.02.2009 року було перераховано на розрахунковий рахунок позивача адміністративно-господарські санкції за 2008 рік в сумі 35350,00 грн., проте зазначені кошти на рахунок позивача не поступили у зв’язку із введенням в банку мораторію, а тому немає підстав нараховувати відповідачу пеню за прострочення сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2008 рік.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

Встановив:

ДП «Український державний центр міжнародної освіти України»подало до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів “Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік” –по формі 10-ПІ (поштова-річна), затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 року № 42.

Відповідач у Звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 рік вказав, що середньооблікова чисельність працівників облікового складу підприємства у 2008 році становила 16 осіб, відповідно до 4-х відсоткового нормативу відповідач повинен був працевлаштувати 1 інваліда, проте не працевлаштував.

Спірні правовідносини регулюються Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ із змінами та доповненнями (далі – Закон № 875), Порядком сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70 та Положенням про Фонд України соціальної захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 р. № 1434.

Відповідно до положень частини 2 статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця.

Згідно статті 20 Закону “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, підприємства (об’єднання), установи і організації, в тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу.

На виконання зазначених вимог Закону, відповідачем були сплачені адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2008 рік в сумі 35350,090 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 59 від 27.02.2009 року, копія якого наявна в матеріалах справи.

Зазначений платіж був здійснений відповідачем у встановлені статтею 20 Закону “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” строки.

Сплачені відповідачем грошові кошти в сумі 35350,00 грн. не були зараховані на розрахунковий рахунок позивача у зв’язку з тим, що Постановою Національного Банку України № 68 від 12.02.2009 року в КБ «Захід інкомбанк», в якому обслуговується підприємство відповідача, з 13.02.2009 року по 12.02.2010 року призначена тимчасова адміністрація та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців – з 13.02.2009 року по 12.08.2009 року.

Відповідач в судових засіданнях позов в частині стягнення з ДП «Український державний центр міжнародної освіти України»санкцій за невиконання нормативу по створенню робочих місць та працевлаштуванню інвалідів за 2008 рік у розмірі 35350,00 грн. визнав та просив суд в цій частині позов задовольнити.

Враховуючи визнання відповідачем позовних вимог в цій частині, суд задовольняє позов в частині стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2008 рік в розмірі 35350,00 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів в розмірі 565,60 грн.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.

У сфері господарювання, згідно ч. 2 ст. 217 ГК України, застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкцій. Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов’язання (ст. 230 ГК України).

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем перераховані встановлені Законом адміністративно-господарські санкції за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Вказані санкції перераховані відповідачем у розмірі та у строки, встановлені чинним законодавством України. Ненадходження грошових коштів, що сплачені відповідачем, на розрахунковий рахунок позивача через скрутне фінансове становище банку, через який проводився платіж та введення в банку мораторію, не може бути підставою для задоволення вимог про стягнення з відповідача пені за невиконання нормативу щодо працевлаштування інваліда та прострочення сплати адміністративно-господарських санкцій.

Зазначене виключає наявність вини відповідача, як складової для застосування господарсько-правової відповідальності, а тому суд приходить до висновку про безпідставність заявлених позивачем вимог про стягнення пені за невиконання нормативу щодо працевлаштування інваліда та прострочення сплати адміністративно-господарських санкцій.

Згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Український державний центр міжнародної освіти України»(01030, м. Київ, вул. Тарасівська, 9-а, код 23304022) на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (р/р 31219230700001 ГУ ДКУ в м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 24262621, код призначення платежу 50070000;01) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів за 2008 рік в розмірі 35350 (тридцять п’ять тисяч триста п’ятдесят) грн. о окоп.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення або з дня складення її в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                 Васильченко І.П.