Ухвала суду № 68660298, 01.09.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/6529/15-ц 01.09.2017 01.09.2017 01.09.2017

Провадження №22-ц/784/1766/17

Справа №487/6529/15-ц Головуючий у 1-й інстанції Щербина С.В.

Провадження № 22ц-784/1766/17 Доповідач апеляційного суду Кушнірова Т.Б.

Ухвала

Іменем України

01 вересня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Кушнірової Т.Б.,

суддів: Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,

із секретарем Шагаєм О.А.,

за участю:

- представника стягувача ОСОБА_2,

- представника боржника ОСОБА_3,

- представника ВДВС Дудки І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю «Обарівінвест» та Управління Державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Рівненській області на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 липня 2016 року, постановлену у справі за скаргою ОСОБА_6 про визнання неправомірною бездіяльності та дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, скасування постанови про повернення виконавчого документа, покладення обов'язку,

в с т а н о в и л а:

У липні 2016 року ОСОБА_6 звернувся в суд із скаргою на бездіяльність державного виконавця.

ОСОБА_6 зазначав, що у червні 2016 року він подав до відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Рівненській області заяву про відкриття виконавчого провадження згідно виконавчих листів виданих 16 червня 2016 року відповідно до заочного рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 жовтня 2015 року по справі № 487/6529/15- ц про стягнення на його користь 7 241 172 грн. 90 коп.

Однак, в порушення строків, визначених ч.2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем не було винесено постанови про відкриття виконавчого провадження протягом трьох робочих днів.

Крім цього, йому не було своєчасно направлено державним виконавцем постанову про відкриття виконавчого провадження, що є порушенням вимог ч. 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої копія постанови про відкриття виконавчого провадження повинна надсилатися не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Також ОСОБА_6 зазначав, що з Єдиного державного реєстру виконавчих поводжень йому стало відомо про те, що державний виконавець 18 липня 2016 року на підставі ч.1 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» виніс постанову про повернення виконавчих документів стягувачу. Підставою для прийняття такого рішення, як вказано у постановах, є те, що відповідно до ухвали апеляційного суду Миколаївської області від 04 липня 2016 року по справі № 487/6529/15- ц відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ТОВ «Обарівінвест» та ОСОБА_5

Зазначав, що предметом апеляційного оскарження відповідно до вказаної ухвали апеляційного суду Миколаївської області від 04 липня 2016 року було не рішення суду, на підставі якого видався виконавчий документ, а ухвала Заводського районного суду про виправлення арифметичної помилки. Тому державний виконавець не мав правових підстав для повернення виконавчих документів стягувачу.

Посилаючись на наведені обставини, заявник, з урахуванням доповнень до скарги, просив суд визнати бездіяльність державного виконавця Управління державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Рівненській області неправомірною; зобов'язати державного виконавця відкрити виконавче провадження і направити копію відповідної постанови на адресу стягувача; скасувати постанову про повернення виконавчих документів стягувану та зобов'язати державного виконавця здійснити дії щодо примусового виконання виконавчих документів.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 липня 2016 року скаргу ОСОБА_6 задоволено.

Визнано неправомірну бездіяльність державного виконавця Управління державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Дудки І.О. щодо несвоєчасного відкриття виконавчих проваджень про стягнення із ТОВ «Обарівінвест», ОСОБА_5, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 заборгованості та направлення сторонам копії постанови про відкриття виконавчого провадження;

визнано неправомірними дії державного виконавця Дудки І.О. щодо повернення виконавчих листів про стягнення з боржників заборгованості;

скасовано постанови державного виконавця Дудки І.О. від 18 серпня 2016 року (ВП№51482764; ВП № 51482961) щодо повернення виконавчих листів про стягнення із ТОВ «Обарівінвест», ОСОБА_5, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 заборгованості;

зобов'язано державного виконавця Дудку І.О. відповідно до вимог чинного законодавства вчинити виконавчі дії з метою примусового виконання виконавчих листів про стягнення із ТОВ «Обарівінвест», ОСОБА_5, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 заборгованості.

В апеляційній скарзі ТОВ «Обарівінвест» просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_6, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_5 також просила скасувати оскаржувану ухвалу, посилаючись на її незаконність та відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_6

Управління Державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Рівненській області в апеляційній скарзі теж просило скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні скарги ОСОБА_6 відмовити, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що судова повістка про дату та час розгляду справи судом апеляційної інстанції разом з копіями апеляційних скарг ТОВ «Обарівінвест» та ВДВС була видана для вручення ОСОБА_5 її представникові ОСОБА_3, про що останнім 21 серпня 2017 року надано письмові розписки (т.7 а.с.286,284), а також ту обставину, що на час видачі та отримання вказаних процесуальних документів повноваження останнього за довіреністю від 08 лютого 2016 року не припинені, слід вважати, що зазначені вище документи вручені ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. 74,76 ЦПК України.

Перевіривши наведені в апеляційних скаргах доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню із наступних підстав.

Згідно статті 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено і таке вбачається з матеріалів справи, що заочним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 жовтня 2015 року стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_7 та ОСОБА_5 та з ОСОБА_7 і ТОВ «Обарівінвест» на користь ОСОБА_6 по 8 738 997 грн. 68 коп. Також стягнуто з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в солідарному порядку на користь ОСОБА_6 100 000 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

10 червня 2016 року ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва виправлено арифметичну помилку у вказаному судовому рішенні, яка полягала у помилковому зазначенні загальної суми боргу, що підлягала стягненню на користь ОСОБА_6 замість 7 241 172 грн. 90 коп., помилково було зазначено 8 738 997 грн. 68 коп.

16 червня 2016 року на підставі вказаного рішення, з урахуванням ухвали суду про виправлення арифметичної помилки видано виконавчі листи про стягнення на користь ОСОБА_6 7 241 172 грн. 90 коп.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» ( в редакції, яка діяла на час проведення виконавчих дій), державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.

16 червня 2016 року, до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області стягувач звернувся із заявами про примусове виконання заочного рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 жовтня 2015 року (т.6 а.с. 3-6).

Відповідно до п. 2.1. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 25.12.2008 N 2274/5 ( чинного на час пред'явлення виконавчого документа до виконання), документи, що надходять на адресу районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних відділів державної виконавчої служби (далі - Відділ) приймаються, попередньо опрацьовуються та реєструються діловодом відділу.

Пунктом 2.4. Порядку передбачено, що реєстрація вхідних документів здійснюється шляхом присвоєння їм єдиного реєстраційного індексу з подальшим записом необхідних відомостей про документ у відповідному журналі реєстрації.

Згідно п. 2.8. цього ж Порядку, зареєстровані в установленому порядку документи розглядаються керівником Відділу не пізніше наступного робочого дня з дня надходження кореспонденції до Відділу.

Результати розгляду документів керівником фіксуються в

резолюції.

Після накладення резолюції керівником Відділу документи

повертаються діловоду для внесення необхідної інформації до

реєстраційних та (або) облікових журналів, у необхідних випадках -

для оформлення документів в обкладинку, та не пізніше наступного

робочого дня з дня накладення резолюції передаються виконавцям до

виконання.

Виходячи зі змісту вказаного Порядку, після надходження виконавчого документу до відділу державної виконавчої служби він попередньо опрацьовується (перевіряється правильність його адресування, оформлення наявність документу та додатків до нього, тощо), а потім розподіляється за виконавцями.

Як видно із копії матеріалів виконавчого провадження № 1076/6, заяви ОСОБА_6 про примусове виконання заочного рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 жовтня 2015 року з додатками, надійшли до Головного територіального управління юстиції у Рівненській області 17 червня 2016 року. В цей же день заяви зареєстровані за вх. № 3826-0-27-16 №3824-0-27-16 з присвоєнням їм єдиного реєстраційного індексу, що підтверджується відміткою у реєстраційному штампі вхідної кореспонденції (т.7 а.с. 147,171).

Оскільки 18 та 19 червня 2016 року були загальними вихідними днями, то на розгляд керівнику Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області вказані документи були передані 20 червня 2016 року, тобто в перший робочий день тижня. Результати розгляду зазначених документів керівником зафіксовані в резолюції, а 21 червня 2016 року, тобто наступного робочого дня зазначені вище виконавчі листи передані державному виконавцю Дудці І.О. до виконання ( т. 7 а.с. 145,147,170,171 )

Таким чином, виконавчі документи про примусове виконання заочного рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 жовтня 2015 року були передані безпосередньо державному виконавцеві.

Згідно ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час відкриття виконавчого провадження), державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Отже, з аналізу ч.2 ст. 25 Закону випливає, що виконавче провадження має бути відкрито протягом трьох днів з дня надходження виконавчого листа безпосередньо до державного виконавця, а не на адресу районного, міського, міськрайонного, міжрайонного відділу державної виконавчої служби в цілому.

Відповідно до ч. 5 ст.25 та ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

23 червня 2016 року державним виконавцем були винесені постанови про відкриття виконавчого провадження, копії яких наступного дня, а саме 24 червня 2016 року були надіслані на адресу стягувача.

Таким чином, постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Дудки І.О. від 23 червня 2016 року про відкриття виконавчого провадження були прийняті з дотриманням вимог ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» та у відповідності з Порядком роботи з документами в органах державної виконавчої служби.

Суд на зазначене уваги не звернув та дійшов безпідставного висновку про неправомірність державного виконавця Дудки І.О. з тих підстав, що останній несвоєчасно відкрив виконавчі провадження та не направив сторонам у встановлений Законом строк копії постанов про їх відкриття.

Щодо вирішення скарги в частині скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, покладення обов'язку колегія виходить із наступного.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Зокрема, у пункті 24 Рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України та пункті 23 Рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Право на публічний розгляд справи позбавлене сенсу, якщо сторона, яка бере участь у справі, не повідомляється про судовий розгляд з таким розрахунком, що особа, яка викликається, мала достатньо часу для явки в суд у тому випадку, якщо особа вирішить скористатися своїм правом, передбаченим національним законодавством (пункт 21 у Рішенні ЄСПЛ у справі «Яковлєв проти Російської Федерації»).

Як зазначалося вище, боржниками, а відтак і учасниками вказаного виконавчого провадження є ОСОБА_5 та ТОВ «Обарівінвест».

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 від 26 грудня 2003 року, справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби розглядаються загальними судами за участю учасників виконавчого провадження прав і обов'язків яких безпосередньо стосується звернення.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 від 26 грудня 2003 року, скарги, заяви мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положенням ЦПК.

У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв ( скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ЦПК яким врегульовано аналогічні питання.

Аналогічні роз'яснення містяться і у п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» № 6 від 07 лютого 2014 року.

Як видно із матеріалів справи, скарга ОСОБА_6 на бездіяльність державного виконавця надійшла до Заводського районного суду 04 липня 2016 року та була призначена судом до розгляду на 14 липня 2016 року.

Згідно зі ст. 122 ЦПК України про відкриття провадження у справі суддя постановляє ухвалу з зазначенням часу і місця попереднього судового засідання, пропозицій відповідачу подати в зазначений строк письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються, тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 ЦПК України одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Згідно із ч. 1 ст. 128 ЦПК України після одержання копій ухвали про відкриття провадження у справі і позовної заяви відповідач має право подати суду письмові заперечення проти позову.

В порушення зазначених норм процесуального права суд не надіслав боржникам ОСОБА_5 та ТОВ «Обарівінвест» копії скарги з копіями доданих до неї документів, не запропонував вказаним особам подати в зазначений строк письмові заперечення проти скарги та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються, оскільки в матеріалах справи такі докази відсутні.

У зв'язку з тим, що 14 липня 2016 року боржники та представник ВДВС у судове засідання не з'явилися, розгляд справи було відкладено на 28 липня 2016 року про що особам, які беруть участь у справі надіслано повістки-повідомлення.

Згодом, 22 липня 2017 року ОСОБА_6 подав до суду заяву про доповнення до скарги на бездіяльність державного виконавця, в якій поряд з раніше заявленими вимогами він заявив вимоги про скасування постанови про повернення виконавчих документів стягувачу та зобов'язати державного виконавця здійснити дії щодо примусового виконання виконавчих документів.

Відповідно до змісту ст.ст. 5, 10, 11, 27, 31, 127, 128 ЦПК України заява про зміну предмету, підстав позову, збільшення, зменшення позовних вимог, тощо підлягає врученню (надісланню) відповідачу (відповідачам) для надання можливості їм ознайомитись із такою, підготовки можливих пояснень, заперечень на таку, тощо.

В порушення зазначених норм процесуального права судом не надано можливості боржникам ознайомитись із поданою заявою про доповнення до скарги та подати свої пояснення, заперечення, тощо.

В матеріалах справи міститься повідомлення суду від 22 липня 2016 року (т.6 а.с.23), де зазначено про направлення копії доповнення до скарги з додатками на 4 арк.

Між тим, із заяв ОСОБА_5 та ТОВ «Обарівінвест» на адресу суду від 27 липня 2016 року вбачається, що в тексті вказаних повідомлень хоча й міститься інформація про направлення судом копій доповнень до скарги, однак ці документи були відсутні і до повідомлення не надавалися, на їх адресу не надходили. У зв'язку з чим, боржники просили суд відкласти розгляд справи, надавши можливість ознайомитися із скаргою та доповненнями до неї.

Це також підтверджується й змістом самого повідомлення від 27 липня 2016 року (т.6 а.с. 23), з якого видно, що на адресу ВДВС, ОСОБА_5 та ТОВ «Обарівінвест» надсилалися додатки на 4 арк., тобто доповнення до скарги з додатками в 1 екз., тоді як мало б бути направлено у 3-х екз. відповідно до кількості осіб.

У зв'язку з чим, 27 липня 2016 року від ОСОБА_5 та ТОВ «Обарівінвест» на адресу суду надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки ними не отримано копій доповнень до скарги та додатків до неї, з проханням надати можливість ознайомитися з матеріалами справи (а. с. 38,42).

Але, розглянувши справу за відсутності ОСОБА_5 та ТОВ «Обарівінвест» у судовому засіданні, суд першої інстанції твердження останніх належним чином не перевірив, та, не маючи достовірних даних про вручення боржникам копії доповнення до скарги, не вирішив клопотання про відкладення у зв'язку з цим розгляду справи, при цьому не врахував вимог зазначених норм процесуального права, які підлягали застосуванню при розгляді справи.

Розглянувши справу за відсутності ОСОБА_5 та ТОВ «Обарівінвест», порушивши їх конституційні права на участь у судовому засіданні та не взявши до уваги вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд, суд першої інстанції позицію та доводи боржників не з'ясував і не забезпечив їм можливість обґрунтувати свої твердження.

Оскільки ухвала суду в частині визнання неправомірними дій державного виконавця Дудки І.О. щодо повернення виконавчих листів про стягнення з боржників заборгованості; скасування постанови державного виконавця Дудки І.О. від 18 серпня 2016 року щодо повернення виконавчих листів про стягнення із ТОВ «Обарівінвест», ОСОБА_5, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 заборгованості та покладення обов'язку на державного виконавця вчинити виконавчі дії з метою примусового виконання виконавчих листів розглянута з порушенням процесуального порядку, то в цій частині вона підлягає скасуванню відповідно до положень п. 3 ст. 312 ЦПК України, а скарга в цій частині поверненню до того ж суду на новий розгляд в іншому складі.

Керуючись статтями 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю «Обарівінвест» та Управління Державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Рівненській області задовольнити частково.

Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 липня 2016 року в частині визнання неправомірної бездіяльності державного виконавця Управління державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Дудки І.О. щодо несвоєчасного відкриття виконавчих проваджень про стягнення із ТОВ «Обарівінвест», ОСОБА_5, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 заборгованості та направлення сторонам копії постанови про відкриття виконавчого провадження скасувати та в цій частині постановити нову ухвалу.

В задоволенні скарги ОСОБА_6 про визнання неправомірної бездіяльності державного виконавця Управління державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Дудки І.О. щодо несвоєчасного відкриття виконавчих проваджень про стягнення із ТОВ «Обарівінвест», ОСОБА_5, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 заборгованості та направлення сторонам копії постанови про відкриття виконавчого провадження відмовити.

Цю ж ухвалу суду в частині вимог про визнання неправомірними дій державного виконавця Управління державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Дудки І.О. щодо повернення виконавчих листів про стягнення із ТОВ «Обарівінвест», ОСОБА_5, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 заборгованості; скасування постанови державного виконавця Дудки І.О. від 18 серпня 2016 року та покладення обов'язку на державного виконавця вчинити виконавчі дії з метою примусового виконання виконавчих листів скасувати, а скаргу в цій частині повернути до Заводського районного суду м. Миколаєва на новий розгляд в іншому складі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді :