Ухвала суду № 68657728, 22.08.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2017 р.Справа № 820/1182/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Григорова А.М. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Центральної ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2017р. по справі № 820/1182/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Владар-Харків"

до Центральної ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Владар-Харків" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області №0009651201 від 14.11.2016 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2017 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Владар-Харків" задоволено . Скасовано податкове повідомлення - рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області №0009651201 від 14.11.2016 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Владар-Харків" судовий збір у розмірі 1600 грн.

Центральна ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, не погодившись із судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а також на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Справа розглядається в порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Владар-Харків" (код 32947554) пройшло процедуру державної реєстрації (а.с. 14), та перебуває на обліку в Центральній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області як платник податку на додану вартість (а.с. 18).

Позивач є платником податку на додану вартість згідно копії Свідоцтва № 28315302 про реєстрацію плавника податку на додану вартість від 23 квітня 2004 року (а.с. 19).

Центральною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова головного управління ДФС у Харківській області була проведена камеральна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Владар-Харків" (код 32947554) щодо порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період березень 2016 року (а.с. 20 - 24).

За результатами проведеної камеральної перевірки контролюючим органом у відношенні позивача складено відповідний акт перевірки від 07.11.2016 року № 4286/20-30-12-01-09/32944554 "Про результати камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Владар-Харків" (код 32947554) даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за березень 2016 року", у висновках якого зазначено, що в порушення п.201.10 ст. 201 ПК України, підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Владар-Харків" здійснена несвоєчасна реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або розрахунків коригування при виникненні податкових зобов'язань за березень 2016 року, відповідність платника податків (позивача) за що передбачена абз.2 п.120-1.1 ст. 120 гл. 11 розділу ІІ ПКУ .

На підставі висновків акту перевірки від 07.11.2016 року № 4286/20-30-12-01-09/32944554 та згідно з п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України Центральною ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0009651201 від 14.11.2016 року форми "Н", яким на відповідача накладено штрафну санкцію у розмірі 10% та 20% на загальну суму 112 905,77 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки, викладені в акті перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, а доводи відповідача вказані в акті перевірки є безпідставними та спростовуються наявними і у відповідності до вимог чинного законодавства України матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до п.120 1-1. п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Згідно п. 201.1. Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Відповідно до п. 201.10 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна / розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу.

Під час розгляду справи встановлено, що позивач у наведений строк надсилав ряд податкових накладних, для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 11 Підрозділу 2 Розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

З 1 лютого 2015 реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладці та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 Кодексу єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами;

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Отже, Кодексом визначено обов'язок з реєстрації податкових накладних та, в той же час, не визначено можливих підстав для відмови у реєстрації податкової накладної в Реєстрі, натомість передбачено певні негативні наслідки для учасників господарських правовідносин у випадку невиконання такого обов'язку.

При цьому, встановлення порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, нормами Кодексу, делеговано Кабінету Міністрів України.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 p. № 1246 (далі-Порядок).

Згідно п. 2 Порядку, внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС (п. 8 Порядку).

Причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є, зокрема, наявність помилок (пп.1 п.9 Порядку).

Однак, ані Податковим кодексом України, ані Порядком не конкретизуються помилки (не наводиться перелік), виявлення яких унеможливлює реєстрацію податкової накладної.

Слід зазначити, що зазначена відсутність законодавчого регулювання підстав можливого повернення податкової накладної суттєво порушує права платника податку.

У відповідності до п. 2 розділу II Інструкції з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233 (далі - Інструкція № 233) для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати: спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті); доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті; засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС); чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі.

У відповідності до п. 7 Інструкції № 233 підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов, встановлених в ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис"; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/ блокований).

Згідно з пунктом 9 зазначеного Порядку причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: наявність помилок під час заповнення податкової накладної; відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Отже, процедура прийняття податкової накладної полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із: 1) розшифрування податкової накладної, перевірки електронного цифрового підпису та визначення відповідності електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку; 2) реєстрації податкової накладної у день її отримання органом державної податкової служби (у разі відсутності причин для відмови).

Тобто, визначений пунктом 9 Порядку перелік підстав для відмови у реєстрації податкової накладної в Реєстрі є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню чи доповненню на розсуд контролюючого органу.

Матеріали справи свідчать , що між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Владар-Харків" (Платник податків") та ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області ("Орган ДФС") (згідно Постанови КМУ від 04.11.2015 року № 892 "Деякі питання територіальних органів ДФС" реорганізовано шляхом приєднання до Центральної ОДПІ Головного управління ДФС), 28.12.2015 року укладено договір №281220152 про визнання електронних документів, який відповідно до квитанції №2 від 28.12.2015 р. було зареєстровано відповідачем за №9261815761.

За умовами наведеного договору (п. 3.1.), Орган зобов'язаний забезпечити приймання податкових документів позивача в електронному вигляді Платника податків у термін, визначений законодавством для податкових документів в паперовому вигляді та їх комп'ютерну обробку .

Позивач відповідно до умов договору (п. 1.2.), як платник податків взяв на себе зобов'язання для накладення ЕЦП на податкові документи в електронному вигляді при їх передачі до органів ДФС використовувати особистий ключ, відповідно якому посилений сертифікат відкритого ключа надано платником податків до органу ДФС разом з цим Договором .

24.04.2015 року ТОВ "ТД Владар-Харків" отримано Сертифікат відкритого ключа електронного цифрового підпису для директора та головного бухгалтера строком дії на один рік, що підтверджується актом приймання - передачі від 24.04.2015 року, складеним між ТОВ «Центр сертифікації ключів «Україна» та ТОВ "ТД Владар-Харків" .

В подальшому відповідні сертифікати відкритого ключа були використані позивачем підчас підписання договору від 28.12.2015 року №281220152, що підтверджується копією квитанції № 2 від 28.12.2015 року та не заперечується сторонами по справі .

На виконання умов вказаного договору від 28.12.2015 р. №281220152 позивачем ТОВ "ТД Владар-Харків" з 14.03.2016 р. по 05.04.2016 р. за допомогою засобів електронного зв'язку в електронній формі були подані для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних в день їх складання наступні податкові накладні: №14 від 03.03.2016 р., №13 від 03.03.2016 р., №21 від 04.03.2016 р., №22 від 04.03.2016 р., №23 від 04.03.2016 р., №24 від 04.03.2016 р., №28 від 09.03.2016 р., №29 від 09.03.2016 р., №30 від 09.03.2016 р., №31 від 09.03.2016 р., №27 від 09.03.2016 р., №32 від 09.03.2016 р., №26 від 09.03.2016 р., №33 від 09.03.2016 р., №34 від 09.03.2016 р., №25 від 09.03.2016 р., №36 від 10.03.2016 р., №37 від 10.03.2016 р., №38 від 10.03.2016 р., №35 від 10.03.2016 р., №39 від 10.03.2016 р., №40 від 10.03.2016 р., №46 від 11.03.2016 р., №47 від 11.03.2016 р., №48 від 11.03.2016 р., №49 від 11.03.2016 р., №41 від 11.03.2016 р., №50 від 11.03.2016 р., №42 від 11.03.2016 р., №44 від 11.03.2016 р., №52 від 12.03.2016 р., №53 від 12.03.2016 р., №54 від 12.03.2016 р., №55 від 12.03.2016 р., №51 від 12.03.2016 р., №56 від 12.03.2016 р., №57 від 14.03.2016 р., №58 від 14.03.2016 р., №62 від 15.03.2016 р., №59 від 15.03.2016 р., №60 від 15.03.2016 р., №63 від 15.03.2016 р., №61 від 15.03.2016 р., №65 від 16.03.2016 р., №66 від 16.03.2016 р., №68 від 17.03.2016 р., №69 від 17.03.2016 р., №70 від 17.03.2016 р., №67 від 17.03.2016 р., №71 від 18.03.2016 р., №72 від 18.03.2016 р. (а.с. 25 - 169).

Проте, зазначені податкові накладні не були прийняті та зареєстровані податковим органом, програмою Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронної звітності» ДФС України, версія 2.2.7.6. була видана квитанція про відмову в прийнятті документу по причині «Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 р. № 233, а саме - ЄДРПОУ: « 32947554». Можливо, розірвано Договір про визнання електронної звітності.», що підтверджуються квитанціями про неприйняття до податкових накладних.

На письмовий запит ТОВ "ТД Владар-Харків" на отримання публічної інформації від 16.03.2016 року (вх. ДПІ від 17.03.2016 року № 48/ЗПІ), податковий орган письмовими листами від 23.03.2016 року №30/ЗПІ/20-30-08-02-2 та від 31.03.2016 року №36/ЗПІ/20-30-08-02 повідомив підприємство, що договір про визнання електронних документів від 28.12.2015 р., надісланий за допомогою засобів телекомунікаційного зв'язку, розірвано інспекцією в односторонньому порядку у відповідності до п. 4 розділу 6 договору про визнання електронних документів.

Під час розгляду справи встановлено , що причиною неприйняття контролюючим органом податкових накладних підприємства позивача є розірвання договору про визнання електронних документів, з огляду на висновки відповідача про відсутність підприємства за місцезнаходженням та слугувало підставою для висновку податкового органу щодо порушення платником податків умов договору та наявності підстав для його розірвання згідно пункту 4 розділу 6 Договору.

Підставою для такого висновку слугувала довідка від 12.03.2016р. про не встановлення місця знаходження платника податків та довідка від 05.04.2016р., в якій відображено фактичне місцезнаходження підприємства позивача за адресою : м.Харків, вул.Іванівська корпус 1. Також, Податковий орган вказує на те, що 17.03.2016р. від державного реєстратора отримані відомості по підприємству про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах.

Так, згідно з п. 4 розділу 6 договору про визнання електронних документів встановлено право відповідача на розірвання договору в односторонньому порядку в випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Згідно з п. 5 розділу 6 договору про визнання електронних документів встановлено, що в разі припинення дії договору надісланий платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

Перелік підстав для розірвання договору, встановлений в договорі, який був укладений між позивачем та відповідачем, є вичерпним.

Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що посилені Сертифікати відкритого ключа, які були надані під час укладання договору від 28.12.2015 року №281220152, номер в реєстрі №9261815761, станом на дати неприйняття податкових накладних відповідачем було скасовано, проте з яких причин не зазначено.

При цьому, доказів повідомлення позивача про припинення зобов'язань по договору про визнання електронних документів матеріали справи не містять, а контролюючим органом вказано на відсутність такого обов'язку щодо повідомленні платника податків.

Відповідно п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

За приписами п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.

У відповідності до ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Слід також зазначити, що відсутність юридичної особи за зареєстрованим місцезнаходженням може мати значення для внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вирішення питання про припинення цієї юридичної особи, анулювання реєстрації платника ПДВ тощо. Водночас, відсутність посадових осіб юридичної особи за зареєстрованим місцезнаходженням не є перешкодою для подання податкових декларацій, інших звітних документів, обов'язковість подання яких передбачена законом, а також не визначено п. 4 розділу 6 договору про визнання електронних документів як підстава для одностороннього розірвання цього договору.

Матеріали справи свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Владар-Харків" зареєстровано за адресою 61022, м. Харків, вул. Іванівська, буд. 1, про що свідчить довідка про взяття на облік, свідоцтво платника податку на додану вартість, договір про визнання електронних документів, який відповідно до квитанції №2 від 28.12.2015 р. зареєстровано за №9261815761

Тобто, в період подання декларацій (14.03.2016 - 05.04.2016) , підприємство позивача не змінювало своє місце реєстрації , що підтверджується витягом з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 23.03.2016 р., згідно якого адреса позивача є: 61022, м. Харків, вул. Іванівська, буд. 1.

Крім того , згідно акту перевірки від 07.11.2016 року № 4286/20-30-12-01-09/32944554 проведеною перевіркою встановлено податкову адресу підприємства позивача - 61022, м. Харків, вул. Іванівська, буд. 1.

Таким чином, відповідачем до суду не надано жодних доказів в підтвердження зміни позивачем свого місцезнаходження, до ЄДР з даного приводу не вносилось жодних записів, (зокрема, про відсутність підприємства за місцезнаходженням, про не підтвердження відомостей про підприємство тощо), що свідчить про відсутність підстав для розірвання договору в односторонньому порядку.

Водночас, із вказаних довідок щодо встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків, не вбачається проведення співробітниками податково міліції конкретних заходів із встановлення місцезнаходження товариства, зазначена довідка не супроводжується жодними документами з яких би вбачався фактичний вихід за зареєстрованим місцезнаходженням платника (рапорти, пояснення, службові записки), що в свою чергу також вказує на необґрунтованість розірвання договору про визнання електронних документів.

Надходження до податкового органу інформації про не встановлення місцезнаходження платника податків автоматично не вказує на необхідність розірвання з платником податків договору про визнання електронних документів.

Вказана правова позиція також узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, яка викладена в ухвалі від 29.03.2017 року по справі № К/800/6800/17.

Крім того, як свідчать письмові докази, поштова кореспонденція направлялась відповідачем саме на вищезазначену адресу позивача, а саме: 61022, м. Харків, вул. Іванівська, буд. 1(а.с. 191 зворотня сторона).

Відповідачем не надано до суду належних доказів у розумінні Податкового кодексу та Інструкції № 233, на підтвердження обставин, визначених пунктом 4 розділу 6 типового договору, для одностороннього розірвання договору, а саме факту зміни позивачем місця реєстрації.

Колегія суддів вважає, що доводи позивача про неправомірність одностороннього розірвання відповідачем договору про визнання електронних документів є обґрунтованими і підтверджуються достатніми доказами. Натомість відповідач, на якого Кодексом адміністративного судочинства України покладено тягар доказування правомірності вчинених дій, не спростував доводів позивача і наданих ним доказів та не довів наявність підстав для одностороннього розірвання вказаного договору.

Доводи відповідача про відсутність обов'язку у контролюючого органу повідомити платника податків про розірвання договору про визнання електронних документів є помилковими, оскільки вказані обставини перешкоджають суб`єкту господарювання виконати свої податкові зобов'язання у повному обсязі та у межах передбаченого строку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що факт одностороннього розірвання відповідачем договору про визнання електронних документів обмежив і порушив права позивача та його законні інтереси на подання податкової документів в електронному вигляд у законодавчо визначені терміни.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що підставою для винесення вказаних податкових повідомлень-рішень слугував висновок контролюючого органу щодо порушення підприємством термінів подання податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2016 року.

Таким чином, приймаючи до уваги, що неправомірне розірвання податковим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів без повідомлення про це платника податків та за відсутності законодавчо передбачених причин, мало своїм безпосереднім наслідком відсутність можливості у ТОВ "ТД Владар-Харків" зареєструвати податкові накладні належним чином, з урахуванням того, що підприємство неодноразово намагалось вирішити питання щодо поновлення дії договору в адміністративному порядку.

Отже, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області №0009651201 від 14.11.2016 року є необґрунтованим та неправомірним, тому що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Центральної ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2017р. по справі № 820/1182/17 залишити без змін.

Стягнути до Державного бюджету ( стягувачем є Державна судова адміністрація , отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, код банку отримувача 820019, рахунок 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106, ) судовий збір в розмірі 102,95 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Центральної ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Григоров А.М. Тацій Л.В. У зв"язку з тимчасовим припиненням роботи суду повний текст ухвали виготовлений 04.09.2017 р.