Постанова № 68657645, 22.08.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2017 р. Справа № 820/1593/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Жигилія С.П. , Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.,

представників сторін : позивача - Жовнера О.А., відповідача - Шульги В.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2017р. по справі № 820/1593/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Промелектро"

до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування повідомлення, податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальність "ПРОМЕЛЕКТРО" (далі по тексту - ТОВ «Промелектро»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - Київська ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області), в якому, з урахуванням уточнень до позовних вимог, прийнятих судом, просив суд :

- визнати протиправним та скасувати повідомлення Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, передане до Єдиного державного реєстру, про наявність заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП, винесене щодо ТОВ «Промелектро» (код ЄДРПОУ 23747724);

- зобов'язати Київську об'єднану державну податкову інспекцію передати до Єдиного державного реєстру відомості про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 09.12.2016р. №0003121402, №0003151402, №0003111402.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2017 року по справі № 820/1593/17 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕЛЕКТРО" до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування повідомлення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.

Скасовано повідомлення Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, передане до Єдиного державного реєстру, про наявність заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП, винесене щодо ТОВ "ПРОМЕЛЕКТРО" (код ЄДРПОУ 23747724).

Зобов'язано Київську об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області передати до Єдиного державного реєстру відомості про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 09.12.2016р. №0003121402, №0003151402, №0003111402.

Стягнуто на користь ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕЛЕКТРО" ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) сплачену суму судового збору в розмірі 33200 (тридцять три тисячі двісті) грн. 05 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39893720).

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2017 року по справі № 820/1593/17 скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що у відповідності до пп.78.1.7 п.78.1 ст.7 ПК України подання заяви про зняття з обліку платника податків є підставою для призначення документальної позапланової перевірки. Вказує, що у розумінні п.11.9 Наказу Міндоходів від 09.12.2011 року № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» (далі по тексту - Порядку № 1588) термін призначення та проведення перевірки в такому разі обчислюється з дати отримання контролюючим органом повідомлення про ліквідацію платника податків. З огляду на викладене, вважає необґрунтованими твердження позивача про пропущення таких строків, оскільки позивачем не конкретизовано, коли саме Київською ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області отримано заяву ТОВ «Промелектро» про ліквідацію платника податків за формою 8-ОПП.

Стверджує про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки позивач не мав права нараховувати амортизацію на основні засоби - нежитлову будівлю, та відносити нараховану суму амортизації до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток. Так, з посиланням на ст.138 ПК України відповідач зазначає, що мінімально допустимим строком амортизації основних засобів по групі 3 є 20 років, однак, всупереч пп.138.3.3 п.138.3 ст.138 ПК України позивачем було застосовано строк амортизації 10 років, та як наслідок завищено знос необоротних активів у сумі 1072826,34 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2017 року по справі № 820/1593/17 скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в надісланих до суду письмових запереченнях та в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2017 року по справі № 820/1593/17 - без змін. Зазначив, що у відповідності до п.11.1 Порядку № 1588 контролюючий орган повинен був самостійно отримати інформацію про ліквідацію позивача з Єдиного державного реєстру, однак, ТОВ «Промелектро» 05.08.2016 року додатково подало заяву про ліквідацію платника податків за формою № 8-ОПП. Отже, відповідачем порушено строк призначення та проведення перевірки позивача, встановлений Порядком № 1588. Крім того, Київською ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 09.12.2016 року було також порушено строк для пред'явлення кредиторських вимог, який закінчився 12.10.2016 року, а отже, такі вимоги у розумінні ст.112 Цивільного кодексу України вважаються погашеними.

Пояснив, що 24.09.2014 року нежитлова будівля була введена в експлуатацію відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією ДАБК у Харківській області 24.09.2014 року, і саме з цієї дати повинна була бути поставлена на баланс ТОВ «Промелектро», а тому позивачем по справі цілком правомірно нараховано амортизацію на нежитлову будівлю з вказаної дати в розмірі 1139878,00 грн. Вказав, що будівля не була взята на баланс з 24.09.2014 року помилково. Вважає, що ані ПК України, ані ЦК України не поставлено дату прийняття на баланс нежитлової будівлі в залежність від державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю. Між тим, позивач вживав заходів для реєстрації цього права з листопада 2014 року, подавши відповідні документи до органу Державної реєстраційної служби, однак, у реєстрації було неодноразово відмовлено з різних причин. Право власності на будівлю було зареєстроване лише 11.01.2016 року.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 02.08.2016р. ТОВ "ПРОМЕЛЕКТРО" прийняло рішення про ліквідацію Товариства у добровільному порядку, яке оформлено Протоколом №02/08/2016 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕЛЕКТРО».

03.08.2016р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань були внесені відомості про початок ліквідації підприємства.

Протоколом встановлено строк заявлення кредиторами своїх вимог до Товариства - два місяці з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи, а саме до 12.10.2016р.

05.08.2016р. позивач подав до Київської об'єднаної Державної податкової інспекції м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області заяву про ліквідацію платника податків за формою № 8-ОПП з вимогою про видачу відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП. (а.с.9).

На підставі направлень від 31.10.2016 року № 467, 466, 468, 469, виданих Київською ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області була проведена позапланова перевірка ТОВ "ПРОМЕЛЕКТРО" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.10.2016р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.10.2016р., за результатами якої складено акт від 15.11.2016 року № 3374/20-31-14-02-07/23747724.

Зазначеним актом перевірки зафіксовано порушення ТОВ «Промелектро», зокрема :

п.22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290, пп.138.3.3 п.138.3 ст.138, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в розмірі 134130 грн., у т.ч. за 2016 рік - 134130 грн.;

п.22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92, пп.138.3.3 п.138.3 ст.138, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 214269 грн., у т.ч. за лютий 2016 року - 214269 грн. (а.с.13-77).

На підставі наведених висновків акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 09.12.2016 року :

№0003121402, яким ТОВ "ПРОМЕЛЕКТРО" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на 134130,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 33532,50 грн.;

№0003151402, яким ТОВ "ПРОМЕЛЕКТРО" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 214269,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 53567,25 грн.;

№0003111402, яким ТОВ "ПРОМЕЛЕКТРО" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 564504,00 грн. (а.с.78-83).

Крім того, Київською ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області було сформовано та передано до Єдиного державного реєстру відомості про наявність заборгованості зі сплати податків і зборів.

Не погодившись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та повідомленням Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про наявність у позивача заборгованості по сплаті податків, ТОВ «Промелектро» звернулось до суду з даним позовом про визнання їх протиправними та скасування, а також про зобов'язання відповідача передати до Єдиного державного реєстру відомості про відсутність заборгованості у позивача зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки Київською ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області було пропущено встановлені законодавством строки на проведення перевірки та на пред'явлення вимог до ТОВ «Промелектро», тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням законодавства та підлягають скасуванню. Крім того, судом першої інстанції зроблено висновок, що ТОВ "ПРОМЕЛЕКТРО" цілком правомірно нараховано амортизацію на нежитлову будівлю, а тому підстави для донарахування позивачеві податкового зобов'язання з податку на прибуток та ПДВ відсутні.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Пунктом 82.2 статті 82 ПК України встановлено, що тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.

Колегія суддів зазначає, що процедуру зняття з обліку платників податків у контролюючих органах визначено Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588 (далі по тексту - Порядок № 1588).

У відповідності до п.11.1 Порядку № 1588 платник податків зобов'язаний повідомляти контролюючі органи за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).

Дані про прийняття рішення щодо припинення юридичних осіб, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, контролюючі органи отримують від державних реєстраторів у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами Центрального контролюючого органу.

За приписами п.11.5 Порядку № 1588 у зв'язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків контролюючі органи розпочинають та проводять процедури, передбачені цим розділом, у разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей):

заяви за формою № 8-ОПП від платника податків, поданої згідно з пунктами 11.2-11.4 цього розділу;

відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи;

відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення органу державної реєстрації про припинення (закриття) відокремленого підрозділу;

судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків.

При отриманні першого з документів про ліквідацію або реорганізацію платників податків робиться запис у журналі за формою № 6-ОПП.

Згідно з п.11.6 Порядку № 1588 при проведенні заходів, пов'язаних з ліквідацією або реорганізацією платника податків, контролюючі органи організовують та планують їх таким чином, щоб вимоги щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, були сформовані і отримані особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків, не пізніше строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог.

За результатами проведення відповідних заходів у зв'язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків, але не пізніше дня закінчення строку заявлення кредиторами своїх вимог відповідальні працівники таких підрозділів (органів) вносять до Єдиного банку даних юридичних осіб або підтверджують інформацію щодо наявності / відсутності заборгованості зі сплати податків і зборів (п.11.8 Порядку № 1588).

Відповідно до п.11.9 Порядку № 1588 у разі отримання документів згідно з пунктами 11.1-11.4 цього розділу та/або якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи, припинення (закриття) постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, контролюючим органом приймається рішення про проведення (непроведення за підставами, встановленими пунктами 11.11 та 11.12 цього розділу) документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі.

Призначається перевірка у такі строки:

не пізніше десяти робочих днів з дати отримання відомостей про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, у разі ліквідації юридичної особи за рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу;

протягом десяти робочих днів після одержання того документа, що надійшов до контролюючого органу першим, в інших випадках.

Як встановлено пунктом 11.14 Порядку № 1588 (в редакції, чинній на час прийняття рішення про ліквідацію ТОВ «Промелектро» та виникнення спірних відносин щодо проведення перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) до завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог, а також у день отримання запиту від суб'єкта державної реєстрації контролюючий орган передає до Єдиного державного реєстру у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами Центрального контролюючого органу відомості:

про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП (додаток 15);

про узгодження плану реорганізації юридичної особи за формою № 31-ОПП (додаток 16) - у разі наявності податкового боргу при реорганізації юридичної особи.

Якщо до завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог, на запит суб'єкта державної реєстрації контролюючим органом надано відомості про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів, а також у разі виникнення у платника податків заборгованості зі сплати податків і зборів або визначення грошових зобов'язань, за якими не настав строк сплати, до проведення державної реєстрації припинення юридичної особи контролюючий орган формує та передає до Єдиного державного реєстру відомості про наявність заборгованості зі сплати податків і зборів або відомості про узгодження плану реорганізації юридичної особи.

Якщо контролюючим органом до Єдиного державного реєстру передано відомості про наявність заборгованості зі сплати податків і зборів, то після погашення заборгованості зі сплати податків і зборів контролюючий орган передає до Єдиного державного реєстру відомості про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів.

У разі наявності заборгованості зі сплати податків і зборів відомості за формою № 30-ОПП разом із додатками надсилаються (видаються) комісії з припинення (ліквідаційній комісії, ліквідатору) або особі, відповідальній за погашення грошових зобов'язань або податкового боргу, що є такою згідно з пунктом 97.4 статті 97 глави 9 розділу II Податкового кодексу України, за їх зверненням. Додатки до відомостей за формою № 30-ОПП видаються тими контролюючими органами, які їх сформували.

У відповідності до п.11.19 Наказу № 1588 відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП:

є єдиним документом, що підтверджує відсутність (наявність) заборгованості з податків, зборів у випадках припинення юридичних осіб, визначених Законом;

не може використовуватись у випадках, передбачених іншими нормативно-правовими актами, крім визначених у Законі та нормативно-правових актах, прийнятих відповідно до Закону.

Згідно з п.11.21 Порядку № 1588 зняття з обліку платників податків у контролюючих органах здійснюється у такому порядку:

1) щодо платників податків, державна реєстрація припинення яких здійснюється згідно із Законом, підставою для зняття їх з обліку у контролюючих органах є надходження відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Дата зняття з обліку відповідає даті закриття останньої інтегрованої картки платника податків або даті отримання відомостей про припинення юридичної особи у разі, якщо на момент отримання таких відомостей були закриті всі інтегровані картки такого платника податків. Дані про зняття з обліку платника податків фіксуються в журналі за формою № 6-ОПП. Номер зняття з обліку відповідає номеру відповідного запису в журналі за формою № 6-ОПП.

Дані про зняття з обліку платника податків, державна реєстрація припинення якого здійснюється згідно із Законом, передаються контролюючим органом за основним місцем обліку такого платника податків до Єдиного державного реєстру із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків знято з обліку;

5) у разі коли внаслідок припинення платника податків - юридичної особи шляхом ліквідації частина його податкових зобов'язань чи податкового боргу залишається непогашеною, такі податкові зобов'язання чи борг погашаються за рахунок активів засновників або учасників такого підприємства, якщо вони несуть повну або додаткову відповідальність за зобов'язаннями платника податків відповідно до закону у межах повної або додаткової відповідальності, а в разі ліквідації філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу юридичної особи - за рахунок юридичної особи незалежно від того, чи є вона платником податку та збору, стосовно якого виникло податкове зобов'язання або податковий борг таких філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 ПК України у разі, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, здійснюється документальна позапланова перевірка.

Відповідно до п. 75.1. ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (пп. 75.1.2. п.75.1 ст.75 ПК України).

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом (п.78.1 ст.78 ПК України).

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (п.78.4 ст.78 ПК України).

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (п.78.5 ст.78 ПК України).

Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу (п.78.6 ст.78 ПК України).

Згідно з п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

З матеріалів справ вбачається, що позивач допустив посадових осіб Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області до проведення перевірки та надав документи на перевірку, хоча мав можливість відмовити у допуску, оскільки перевірка була виїзною. Перевірка була фактично проведена, за її результатами складено акт перевірки від 15.11.2016 року № 3374/20-31-14-02-07/23747724, на підставі висновків якого винесені податкові повідомлення-рішення від 09.12.2016 року № 0003121402, №0003151402 та №0003111402.

З огляду на викладене, беручи до уваги правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 24.12.2010 року по справі № 21-25а10 за позовом ТОВ "Foods and Goods L.T.D." до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, колегія суддів зазначає, що допуск до проведення виїзної перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущені контролюючим органом при призначенні та проведенні перевірки, і в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень. Оскільки посадових осіб Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області було допущено до проведення перевірки, правові наслідки процедурних порушень щодо строку призначення і проведення перевірки, які, на думку позивача, мали місце, є вичерпаними.

Крім того, колегія суддів відмічає, що ані наказ про призначення позапланової виїзної перевірки від 28.10.2016 року № 983, ані наказ про продовження терміну проведення перевірки від 03.11.2016 року № 1031 позивачем не оскаржувались.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що пропущення Київською ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області строку проведення перевірки не є підставою для скасування вищевказаних податкових повідомлень-рішень.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що направлення Київською ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області до Єдиного державного реєстру оскаржуваного повідомлення за формою № 30-ОПП про наявність у ТОВ «Промелектро» заборгованості зі сплати податків і зборів зумовлене винесенням податкових повідомлень-рішень від 09.12.2016 року № 0003121402, №0003151402 та №0003111402, якими позивачеві зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, донараховано грошові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Матеріалами справи підтверджено, що підставою для винесення вказаних податкових повідомлень-рішень є висновки відповідача про порушення ТОВ «Промелектро» вимог п.138.1, п.138.3.3. п.138.3 ст.138, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 ПК України, п.22 П (С) БО 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну від 27.904.2000 року № 92, п.15 П (С) БО 15 «Доходи», затвердженого наказом Мінфіну від 29.11.1999 року № 290.

У свою чергу, такого висновку відповідач дійшов, виходячи з твердження про заниження позивачем доходу з огляду на відсутність у позивача права на нарахування амортизації на нежитлову будівлю по пров. Староіскрінському, 9 (ріг вул. Франківської) за період з 1139878 грн.

З приводу таких висновків відповідача колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час реєстрації права власності на спірну будівлю - 11.01.2016 року) об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Пунктом 138.1 ст.138 ПК України встановлено, що фінансовий результат до оподаткування збільшується :

на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;

на суму залишкової вартості окремого об'єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;

на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема, на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті.

У відповідності до пп.138.3.1 п.138.3 ст.138 ПК України розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2-138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім "виробничого" методу.

Підпунктом 138.3.3 пункту 138.3 статті 138 ПК України встановлено мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів: по групі 3 «будівлі» - 20 років.

За визначенням п.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну від 27.04.2000 року № 92 (далі по тексту - П (С) БО 7) амортизація - систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації); вартість, яка амортизується, - первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості; група основних засобів - сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання необоротних матеріальних активів; знос основних засобів - сума амортизації об'єкта основних засобів з початку його корисного використання.

Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів використовуються з урахуванням наступного.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені цим підпунктом.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.

За визначенням абз.8 п.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого Наказом Мінфіну від 92 від 27.04.2000 року (далі по тексту - П (С) БО 7) (в редакції, чинній на час взяття позивачем спірної будівлі на баланс) основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Об'єкт основних засобів - це: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством.

Як встановлено пунктом 22 П (С) БО 7, об'єктом амортизації є вартість, яка амортизується (окрім вартості земельних ділянок, природних ресурсів і капітальних інвестицій).

Згідно з п.23 П (С) БО 7 нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

За приписами п.24 П (С) БО 7 при визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати: очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності; фізичний та моральний знос, що передбачається; правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.

Відповідно до п.26 П (С) БО 7 амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) нараховується із застосуванням таких методів: 1) прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів.

Нарахування амортизації може здійснюватися з урахуванням мінімально допустимих строків корисного використання основних засобів, встановлених податковим законодавством (крім випадку застосування виробничого методу).

Нарахування амортизації проводиться щомісячно. Місячна сума амортизації при застосуванні прямолінійного методу визначається діленням річної суми амортизації на 12 (п.29 П (С) БО 7).

Суму нарахованої амортизації всі підприємства відображають збільшенням суми витрат підприємства і зносу основних засобів (п.30 П (С) БО 7).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що спірні відносини щодо нарахування позивачем амортизації склалися у зв'язку з різним визначенням позивачем та податковим органом дати, коли вищевказана нежитлова будівля вважається взятою на баланс, а також внаслідок застосування сторонами різного строку експлуатації спірної будівлі, який повинен застосовуватися при розрахунку амортизації.

Так, позивач вважає, що нежитлова будівля по пров. Староіскрінському, 9 (ріг вул. Франківської) у м. Харкові введена в експлуатацію 24.09.2014 року, коли зареєстровано Інспекцією ДАБК в Харківській області декларацію про готовність вказаної будівлі до експлуатації. Cаме з цієї дати, на думку позивача, будівля вважається об'єктом основних засобів, за яким повинна нараховуватись амортизація. При цьому, позивачем застосовано строк експлуатації будівлі - 10 років.

Так, відповідно до наявної в матеріалах справи бухгалтерської довідки № 1 від 01.02.2016 року нежитлова будівля «ДЕ-5», площею 6317,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, пров. Староіскрінський, 9, помилково не було взято на баланс 24.09.2014 року, коли фактично відбулося прийняття його до експлуатації (згідно з декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією ДАБК в Харківській області 24.09.2014 року № ХК 14314266094), а також акту вводу в експлуатацію від 24.09.2014 року, у зв'язку з чим по вищевказаній будівлі не був своєчасно нарахований знос, виходячи зі строку корисного використання, що дорівнює 120 місяцям. Таким чином, за час фактичної експлуатації по будівлі нарахована амортизація : з жовтня 2014 року по лютий 2016 року (дата вибуття будівлі) - 1139878,00 грн., яка підлягає донарахуванню. Виправними проводками в бухгалтерському обліку будуть : Дт 920 Кт 131 - 1139878,00 грн.; Дт 103 Кт 151 - 8046198,42 грн. Донараховані суми амортизації підлягають податковому обліку з віднесенням їх до валових витрат (а.с.134).

Водночас, відповідач вважає, що за період з жовтня 2014 року по грудень 2015 року амортизація не повинна була нараховуватися, оскільки в цей період за даними бухгалтерського обліку на підприємстві не обліковувалися основні засоби 3 групи, а рахувалась вартість капітальних інвестицій по рах. 15 «Капітальні інвестиції». За січень-лютий 2016 року амортизація могла нараховуватися, однак, з урахуванням строку експлуатації - 20 років (а не 10, як визначив позивач).

З цього приводу колегія суддів зазначає, що згідно з п.5 наказу Мінфіну від 30.09.2003 року № 561 «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів» господарські операції з будівництва, виготовлення, придбання, введення в експлуатацію, підтримання в робочому стані, поліпшення і вибуття основних засобів оформлюються підприємствами первинними документами, які розкривають інформацію про:

назву первинного документа, яка характеризує оформлену господарську операцію;

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст, кількісні та вартісні показники обсягу господарської операції;

назву об'єкта основних засобів, його інвентарний номер, дату початку і місце експлуатації, термін корисного використання;

технічну характеристику (площа, обсяг, місткість, потужність тощо) та вартість об'єкта основних засобів, його переоцінку, ремонт, поліпшення та амортизацію;

посади осіб, які здійснювали господарську операцію та оформлення первинних документів з їх підписами;

перелік технічної документації, що передається (приймається) разом з об'єктом основних засобів, вид і кількість дорогоцінних металів, що містяться в об'єкті основних засобів; походження коштів (власні, цільові), використаних для придбання, будівництва і поліпшення основних засобів, та про безоплатно одержані основні засоби;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено пунктом 10 вказаних Методичних рекомендацій, підставою для зарахування на баланс основних засобів є акт приймання-передачі (введення в експлуатацію) основних засобів.

Відповідно до наказу Міністерства статистики України від 29.12.1995 року № 352 «Про затвердження типових форм первинного обліку» акт приймання (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма ОЗ-1) застосовується для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів, для обліку вводу їх в експлуатацію, за винятком тих випадків, коли введення об'єктів в дію повинно у відповідності з існуючим законодавством оформлятися в особливому порядку, для оформлення внутрішнього переміщення основних засобів із одного цеху (відділу, дільниці) в інший, для оформлення передачі основних засобів зі складу (із запасу) в експлуатацію, а також для виключення із складу основних засобів при передачі іншому підприємству (організації).

При оформленні приймання основних засобів акт (накладна) складається в одному примірнику на кожний окремий об'єкт приймальною комісією, призначеною розпорядженням (наказом) керівника підприємства (організації). Складання загального акта, що оформляє приймання декількох об'єктів основних засобів, допускається лише при обліку господарського інвентаря, інструменту, обладнання і т. п., якщо ці об'єкти однотипні, мають однакову вартість та прийняті в одному календарному місяці. Акт (накладна), після його оформлення, з прикладеною технічною документацією, що відноситься до даного об'єкта, передається до бухгалтерії підприємства, підписується головним бухгалтером та затверджується керівником підприємства, організації чи особами, на те уповноваженими.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що щодо об'єктів нерухомості законом встановлено окремий порядок набуття права власності.

Так, відповідно до ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що постановка підприємством на баланс об'єкта основних засобів, який є об'єктом нерухомості, здійснюється лише після державної реєстрації права власності на такий об'єкт в порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Декларація про готовність об'єкта до експлуатації, на яку посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує наявність нежитлової будівлі та введення її в експлуатацію, оскільки не містить всіх реквізитів відповідного первинного документа, передбачених пунктом п.5 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів (зокрема, інформації про будівлю як про об'єкт основних засобів, його інвентарний номер, дату початку і місце експлуатації, термін корисного використання), а належить до дозвільної документації, оформлення якої передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів».

Вказана постанова КМУ визначає питання прийняття в експлуатацію будівлі не як основного засобу, а як технічного об'єкту, та не регламентує питання бухгалтерського обліку.

Отже, спірна нежитлова будівля не могла бути поставлена на баланс, тобто, введена в експлуатацію у розумінні П (С) БО 7, раніше, ніж було зареєстровано у встановленому законом порядку право власності ТОВ «Промелектро» на вказаний об'єкт нерухомості.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що датою, з якої у позивача виникло право на нарахування амортизації по вищевказаній будівлі, є 11.01.2016 року, коли проведено державну реєстрацію права власності на вказану будівлю.

Доводи позивача, з якими погодився суд першої інстанції, про те, що будівля використовувалась у господарській діяльності ТОВ «Промелектро» для улаштування робочих місць для інженера з нагляду за будівництвом та слюсара-ремонтника, а також для експлуатації складських приміщень, на думку колегії суддів, не спростовують факту реєстрації права власності лише 11.01.2016 року та самі по собі не дають позивачеві права на нарахування амортизаційних відрахувань по даній будівлі раніше вказаної дати.

Та обставина, що право власності було зареєстроване із запізненням з причин, незалежних від позивача, у розумінні Податкового кодексу України та П (С) БО 7 не надає позивачеві правових підстав для нарахування амортизаційних відрахувань за жовтень 2014 року - грудень 2015 року.

Колегія суддів відмічає, що ані Податковим кодексом України, ані П (С) БО 7 не передбачено можливості нарахування амортизаційних відрахувань «заднім числом» внаслідок допущеної помилки при взятті відповідного основного засобу на баланс.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів зазначає, що позивач не мав права нараховувати у лютому 2016 року амортизаційні відрахування по вищевказаній будівлі за період жовтня 2014 року - грудня 2015 року та враховувати їх у зменшення об'єкту оподаткування податком на прибуток.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком акту перевірки про завищення амортизаційних відрахувань за жовтень 2014 року - грудень 2015 року на 1005774,70 грн.

Крім того, колегія суддів зауважує, що виходячи зі змісту бухгалтерської довідки та акту перевірки, позивачем при обчисленні суми амортизаційних відрахувань було застосовано строк корисного використання об'єкта основних засобів - нежитлової будівлі - 10 років (120 місяців), у той час як підпунктом 138.3.3 пункту 138.3 ст.138 ПК України такий строк по групі 3 основних засобів «Будівлі» становить 20 років (240 місяців).

З урахуванням викладеного, відповідачем в акті перевірки констатовано правомірність нарахування позивачем амортизаційних відрахувань з 01.01.2016 року в сумі 67051,64 грн. (із застосуванням мінімально допустимого строку амортизації основних засобів 3 групи - 20 років), при цьому щодо амортизаційних відрахувань в сумі 67051,66 грн. зроблено висновок, що вони є такими, що нараховані безпідставно, з порушенням пп.138.3.3 п.138.3 ст.138 ПК України.

Підсумовуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком відповідача про завищення позивачем амортизаційних витрат на загальну суму 1072826,34 грн. (1005774,70 грн. - за період з жовтня 2014 року по грудень 2015 року та 65051,66 грн. - невірне застосування мінімально допустимого строку амортизації) та заниження у зв'язку з цим бази оподаткування при продажу необоротних активів у 2016 році в сумі 1071343,36 грн. (8008443,36 грн. (балансова вартість основного засобу на момент продажу за даними перевірки) - 6937100 грн. (ціна реалізації основного засобу за даними платника) = 1071343,36 грн.).

Як вбачається зі змісту акту перевірки, порушення позивачем правил нарахування амортизаційних відрахувань мало наслідком також заниження належного до сплати податку на додану вартість.

Так, в акті перевірки зазначено, що позивачем було завищено амортизаційні відрахування в сумі 1072826,34 грн., що в свою чергу спричинило заниження бази оподаткування при продажу необоротних активів у 2016 році в сумі 1071343,36 грн. (8008443,36 грн. - балансова вартість основних засобів на момент продажу за даними перевірки - 6937100 грн. (ціна реалізації основних засобів за даними платника), чим порушено п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189 та п.198.5 ст.198 ПК України, і, як наслідок, занижено податкове зобов'язання з ПДВ за лютий 2016 року в сумі 214269 грн. (1071343,36 грн. * 20%).

Так, відповідно до п. 188.1 ст.188 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до наявної в матеріалах справи копії декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 24.09.2014 року, вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію - 9311839,00 грн.

За даними бухгалтерського обліку ТОВ «Промелектро» вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію (будівля ДЕ-5), складає 8075495 грн.

02.02.2016 року між ТОВ «Промелектро» (Продавець) та ТОВ «ВК «Промелектро» укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. «ДЕ-5» за адресою : м. Харків, провулок Старо-Іскрінський, 9, за ціною 6937100, у т.ч. ПДВ - 1387420,00 грн. (а.с.22).

При цьому, в бухгалтерському обліку позивача відображено за період з 01.01.2016 року по 29.02.2016 року по рахунку 131 (знос основаних фондів), залишок на початок періоду Дт-0,00 грн., Кт - 0,00 грн., Дт обіг - 1139878,00 грн., Кт обіг - 1139878,00 грн., залишок на кінець періоду - Дт - 00 грн., Кт - 0,00 грн.

Таким чином, позивачем було враховано при визначенні вартості спірної нежитлової будівлі як об'єкта купівлі-продажу за договором від 02.02.2016 року із ТОВ «ВК «Промелектро» суму амортизаційних відрахувань у розмірі 1139878,00 грн.

Між тим, як зазначалось вище, в дійсності сума амортизаційних відрахувань за вказаною будівлею становить 67051,64 грн.

З огляду на викладене, відповідачем вірно констатовано заниження ТОВ «Промелектро» бази оподаткування податком на додану вартість у вигляді ціни вказаної будівлі за рахунок зменшення її вартості на завищену суму амортизації, на 1071343,36 грн., та, як наслідок, заниження ПДВ у розмірі 214269,00 грн.

Позивач та суд першої інстанції посилаються на те, що ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області 15.04.2016р. провела зустрічну звірку ТОВ "ПРОМЕЛЕКТРО" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків TOB "ВК "ПРОМЕЛЕКТРО" за вищезазначеним договором купівлі-продажу нежитлової будівлі від 02.02.2016 року, їх реальності та повноти відображення в обліку за лютий 2016 року, і за результатами звірки було підтверджено реальність здійснення господарських відносин із TOB "ВК "ПРОМЕЛЕКТРО", їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

Разом з тим, вказана зустрічна звірка, у відповідності до п.75.3 сит.75 ПК України, не є перевіркою, проводиться з метою отримання податкової інформації та полягає лише у співставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки № 4/20-34-12-02-06/23747724 від 15.04.2016р., питання правильності нарахування амортизаційних відрахувань під час зустрічної звірки не досліджувалось.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає хибними доводи позивача та суду першої інстанції про те, що оскільки ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області при проведенні зустрічної звірки дослідила первинні бухгалтерські документи в тому ж об'ємі, що і Київська ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області під час перевірки "ПРОМЕЛЕКТРО", при цьому жодних порушень, щодо документального оформлення, нереальності або порушень нарахування зносу на будівлю, не виявила, немає підстав для висновку відповідача про наявність вищевказаних порушень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 09.12.2016 року № 000315402 про збільшення ТОВ «Промелектро» суми грошового зобов'язання з ПДВ на 214269,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 53567,25 грн., № 0003111402 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1564504 грн., № 000312402 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 134130,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 33532,50 грн. діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України та Законом № 2464-VІ, з дотриманням вимог ч.3 ст.2 КАС України, а отже, відсутні підстави для скасування даних податкових повідомлень-рішень.

З приводу пропущення відповідачем строків пред'явлення вимог кредиторів при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 09.12.2016 року колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу (ч.9 ст.111 ЦК України).

У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

До затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період (ч.10 ст.111 ЦК України).

Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів (ч.1 ст.111 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.122 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);

4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи (ч.3 ст.112 ЦК України).

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно (ч.4 ст.112 ЦК України).

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними (ч.5 ст.112 ЦК України).

Таким чином, вказаними нормами передбачено можливість звернення податкового органу як кредитора до ліквідаційної комісії навіть після закінчення встановленого строку для пред'явлення вимог кредиторів та в подальшому, у разі відмови у задоволенні таких вимог - до суду.

При цьому, на даний час в судовому порядку розглядається питання правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, на підставі яких відповідачем може бути заявлено майнові вимоги до ТОВ «Промелектро», а не питання погашення податкового боргу, який ще не виник.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що винесення відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 09.12.2016 року після спливу строку, встановленого для пред'явлення вимог кредиторів, не тягне за собою неправомірності вказаних податкових повідомлень-рішень.

Крім того, колегія суддів відмічає, що суд першої інстанції, констатувавши пропущення відповідачем строку пред'явлення вимог кредиторів при винесенні податкових повідомлень-рішень, який закінчився 12.10.2016 року, зробив такий висновок за відсутності в матеріалах справи відповідних доказів. Так, копію протоколу засідання загальних зборів учасників ТОВ «Промелектро», який би фіксував рішення зборів щодо ліквідації підприємства, у т.ч. щодо строку для пред'явлення вимог кредиторів, до суду першої інстанції надано не було, як і не надано до суду апеляційної інстанції.

З приводу доводів суду першої інстанції про порушення Київською ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області п.11.25 Порядку № 1588 при направленні до ЄДР повідомлення про наявність заборгованості за формою 30-ОПП, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп.5 п.11.25 Порядку № 1588 у разі надходження до контролюючого органу відомостей із Єдиного державного реєстру про проведення реєстраційної дії щодо початку проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації (далі - спрощена процедура припинення платника податків), контролюючий орган здійснює такі заходи, зокрема, протягом 30 календарних днів з дати отримання відомостей про проведення реєстраційної дії щодо початку проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків надсилає до Єдиного державного реєстру відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП.

Між тим, за змістом п.11.25 Порядку № 1588, цей пункт встановлює строки для вчинення контролюючим органом дій в процесі спрощеної процедури припинення платника податків, яка проводиться у разі надходження відомостей з Єдиного державного реєстру про проведення реєстраційної дії щодо початку проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи.

В даному випадку процедура припинення не може вважатися спрощеною, оскільки від Єдиного державного реєстру не надходило відповідного повідомлення про початок спрощеної процедури припинення, при цьому контролюючим органом прийнято рішення про проведення перевірки ТОВ «Промелектро».

Враховуючи викладене, норми п.11.25 Порядку № 1158 не можуть бути застосовані до спірних відносин.

Натомість, згідно з п.11.14 Порядку № 1158 до завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог, а також у день отримання запиту від суб'єкта державної реєстрації контролюючий орган передає до Єдиного державного реєстру у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами Центрального контролюючого органу відомості: про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП (додаток 15); про узгодження плану реорганізації юридичної особи за формою № 31-ОПП (додаток 16) - у разі наявності податкового боргу при реорганізації юридичної особи.

Якщо до завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог, на запит суб'єкта державної реєстрації контролюючим органом надано відомості про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів, а також у разі виникнення у платника податків заборгованості зі сплати податків і зборів або визначення грошових зобов'язань, за якими не настав строк сплати, до проведення державної реєстрації припинення юридичної особи контролюючий орган формує та передає до Єдиного державного реєстру відомості про наявність заборгованості зі сплати податків і зборів або відомості про узгодження плану реорганізації юридичної особи.

Якщо контролюючим органом до Єдиного державного реєстру передано відомості про наявність заборгованості зі сплати податків і зборів, то після погашення заборгованості зі сплати податків і зборів контролюючий орган передає до Єдиного державного реєстру відомості про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів.

Беручи до уваги, що у ТОВ «Промелектро» після закінчення строку на пред'явлення вимог кредиторів виникли грошові зобов'язання, за якими не настав строк сплати, колегія суддів зазначає, що відповідач обґрунтовано передав до Єдиного державного реєстру відомості про наявність заборгованості у позивача за формою 30-ОПП.

Враховуючи викладене, закінчення строку на пред'явлення вимог кредиторів саме по собі не тягне за собою неправомірності оскаржуваного повідомлення за формою № 30-ОПП, тим більше за наявності факту завищення амортизаційних відрахувань та пов'язаного із цим збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ, правомірність нарахування яких встановлена в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції.

У відповідності до ст.202 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Згідно ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2017 року по справі № 820/1593/17 підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2017р. по справі № 820/1593/17 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектро" до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування повідомлення, податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Дюкарєва С.В. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 04.09.2017 р. (дата визначена з урахуванням неможливості виготовлення з 23.08.2017 року по 03.09.2017 року з незалежних від судді причин).