Ухвала суду № 68657493, 22.08.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2017 р.Справа № 539/785/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Лубенської районної ради Полтавської області на ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 26.06.2017р. по справі № 539/785/17

за позовом Лубенської районної ради Полтавської області

до Лубенської міської ради Полтавської області

про скасування рішень, свідоцтва про право власності та запису про державну реєстрацію права власності,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Лубенська районна рада Полтавської області, звернувся до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з позовом до Лубенської міської ради Полтавської області, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив: скасувати п. 1 рішення сесії Лубенської міської ради від 16.04.2008 р. щодо відміни п. 1 рішення виконкому Лубенської міської ради № 127 від 28.05.2003 року; скасувати п. 3 та ч. 1 пункту 7 рішення виконавчого комітету Лубенської міської ради від 28.05.2008 р. № 142; скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія САВ № 845260, видане виконавчим комітетом Лубенської міської ради 10.07.2008 року та скасувати запис № 529 в книзі № 4 від 13.08.2008 року про державну реєстрацію права власності за територіальною громадою міста Лубни в особі Лубенської міської ради на адміністративний будинок, гаражі на 10 боксів, кладову, туалет, огорожу за адресою: м. Лубни, пл. Академіка Олексія Бекетова, 19 (колишня пл. Кузіна), реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 22970978, державну реєстрацію якого проведено комунальним підприємством «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації».

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що згідно рішення виконавчого комітету Лубенської районної ради народних депутатів № 49 від 26.03.1992 року «Про розмежування державного майна України, яке передається до комунальної власності, між власністю району та власністю сільських рад народних депутатів» затверджено перелік підприємств, установ та організацій, майно яких передається до комунальної власності району.

Згідно рішення Лубенської районної ради народних депутатів ввід 19.05.1993 року «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності району, що передаються в управління районній державній адміністрації» затверджено перелік підприємств, установ та організацій, майно яких передано з державної до комунальної власності району. До цього переліку увійшов адміністративний будинок з устаткуванням, обладнанням та матеріальними запасами, які передані в управління районної державної адміністрації.

Після цього, 28.05.2003 року на засіданні виконавчого комітету Лубенської міської ради прийнято рішення № 127 «Про видачу право установчих документів», яким на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування», власником адміністративної будівлі з допоміжними спорудами визнано територіальну громаду Лубенського району в особі Лубенської районної ради.

На підставі вказаного рішення позивачу видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САА № 322027. Про реєстрацію права власності КП «Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» 17.04.2008 року зроблено запис в реєстровій книзі № 4 за № 559 та видано витяг № 18552360 (серія ССІ № 348312).

Рішенням сесії Лубенської міської ради від 16.04.2008 р. скасовано п. 1 рішення виконкому Лубенської міської ради № 127 від 28.05.2003 року.

Рішенням виконавчого комітету Лубенської міської ради від 28.05.2008 р. № 142 вирішено оформити свідоцтво про право власності на адмінбудівлю за територіальної громадою м. Лубни в особі Лубенської міської ради.

В подальшому оформлено свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія САВ № 845260, видане виконавчим комітетом Лубенської міської ради 10.07.2008 року та здійснено запис № 529 в книзі № 4 від 13.08.2008 року про державну реєстрацію права власності за територіальною громадою міста Лубни в особі Лубенської міської ради на адміністративний будинок, гаражі на 10 боксів, кладову, туалет, огорожу за адресою: м. Лубни, пл. Академіка Олексія Бекетова, 19 (колишня пл. Кузіна).

Не погоджуючись із вказаними діями та рішеннями відповідача, позивач вказує на порушення, його прав, пов'язаних із діями відповідача, вчиненими Лубенською міською радою, у порушення вимог Закону України «Про місцеве самоврядування», прийняття таких рішень не в межах повноважень та не у спосіб, передбачені чинним законодавством, а також вказує на неправомірність реєстраційних.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 26.06.2017р. по справі № 539/785/17 закрито провадження у справі підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 22.08.2017 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Порядок розгляду та вирішення справ адміністративним судом визначений КАС України.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за КАС України (стаття 17), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України) (статті 1, 12), Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

За частинами першою, другою статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Зокрема, вона поширюється на публічно-правові спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень (пункт 3 частини другої); спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів (пункт 4 частини другої).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 КАС як справу адміністративної юрисдикції розуміють переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Тобто справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами правовідносин, у яких хоча б один з них законодавчо уповноважений приймати рішення, надсилати приписи, давати вказівки, обов'язкові до виконання іншими учасниками правовідносин.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов'язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов'язаних з реалізацією публічної влади.

Згідно частини першої статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

За визначенням ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» систему місцевого самоврядування включають, зокрема міські та районні ради.

Частинами, 1-4 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Органам місцевого самоврядування законом можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади, у здійсненні яких вони є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Рішення про наділення міських рад правами щодо управління майном і фінансовими ресурсами, які є у власності територіальних громад районів у містах, приймається на місцевих референдумах відповідних районних у містах громад. У разі якщо територіальна громада району в місті внаслідок референдуму не прийме рішення про передачу права управління майном та фінансами відповідній міській раді, а територіальна громада міста або міська рада не прийняла рішення про створення органів місцевого самоврядування районів у місті міська рада здійснює управління майном та фінансовими ресурсами, які є у власності територіальних громад районів у містах, та несе відповідальність перед громадою відповідного району у місті.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що спір у даній справі виник між суб'єктами владних повноважень.

Досліджуючи характер спірних правовідносин, та підстави, з яких заявлені позовні вимоги, колегія суддів враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, колегія суддів зазначає, що, виходячи зі змісту ст.ст. 2, 3 КАС України, суб'єкт владних повноважень не має прав, у розумінні міри свободи поведінки, а лише наділений законодавцем певними повноваженнями, необхідними для реального виконання завдань та функцій держави, що покладені на нього.

Спір у даній справі виник з приводу рішень суб'єкта власності про скасування попередніх рішень, прийнятих цим же суб'єктом, щодо об'єктів комунальної власності, при здійсненні владних, управлінських функцій та оформлених рішенням зобов'язального характеру, з посиланням на повноваження, надані такому органу Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Отже, колегія суддів приходить до висновку про те, що спір у даній справі стосується виконання відповідачем владних, управлінських функцій.

Наведені висновки колегії суддів також узгоджуються з позицією Конституційного Суду України, висловленою у рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", в якій Конституційний Суд України розглядав конституційність положення вказаних норм стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни з будь-якого питання саме в контексті повноважень такого органу.

Водночас, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, в порушення вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, не звернув увагу та не надав належної юридичної оцінки обставині щодо предмету позовних вимог та обставинам виникнення спірних правовідносин.

Дані обставини не були враховані та не досліджені судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали.

Таким чином, висновок суду про те, що даний позов належить розглядати в порядку ЦПК України - є необгрунтованим та передчасним.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.204 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Згідно до п. 3 ч. 1 ст.199 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права та дійшов необґрунтованих юридичних висновків щодо встановлення обставин справи, тому ухвала Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 26.06.2017р. по справі № 539/785/17 підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Лубенської районної ради Полтавської області задовольнити.

Ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 26.06.2017р. по справі № 539/785/17 скасувати.

Справу направити до суду 1 інстанції для продовження розгляду справи зі стадії вирішення питання про відкриття провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та в силу ст. 211 КАС України оскарженню не підлягає.

.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Григоров А.М. Подобайло З.Г. Повний текст ухвали виготовлений 04.09.2017 р. у зв'язку з тимчасовим призупиненням роботи суду в період з 22.08.2017 року по 04.09.2017 року.