Ухвала суду № 68656991, 05.09.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2017 року справа №805/1082/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В.,Чебанова О.О., секретарі судового засідання Куленко О.Д., за участю представника відповідача Сенникова А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Дружківці Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2017р. у справі № 805/1082/17-а (головуючий І інстанції Галатіна О.О.) за позовом Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Куліша Віктора Миколайовича до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування вимоги № 1456-17 від 05.12.2016 року на суму 437,26 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариства "Родовід Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Куліша Віктора Миколайовича (на далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області (далі-відповідач, апелянт) про скасування вимоги № 1456-17 від 05.12.2016 року на суму 437,26 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Куліша Віктора Миколайовича до Державної податкової інспекції у м.Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги № 1456-17 від 05.12.2016 року на суму 437,26 грн. задоволений.

Скасована податкова вимога від 05.12.2016 року № 1456-17 Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області. Також було вирішено питання щодо судових витрат.

Суд першої інстанції виходив з того, що дії Відповідача щодо направлення позивачу податкової вимоги від 05.12.2016 є протиправними відповідно до приписів ПК України щодо банку, на який поширюються норми Закону № 4452-VI, оскільки така податкова вимога суперечить пункту 1.3 ст. 1 ПК України.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким необхідно відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що позивачем подано податкову звітність з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 16.02.2016 року, згідно до якої платник визначив суму податкового зобов'язання на суму 218,04 грн. щоквартально (1-4 квартал) по 54,51 грн. Також 19.02.2016 року позивачем подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) з самостійно визначеною сумою податкового зобов'язання на суму 1314,91 грн. що місячні платежі 109,58 грн. та у грудні 109,53 грн., з огляду на існування податкового боргу, податковим органом сформовано та направлено позивачу податкову вимогу про сплату боргу від 05.12.2016 року форми "Ю" № 1456-17 на загальну суму 437,26 грн.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином. Від нього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з великою відстанню суду від його місяця перебування.

Колегія суддів вважає, що сторона завчасно повідомлена про судове засідання, тому у задоволенні клопотання про відкладення справи відмовлено.

Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, Позивач, Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" ( код ЄДРПОУ 14349442, вул. Півнично-Сирецька, 1-3,м. Київ, 04136), згідно ст.48 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС-України) здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Відповідач, Державна податкова інспекція у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно ст. 48 КАС-України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Судом встановлено, що позивачем до податкового органу 16.02.2016 року подано податкову звітність з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки згідно до якої платник визначив суму податкового зобов'язання на суму 218,04 грн. щоквартально (1-4 квартал) по 54,51 грн. Також 19.02.2016 року подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) з самостійно визначеною сумою податкового зобов'язання на суму 1314,91 грн. що місячні платежі 109,58 грн. та у грудні 109,53 грн.

З огляду на існування податкового боргу, податковим органом сформовано та направлено позивачу податкову вимогу про сплату боргу від 05.12.2016 року форми "Ю" № 1456-17.

Як вбачається з вказаної вимоги, сума податкового боргу позивача перед бюджетом складає 437,26 грн. за узгодженими грошовими зобов'язаннями.

З матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" визнано неплатоспроможним відповідно до постанови Правління Національного банку України від 25.02.2016 №107, на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №261 від 25.02.2016 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "РОДОВІД БАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

В подальшому строк тимчасової адміністрації було продовжено на один місяць строком з 26 березня 2016 року по 25 квітня 2016 року на підставі рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про продовження строків тимчасової адміністрації в АТ "РОДОВІД БАНК" від 25.03.2016 №419.

25 квітня 2016 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №610, відповідно до якого продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ "РОДОВІД БАНК" Куліша Віктора Михайловича до дати отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку АТ "РОДОВІД БАНК".

10 червня 2016 року позивачем направлено лист за вих. №12.1-11-б.б/2601 до відповідача, яким повідомлено про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "РОДОВІД БАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора.

Державною податковою інспекцією у м. Дружківці ГУ ДФС у Донецькій області сформовано та направлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.12.2016 форми "Ю" №1456-17, відповідно до якої ПАТ "Родовід Банк" був нарахований податковий борг за узгодженими грошовими зобов'язаннями на загальну суму 437,26 грн., а саме:

-з податку на нерухоме майно за основним платежем на суму 109,53 грн.;

-з земельного податку за основним платежем на суму 328,24 грн.

Крім того, даною вимогою позивача попереджено, що починаючи з 30.07.2016 на будь-яке майно платника податків, яке перебуває у його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому, розповсюджується право податкової застави, а на суму податкового боргу нараховується пеня та штрафи, визначені Податковим кодексом України. Органом доходів і зборів буде здійснено опис майна у податкову заставу. Також попереджено, що у разі несплати суми податкового боргу до платника податків будуть застосовані передбачені Податковим кодексом України заходи стягнення податкового боргу. Публічні торги з продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Позивач не погодився з зазначеними вище рішенням, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.8 Розділу X Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, для правовідносин, що виникають під час тимчасової адміністрації банку або ліквідації банку, яку здійснює уповноважена особа Фонду, пріоритетними є норми Закону № 4452-VI.

Відповідно до статті 34 Закону № 4452-VI Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України".

Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує три місяці, а для системно важливих банків - шість місяців. За обґрунтованих підстав зазначені строки можуть бути одноразово продовжені на строк до одного місяця. Тимчасова адміністрація припиняється після виконання плану врегулювання або в інших випадках за рішенням виконавчої дирекції Фонду.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з постанови Правління Національного банку України від 25.02.2016 №107 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №261 від 25.02.2016 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "РОДОВІД БАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", відповідно до якого розпочато процедуру виведення ПАТ "Родовід Банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 26 лютого 2016 року по 25 березня 2016 року включно. Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 25 березня 2016 року № 419 продовжено строк тимчасової адміністрації в неплатоспроможному банку АТ "Родовід Банк" з 26 березня 2016 року до 25 квітня 2016 року включно.

25 квітня 2016 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №610, відповідно до якого продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ "РОДОВІД БАНК" Куліша Віктора Михайловича до дати отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку АТ "РОДОВІД БАНК".

Згідно з частиною 5 статті 36 Закону № 4452-VI під час тимчасової адміністрації не здійснюється:

1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку;

3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку;

4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом;

5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

Отже, в період дії мораторію не враховуються неустойка (штраф, пені) інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Судом встановлено, що оскаржувану податкову вимогу було винесено відповідачем 05.12.2016 року, тобто в період здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Родовід Банк".

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

З огляду на викладені положення ПК України, прийняття рішення про опис майна в податкову заставу та направлення податкової вимоги є складовими процедури примусового стягнення податкового боргу.

Відповідно до п.1.3 ст.1 ПК України, цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Враховуючи, що Законом № 4452-VI, норми якого для правовідносин тимчасової адміністрації є пріоритетними по відношенню до норм інших нормативно-правових актів, передбачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, суд приходить до висновку, що під час винесення оскаржуваної податкової вимоги відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.

На підставі вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що дії податкового органу щодо направлення позивачу податкової вимоги від 05.12.2016 є протиправними не відповідає критеріям правомірності, які ставляться до рішення суб'єктів владних повноважень ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до приписів ПК України щодо банку, на який поширюються норми Закону № 4452-VI, оскільки така податкова вимога суперечить пункту 1.3 ст. 1 ПК України.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а постанову суду першої інстанції без змін.

Повний текст ухвали складений 06 вересня 2017 року.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 р. у справі № 805/1082/17-а- залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 р. у справі № 805/1082/17-а - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.

Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів після його складення в повному обсязі.

Головуючий суддя: О.О.Шишов

Судді: І.В.Сіваченко

О.О.Чебанов