
Головуючий у 1 інстанції - Аляб'єв І.Г.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2017 року справа №805/2411/17-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сухарька М.Г., Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., при секретареві судового засідання Борисові А.А., за участю представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2017 року в справі № 805/2411/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Євроландшафт» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальності «Євроландшафт» звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області № НОМЕР_1 від 28 грудня 2016 року.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2017 року адміністративний позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправним та скасовано спірне рішення податкового органу.
Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не врахування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ТОВ «Євроландшафт» надало податкову декларацію з плати за землю на 2014 рік, в якій визначило суму податкових зобовязань за цим платежем. Проте сплата орендної плати за землю була припинена товариством з квітня 2014 року. Невиконання обовязку зі сплати податків є підставою для застосування санкцій, зокрема, фінансових, передбачених п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України. При цьому чинне законодавство не ставить обовязок зі сплати податків у залежність від фінансового становища платника. Тому, на думку податкового органу, спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі проведеної камеральної перевірки в межах та у спосіб наданих відповідачу повноважень.
Окрім цього апелянт зауважує, що з 09 червня 2016 року м. Святогірськ Донецької області, на території якого розташована земельна ділянка, виключено з переліку населених пунктів, здійснення господарської діяльності на території яких звільняє субєктів господарювання від обовязку платити за користування землями державної та комунальної власності.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив задовольнити їх у повному обсязі.
Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги, а постанову суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроландшафт» (далі позивач, товариство) перебуває на обліку Словянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області як платник податків (далі відповідач, податковий орган, Словянська ОДПІ).
Між Святогірською міською радою в особі міського голови ОСОБА_4 та позивачем 16 квітня 2010 року укладено договір оренди земельної ділянки рекреаційного призначення, на підставі якого в оренду передана земельна ділянка загальною площею 14,2440 га. Нормативно грошова оцінка цієї ділянки на період будівництва готельно-розважального комплексу з водними атракціонами становить 3437960,33 грн, а після вводу в експлуатацію готельно-розважального комплексу з водними атракціонами 17192821,37 грн.
Товариство подало 22 січня 2014 року до Словянської ОДПІ декларацію з плати за землю за звітний податковий період 2014 рік. Цією декларацією визначено річну суму орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2014 рік 130930,85 гривень, за період з січня по листопад щомісячно до сплати 10910,90 грн та за грудень 10910,95 грн.
16 листопада 2016 року позивач подав до податкового органу уточнюючу декларацію з плати за землю за 2014 рік, в якій нараховано до зменшення податкове зобовязання з орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2014 рік на суму 109109,05 грн.
Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 28 грудня 2016 року, яким за порушення строку сплати суми грошового зобовязання з орендної плати за землю з юридичних осіб на 930, 916, 900, 869, 839, 808, 777, 747, 686, 655 календарних днів зобовязано ТОВ «Євроландшафт» сплатити штраф у розмірі 20 % від 109108,80, всього 21821,76 грн.
Реалізуючи право на адміністративне оскарження податкового повідомлення-рішення позивач звернувся до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області зі скаргою № 313/10 від 13.01.2017, яку рішенням № 3220/10/05-99-10-01-12-1 від 15.03.2017 залишено без задоволення, та до Державної фіскальної служби України зі скаргою № 31-03/2017 від 31.03.2017, яку рішенням № 10535/6/99-99-11-03-01-25 від 18.05.2017 також залишено без задоволення.
Вважаючи, що вказані рішення податкових органів прийняті всупереч вимогам чинного законодавства, ТОВ «Євроландшафт» звернулось до суду за захистом свого порушеного права.
Підпунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України (далі ПК України) визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з вимогами пп. 14.1.175 цієї статті податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
За приписами пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 57.1 статті 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Нормою пункту 287.3 статті 287 ПК України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі АТО) на території Донецької і Луганської областей.
З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII (далі Закон № 1669-VII).
Відповідно до ст. 1 Закону № 1669-VII період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014.
На виконання Закону № 1669-VII розпорядженнями Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року та від 02.12.2015 № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція. До вказаних населених пунктів належить м. Словянськ та м. Святогірськ Донецької області.
Статтею 6 Закону № 1669-VII (в редакції, чинній з 02.09.2014 по 07.06.2016) встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено субєктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.
За приписами ч. 3 ст. 11 Закону № 1669-VII закони та інші нормативні акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Однак, порядок звільнення від сплати за використання земельних ділянок наведеною нормою не визначений.
У відповідності до вимог п.п. 30.1. 30.2, 30.3. 30.3 статті 30 ПК України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.
Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.
Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.
За приписами п. 30.4 наведеної норми платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.
У відповідності до п. 30.9 цієї статті податкова пільга надається, зокрема, шляхом звільнення від сплати податку та збору.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що використання податкової пільги є правом платника податків, а не його обовязком.
Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Євроландшафт» скористалось правом податкової пільги за платежем орендна плата за землю з юридичних осіб шляхом подання уточнюючої декларації в строки, передбачені Податковим кодексом України. У період, за який подано уточнюючу декларацію, на позивача розповсюджувалось право субєктів господарювання бути звільненими від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.
За таких обставин суд апеляційної інстанції спростовує доводи апелянта щодо відсутності в позивача права на податкову пільгу, зокрема, через не внесення змін до Податкового кодексу України Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та погоджує висновок суду першої інстанції щодо визнання податкового повідомлення-рішення Слов'янської ОДПІ № НОМЕР_1 від 28 грудня 2016 року протиправним та необхідності його скасувати.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статями 94, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2017 року в справі № 805/2411/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Євроландшафт» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2017 року в справі № 805/2411/17-а залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 06 вересня 2017 року. Повний текст ухвали складений 06 вересня 2017 року.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після виготовлення повного тексту.
Колегія суддівМ. Г. Сухарьок
ОСОБА_5
ОСОБА_6
Судове рішення № 68656954, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 06.09.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 805/2411/17-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: