Ухвала суду № 68656790, 05.09.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Хмельова С. М.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2017 року справа №235/3098/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ястребової Л.В., суддів: Васильєвої І.А., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 31 липня 2017 р. у справі № 235/3098/17 (головуючий І інстанції Хмельова С. М.) за позовом ОСОБА_2 до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" про визнання протиправним і скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з адміністративним позовом до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське", в якому просив, визнати протиправним і скасувати рішення Красноармійського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 28 квітня 2017 року про відмову в призначенні пенсії за віком за нормами ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV); зобовязати Красноармійське обєднане управління Пенсійного фонду України Донецької області розглянути заяву про призначення пенсії за віком згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV і ч. 1 ст. 14 Закону № 1788-XII з урахуванням стажу роботи в ТОВ «Краснолиманське» з 06.09.2010 року по 31.08.2014 року і зарахувати цей стаж до пільгового стажу (а.с.2-5).

Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 31 липня 2017 року позовні вимоги задоволено. Суд першої інстанції визнав протиправним і скасував рішення Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 28 квітня 2017 року про відмову в призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком за нормами ч. 1 ст. 14 Закону № 1788-XII, п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV; зобов'язав Красноармійське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення пенсії за віком згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV і ч. 1 ст. 14 Закону № 1788-XII з урахуванням стажу його роботи в ТОВ «Краснолиманське» з 06.09.2010 року по 31.08.2014 року і зарахувати цей стаж до пільгового стажу (а.с.49-52).

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю (а.с.55-56).

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що в трудовій книжці позивача відсутній запис про звільнення з ТОВ «Краснолиманське», позивачем не надано довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, таким чином, період роботи в ТОВ «Краснолиманське» з 06.09.2010 року по 31.08.2014 року не може бути зараховано до пільгового стажу.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах апеляційної скарги відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, встановила наступне.

21 квітня 2017 року позивач звернувся до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про призначення пенсії за віком згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV і ч. 1 ст. 14 Закону № 1788-XII.

Рішенням Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову в призначенні пенсії від 28.04.2017 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком. Відмова обґрунтована тим, що відповідно до наданих документів страховий стаж позивача складає 21 рік 02 місяці 14 днів, в тому числі стаж на підземних роботах - 18 років 05 місяців 19 днів, а оскільки період його роботи на ТОВ «Краснолиманське» з 06.09.2010 року не підтверджено довідками про пільговий характер роботи, отже, період роботи з 06.09.2010 року по 31.08.2014 року на вказаному підприємстві враховано до страхового стажу, а не до пільгового (а.с.9-11).

Відповідно до копії трудової книжки, 6 вересня 2010 року позивача прийнято до ТОВ «Краснолиманське» очисного вибою підземним 4 розряду з повним підземним робочим днем в шахті тимчасово (наказ № 168к від 06.09.2010 року); 01.11.2010 року переведений гірничоробочим очисного вибою підземним 5 розряду з повним підземним робочим днем в шахті (наказ № 209к від 01.11.2010 року) (а.с.12-15).

Згідно довідки Держреєстру ПФУ «Індивідуальні відомості про застраховану особу» форми ОК-5, за позивача, як за найманого робітника, страхувальником - підприємством ТОВ «Краснолиманське» вносилися страхові внески в період з вересня 2010 року по серпень 2014 року включно, внески за кодом підстави для обліку спецстажу ЗП3014А2 (а.с.19-21).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено пільговий стаж роботи повний робочий день у вказаний період.

Колегія суддів з зазначеним висновком суду першої інстанції погоджується, з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до статті 14 Закону № 1788-ХІІ, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", знижується на 1 рік.

З метою реалізації положень зазначеної норми Кабінет Міністрів України Постановою № 202 затвердив Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії терміном не менше 25 років, у якому наведено перелік робіт і професій, що дають право на таку пільгову пенсію (далі Список)

Пунктом І зазначеного списку передбачені, підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що право на передбачену статтею 14 Закону № 1788-XII пенсію незалежно від віку мають працівники, професії яких містяться у Списку, за умови безпосередньої зайнятості на цих роботах повний робочий день та не менше 25 років. Працівники зазначених у цій статті провідних професій мають право на таку пенсію за умови, якщо вони були зайняті на відповідних роботах не менше 20 років.

Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1 Порядку).

Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідний стаж роботи позивача з повним підземним робочим днем в шахті підтверджено копією трудової книжки, запис в якій щодо посади позивача відповідає посаді передбаченій Списком. Індивідуальними відомостями про застраховану особу Пенсійного фонду України, підтверджується стаж роботи позивача у спірний період роботи з вересня 2010року по серпень 2014 року, отримання заробітної плати та сплату підприємством страхових внесків. Крім того, роботу у вказаний період також підтверджується поясненнями представника ТОВ «Краснолиманське».

Таким чином, записами в трудовій книжці та довідкою про сплату страхових внесків підприємством в спірний період, підтверджено пільгову роботу позивача.

Вищезазначені обставини спростовують доводи апелянта на те, що позивачем не було надано документів на підтвердження зайнятості повний робочий день на підземних роботах. Отже, позивачем надано усі передбачені законодавством документи щодо підтвердження пільгового стажу, зокрема Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року N 13-1) (далі Порядок № 22-1). Крім того, документи про трудовий стаж і умови роботи містяться в матеріалах пенсійної справи позивача в УПФУ і були ним надані вчасно, що не спростовується відповідачем.

Стосовно посилання апелянта на відсутність записів в трудовій книжці щодо звільнення позивача, як підставу для не зарахування спірного періоду роботи до пільгового стажу, колегія суддів зазначає, що чинним законодавство не передбачено умову звільнення особи з роботи для призначення пенсії на пільгових умовах.

Крім того, розділом ІІ Порядку № 22-1 визначено документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший. Відповідно до пункту 2.21 Порядку № 22-1, документами, які підтверджують, що особа не працює (не провадить діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), є: трудова книжка, індивідуальні відомості про застраховану особу, що надаються відділом персоніфікованого обліку за формою згідно з додатком 1 до Положення, а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення, та відомості про відсутність інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця за наявними в органі, що призначає пенсію, даними. У разі відсутності у зареєстрованої (взятої на облік) внутрішньо переміщеної особи документів, що підтверджують факт звільнення (припинення зайнятості), факт звільнення з роботи встановлюється на підставі особистої заяви із зазначенням дати, з якої особа не працює, та поясненням обставин, у зв'язку з якими неможливо внести запис у трудову книжку чи надати оригінал трудової книжки. Отже, вказаною нормою передбачено підтвердження факту звільнення з роботи, зокрема, індивідуальними відомостями про застраховану особу та поясненнями позивача.

Таким чином, наявність відповідних записів у трудовій книжці підтверджує вимоги позивача щодо зарахування зазначених періодів до стажу підземної роботи за статтею 14 Закону №1788-XII. Витребування додаткових довідок про спеціальний пільговий характер роботи є зайвим, оскільки трудова книжка містить в собі повну інформацію щодо професії, передбаченої зазначеною нормою, підземного характеру роботи.

Також, колегія суддів зазначає, що за положенням ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV передбачено право відповідача на проведення перевірки. Згідно до п. 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV, затвердженого Постановою Правління ПФУ від 07.07.2014 р. № 13-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Отже, відповідач, маючи сумніви щодо підтвердження факту наявності у позивача пільгового стажу та враховуючи конкретні обставини справи, має право на звернення до підприємства на якому працювала особа із вимогою про надання необхідних додаткових документів.

Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України» від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначений вище період роботи позивача підлягає зарахуванню до пільгового стажу.

Згідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області - залишити без задоволення.

Постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 31 липня 2017 р. у справі № 235/3098/17 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Л.В. Ястребова

Судді: І.А. Васильєва

ОСОБА_3