Ухвала суду № 68656738, 05.09.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кошкош О.О.

Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2017 року справа № 805/4691/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сухарька М.Г., Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., при секретареві судового засідання - Борисові А.А., за участю представника позивача - Стрілкової Н.В., представника відповідача - Тімонова А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 року в справі № 805/4691/16-а за позовом Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Новокраматорський машинобудівний завод» звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби № 0000223900 від 08.08.2016 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 2141027,28 грн та застосування штрафних санкцій у розмірі 535256,82 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 року адміністративний позов задоволено, внаслідок чого скасовано спірне рішення податкового органу.

Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби, не погодившись з судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не повне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивачем укладено договори із контрагентами, які зареєстровані у Великобританії та мають організаційно-правову форму LLP (партнерство з обмеженою відповідальністю). Державна фіскальна служба України отримала від компетентного органу Великобританії відповідь № G000323 від 12.03.2015 на запит щодо оподаткування компаній з такою організаційно-правовою формою. Згідно з вказаною відповіддю доходи компаній з організаційно-правовою формою LLP є доходами партнерів (учасників). У той же час учасники контрагентів позивача зареєстровані в офшорних зонах. Апелянт звертає увагу суду, що оскільки безпосередньо партнерства у Великобританії податок на прибуток не сплачують, а сплачують їх учасники в країнах, які мають або «низькоподаткову» юрисдикцію, або повністю звільнені від податків, до спірних правовідносин мають застосовуватись положення п. 161.2 ст. 161 Податкового кодексу України.

За таких обставин податковий орган наголошує на правомірності податкового повідомлення-рішення № 0000223900 від 08.08.2016.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а постанову суду залишити без змін з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що в період з 30.03.2016 по 29.06.2016 Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби (далі - відповідач, СДПІ у м. Донецьку) було проведено планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» (далі - позивач, ПрАТ «НКМЗ», товариство) з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2015.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт № 422/28-0346-05763599 від 21.07.2016.

У висновках акту зазначено, що в перевіреному періоді ПрАТ «НКМЗ» порушено:

- п. 161.2 ст. 162 Податкового кодексу України (в редакції що діяла до 01.01.2015), в результаті чого занижено податок на прибуток за період, що перевірявся на загальну суму 2268137,14 грн, у т.ч. за 2 півріччя 2012 року в сумі 127109,86 грн, за 2013 рік у сумі 1259543,57 грн, за 2014 рік у сумі 881483,71 грн;

- пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 9 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати суми узгоджених грошових зобов'язань авансових внесків з податку на прибуток звітного розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку за 2013 рік у загальній сумі 13432,00 грн з затримкою до 30 календарних днів;

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 Податкового кодексу України, внаслідок чого ПрАТ «НКМЗ» завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту на загальну суму 20924492,00 грн, у т. ч. по періодах: січень 2013 року на суму 385495,00 грн, лютий 2013 року на суму 1050351,00 грн, березень 2013 року на суму 1894748,00 грн, квітень 2013 року на суму 3092814,00 грн, травень 2013 року на суму 1690093,00 грн, червень 2013 року на суму 1076390,00 грн, липень 2013 року на суму 1577086,00 грн, серпень 2013 року на суму 966640,00 грн, вересень 2013 року на суму 105922,00 грн, жовтень 2013 року на суму 211667,00 грн, листопад 2013 року на суму 62370,00 грн, грудень 2013 року на суму 28766,00 грн, січень 2014 року на суму 300025,00 грн, лютий 2014 року на суму 119959,00 грн, березень 2014 року на суму 176222,00 грн, квітень 2014 року на суму 106433,00 грн, травень 2014 року на суму 143197,00 грн, червень 2014 року на суму 155175,00 грн, липень 2014 року на суму 455491,00 грн, серпень 2014 року на суму 402300,00 грн, вересень 2014 року на суму 51700,00 грн, жовтень 2014 року на суму 833948,00 грн, листопад 2014 року на суму 892711,00 грн, грудень 2014 року на суму 463987,00 грн, січень 2015 року на суму 373347,00 грн, лютий 2015 року на суму 458369,00 грн, березень 2015 року на суму 518428,00 грн, квітень 2015 року на суму 1444062,00 грн, травень 2015 року на суму 43232,00 грн, червень 2015 року на суму 104423,00 грн, липень 2015 року на суму 1088560,00 грн, серпень 2015 року на суму 79650,00 грн, жовтень 2015 року на суму 435341,00 грн, листопад 2015 року на суму 126252,00 грн, грудень 2015 року на суму 9338,00 грн;

- п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму ПДВ, заявленого до відшкодування на загальну суму 20551145,00 грн, у т. ч. по періодах: лютий 2013 року на суму 385495,00 грн, березень 2013 року на суму 2945099,00 грн, травень 2013 року на суму 3092814,00 грн, червень 2013 року на суму 1690093,00 грн, липень 2013 року на суму 1076390,00 грн, серпень 2013 року на суму 1577086,00 грн, вересень 2013 року на суму 966640,00 грн, жовтень 2013 року на суму 105922,00 грн, листопад 2013 року на суму 211667,00 грн, грудень 2013 року на суму 62370,00 грн, січень 2014 року на суму 28766,00 грн, лютий 2014 року на суму 300025,00 грн, березень 2014 року на суму 119959,00 грн, квітень 2014 року на суму 176222,00 грн, травень 2014 року на суму 106433,00 грн, червень 2014 року на суму 143197,00 грн, липень 2014 року на суму 155175,00 грн, серпень 2014 року на суму 455491,00 грн, вересень 2014 року на суму 402300,00 грн, жовтень 2014 року на суму 51700,00 грн, листопад 2014 року на суму 833948,00 грн, грудень 2014 року на суму 892711,00 грн, січень 2015 року на суму 463987,00 грн, лютий 2015 року на суму 458369,00 грн, березень 2015 року на суму 518428,00 грн, квітень 2015 року на суму 1444062,00 грн, травень 2015 року на суму 43232,00 грн, червень 2015 року на суму 104423,00 грн, липень 2015 року на суму 1088560,00 грн, серпень 2015 року на суму 79650,00 грн, жовтень 2015 року на суму 435341,00 грн, листопад 2015 року на суму 126252,00 грн, грудень 2015 року на суму 9338,00 грн;

- ст. 2 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»;

- підпункт 3.1.13 пункту 3.1 розділу III Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1020, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.01.2011 за № 46/18784, підпункт 3.1.13 пункту 3.1 розділу III Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 21.01.2014 № 49, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.02.2014 за № 228/25005, пункт 3.1 розділу III Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованого в Мін'юсті України 30.01.2015 за № 111/26556: у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і утриманого з них податку за формою 1-ДФ, наданих до ДПІ у м. Краматорську при заповненні графи 2 «Податковий номер або номер серія та номер паспорта» з помилками відображені реєстраційні номери облікових карток платників податків по 4 фізичним особам;

- пункт 51.1 статті 51, підпункт «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і утриманого з них податку за формою 1-ДФ не включені відомості про виплачені доходи за ознакою доходу 109 - «дохід у вигляді дивідендів» за 2 квартал 2014 року по 282 фізичним особам, за 1 квартал 2015 року по 282 фізичним особам;

- пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України в частині не відображення у звіті про контрольовані операції за 2014 рік окремої господарської операції.

Не погодившись із висновками акту, позивач подав до СДПІ у м. Донецьку заперечення № 015/1420 від 27.07.2016, у відповідь на які податковий орган листом № 7716/10/28-03-46 від 03.08.2016 сповістив товариство, що висновки акту, незгоду з якими викладено в п. 1, 3 Заперечень в частині заниження податку на прибуток за період, що перевірявся, викласти в наступній редакції:

- перевіркою встановлено порушення п. 161.2 ст. 161 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за період, що перевірявся, на загальну суму 2268137,14 грн, у т. ч. за 2 півріччя 2012 року в сумі 127109,86 грн, за 2013 рік у сумі 1259543,57 грн, за 2014 рік у сумі 881483,71 грн.

На підставі акту № 422/28-0346-05763599 від 21.07.2016 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000223900 від 08.08.2016 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 2141027,28 грн та застосування штрафних санкцій у розмірі 535256,82 грн.

ПрАТ «НКМЗ» не погодилось з таким рішенням податкового органу та звернулось до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби зі скаргою № 015/1570 від 23.08.2016, за результатами розгляду якої винесено рішення № 6506/10/28-10-10-4-33 від 27.10.2016 про залишення податкового повідомлення-рішення без змін, а скарги - без задоволення.

Вважаючи, що перелічені рішення прийняті всупереч нормам чинного законодавства, Приватне акціонерне товариство «Новокраматорський машинобудівний завод» звернулось до суду за захистом свого порушеного права.

За приписами п. 134.1 та 134.2 ст. 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у цьому розділі об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Порядок визначення доходів та їх склад регламентовано ст. 135 ПК України, так відповідно до п. 135.1 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 161.2 ст. 161 ПК України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що в разі укладення договорів, які передбачають здійснення оплати товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів, що мають офшорний статус, чи при здійсненні розрахунків через таких нерезидентів або через їх банківські рахунки, незалежно від того, чи здійснюється така оплата (в грошовій або іншій формі) безпосередньо або через інших резидентів або нерезидентів, витрати платників податку на оплату вартості таких товарів (робіт, послуг) включаються до складу їх витрат у сумі, що становить 85 відсотків вартості цих товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 161.3 ст. 163 ПК України під терміном «нерезиденти, що мають офшорний статус» розуміються нерезиденти, розташовані на території офшорних зон, за винятком нерезидентів, розташованих на території офшорних зон, які надали платнику податку виписку із правоустановчих документів, легалізовану відповідною консульською установою України, що свідчить про звичайний (неофшорний) статус такого нерезидента. При існуванні договорів, визначених абзацом першим цього пункту, платник податку має послатися на наявність зазначеної виписки у поясненні до податкової декларації.

Отже, для застосування правил п. 161.2 ст. 161 ПК України, оплата по договору має здійснюватися безпосередньо на користь нерезидента з офшорним статусом, або через офшорних нерезидентів чи через їх банківські рахунки.

Судом встановлено, що контрагенти позивача Brexwood Special LLP, ОМЕХ Distribution (UK) LLP, MetAlliance LLP та APRICOT TRADE LLP, за контрактами з яким ПрАТ «НКМЗ» здійснювало імпорт товарів протягом 2012-2014 років, зареєстровані та розташовані на території Великобританії.

Перелік офшорних зон встановлений розпорядженням Кабінету Міністрів України від № 143-р 23 лютого 2011 року та в ньому відсутня територія Великобританії.

Згідно з підпунктом «а» п. 14.1.122. ст. 14 ПК України нерезиденти - це, зокрема, іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджує висновок, викладений в оскаржуваній постанові, що знаходження засновників контрагента виконавця MetAlliance LLP на території Британських Віргінських островів, APRICOT TRADE LLP, ОМЕХ Distribution (UK) LLP - у Белізі, які є офшорною зоною не може свідчити про офшорний статус самих контрагентів, оскільки для отримання офшорного статусу нерезидентом, в офшорній зоні має розташовуватися безпосередньо юридична особа нерезидента, а не його засновники (учасники). Отже доводи апелянта щодо застосування до спірних правовідносин законодавства Великобританії не підлягають задоволенню, оскільки суперечать положенням чинного податкового законодавства.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статями 94, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 року в справі № 805/4691/16-а за позовом Приватного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 року в справі № 805/4691/16-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 05 вересня 2017 року. Повний текст ухвали складений 06 вересня 2017 року.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після виготовлення повного тексту.

Колегія суддів М. Г. Сухарьок

А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук