Ухвала суду № 68656723, 05.09.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Капітонов В.І.

Суддя-доповідач - Ястребова Л. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2017 року справа №242/550/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Ястребової Л.В., суддів Васильєвої І.А., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 28 липня 2017 року у справі № 242/550/17 (головуючий І інстанції Капітонов В.І.) за позовом ОСОБА_2 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

13 лютого 2017 року ОСОБА_2 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області (надалі - відповідач, Управління) про визнання протиправними дії відповідача в частині винесення рішення від 23.12.2016 року про відмову в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і неврахування відповідачем при обчисленні пільгового стажу по Списку № 1 відомостей про роботу з 01.01.1992 року по 20.09.1993 року на підприємстві Шахта «Дуванна» на посаді начальника зміни, постійно пов'язаного з підземними роботами та з 01.12.2015 року по 30.11.2016 року на посаді заступника головного інженера по виробництву ВП Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» та скасування вищевказаного рішення відповідача, як незаконне, зобов'язавши відповідача вчинити дії щодо переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням відомостей пільгового стажу по Списку № 1 про роботу з 01.01.1992 року по 20.09.1993 року на підприємстві Шахта «Дуванна» на посаді начальника зміни, постійно пов'язаного з підземними роботами та з 01.12.2015 року по 30.11.2016 року на посаді заступника головного інженера по виробництву ВП Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» (а.с. 2-4).

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 19 травня 2017 року замінено первісного відповідача у справі - Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області на належного - Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (а.с. 75).

Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 28 липня 2017 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області від 23 грудня 2016 року про відмову ОСОБА_2 у переведенні на пенсію із зниженням пенсійного віку.

Зобов'язано Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 19 грудня 2016 року № 2498 про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов'язано Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області при повторному розгляді заяви № 2498 від 19 грудня 2016 року зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_2 наступні періоди його роботи:

- з 01 січня 1992 року по 20 вересня 1993 року на посаді начальника зміни, повязаного з підземними роботами, на підприємстві Шахта «Дуванна»;

- з 01 листопада 2015 року по 02 серпня 2016 року на посаді заступника головного інженера з виробництва ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля».

Стягнуто на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського обєднаного управління Пенсійного фонду України судові витрати по справі в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 84-85).

Відповідач із таким судовим рішенням не погодився, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити у повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивачем не надано до Управління довідки про спуски на підприємстві Шахті «Дуванна», у зв'язку з чим, неможливо підтвердити зайнятість позивача протягом 50 і більше відсотків під землею у період з 01.01.1992 року по 20.09.1993 року на підприємстві Шахта «Дуванна» і відповідно, у Управління не було підстав для обрахування вказаного періоду роботи позивача за Списком № 1. Крім того, апелянт вказує, що період роботи позивача з 01.11.2015 року по 02.08.2016 року не зараховано до пільгового стажу оскільки підприємством не сплачено страхові внески (а.с. 79-82).

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої, апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач, ОСОБА_2 звернувся 19 грудня 2016 року до відповідача із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком згідно вимог п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 р. ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 40).

23 грудня 2017 року відповідачем прийнято рішення про відмову в призначенні пільгової пенсії.

В обґрунтування підстав для відмови позивачу в переведенні на пенсію із зниженням пенсійного віку за нормами п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 р. ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, не зарахувавши, при цьому, період роботи позивача з 01.01.1992 року по 20.09.1993 року на посаді начальника зміни, зв'язаного з підземними роботами на підприємстві Шахта «Дуванна», оскільки не надана довідка про підземні спуски в шахту. Управління також зазначило, що стаж позивача на підземних роботах складає лише 06 років 07 місяців, замість необхідних 8 років (а.с. 9).

Позивач, вважаючи таке рішення відповідача неправомірним, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Із письмових заперечень, поданих пенсійним фондом проти адміністративного позову вбачається, що до пільгового стажу не зараховано окрім періоду роботи позивача з 01.01.1992 року по 20.09.1993 року на посаді начальника зміни, зв'язаного з підземними роботами на підприємстві Шахта «Дуванна» також період роботи з 01 листопада 2015 року по 02 серпня 2016 року на посаді заступника головного інженера з виробництва ВП « Шахта « Росія» ДП « Селидіввугілля» через несплату страхових внесків, та період роботи з 03 серпня 2016 року по 30 листопада 2016 року на посаді заступника головного інженера з виробництва на ВП « Шахта « Росія» ДП « Селидіввугілля», оскільки відповідно до Списку № 1, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 24 червня 2016 року, передбачені тільки працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах (а.с. 36-39).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Спірним питанням даної справи є правомірність прийняття відповідачем рішенням про відмову позивачу у призначенні пенсії відповідно до статті 13 п. «а» Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу по Списку № 1.

Згідно п. 2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Щодо вимоги позивача про зарахування періоду роботу з 01.01.1992 року по 20.09.1993 року на підприємстві Шахта «Дуванна» на посаді начальника зміни, постійно пов'язаного з підземними роботами колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.. 48 Кодексу законів про працю, ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Так, з копії трудової книжки ОСОБА_2 НОМЕР_1 видно, що позивач, у період, у т.ч. з 01.01.1992 року по 20.09.1993 року працював на шахті ім. XXV з'їзду КПРС виробничого об'єднання «Краснодонвугілля», яке в подальшому перейменоване на «Шахта «Дуванна» виробничого об'єднання «Краснодонвугілля»» на підставі наказу голови Державного комітету України з вугільної промисловості від 13.10.1992 року № 107 на посаді начальника зміни, постійно пов'язаного з підземними роботами (а.с. 7).

Крім того, слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (чинною на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок № 637)

Згідно пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

За змістом цієї норми вбачається, що необхідність надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників виникає при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Колегія суддів зазначає, що позивачем до відповідача разом із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 надано довідку, уточнюючу особливий характер роботи або умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії № 287, в якій зазначено, що позивач, серед іншого, у період з 19 липня 1989 року по 20 вересня 1993 року працював на посаді начальника зміни, постійно пов'язаного з підземними роботами більше 50% робочого часу (а.с. 14,50).

Наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 №383 затверджений Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Пунктом 3 цього Порядку встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Колегія суддів зазначає, що професія «начальник зміни» віднесена до Списку №1, розділ І «Гірничі роботи» 10100000, позиція - 1010100г-24043, п.п. 1010100 г «робітники, керівники, фахівці та службовці, зайняті на підземних роботах 50 відсотків і більше робочого часу на рік в обліковому періоді відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 року № 10.

Апелянт обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що позивачем не надано до Управління довідки про спуски на підприємстві Шахті «Дуванна», у зв'язку з чим, неможливо підтвердити зайнятість позивача протягом 50 і більше відсотків під землею у період з 01.01.1992 року по 20.09.1993 року на підприємстві Шахта «Дуванна» і відповідно, у Управління не було підстав для обрахування вказаного періоду роботи позивача за Списком № 1.

Колегія суддів зазначений довід апелянта не приймає до уваги, оскільки трудовою книжкою, копія якою наявна в матеріалах справи, а також уточнюючою довідкою у повному обсязі підтверджують той факт, що позивач працював на підземних роботах 50 % і більше робочого часу, а відсутність довідки про спуски в шахту не може впливати на встановлені Законом пільги позивача щодо пенсійного забезпечення.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що Селидівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області неправомірно не зараховано до пільгового стажу ОСОБА_2 період роботи з 01 січня 1992 року по 20 вересня 1993 року на посаді начальника зміни, пов'язаного з підземними роботами, на підприємстві Шахта «Дуванна», оскільки записи у трудовій книжці і, крім того, уточнююча довідка підтверджують той факт, що позивач у спірний період працював на підземних роботах 50 % і більше робочого часу, а отже, цей період роботи позивача повинен зараховуватися до пільгового стажу.

Щодо зарахування до пільгового стажу періоду роботи ОСОБА_3 з 01 листопада 2015 року по 02 серпня 2016 року на посаді заступника головного інженера з виробництва ВП « Шахта « Росія» ДП « Селидіввугілля», який відповідачем не зараховано до пільгового стажу через несплату страхових внесків, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-XV (в редакції чинній на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії) (надалі - Закон № 1058-XV), страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначено у ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 1058-XV.

Так, абз. 1 ч. 1 ст. 20 Закону № 1058-XV передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі

Відповідно до ч. 2 цієї статті, обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Згідно ч. 10 вищенаведеної статті, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до положень ст.106 Закону № 1058-XV, відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

За змістом вищезазначених норм вбачається, що обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2, в період з 01 листопада 2015 року по 02 серпня 2016 року працював на посаді заступника головного інженера з виробництва ВП «Шахта Росія» ДП «Селидіввугілля».

На підтвердження того, що із заробітної плати позивача утримувалися страхові внески, в матеріалах справи наявна довідка ВП «Шахта Росія» ДП «Селидіввугілля» № 65 від 30.01.2017 року (а.с. 20).

В матеріалах справи наявна довідка з Державного реєстру Пенсійного фонду України «Індивідуальні відомості про застраховану особу» форми ОК-5 відносно ОСОБА_3, з якої вбачається, що ВП «Шахта Росія» ДП «Селидіввугілля», за позивача, як за найманого робітника у період з 01.11.2015 року по 02.08.2016 року не вносилися страхові внески (а.с. 51-54).

Разом з тим, як вже зазначалось вище, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

За таких обставин, судова колегія зазначає, що позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання підприємством, в якому він працює, обов'язку щодо сплати страхових внесків. Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство - страхувальник, в якому працює позивач. Саме він нараховує страхові внески із заробітної плати застрахованої особи, що підтверджується індивідуальними відомостями про нараховану особу. За несвоєчасність сплати страхувальником нарахованих страхових внесків із заробітної плати, застрахована особа відповідальності не несе.

На підставі викладеного, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством - страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового та пільгового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи.

Дана правова позиція також викладена в інформаційному листі ВАСУ № 212/11/14-14 від 18.02.2014 року.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що період роботи ОСОБА_2 з 01.11.2015 року по 02.08.2016 року на ВП «Шахта Росія» ДП «Селидіввугілля» повинен бути зарахований до пільгового стажу.

Що стосується періоду роботи ОСОБА_2 з 03.08.2016 року по 30.11.2016 року та зобов'язання відповідача перевести останнього з пенсії по інвалідності на пенсі за віком, що в цій частині постанова суду першої інстанції не оскаржується.

В даному випадку, відповідачем, відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, не доведено перед судом апеляційної інстанції правомірність своїх дій та не переконано судову колегію, що рішення винесено ним правомірно.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню, з дотриманням вимог ст. 159 КАС України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на це, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Селидівського міського суду Донецької області від 28 липня 2017 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області - залишити без задоволення.

Постанову Селидівського міського суду Донецької області від 28 липня 2017 року у справі № 242/550/17 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.В. Ястребова

Судді І.А. Васильєва

І.Д. Компанієць