Ухвала суду № 68656428, 31.08.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

31 серпня 2017 рокусправа № 808/1081/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В. Юрко І.В.

секретар судового засідання: Спірічев Я.В.

за участі представника позивача Шокурова Д.Г.

представника відповідача Шульковської І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06.06.2017 р. в справі № 808/1081/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Істейт» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МД Істейт» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі - Офіс ВПП) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002244706 від 18.04.2017 р. про застосування штрафних санкцій в розмірі 1158,28 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.06.2017 р. позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт вказує, що позивачем сплачено грошове зобов'язання з податку на нерухоме мано, відмінне від земельної ділянки, за 4 квартал 2016 р. по граничному строку сплати 29.01.2017 р. тільки 30.01.2017 р., тобто порушено граничні строки сплати узгодженого податкового зобов'язання. Вказане порушення виникло у зв'язку з тим, що фактично позивачем сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання на рахунок для сплати такого податку за місцем обліку платника у 2016 р., тоді як позивач листом від 05.01.2017 р. повідомлений про включення його до реєстру великих платників податків на 2017 р. та переведення на податкове супроводження до Запорізького управління Офісу великих платників податків з 01.01.2017 р. У додатках до зазначеного листа позивачу надано перелік рахунків для сплати податків і зборів. Оскільки позивачем на відповідний рахунок сплачено податок тільки 30.01.2017 р., вважається, що позивачем порушено граничні строки сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі свідоцтв про право власності від 15.10.2007 р. позивач є власником об'єктів нерухомості за адресою: 69006, м. Запоріжжя, вул. В. Лобановського, 6-а.

У відповідності до пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України позивачем складено податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік на суму 46331,12 грн. від 19.02.2016, в якій задекларовано щоквартальне грошове зобов'язання з податку на нерухоме майно в сумі 11582,78 грн., яку 19.02.2016 р. відповідно до вимог пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України подано до контролюючого органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування засобами телекомунікаційного електронного зв'язку з накладенням ЕЦП до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя.

Позивачем сплачено щоквартально до місцевого бюджету м. Запоріжжя авансові внески з податку на нерухоме майно, відображені в річній податковій декларації, до 30 числа місяця, що наступає за звітним періодом, а саме: 27.04.2016 р. в сумі 11582,78 грн. за 1 квартал 2016 р. (Ленінський р-н м. Запоріжжя); 27.07.2016 р. в сумі 11582,78 грн. за 2 квартал 2016 р. (Ленінський р-н м. Запоріжжя); 27.10.2016 р. в сумі 11582,78 грн. за 3 квартал 2016 р. (Дніпровський р-н м. Запоріжжя); 27.01.2017 р. в сумі 11582,78 грн. за 4 квартал 2016 р. (Дніпровський р-н м. Запоріжжя); 30.01.2017 р. в сумі 11582,78 грн. за 4 квартал 2016 р. (УК у м. Запоріжжі/код платежу СДПІ).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що платіж від 27.01.2017 р. в сумі 11582,78 грн. є належною сплатою податку на нерухоме майно, а авансовий внесок з податку на нерухоме майно, сплачений позивачем у бюджет м. Запоріжжя платіжним дорученням від 30.01.2017 р., є передплатою та саме як передплата він відображений у інтегрованій картці позивача, яка ведеться у ДФС.

Відповідачем проведено камеральну перевірку, за результатами якої складено акт № 255/28-10-47-06/32040840 від 20.03.2017 р., яким встановлено порушення абз. «б» пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України (порушення граничного терміну сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (нежитлової нерухомості) за IV квартал 2016 р. згідно з податковою декларацією з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 р. № 9021112626 від 19.02.2016 р., з затримкою до 30 календарних днів).

На підставі акту камеральної перевірки винесено податкове повідомлення рішення № 0002244706 від 18.04.2017 р., яким до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 1158,28 грн.

До 01.01.2017 р. позивач перебував за основним місцем обліку у Запорізькій ОДПІ (Дніпровський р-н), а з 01.01.2017 р. переведений на податкове супроводження до Запорізького Офісу ВПП ДФС.

Оскільки відповідно до пп. 266.9.1 п. 266.9 ст. 266 Податкового кодексу України податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем обґрунтовано сплачено податок за місцем розташування об'єкта оподаткування в строк, встановлений законодавством, відповідно, застосування штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням є протиправним.

Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

За приписами пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України в редакції на час виникнення спірних правовідносин платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Згідно з пп. 266.9.1 п. 266.9 ст. 266 цього кодексу податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Відповідно до абз. «б» пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Відтак податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується юридичними особами за місцем розташування об'єкта нерухомого майна авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Тобто, є правильним висновок суду першої інстанції, що позивачем обґрунтовано сплачено 27.01.2017 р. податок за місцем розташування об'єкта оподаткування, тобто в строк, встановлений законодавством, відповідно, застосування штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням є протиправним.

Доводи апелянта про зміну місця обліку платника податків з 2017 р., у зв'язку з чим позивач повинен був здійснити сплату цього податку за реквізитами саме Офісу ВПП, які доведені платнику листом від 05.01.2017 р., є необґрунтованими, оскільки місце обліку платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не має правового значення для визначення місця сплати такого податку через імперативне встановлення пп. 266.9.1 п. 266.9 ст. 266 Податкового кодексу України вимоги про сплату податку за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06.06.2017 р. в справі № 808/1081/17 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06.06.2017 р. в справі № 808/1081/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Істейт» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 01.09.2017 р.

Головуючий: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Суддя: І.В. Юрко