Ухвала суду № 68656348, 01.09.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

01 вересня 2017 року м. Київ № 826/10684/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., ознайомившись із позовною заявою

за позовомОСОБА_1до третя особа:Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС при Міністерстві соціальної політики України Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністраціїпровизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС при Міністерстві соціальної політики України, третя особа: Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Ознайомившись із позовною заявою, суд встановив її невідповідність вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви та доданих до неї документів, ОСОБА_1 оскаржує рішення Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 26.01.2017 №1.

Разом з ти, відповідно до позовної заяви, позивач вказує відповідачем - Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС при Міністерстві соціальної політики України.

Згідно із частиною третьою статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

При цьому, у відповідності до частини другої статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

Водночас, ставки сплати судового збору визначені статтею 4 Закону України "Про судовий збір", де вказано, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом із тим, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" передбачено, що з 1 січня 2017 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 1600 гривень.

Окрім того, суд звертає увагу, що згідно із частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Враховуючи звернення позивача до адміністративного суду із двома позовними вимогами немайнового характеру, з огляду на приписи вищезазначеної статті, судовий збір повинен становити 1280 грн., однак, позивачем не надано жодного належного доказу сплати судового збору за подання адміністративного позову

Поряд з цим, ОСОБА_1 просить суд відстрочити сплату судового збору до винесення рішення по справі.

Розглянувши зазначене клопотання позивача, суд вважає за належне зазначити, що відстрочення та розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати особи, яка через важкий майновий стан не може його сплатити, направлено на забезпечення доступності до правосуддя та реалізацію права таких осіб на судовий захист.

Так, відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Ця норма також кореспондується із нормою частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, оскільки єдиною підставою для вчинення судом зазначених вище дій є майновий стан заявника, обґрунтування пов'язаних із цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається саме на цю особу.

Між тим, суд звертає увагу на викладену у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» позицією про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Більше того, такі підстави створюють нерівне відношення законодавчих норм в частині сплати судового збору щодо інших позивачів, а тому суперечать положенням статті 129 Конституції України та статті 10 Кодексу адміністративного України, відповідно до яких усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками майнового стану або іншими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Таким чином, суд вважає за належне вказати, що зазначені вище недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду із посиланням на реквізити даної ухвали:

- оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі відповідно до приписів Закону України «Про судовий збір»;

- належним чином оформленої позовної заяви у відповідності вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, з визначенням належного відповідача та її копії у кількості визначених відповідачів.

Керуючись статтями 106 та 108 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

2. Встановити позивачу строк до 30.09.2017 для усунення недоліків позовної заяви.

3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 КАС України та може бути оскаржена у порядку і строки, встановлені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Літвінова А.В.