Постанова № 68656056, 29.08.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 серпня 2017 р. № 820/4715/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Боднар І.Ю.,

представника позивача - Лісничої Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АРКСТОУН" до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРКСТОУН" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 27.04.2016 №0000491201;

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 27.04.2016 №0000501201;

- акт камеральної перевірки від 04.04.2016 №626/20-31-12-01-10/34390731.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що контролюючим органом в акті камеральної перевірки від 04.04.2016 №626/20-31-12-01-10/34390731 сформовано висновки, які суперечать обставинам справи, а відтак спірні податкові повідомлення - рішення є безпідставними та необґрунтованими, а відтак просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав свою правову позицію в повному обсязі.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув. У своїх письмових запереченнях, представник відповідача зазначив, що контролюючим органом було проведено нарахування штрафних санкцій у відповідності та згідно вимогам Податкового кодексу України, а відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "АРКСТОУН" пройшло передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації та з 26.06.2006 року перебуває на податковому обліку.

З матеріалів справи вбачається, що фахівцями Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, ст. 76 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість по податковим деклараціями від 17.01.2014 №9087761037, від 17.02.2014 №9007458096, від 13.03.2014 №9012843662, від 11.04.2014 №9019463150, від 17.06.2014 № 9034414115, від 14.08.2014 №9046966685, від 17.09.2014 №9053225034, від 15.10.2014 №9059131972, від 19.01.2015 №9078311825, від 16.11.2015 №9234105407.

Результати перевірки викладені в акті від 04.04.2016 №626/20-31-12-01-10/34390 (а.с. 12-13).

За наслідками перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем терміну сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість за деклараціями 2014-2015 року, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (а.с. 13).

На підставі зазначених висновків контролюючим органом прийнято податкові повідомлення - рішення № 27.04.2016 №0000491201, від 27.04.2016 №0000501201.

За визначенням ст. 46.1 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Як вбачається з висновків акту перевірки від 04.04.2016 №626/20-31-12-01-10/34390 позивач порушив терміни сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за 2014-2015 року.

Суд вважає не обґрунтованим посилання представника позивача на Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VIII та Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" №71-VIII, норми яких встановлюють обмеження щодо проведення перевірок суб'єктів господарювання контролюючими органами.

Відповідно до Закону №76 (п.8 розділу ІІІ "Прикінцеві положення") установлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня-червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

В свою чергу, Законом №71 (п.3 розділу ІІ "Прикінцеві положення") визначено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібно-роздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Відповідно до ст. 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Таким чином, під час камеральної перевірки перевіряються дані повноти нарахування та сплати зобов'язань самостійно поданих платником податків, а тому суд вважає, що дія мораторію не розповсюджується на вказані перевірки.

Згідно висновків акту камеральної перевірки встановлено, що ТОВ «Аркстоун» порушено терміни сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, чим порушено п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, а саме:

- по декларації від 17.01.2014 № 9087761037 на суму 37 849,0 грн., (термін сплати 30.01.2014) погашено наступним чином: частково переплатою у розмірі 15 020,58 платіжними дорученнями від 20.02.2014 № 126 на суму 441,0 грн., з порушенням термі сплати на 21 календарний день; від 13.03.2014 № 141 на суму 3 000,0 грн., з порушень терміну сплати на 42 календарних дня; від 13.03.2014 №142 на суму 4 160,0грн.., з порушенням терміну сплати на 42 календарних дня; від 04.04.2014 № 152 на суму 2 000,0 грн., з порушенням терміну сплати на 64 календарних дня; від 14.04.2014 № 157 на суму 1 534,0 грн., з порушення терміну сплати на 74 календарних дня; від 12.05.2014 № 164 на суму 1 500,0 грн., з порушенням терміну сплати на 102 календарних дня; від 22.05.20 № 173 на суму 1 328,42 грн., з порушенням терміну сплати на 112 календарних днів: 27.06.2014 № 177 на суму 1 000,0 грн., з порушенням терміну сплати на 148 календар днів; від 27.06.2014 №178 на суму 1 000,0 грн., з порушенням терміну сплати на 148 календарних днів; від 07.07.2014 № 183 на суму 3 642,1 грн., з порушенням терміну сплати на 158 календарних днів; інкасовим дорученням від 07.08.2014 № 1199 на суму 3 222,9 з порушенням терміну сплати на 189 календарних днів;

- по декларації від 17.02.2014 №9007458096 на суму 441,0 грн. (термін сплати 02.03.2014), погашено інкасовим дорученням від 07.08.2014 № 1199 на суму 441,0 з порушенням терміну сплати на 158 календарних днів;

- по декларації від 13.03.2014 №9012843662 на суму 4 160,0 грн. (термін сплати до 30.03.2014), погашено інкасовим дорученням від 07.08.2014 № 1199 на суму 4 160,0 порушенням терміну сплати на 130 календарних днів;

- по декларації від 11.04.2014 №9019463150 на суму 1 534,0 грн. (термін сплати до 30.04.2014), погашено інкасовим дорученням від 07.08.2014 № 1199 на суму 1 534,0 порушенням терміну сплати на 95 календарних днів;

- по податковому повідомленню - рішенню від 15.06.2011 №0000061800 на 72 959,0 грн. (термін сплати 10.06.2014), погашено інкасовим дорученням від 07.08 № 1199 на суму 58 367,0 грн., з порушенням терміну сплати на 59 календарних днів;

- по декларації від 17.06.2014 №9034414115 на суму 4 311,0 грн. (термін сплати 30.06.2014), погашено інкасовим дорученням від 07.08.2014 № 1199 на суму 4 311,0 з порушенням терміну сплати на 38 календарних днів;

- по декларації від 14.08.2014 №9046966685 на суму 32 586,0 грн. (термін сплати 30.08.2014), частково погашено переплатою у розмірі 31284,87 грн., та платіжним дорученням від 29.09.2014 №242 на суму 1 301,13 грн., з порушенням терміну сплати на календарних днів;

- по декларації від 17.09.2014 № 9053225034 на суму 37 500,0 грн. (термін сплати 30.09.2014), частково погашено переплатою у розмірі 8 683,9 грн., та платіжними дорученнями від 11.11.2014 № 248 на суму 1830,4 грн., з порушенням терміну сплати на 42 календарних дні; інкасовими дорученнями від 19.11.2014 № 1686 на суму 3 560,84 грн., з порушенням терміну сплати на 58 календарних днів; платіжним дорученням від 19.11.2014 № 1684 на суму 25,0 грн., з порушенням терміну сплати на 58 календарних днів; платіжним дорученням від 19.12.2014 на суму 23 399,86 грн., з порушення терміну сплати на 80 календарних днів.

Згідно зі ст. 57.1 Податкового кодексу України (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, з правового аналізу вищезазначених норм права вбачається, що Податковим

кодексом України передбачено відповідальність саме за затримку сплати податкового зобов'язання, тобто не перерахування коштів до Державного бюджету України з відповідного податку у строк, встановлений Кодексом.

Системний аналіз наведених норм доводить, що погашення податкового боргу, виконання податкового обов'язку - це сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений строк. За невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку платник податків несе певну відповідальність, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Також, згідно з вимогами п. 126 .1 ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, вимоги ст. 126 ПК України щодо застосування штрафної санкції застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Положеннями ст. 127 ПК України встановлено як міра відповідальності, яка покладається на платника податків, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено ст. 126 ПК України, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд України у постанові №21-2919а15 від 10.11.2015 року та який за правилами ч.1 ст.244-2 КАС України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Таким чином, Податковим кодексом України унормовано, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та зазначає її у податковій декларації або уточнюючому розрахунку і така сума грошового зобов'язання вважається узгодженою. Сплата податкового зобов'язання здійснюється протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. У разі не сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у визначений строк платник податків сплачує штраф у законодавчо визначених розмірах.

Окрім цього, у відповідності до вимог статті 36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

При цьому, відповідно пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

В силу п.129.4 ст.129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 п. 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Отже, нарахування пені здійснюється на суму сплаченого та/ або погашеного податкового боргу за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків (п. 131.1 ст. 131 ПК України).

Поряд з цим, суд звертає увагу, що положеннями пункту 131.2 статті 131 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган державної податкової служби самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, суд зазначає, що чинним законодавством передбачено право контролюючого органу змінювати призначення платежу, самостійно визначеного платником податків, проте за наявності обов'язкової умови - наявності податкового боргу.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, яка викладена в ухвалі від 06 липня 2016 р. по справі К/9991/76127/12.

Таким чином, з правового аналізу вищенаведених норм Податкового кодексу України випливає, що погашення податкового боргу, можливе виключно за рахунок грошових коштів, сплачених платником до бюджету, а не за рахунок зменшення податкових зобов'язань попереднього періоду, а законодавцем закріплено за податковим органом право на зарахування платежів у межах одного виду податку у разі погашення платником податків своїх боргових зобов'язань у повному обсязі.

Таким чином, приймаючи до уваги вищезазначене, з огляду на те, що матеріали справи не містять, а позивачем в обґрунтування своєї правової позиції не надано до суду як доказів на спростування факту несвоєчасної сплати узгодженої суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість, які були визначені ТОВ «Аркстоун» у самостійно поданих податкових деклараціях за 2014-2015 роки, так і доказів погашення податкового боргу та пені у повному обсязі, а також з огляду на те, що зарахування контролюючим органом сплачених грошових коштів відбулось з дотримання та у відповідності до вимог податкового законодавства, то суд приходить до висновку, що Київською ОДПІ м. Харкова правомірно та обґрунтовано застосовано до ТОВ «Аркстоун» відповідальність у вигляді штрафних санкцій, відповідно податкові повідомлення-рішення від 27.04.2016 №0000491201 та №0000501201 є законними, прийнятими на підставах та у межах чинного законодавства України.

Щодо частини позовних вимог про визнання протиправним та скасування акта камеральної перевірки від 04.04.2016 №626/20-31-12-01-10/34390731, то суд звертає увагу на наступне.

Суд вважає за потрібне зазначити, що обов'язковою ознакою рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, як предмета адміністративного спору, є прямий (безпосередній) вплив рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, тобто обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов'язків.

Тобто, предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь - які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин.

У свою чергу висновки акту про результати перевірки та власне сам акт перевірки не є рішенням органу владних повноважень та не має і не може мати для платника податків будь-яких наслідків, оскільки фактично в акті перевірки викладається суб'єктивна думка перевіряючого, його оціночні судження, щодо наявності з боку платника порушень податкового та іншого законодавства.

Суд зазначає, що акт перевірки не містить владних управлінських приписів щодо позивача, а лише містить інформацію про виявлені під час перевірки порушення.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "АРКСТОУН" є безпідставним та необґрунтованим, а відтак задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "АРКСТОУН" до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень- залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 04 вересня 2017 року.

Суддя Р.В. Мельников