Постанова № 68655993, 05.09.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2017 року справа № 823/1076/17

м. Черкаси

08 год. 20 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Тимошенко В.П.,

при секретарі судового засідання – Потенко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Черкаській області до автокооперативу № 2 “Радуга” про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

10.07.2017 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС у Черкаській області (далі – позивач) про стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих автокооператив № 2 “Радуга” (далі – відповідач), на користь бюджету через позивача податкового боргу в сумі 51106,77грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено те, що відповідач порушив вимоги Податкового кодексу України в наслідок чого, має непогашений податковий борг перед бюджетом у сумі 51106, 77грн. з орендної плати за земельні ділянки та пені. Станом на день звернення до суду вказана заборгованість добровільно непогашена у відповідності до ст. 287 та ст. 57 Податкового кодексу України, а тому є необхідність її стягнення в судовому порядку.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив здійснювати розгляд справи без його участі.

Відповідач до зали судового засідання не з’явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Автокооператив № 2 “Радуга” зареєстроване як юридична особа 15.05.1981, ідентифікаційний код 22791864 та перебуває на обліку в органах ДПІ як платник податків за видом діяльності «комплексне обслуговування об’єктів».

Як вбачається з матеріалів справи, автокооперативом № 2 “Радуга” до контролюючого органу було подано податкові декларації по орендній платі за землю, в яких самостійно визначено розмір податкових зобов’язань із розрахунком сплати кожного місяця:

- звітна податкова декларація з сплати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік, подана 19.02.2016 на суму 89535,54грн., з помісячною сплатою за січень-листопад по 7461,29грн. та за грудень 7461,35грн.;

- звітна податкова декларація з сплати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік, подана 16.02.2016 на суму 94907,67грн., з помісячною сплатою за січень-листопад по 7908,97грн. та за грудень 7909грн.

Відповідно до облікової картки автокооперативу № 2 “Радуга”, останній має борг в сумі 49483,62грн., в наслідок несплати чергових платежів:

- за 2016 рік заборгованість виникла за три звітних місяці, а саме: за жовтень 2016 року у сумі - 2925,04 грн.(з урахуванням часткової сплати), та листопад-грудень 2016 року у сумі - 14922,7 грн.;

- за 2017 рік заборгованість виникла за чотири звітних місяці 2017 року, а саме за січень-квітень 2017 року.(7908,97 х 4).

Окрім того, згідно даних облікової картки, відповідач має заборгованість по пені в сумі 1623,15 грн., що виникла внаслідок нарахувань пені на основну суму недоїмки за кожен день прострочення її сплати згідно ст. 129 Податкового кодексу України.

У зв’язку з несплатою відповідачем визначених сум, контролюючим органом направлена податкова вимога форми “Ю” № 1607-23 від 10.05.2016.

Відповідно до довідки Головного управління ДФС у Черкаській області відповідач має 1 відкритий рахунок у банках в національній валюті.

Статтею 67 Конституції України, ст. 44 Господарського кодексу України, ст. 16 Податкового кодексу України, встановлено, що відповідач як платник податків і зборів зобов’язаний самостійно сплачувати суми податкових зобов’язань, визначених податковими деклараціями, розрахунками та податковими повідомленнями-рішеннями.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Як встановлено п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

При цьому, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України), та має бути сплачене протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Згідно п. 287.3 ст. 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Приписами пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України передбачено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

Судом також встановлено, шо Головним управлінням ДФС у Черкаській області вжито передбачені законодавством заходи щодо отримання заборгованості з обов’язкових платежів, однак у встановленні законодавством України терміни узгоджені податкові зобов’язання відповідачем сплачені не були.

Згідно вимог п. 59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пункт 95.2 вказаної статті передбачає, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки, узгоджене податкове зобов’язання не було сплачене відповідачем у встановлені строки, таке зобов’язання визнається податковим боргом, який підлягає сплаті.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та поданих матеріалів, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Враховуючи вимоги статті 94 КАС України відшкодування витрат, понесених позивачем не передбачено.

Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують автокооператив № 2 “Радуга” (ідентифікаційний код 22791864) на користь бюджету через Головне управління ДФС у Черкаській області (ідентифікаційний код 39392109) податковий борг в сумі 51106 (п’ятдесят одна тисяча сто шість) грн. 77 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.П. Тимошенко