Постанова № 68655588, 05.09.2017, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2017 року Справа № 813/4097/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,

з участю представників: позивача Мандзиняк Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Червоноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках,

в с т а н о в и в :

Червоноградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Червоноградська ОДПІ) звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» (далі - ПАТ «Львівська вугільна компанія»), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 20.04.2017, просить стягнути з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, податковий борг на загальну суму 12 195 261,91 грн, який виник внаслідок несплати відповідачем податкових зобов'язань по податку на додану вартість, земельному податку, екологічному податку, рентної плати за спеціальне використання води, податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначених як самостійно так і податковим органом.

Представник позивача Мандзиняк Г.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Просила позов задовольнити повністю та повернути частину сплаченого судового збору.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Будучи присутнім в судовому засіданні 03.08.2017 представник відповідача Кріль Н.Г. проти позову заперечила з підстав, викладених у письмових запереченнях, суть яких полягає в наступному. ПАТ «Львівська вугільна компанія» з даним позовом не погоджується, вважає, що сума боргу є завищеною на 1 043 514,00 грн (податок на додану вартість згідно поданої декларації від 20.08.2015 №9175935654); на 2 815 811,12 грн (податок на доходи фізичних осіб згідно податкового повідомлення-рішення (форма «Р») від 24.05.2016 №0007581720); на 290 665,94 грн (військовий збір згідно податкового повідомлення-рішення (форма «Р») від 24.05.2016 №0007611720). Щодо податку на додану вартість, вважає, що згідно поданої декларації від 20.08.2015 податок на додану вартість є включеним до реєстру кредиторів у справі №914/2441/15 про банкрутство ПАТ «Львівська вугільна компанія» (ухвалою Господарського суду Львівської області 25.05.2015 було порушено провадження у справі №914/2441/15 та ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.12.2016 було поновлено провадження у справі №914/2441/15). Щодо податку на доходи фізичних осіб та військового збору, вважає, що такі є сплаченими, що підтверджується довідкою від 13.07.2017 №2/455 і копіями платіжних доручень, які наявні в матеріалах справи. Крім того, зазначає, що частина визначеного податковими повідомленнями-рішеннями боргу виникла до 25.08.2015, тобто до порушення провадження у справі №914/2441/15 про банкрутство ПАТ «Львівська вугільна компанія» і на них розповсюджуються встановлені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-XII (далі- Закон № 2343-XII ) мораторій на застосування штрафних санкцій.

Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідач - ПАТ «Львівська вугільна компанія», зареєстрований як юридична особа за №14081020000001167 та перебуває на обліку платника податків в Червоноградській ОДПІ з 12.05.2008.

Згідно з довідки Червоноградської ОДПІ від 18.04.2017 №2476/1019/13-13-17-00, податковий борг ПАТ «Львівська вугільна компанія», який є предметом даного позову, становить 12 195 261,91 грн і складається з:

- податку на додану вартість - 5 521 729,51 грн (самостійно визначені податкові зобов'язання за період з 20.08.2015 по 25.10.2016);

- земельного податку (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) - 1 260 461,43 грн (самостійно визначені податкові зобов'язання за період з 20.02.2015 по 22.02.2016);

- екологічного податку - 2 169 708,51 грн (самостійно визначені податкові зобов'язання за період з 15.10.2015 по 25.07.2016);

- рентної плати за спеціальне використання води - 136 885,40 грн (самостійно визначені податкові зобов'язання за період з 06.11.2015 по 09.08.2016);

- податку на доходи фізичних осіб - 2 815 811,12 грн (визначено контролюючим органом на підставі податкового повідомлення-рішення (форма «Р») №0007581720 від 24.05.2016);

- військового збору - 290 665,94 грн (визначено контролюючим органом на підставі податкового повідомлення-рішення (форма «Р») №0007611720 від 24.05.2016).

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).

Згідно статті 16 Податкового кодексу платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 41 Податкового кодексу контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, є органи державної податкової служби.

Згідно пункту 14.1.156. статті 14 Податкового кодексу податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пункту 14.1.175. статті 14 Податкового кодексу податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з податковими деклараціями ПАТ «Львівська вугільна компанія» самостійно визначено грошові зобов'язання по наступних видах податку:

- податку на додану вартість - 5 521 729,51 грн (за період з 20.08.2015 по 25.10.2016);

- земельного податку (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) - 1 260 461,43 грн (за період з 20.02.2015 по 22.02.2016);

- екологічного податку - 2 169 708,51 грн (за період з 15.10.2015 по 25.07.2016);

- рентної плати за спеціальне використання води - 136 885,40 грн (за період з 06.11.2015 по 09.08.2016).

Контролюючим органом проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ «Львівська вугільна компанія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2015.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 04.05.2016 №248/1400/35879807, на підставі якого контролюючим органом, зокрема, винесено:

- податкове повідомлення-рішення (форма «Р») №00075811720 від 24.05.2016 по податку на доходи фізичних осіб на суму - 2815811,12 грн (за основним платежем 2 069 446,88 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями 746 364,24 грн).

- податкове повідомлення-рішення (форма «Р») №0007611720 від 24.05.2016 по військовому зборі на суму - 290 665,94 грн (за основним платежем 219 195,64 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями 71 470,30 грн).

Відповідно до пункту 57.3. статті 57 Податкового кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження контролюючого органу.

Вказані податкові повідомлення-рішення відповідач в адміністративному та судовому порядку не оскаржував.

Сума податкового зобов'язання ПАТ «Львівська вугільна компанія», визначена як самостійно платником податків, так і контролюючим органом, є узгодженою та у встановлені строки до бюджету не сплачена.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби у відповідності до вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На адресу ПАТ «Львівська вугільна компанія» надіслано податкові вимоги від 09.11.2010 №1/184 та від 09.12.2010 №2/211.

Погашення податкового боргу платників податків регулюється главою 9 Податкового кодексу.

Згідно пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.1. статті 95).

У відповідності до пункту 95.3. цієї ж статті стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.4. статті 95 орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Матеріалами справи підтверджується наявність податкового боргу ПАТ «Львівська вугільна компанія» розмір якого становить 12 195 261,91 грн.

Щодо твердження відповідача про те, що податок на додану вартість є включеним до реєстру кредиторів у справі №914/2441/15 про банкрутство ПАТ «Львівська вугільна компанія», провадження у якій було порушено ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.05.2015, та ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.12.2016 було поновлено провадження у справі №914/2441/15, то суд зазначає наступне.

25.08.2015 ухвалою Господарського суду Львівської області порушено провадження у справі №914/2441/15 про банкрутство ПАТ «Львівська вугільна компанія».

25.07.2016 постановою Львівського апеляційного господарського суду у справі №914/2441/15 залишено без змін ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.08.2015.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.10.2016 у справі №914/2441/15 касаційну скаргу Уповноваженої особи акціонерів боржника ПАТ «Львівська вугільна компанія» ТзОВ «Вантажно-транспортне управління» задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.08.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2016 у справі №914/2441/15 скасовано, справу №914/2441/15 передано на розгляд до Господарського суду Львівської області на стадію підготовчого засідання в іншому складі суду.

Станом на 01.08.2017 Господарським судом Львівської області ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ «Львівська вугільна компанія» не прийнято.

Відповідно до наявної у матеріалах справи заяви про кредиторські вимоги до боржника №450/9/1329-10-0010 Сокальською ОДПІ, правонаступником якої є Червоноградська ОДПІ, не було включено до вимог заборгованість по податку на додану вартість за податковою декларацією від 20.08.2015 №9175935654.

Щодо тверджень ПАТ «Львівська вугільна компанія» про відсутність заборгованості по сплаті податку на доходи фізичних осіб та військового збору з посиланням на довідку від 13.07.2017 №2/455 та копії платіжних доручень, то такі не відповідають фактичним обставинам справи.

Заборгованість ПАТ «Львівська вугільна компанія» по податку на доходи фізичних осіб та військовому збору підтверджується інтегрованими картками платника податків за вказаними податком і збором.

Жодне з долучених відповідачем платіжне доручення в графі призначення платежу не стосується сплати зобов'язань за податковим повідомленням-рішенням №00075811720 від 24.05.2016 чи за податковим повідомленням-рішенням №0007611720 від 24.05.2016.

Всі вони стосуються сплати зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб та військового збору за конкретний період.

Щодо доводів відповідача про те, що частина визначеного податковими повідомленнями-рішеннями №00075811720 та №0007611720 боргу виникла до порушення провадження у справі №914/2441/15 про банкрутство ПАТ «Львівська вугільна компанія», тому на них розповсюджуються встановлені Законом № 2343-XII мораторій на застосування штрафних санкцій, суд зазначає таке.

Згідно з частиною четвертою статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 №2343-XII (далі- Закон №2343-XII протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, а також не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання, зокрема грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Наведені норми регулюють правовідносини, що виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання і заходи у зв'язку з цим спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою задоволення визнаних судом вимог кредиторів. З порушенням провадження у справі про банкрутство підприємницька діяльність боржника не припиняється, він має право укладати договори та вчиняти інші правочини, у зв'язку з чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних засадах.

З огляду на наведене, дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються штраф, пеня, застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Даний висновок підтверджується пунктом 4 частиною 1 статті 38 Закону № 2343-XII, відповідно до якої з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

Введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не забороняє контролюючим органам нараховувати як поточні податкові зобов'язання та штрафні (фінансові) санкції за ними, так і податкові зобов'язання, що виникли до, а виявлені після порушення провадження у справі про банкрутство платника податку, а також штрафи за їх невиконання.

Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 06.02.07 №07/87, від 11.12.07 №07/159, від 09.07.13 №21/178а13, а також у постановах Вищого адміністративного суду України від 26.01.09 №К-28793/06, від 16.04.08 №К-13931/06.

Ураховуючи викладене, суд дійшов переконання, що позовні вимоги Червоноградської ОДПІ є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення шляхом стягнення коштів на загальну суму 12 195 261,91 грн з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» (місцезнаходження: с. Сілець, Сокальський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 35879807) у банках, обслуговуючих цього платника податків, до Державного бюджету України 12 195 261 (дванадцять мільйонів сто дев'яносто п'ять тисяч двісті шістдесят одну) грн 91 к. податкового боргу.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Хома О.П.