Постанова № 68655088, 13.03.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2017 р. Справа № 804/1147/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Єфанової О.В. , розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області в інтересах Держави в особі Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована монтажна компанія "Механомонтаж" про стягнення заборгованості , -

ВСТАНОВИВ:

Криворізька місцева прокуратура №1 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована монтажна компанія «Механомонтаж», в якому просив стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, кошти у сумі 148514,50грн. в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати за землю та з податку на додану вартість.

В обґрунтування пред'явлених позовних вимог зазначалося, що відповідач має податковий борг з орендної плати за землю та з податку на додану вартість у загальному розмірі 148514,50грн., який утворився внаслідок несплати у встановлений законом строк сум самостійно задекларованих податкових зобов'язань з цих податків, а також нарахованої контролюючим органом пені. При цьому, позивачем в порядку ст.59 Податкового кодексу України на наявний борг відповідача було виставлено податкову вимогу про сплату від 12.10.2012р. №69-25. Станом на теперішній час означений податковий борг відповідачем не погашений, тому позивач звернувся до суду з позовом про його стягнення.

Відповідно до ст.183-2 КАС України позов прийнято до розгляду в скороченому провадженні та ухвалою суду відповідачу запропоновано у 10-тиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття надати до суду заперечення на позов або заяву про визнання позову.

Відповідач у встановлений судом строк не надав до суду ні заперечень на позов, ні заяви про визнання позову, про відкриття провадження у цій справі та розгляд її у скороченому провадженні повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст. 35 КАС України.

Пунктом 4 ч.1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження..

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно до п.2 ч.5 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована монтажна компанія «Механомонтаж» (далі - ТОВ «Спеціалізована монтажна компанія «Механомонтаж») перебуває на податковому обліку в Криворізькій південній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Криворізька південна ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області), як платник податків, зокрема є платником з орендної плати за землю та з податку на додану вартість.

Відповідно до вимог п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, відповідач як платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.288.1-п.288.4 ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

При цьому п.288.7 ст.288 Податкового кодексу України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до ст.285 цього Кодексу базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З матеріалів справи слідує, що ТОВ «Спеціалізована монтажна компанія «Механомонтаж» була подана до Криворізької південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) на 2016 рік, в якій відповідачем самостійно визначено розмір грошового зобов'язання з орендної плати на загальну суму 201470,51грн., у тому числі за січень - листопад 2016 року по 16789,21грн.,

за грудень 2016 року 16789,20грн. щомісячно.

Згідно приписів п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання з орендної плати на 2016 рік, самостійне визначене відповідачем в означеній податковій декларації є узгодженим з моменту подачі вищезазначеної декларації.

Проте, в порушення приписів ст.287 Податкового кодексу України, відповідачем не було сплачено суму самостійно задекларованого грошового зобов'язання з орендної плати за жовтень-грудень 2016 року, внаслідок означеного у відповідача утворився податковий борг з орендної плати за землю за жовтень-грудень 2016 року у розмірі 50367,63грн.

Згідно ст.203 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

На виконання вимог вищеозначеної норми закону відповідач подав до Криворізької південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області наступні декларації з податку на додану вартість: від 17.11.2016р. №9221370652 на суму 68688,00грн., від 19.12.2016р. №9246142760 на суму 91295,00грн.

Таким чином, позивачем було самостійно задекларовано грошові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 159983,00грн., які є узгодженими в розумінні приписів п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України.

При цьому, судом встановлено, що відповідачем 26.12.2016р. було здійснено оплату у сумі 91295,00грн. відповідно до платіжного доручення №9047351 по податковій декларації від 19.12.2016р. №9246142760.

Так, абз.1 п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

З урахуванням приписів абз.1 п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України частину суми, яка сплачена відповідно до платіжного доручення №9047351 від 26.12.2016р., у розмірі 28993,24грн. позивачем було спрямовано на погашення податкових зобов'язань відповідача по податковому повідомленню-рішенню №0004291201 від 08.11.2016р., а решта суми у розмірі 62301,76грн. зарахована в рахунок погашення грошових зобов'язань по податковій декларації від 17.11.2016р. №9221370652.

Так, п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. При цьому нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

З огляду на вказані приписи закону позивачем було нараховану пеню на суму податкового боргу відповідача з податку на додану вартість у загальному розмірі 465,63грн.

Таким чином, станом на час розгляду справи ТОВ «Спеціалізована монтажна компанія «Механомонтаж» має податковий борг з податку на додану вартість у сумі 98146,87грн. (68688,00грн. - 62301,76грн. + 91295,00грн. + 465,63грн.).

З урахуванням означеного загальний податковий борг відповідача в означеній справі складає 148514,50грн. (50367,63грн. + 98146,87грн.).

Означена сума податкового боргу відповідача підтверджена доказами, наявними в матеріалах справи.

Крім того, контролюючим органом вже була виставлена податкова вимога форми «Ю» від 20.03.2014р. №69-25 про сплату наявного на той час у відповідача податкового боргу на загальну суму 36092,82грн.

Так, відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Оскільки наявний податковий борг відповідача після виставлення йому податкової вимоги форми «Ю» від 20.03.2014р. №69-25 погашений не був нова податкова вимога додатково не надсилалась.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу у загальному розмірі 148514,50грн.

Так, відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Наявність у ТОВ «Спеціалізована монтажна компанія «Механомонтаж» відкритих рахунків у банках підтверджується матеріалами справи.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно п.95.3 цієї статті Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку про те, що позивачем - суб'єктом владних повноважень, було доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості по узгодженим грошовим зобов'язанням за рахунок коштів з рахунків у банках, що його обслуговують, натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати податкового боргу у встановлені законодавством строки.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 183-2, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована монтажна компанія «Механомонтаж» (код ЄДРПОУ 01234929) в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб у сумі 50367,63грн. (п'ятдесят тисяч триста шістдесят сім грн. 63 коп.) на р/р 33212811700020, код бюджетної класифікації 18010500, отримувач: УДКС України у м. Кривому Розі, ОКПО 38032510, банк одержувача ГУДК у Дніпропетровській області, МФО 805012.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована монтажна компанія «Механомонтаж» (код ЄДРПОУ 01234929) в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 98146,87грн. (дев'яносто вісім тисяч сто сорок шість грн. 87 коп.) на р/р 31114029700020, код бюджетної класифікації 14060100, отримувач: УДКС України у м. Кривому Розі, ОКПО 38032510, банк одержувача ГУДК у Дніпропетровській області, МФО 805012.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя О.В. Єфанова