Ухвала суду № 68654878, 08.06.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/39354/16-ц

Провадження № 2-во/761/107/17

У Х В А Л А

08 червня 2017 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Осаулова А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про виправлення помилки в ухвалі суду по цивільній справі №761/39354/16-ц, -

в с т а н о в и в:

Ухвалою від 25 травня 2017 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

02.06.2017 року до суду надійшла заява позивача про виправлення помилки, в якій зазначив про те, що в резолютивній чатині ухвали не вказано (пропущені) періоди часу (лютий - грудень 2012р., серпень 2010р. - лютий 2011р.) після слів «накази про встановлення неповного робочого дня, що стали підставою для не нарахування в повному обсязі заробітної плати позивачу або не в повному обсязі за квітень 2015 року - травень 2016 року».

Між тим, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що необхідно відмовити в задоволенні заяви враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 219 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.

Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Проте якщо неправильне визначення стягнутої суми було наслідком, наприклад, застосування закону, який не підлягав застосуванню, то підстав для виправлення арифметичних помилок немає.

Враховуючи наведені норми законодавства, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про виправлення помилки в ухвалі суду по цивільній справі №761/39354/16-ц, оскільки підставою для звернення позивача до суду із заявою про виправлення описки є фактично зміна самого предмету для виконання рішення суду, який визначений у резолютивній частині ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 25.05.2017 року, що не може вважатись опискою в розумінні положень ст. 219 Цивільного процесуального кодексу України, в свою чергу суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності, а з урахуванням приписів ст. 218 Цивільного процесуального кодексу України заборонено внесення виправлень в рішення суду, які по суті змінюють зміст судового рішення.

Між тим, суд звертає увагу позивача на те, що ухвала від 25.05.2017 року про витребування доказів може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва у загальному порядку через Шевченківський районний суд м. Києва.

Керуючись ст. ст. 209, 210, 219, 293, 294 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення помилки в ухвалі суду по цивільній справі №761/39354/16-ц - відмовити.

Вказана ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на ухвалу суду.

Суддя: Осаулов А.А.