Постанова № 6865395, 09.11.2009, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2009 р. Справа № 2-а-9787/08/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Кравченко К.В.,

при секретарі: Михайленко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Дочірнього підприємства Агрофірма «Рубанівська»закритого акціонерного товариства багатогалузевого концерну «Содружество»

до Великолепетиської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання рішення недійсним,

встановив:

У грудні 2008 року дочірнє підприємство Агрофірма «Рубанівська» закритого акціонерного товариства багатогалузевого концерну «Содружество» (надалі-позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати недійсним рішення Великолепетиської міжрайонної державної податкової інспекції (надалі-відповідач) від 24.12.2007р. №0000282401 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 21390,1 грн. за порушення ст.. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

В позовній заяві позивач посилається на те, що проведена ним разова операція по реалізації фізичній особі автомобіля марки «ЗИЛ ММЗ 130» за 3400 грн. не підлягала проведенню через реєстратор розрахункових операцій, а висновки відповідача про те, що в даному випадку відбулась реалізація металобрухту, а не автомобіля, суперечать фактичним обставинам справи.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з наведених у позовній заяві підстав та додатково пояснили, що застосована спірним рішенням штрафна санкція включає також і штраф за непроведення через РРО операцій з реалізації фізичним особам за готівкові кошти мішків та дизпалива на загальну суму 878,02 грн.. Вважають, що ці операції також не повинні були проводитись через РРО, оскільки позивач продавав борошно власного виробництва у мішках, не включаючи вартість мішків до вартості борошна, а проводив їх реалізацію окремо. Реалізації дизпалива фактично не було, оскільки шляхом оформлення документів на придбання дизпалива фізичними особами, які допустили його втрату пального, і прийняттям від цих осіб грошових коштів, здійснювалась компенсація позивачу вартості втраченого дизпалива.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, зазначаючи, що всі проведені позивачем операції по реалізації металобрухту на суму 3400 грн., мішків та дизпалива на суму 878,02 грн. повинні були бути проведені позивачем із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, а тому до позивача спірним рішенням обґрунтовано були застосовані штрафні санкції на суму 21390,1 грн. – п’ятикратний розмір вартості товарів, реалізація яких проведена без застосування РРО.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного.

Рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.12.2007р. №0000282401 відповідач застосував до позивача штраф на суму 21390,1 грн. на підставі п.1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР.

Підставою для винесення вказаного рішення стали результати акту перевірки позивача №179/2301/30070145 від 12.12.2007р., згідно висновків якого позивач здійснив реалізацію металобрухту, мішків, дизпалива без застосування РРО на суму 4278,02 грн.. Перелік таких операцій із зазначенням дати їх проведення, номеру прибуткового касового ордеру, суми, прізвища покупця, реквізитів видаткової накладної викладений на стор. 20-21 вказаного акту перевірки.

Дійсність зазначених в акті перевірки первинних документів, які підтверджують проведення вказаних операцій, а також визначені відповідачем суми цих операцій позивачем не оспорюються.

Відповідно до ст. 1 Закону № 265/95-ВР, реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно з п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Обґрунтовуючи позов, представники позивача посилались на п. 1 ст. 9 Закону № 265/95-ВР, відповідно до якого реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Суд вважає, що висновки відповідача щодо проведення позивачем операції з реалізації металобрухту на суму 3400 грн. не підтверджені належними доказами, оскільки відповідно до прибуткового касового ордеру №314 від 25.05.2007р., на який і посилається відповідач, позивачем прийняті грошові кошти в сумі 3400 грн. від гр.. Скобелева В.І. за автомобіль марки «ЗИЛ ММЗ-130».

Докази реалізації позивачем металобрухту на суму 3400 грн. відсутні.

Щодо самої операції з реалізації позивачем вказаного автомобіля, то слід зазначити, що це є разовою господарською операцією з продажу належного позивачу основного засобу у місці, не призначеному для оптової чи роздрібної торгівлі, тобто не є торгівлею у розумінні Закону № 265/95-ВР. Дана операція оформлена за правилами п. 1 ст. 9 цього Закону, а тому суд не вбачає порушень Закону № 265/95-ВР при її проведені і вважає неправомірним спірне рішення в частині застосування штрафу на підставі п.1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР в розмірі 17000 грн. - п’ятикратна вартість проданого автомобіля (3400 х 5 = 17000).

Щодо застосування до позивача штрафу за непроведення через РРО розрахункових операцій по реалізації мішків та дизпалива на загальну суму 878,02 грн., то суд вважає висновки відповідача в цій частині обґрунтованими, оскільки такі операції проводились позивачем неодноразово, факт їх проведення підтверджується зазначеними в акті перевірки первинними документами, і ці операції не підпадають під дію п.1 ст. 9 Закону № 265/95-ВР, а тому не звільняють позивача від обов’язку застосовувати РРО при їх проведенні.

Таким чином, суд не вбачає підстав для визнання недійсним спірного рішення в частині застосування штрафу на підставі п.1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР в розмірі 4390,10 грн.

Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати рішення Великолепетиської міжрайонної державної податкової інспекції №0000282401 від 24.12.2007р. про застосування до Дочірнього підприємства Агрофірма «Рубанівська» закритого акціонерного товариства багатогалузевого концерну «Содружество» штрафних (фінансових) санкцій недійсним в частині застосування штрафу на суму 17000 грн..

В решті позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 12 листопада 2009 р..

Суддя Кравченко К.В.