Ухвала суду № 68653093, 06.09.2017, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2017 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі: головуючого судді Боймиструка С.В., суддів: Григоренко М.П., Ковальчук Н.М.,

секретар судового засідання Демчук Ю.Ю.,

з участю ОСОБА_1, Демяненко Л.П., ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського районного суду від 02 серпня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання права власності на господарську споруду, усунення перешкод в користуванні нею,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Рівненського районного суду від 02 серпня 2017 року провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання права власності на господарську споруду, усунення перешкод в користуванні нею зупинено до набрання законної сили рішенням по цивільній справі № 570/1439/17 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та заповітом в частині права власності на господарську будівлю.

У поданій на вказану ухвалу апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_1 покликався на її незаконність та необґрунтованість через порушення судом норм процесуального права.

Вказує на те, що на момент подачі позовної заяви (04.04.2017 року) та відкриття провадження по справі № 570/1439/17 в цьому ж суді вже знаходилась в провадженні з січня 2016 року справа № 570/4949/15-ц (первісний позов) зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет (господарську будівлю) і з тих самих підстав (оскарження права власності).

Вважає, що саме результат розгляду справи №570/4949/15-ц впливає на результат розгляду судом справи №570/1439/17, тобто без доведення права власності на господарську споруду позивачем, передчасно розглядати позов про скасування правочинів та внесення змін в правовстановлюючі документи.

Зазначає про те, що ухвала про зупинення провадження винесена судом виключно за клопотанням позивача. Підтверджуючих документів про відкриття провадження по справі №570/1439/17 (ухвала) позивачем не надавалась.

З цих підстав просив ухвалу Рівненського районного суду від 02 серпня 2017 року скасувати.

Представник ОСОБА_6 - ОСОБА_1 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представники ОСОБА_5 - адвокат Демяненко Л.П. та ОСОБА_3 просили апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу районного суду про зупинення провадження залишити без змін.

Як вбачається з позовної заяви в справі, ОСОБА_5 просить визнати за нею та ОСОБА_7 ? частину у праві власності на господарську споруду - колодязь позначений в технічному паспорті, виготовленому бюро технічної інвентаризації Рівненської обласної ради буквою "К" та зобов'язати ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні ним.

12 червня 2017 року представником ОСОБА_5 Демяненко Л.П. подано заяву про зупинення провадження по даній справі до вирішення цивільної справи № 570/1439/17 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину за законом та заповітом в частині визнання права власності на господарську будівлю, яка є предметом спору по даній цивільній справі.

В обґрунтування вказаної заяви покликався на те, що суд не може визнати право власності ОСОБА_5 на ? частину господарської будівлі-колодязя в складі житлового будинку АДРЕСА_1 без зменшення частки у праві власності на неї ОСОБА_4 (а.с.78 том №2).

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 21 квітня 2017 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину за законом та заповітом в частині права власності на господарську будівлю (а.с.79, том №2).

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що до вирішення спору за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та заповітом в частині права власності на господарську будівлю, немає можливості вирішити спір про визнання права власності на господарську споруду, усунення перешкод в користуванні нею.

Такий висновок місцевого суду не відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Згідно п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Згідно п.3 ч.1 ст. 203 ЦПК України, передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Відповідно до роз'яснень даних в ч.4 п.33 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільно-процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у п. 4 ч.1 цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Згідно ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

При поданні позову в даній справі позивачка ОСОБА_5 самостійно вибрала спосіб захисту свого права, яке вважає порушеним, предмет та підстави позову і відповідача.

Заявляючи інші позовні вимоги до відповідачки ОСОБА_4, які вважала необхідними для більш повного захисту своїх прав та за якими відкриті інші провадження, з клопотанням про об'єднання всіх відкритих цивільних справ в одне провадження для більш повного і об'єктивного розгляду, ОСОБА_5 до суду не зверталась.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про зупинення провадження в даній справі, суд першої інстанції в своїй ухвалі не зазначив в чому полягає неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, чому обставини від яких залежить вирішення спору не можуть бути встановлені в даній справі та дана їм належна правова оцінка здобутим доказам.

В даному випадку, зупиняючи провадження в справі з наведених мотивів, суд першої інстанції порушив принцип змагальності та надав одній стороні перевагу і можливість фактично вийти за межі позовних вимог (зокрема предмету) які в даній справі не заявлялись та на думку позивачки є необхідними для більш повного захисту її прав та реалізувати їх в іншій справі.

Відповідно до ч.3 ст.27 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Вільно розпоряджаючись своїми правами позивач не має порушувати права інших учасників процесу, а цивільна справа має бути розглянута у встановлений ст.157 ЦПК України двохмісячний строк. На час зупинення провадження в справі вона перебувала в провадженні районного суду півтора року.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про необхідність зупинення провадження у справі не відповідають дійсним обставинам та дослідженим матеріалам справи, а тому постановлену судом ухвалу необхідно скасувати і передати справу для подальшого її розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, п.4 ч.2 ст. 307, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Рівненського районного суду від 02 серпня 2017 року - скасувати, а справу направити для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий : С.В. Боймиструк

Судді : Н.М.Григоренко

Н.М. Ковальчук