Рішення № 6865103, 27.10.2009, Нововолинський міський суд Волинської області

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня  2009 року                   справа № 2-1191-09               м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого   суді                           ОСОБА_1,                

при секретарі                           Навроцькій М.Р.,

за участю:

позивача ОСОБА_2,

представника позивача                 ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську цивільну  справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Волиньвугілля» про відшкодування  моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я на виробництві,                                          

встановив:

03 серпня 2009 року ОСОБА_2  звернувся в суд з позовом до ДП «Волиньвугілля» про стягнення моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 2001 року він був прийнятий на роботу на шахту №1 «Нововолинська» підземним електрослюсарем і працював до 27 лютого 2006 року. На даний час шахта №5 «НВ» входить до складу ДП «Волиньвугілля» і перейменована на окремий підрозділ шахти №1 «НВ» .

З 2002 року почав хворіти і лікуватись .24 січня 2006 року Відповідачем складено акт розслідування хронічного професійного захворювання, у якому вказано про відсутність  вини ОСОБА_2   виникненні захворювання.

Висновком МСЕК від 16 лютого 2006 року ОСОБА_2   встановлено 40% втрати професійної працездатності та  3-тю групу інвалідності внаслідок професійного захворювання, отриманого під час роботи на шахті №5 «НВ» підземним гірником з ремонту гірничих виробіток.

Медико-соціальною експертною комісією від 27 лютого 2007 року ОСОБА_2   встановлено 50% втрати професійної працездатності та  3-тю групу інвалідності, а 27 лютого 2009 року встановлено 60% втрати професійної працездатності внаслідок професійного захворювання, отриманого під час роботи на шахті №1 «НВ» підземним електрослюсарем. Вважає, що моральна шкода , заподіяна йому відповідачем, полягає у фізичному болю та стражданнях, які він зазнав з ушкодженням здоров’я, та котрі переносить по теперішній час, тому просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 80 000 грн.

В судовому засіданні позивач  та його  представник ОСОБА_3 підтримали заявлені позовні вимоги. Пояснили, що ОСОБА_2 втратив професійну працездатність внаслідок професійного захворювання, отриманого під час роботи на шахті.

Висновком Нововолинської МСЕК від 27.02.2009 року позивачу встановлено 60% втрати працездатності. Вважають, що у зв’язку з ушкодженням здоров’я  під час виконання трудових обов’язків, він має право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає у важких фізичних, душевних, психічних стражданнях, завданих позивачу  профзахворюванням. Вважають, що через ушкодження здоров’я на виробництві ОСОБА_2 спричинено моральну шкоду, яку зобов’язаний відшкодувати заподіювач шкоди, яким являється ДП «Волиньвугілля».

Просить позов задовольнити і стягнути з відповідача на користь позивача 80000 грн. моральної шкоди.

Представник відповідача ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав, просить суд в задоволенні позовних вимог позивача про відшкодування моральної шкоди відмовити , оскільки вважає, що всі виплати, передбачені законом, на відшкодування шкоди,  позивач отримує через Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково у зв’язку з наступним.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2 20 лютого 2001 року був прийнятий на роботу на шахту №1 «Нововолинська» підземним електрослюсарем, яка є виробничим підрозділом відповідача – ДП «Волиньвугілля».

24 січня 2006 року Відповідачем складено акт розслідування хронічного професійного захворювання, у якому вказані причини захворювання :  технічна недосконалість засобів виробництва та засобів індивідуального захисту та незабезпеченість сучасними ЗІЗ та ЗКЗ працівників шахти в повному обсязі.(а.с.8-9).

Відповідно до виписок з актів освідчення в  МСЕК серії ВЛН № 039856 від 16.02.06р., ВЛН № 063217 від 27.02.07р. та ВЛН№031902 від 27.02.09р. ступінь втрати професійної працездатності збільшився від 40% до 60%. Також призначено медикаментозне забезпечення (амбулаторним і стаціонарним лікуванням), ВМП, санаторно-курортним лікуванням.(а.с.17-18).

З посвідчення серії АЗ №430541, виданого 20 березня 2006 року, вбачається, що ОСОБА_2 встановлена третя група інвалідності , пов’язана з професійним захворюванням (а.с.5) .

Нормами Конституції України, а саме ст.ст. 21, 43, 46, передбачені права працівників на охорону їх життя і здоров’я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.

Разом з тим ст. 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

З пояснень позивача та його представника слідує, що заподіяна ОСОБА_2 моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, що виникли у зв’язку з ушкодженням здоров’я  під час виконання трудових обов’язків, так і тих котрі він переносить по теперішній час. Отримане ОСОБА_2 професійне захворювання періодично турбує його, у зв’язку з чим він вимушений і на даний час звертатися за медичною допомогою та проходити лікування.

Відповідно до вимог ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Умови праці на робочому місці, безпеки технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.

Досліджені докази дають суду підстави вважати, що неправомірними діями відповідача ДП«Волиньвугілля» позивачу ОСОБА_2 спричинено моральну шкоду, яка виразилась у наступному.

ОСОБА_2 отримав професійне захворювання, яке періодично турбує його , у зв’язку з чим він звертається за медичною допомогою  та проходить лікування , Нововолинським МСЕК встановлено  60% втрати професійної працездатності  та встановлено третю групу інвалідності. Завдана травма призвела до неможливості продовжувати  активне життя. Також він тепер не в змозі виконувати важку фізичну роботу як в минулому. Все це вимагає від ОСОБА_2  додаткових зусиль для організації свого життя .

Згідно ч.1ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Отже, спричинена ОСОБА_2  моральна шкода, у зв’язку з ушкодженням здоров’я на виробництві підлягає відшкодуванню відповідачем ДП «Волиньвугілля», з вини якого вона заподіяна.

Відповідно до роз’яснень пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» від 31.03.1995 року № 4 розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує обставини справи – те, що позивач отримав професійне захворювання. Тривалий час позивач перебував на лікуванні, що підтверджується виписками Нововолинської ЦМЛ. Позивач є інвалідом третьої групи від професійного захворювання, йому протипоказана важка фізична праця. Втрата здоров’я призвела до втрати нормальних життєвих зв’язків, незручностей в побуті і вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, а тому виходячи із характеру душевних страждань та із засад розумності і справедливості, суд вважає, що до стягнення підлягає 14000 грн. моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214, 215, ЦПК України, ст. 1167ЦК України, ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 13, 14 Закону України «Про охорону праці»- суд,

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Волиньвугілля» в користь ОСОБА_2 14 000 (чотирнадцять тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я на виробництві.

Стягнути з Державного підприємства «Волиньвугілля»  в дохід держави 8 (вісім) грн. 50 коп. судового збору та 37 (тридцять сім) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення на р/р 31213259700005  в  ГУДКУ у Волинській області МФО 803014 ЕДРПОУ 21740497 м. Нововолинськ 22050000 ( за розгляд справи до Нововолинського міського суду Волинської області).

В решті позовних вимог відмовити

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження, то  рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду можна оскаржити до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Рішення до апеляційного суду Волинської області не оскаржувалось і  набрало законної сили 09 листопада 2009 року.

Суддя С.Ю.Федонюк